Рішення

від 29.10.2013 по справі 116/6356/13-ц

СІМФЕРОПОЛЬСКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/6356/13-ц

Провадження № 2/116/2904/13

29.10.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Берберова Д.М.,

при секретарі - Аблаєві С.С.,

за участю: - представника позивача - ОСОБА_1,

- представників відповідача - Аширова Февзі Юсуфовича, Челебиєва Айдера Батталовича,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Ена», про стягнення суми боргу,

встановив:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Ена», про стягнення суми боргу у розмірі 11 992 941 гривень та судових витрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору займу та розписки до нього від 04.10.2010 року ОСОБА_4 надала у борг ПП «Ена», в особі директора підприємства Челебиєва А.Б., кошти у розмірі 1 850 000 доларів США, строком до 01.06.2012 року, проте відповідач кошти не повернув, а на вимоги. Направлені на його адресу після спливу зазначеного строку сплатив лише 350 000 доларів США. У зв'язку з тим, що відповідач не виконує свої обов'язки вона вимушена звернутись до суду з зазначеним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовної заяві.

Представники відповідача ПП «Ена» - Аширов Ф.Ю. та директор підприємства Челебиєв А.Б., з заборгованістю та її розміром погодились, проте зазначили, що в них немає можливості сплатити зазначену заборгованість у зв'язку з відсутністю коштів. Зазначили, що стягнення заборгованості може негативно відобразитись на діяльності підприємства. У зв'язку з чим просили позов залишити без задоволення.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.

04.10.2010 року між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Ена», в особі Директора підприємства який діяв на підставі статуту, був укладений договір позики на суму 1 850 000 (один мільйон вісімсот п'ятдесят тисяч) доларів США (а.с. 4, 5).

Згідно з умовами договору, п. 1.1. позикодавець передавав позичальнику вказані кошти, а позичальник зобов'язувався їх повернути у строк передбачений договором.

Згідно з умовами п. 2.4. Договору, позичальник зобов'язувався повернути суму займу у строк до 01.06.2012 року.

29.10.2010 року сума позики передбачена договором була отримана директором підприємства, про що свідчить розписка (а.с. 6).

Як вбачається з розписок від 29.06.2012 року, 31.07.2012 року та 23.08.2012 року ПП «Ена» повернула ОСОБА_4 частку боргу у розмірі 350 000 доларів США (а.с. 7-12).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, якій посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049-1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки^чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Відповідно до частині 2 статті 524 Цивільного Кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно з положеннями статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення в цивільних справах» передбачено, що у випадку пред'явлення позову про стягнення грошових коштів в іноземній валюті суд повинен в мотивувальній частині рішення вказати розрахунок переводу іноземної валюті в українську по курсу встановленому Національним банком України на день винесення рішення.

Станом на 29.10.2013 року Національним Банком України встановлений офіційний курс долара США стосовно національної валюта України гривні за 100 доларів США складає 799,30 гривень. у зв'язку з чим суд погоджується з розрахунком позивача (1 500 000*7,993=11 989 500).

За принципами змагальності та диспозитивності цивільного процесу, встановленими статтями 10, 11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, з наданням суду належних і допустимих доказів, обсяг яких сторона визначає самостійно.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі та задоволення вимог в розмірі 11 989 500 гривень.

З відповідача відповідно до положень ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати у розмірі 3 441 гривня.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 11, 58-60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_4 до Приватного підприємства «Ена», про стягнення суми боргу - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Ена» ЄДРПОУ 31038762, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість за договором займу у розмірі 11 989 500 гривень та судовий збір у розмірі 3 441 гривня, всього - 11 992 941 (одинадцять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дві тисячі дев'ятсот сорок одна) гривень.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяті днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя