Ухвала

від 06.06.2006 по справі 19/90

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ 

"06" червня 2006 р.                                                                           

Справа  № 19/90

за позовом         підприємець ОСОБА_1 

до відповідача    Рокитнівська районна спілка споживчих

товариств       

про стягнення в сумі 33264 грн. 68

коп.

Суддя  Тимошенко О.М.

Представники:

Від позивача  :   

ОСОБА_2, ОСОБА_1   

Від

відповідача : не з'явився  

В

засіданні оголошувалась перерва з 26 травня 2006 р.  по 06 червня 2006 р.

Стаття 22 Господарського

процесуального кодексу України роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ

:

Позивач звернувся до господарського

суду з позовом про стягнення з відповідача 33264 грн. 68 коп. - суми збитків та

моральної шкоди у зв'язку із вчиненням недійсного правочину. В судовому

засіданні вимоги, відповідно до права наданого ст. 22 ГПК України, підтвердив.

Відповідач в судові засідання не

з'явився, свої заперечення проти позову виклав у поданому відзиві.

Заслухавши у відкритому судовому

засіданні пояснення представників позивача, вивчивши подані сторонами докази,

оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги

підлягають до задоволення частково.

Суд виходив з такого.

"01" травня 2005 року між

Рокитнівською районною спілкою споживчих товариств та підприємцем ОСОБА_1 був

укладений договір б/н оренди основних засобів, а саме приміщення бару

"ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3.1 Договору, останній

було укладено строком на 11 місяців, з 01.05.2005 р. по 01.04.2006 р. Орендна

плата встановлена в розмірі 700 грн. за місяць, в.т.ч. ПДВ.

Додатковою угодою від 01.05.2005 р.

Орендодавцем погоджено проведення капітального ремонту приміщення, оскільки

саме приміщення, основні засоби та інвентар передані орендарю в непридатному

для використання стані і не відповідали вимогам санітарних та протипожежних

норм. Кошторисом ремонтних робіт приміщення бару "ІНФОРМАЦІЯ_1",

погодженим орендодавцем 13.06.2005 р., визначено вартість капремонту в розмірі

24795,32 грн.

На виконання умов договору оренди

та додаткової угоди позивачем (орендарем) сплачено орендну плату за 5 місяців в

сумі 3500 грн., а також на проведення капітального ремонту витрачено 19764 грн.

68 коп., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Рішенням господарського суду  Рівненської області від 06 березня 2006 року

по справі № 15/357 договір оренди основних засобів б/н укладений 01.05.2005 р.

між Рокитнівською райспоживспілкою та приватним підприємцем ОСОБА_1 визнано

недійсним та зобов'язано останнього звільнити орендоване приміщення.

Вказаним рішенням встановлено, що

власником орендованого приміщення - бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" являється СП

"Рокитнівське роздрібно-торгове підприємство" Рокитнівської

райспоживспілки, а відтак Рокитнівська районна спілка споживчих товариств, в

порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 761, ч. 2 ст. 769 Цивільного кодексу України,

розпорядилася майном, яке належить третій особі.

Вищезазначене рішення набрало

законної сили і у встановленому порядку сторонами не оскаржено.

За умовами ст. 35 ГПК України

факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує

господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при

вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 216

Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків,

крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна

із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала

на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема

тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій

послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на

момент відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК

України, якщо у зв'язку з із вчиненням недійсного правочину другій стороні або

третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню

винною стороною.

Правові наслідки, перебачені

частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не

встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки

окремих видів недійсних правочинів.

Як встановлено рішенням

господарського суду від 06.03.2006 р. зі справи № 15/357 Рокитнівською

райспоживспілкою було вчинено порушення у сфері господарювання, а саме

розпорядження майном, яке їй не належить, що спричинило визнання договору

оренди недійсним і як наслідок, звільнення підприємцем орендованого приміщення.

Частиною 1 ст. 226 Господарського

кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який вчинив

господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо

запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських

відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим

суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у

добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не

передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 224 Господарського

кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною.

Також статтею 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають

відшкодуванню особою, яка допустила господарське порушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого

або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні

санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково

витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок

порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена

вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі

належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної

шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналізуючи наведені норми чинного

законодавства, суд прийшов до висновку про правомірність вимоги позивача щодо

відшкодування витрат у розмірі 19764,68 грн., вчинених на проведення

капітального ремонту приміщення.

За правилами статті 236 ЦК України,

нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з

моменту його вчинення. Як наслідок визнання правочину недійсним застосовується

двостороння реституція, тобто повернення отриманого в попередній стан.

Зважаючи на правову природу

зобов'язань, які існували між сторонами за договором оренди б/н від 01.05.2005

р.,  дані зобов'язання можуть бути

припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними,

бо вже здійснене користування за договором оренди (найму).

Зважаючи на ту обставину, що

користування майном відбулось, вимоги позивача щодо включення сплачених сум

орендної плати в розмірі 3500 грн. до розміру збитків задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про

відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 10000 грн. судом враховано

таке.

Як зазначає позивач у позовній

заяві, внаслідок протиправних дій відповідача - Рокитнівської райспоживспілки,

які виразилися в незаконному укладенні нікчемного договору оренди основних

засобів від 01.05.2005 р. та додаткової угоди про погодження проведення

капітального ремонту, йому була заподіяна, крім майнової, також і моральна

шкода у вигляді моральних страждань, а також завданні шкоди комерційним

інтересам - зниженню престижу підприємця.

При цьому позивачем у позовній

заяві не наведено, як саме морально вплинуло визнання недійсним договору (його

шкідливий результат, в чому він відобразився), з чого він виходив визначаючи

розмір моральної шкоди, характер протиправних діянь відповідача (умисел), тощо.

За таких обставин, вимоги позивача

про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. підлягають залишенню без

розгляду.

Враховуючи вищевикладене, вимоги

позивача підлягають задоволенню частково в розмірі 19764,68 грн. понесених

витрат на капітальний ремонт приміщення. Відповідно до ст. 49 ГПК України,

понесені судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно розміру

задоволених вимог. Розмір пропорції складає 66 %.

Враховуючи викладене, керуючись ст.  49, п. 5 ст. 81, ст. 82-85  ГПК України, суд

 ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Рокитнівської

районної спілки споживчих товариств (34200, смт. Рокитно, вул. Кірова, 17, код

ЄДРПОУ 01764202), р/р 260072221 в АППБ "Аваль", м. Рівне, МФО 333227

на користь підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, інд.код НОМЕР_1) - 19764 грн. 68 коп.

збитків, витрати по сплаті державного мита в сумі 219 грн. 55 коп., витрати на

оплату інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в сумі 77

грн. 88 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 3300 грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

4. Відмовити в частині вимог про

стягнення збитків в розмірі 3500 грн.

5. Залишити без розгляду вимоги про

стянення 10000 грн. моральної шкоди.

Суддя                                                          

Тимошенко О.М.

підписано

"03" липня 2006 р.