Постанова

від 22.10.2013 по справі 805/13149/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 р. Справа №805/13149/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:56

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.,

за участі:

представників позивача Олехновічюте О.Ф., Малушко Г.Ю.,

представників відповідача Іващенка Д.А., Перуманіної С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м.Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000451603 від 28.08.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000451603 від 28.08.2013 року, яким донараховано грошові зобов'язання на загальну суму 9792894,00 грн., з яких податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7834315,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1958579,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 08.08.2013 року №3113/05-63-22-03, прийняте спірне податкове повідомлення - рішення № 0000451603 від 28.08.2013 року.

Позивач вважає необґрунтованим спірне податкове повідомлення - рішення у зв'язку з тим, що факти, викладені у вищевказаному акті перевірки, не відповідають дійсності, а також у зв'язку з тим, що відповідач припустився чисельних порушень норм Податкового кодексу України під час проведення перевірки.

Акт перевірки відповідача не може бути доказом обґрунтованості прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення у зв'язку з тим, що в порушення норм Податкового кодексу України було безпідставно та неправомірно збільшено період, який перевірявся. Позивач не погоджується з фактами та висновками, які викладені в акті перевірки у зв'язку з тим, що під час його складання було проігноровано та не враховано документи, які надані позивачем під час проведення перевірки та мають суттєве значення, оскільки фактично підтверджують здійснення господарських операцій. В акті перевірки зроблене посилання на результати перевірок суб'єктів господарювання, які не мають жодного відношення до господарської діяльності позивача та не можуть бути підставою для висновків в рамках проведеної перевірки. Всі документи, які підтверджують здійснення товариством з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн» та товариством з обмеженою відповідальністю «Дарго Сервіс» тих чи інших господарських операцій, були надані позивачем під час проведення перевірки.

Позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про можливість віднесення до податкового кредиту сум, отриманих позивачем в результаті здійснення господарської діяльності, в залежності від підприємств, які не мали жодних фінансово-господарських відносин з позивачем.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000451603 від 28.08.2013 року, яким донараховано грошові зобов'язання на загальну суму 9792894,00 грн., з яких податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7834315,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1958579,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надали заперечення згідно яких вказали, що в ході проведення перевірки позивачем не надано, а перевіркою не встановлено документів, що підтверджують факт транспортування товарів, які були оформлені відповідно з вимогами чинного законодавства, що не надає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, оскільки на підприємстві відсутні товарно - транспортні накладні з відмітками про передачу товару від товариства з обмеженою відповідальністю «Дарго Сервіс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн». Таким чином, за результатами перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн» не встановлено факту приймання товарів від товариства з обмеженою відповідальністю «Дарго Сервіс» у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) товарно - транспортних накладних, подорожніх листів. Перевіркою не встановлено та для проведення перевірки не надано документи, які відповідають законодавству та могли б підтвердити факт отримання товару належної якості відповідно до сертифікатів відповідності (походження) від товариства з обмеженою відповідальністю «Дарго Сервіс». При відсутності вказаних документів неможливо ідентифікувати предмет фактичної поставки та його відповідність предмету договору.

Також відповідач вказує на те, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, надані позивачем під час проведення перевірки документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Вищезазначене підтверджує відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання позивачем товару від постачальника товариства з обмеженою відповідальністю «Дарго Сервіс» та їх подальше використання в господарській діяльності.

Крім того, через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, однак у судовому засіданні представник відповідача зробив усну заяву про відкликання раніше заявленого клопотання.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 14 квітня 1999 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 30340619, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА № 652830, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 20.04.1999 року згідно довідки про взяття на облік платника податків №839/10/18-2-014-2 від 16.08.2012 року.

ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн» створено в дванадцяти містах України 12 філії, що підтверджується відповідними довідками з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Положеннями про філії (т.23 а.с. 157-228).

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків.

Судом встановлено, що у період з 12 липня 2013 року по 01 серпня 2013 року відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №3113/05-63-22-03/30340619 від 08.08.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Дарго Сервіс» за період з 01.06.2010 року по 31.08.2010 року.

Вищезазначеним актом перевірки встановлені наступні порушення позивачем вимог податкового законодавства: відсутність факту реального вчинення господарських операцій з підприємством - постачальником ТОВ «Дарго Сервіс» на загальну суму 47005890,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 7834315,00 грн. за період червень - серпень 2010 року; в порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7, пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємство ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн» занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7834315,00 грн., в тому числі червень 2010 року - 3169408,00 грн., липень 2010 року - 2522276,00 грн., серпень 2010 року - 2142631,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення №0000451603 від 28.08.2013 року, яким донараховано грошові зобов'язання на загальну суму 9792894,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 7834315,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1958579,00 грн. за платежем: податок на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн», яке є комісіонером, та товариством з обмеженою відповідальністю «Дарго Сервіс», яке є комітентом укладено договір комісії №22/05-10 від 25.05.2010 року, предметом якого є наступне: у відповідності та на умовах, визначених даним договором, комітент доручає комісіонеру, а комісіонер зобов'язується здійснювати угоди купівлі - продажу, поставки комплектуючих до світлопрозорих та огороджуючи систем (далі - товар) за рахунок комітента. Прийняте доручення комісіонер зобов'язується виконувати на умовах, найбільш вигідних для комітента. Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає договори купівлі - продажу, поставки з третьою особою (в подальшому - покупець). Суттєві умови договору, а також умови договорів, які будуть укладатись між комісіонером та третьою особою - покупцем, кількість, асортимент та ціна товару, а також інші умови та вказівки комітента обумовлюються у додатках до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору. Комісіонер, виконуючи доручення комітента, здійснює розрахунки з третьою особою - покупцем через свій розрахунковий рахунок. Розрахунки між комісіонером та комітентом за проданий товар здійснюються виключно у національній валюті України.

Відповідно до п.2.1 розділу 2 вищевказаного договору ціна та кількість товару, який підлягає реалізації комісіонером, по даному договору обумовлюється у додатках, які є його невід'ємною частиною.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надані наступні документи: додатки до договору комісії (т.22 а.с.35-164), видаткові накладні (т.16 а.с.28-249, т.17 а.с.1-250, т.18 а.с.1-104), податкові накладні (т.18 а.с.105-283), журнал обліку вантажів, що надійшли (т.14 а.с.76), прибуткові ордери складського обліку (т.2 а.с.146-251, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-58), акти сдачі-приймання робіт (надання послуг) (т.19 а.с.19-21), звіти комісіонера (т.22 а.с.165-286, т.23 а.с.1-72), протоколи заліку зустрічних вимог (т.19 а.с.22-24).

По мірі виконання обов'язків з реалізації товару, позивач перераховував вартість реалізованого за договором комісії товару на поточний рахунок ТОВ «Дарго Сервіс», що підтверджується реєстром платіжних документів (т.19 а.с.1-8), випискою по розрахунковому рахунку позивача (т.19 а.с.9-18).

Отриманий за договором комісії товар був реалізований позивачем кінцевому споживачу через мережу філіалів позивача, що підтверджується наступними документами: накладними на переміщення товару на адресу філії (т.4 а.с.59-139, т.5 а.с.42-112, т.9 а.с.167-250, т.11 а.с.1-49, а.с.113-250, т.12 а.с.1-153, а.с.244-250, т.13 1-58, а.с.125-190, т.14 а.с.86-184, т.15 а.с.31-220), товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт (т.1 а.с.126-250, т.2 а.с.1-97, ), податковими накладними (т.2 а.с.98-104), договорами перевезення вантажів автомобільним транспортом (т.2 а.с.105-136), виписками по розрахунковому рахунку позивача щодо отримання оплати за реалізований товар (т.2 а.с. 137-145, т.8 а.с.191-278, т.9 а.с.1-249), прибутковими ордерами філій (т.4 а.с.140-250, т.5 а.с.1-41, т.10 а.с.46-166, т.11 а.с.50-112, т.12 а.с.154-243, т.13 а.с.59-124, а.с.191-250, т.14 а.с.1-4, т.14 а.с.185-250, т.15 а.с.1-30, а.с.221-250, т.16 а.с.2-27), видатковими накладними, довіреностями на отримання ТМЦ (т.5 а.с.113-251, т.6 а.с. 1-250, т.7 а.с.1-251, т.8 а.с.1-190, т.10 а.с.1-45, т.19 а.с.34-250, т.20 а.с.1-250, т.21 а.с.1-110), контрольними стрічками реєстраторів розрахункових операцій (т.21 а.с.191-250, т.22 а.с.1-29). Зазначені обставини представниками податкового органу не заперечуються.

Як вбачається з наданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість, позивачем задекларовані наступні суми податкового кредиту: за червень 2010 року - 4015359 грн., за липень 2013 року - 4237481 грн., за серпень 2013 року - 4054254 грн. (т.21 а.с.111-178, т.22 а.с.30-34).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість позивачем фактично було здійснено і підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч.1,2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N168/704, - первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.15 цього Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно п. 2.16 цього Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», - господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Реальність господарських операцій, підтвердження фактичного зберігання товару, на виконання достовірності вчинених правочинів, що стосуються спірних правовідносин, а також дотримання вимог законодавства з питань оподаткування, у вигляді правомірності формування податкового кредиту, підтверджується наданими суду відповідним договором укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн» із товариством з обмеженою відповідальністю «Дарго Сервіс», додатками до договору, звітами комісіонера, платіжними дорученнями, протоколами про залік зустрічних вимог, видатковими накладними, прибутковими ордерами складського обліку.

Суд звертає увагу на ту обставину, що документи, наявні в матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, надані позивачем та досліджені судом первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Отже, весь обсяг документів, наданих позивачем у судовому засіданні, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами, містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання та суми коштів, що підлягають оплаті.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що податковим органом при проведенні перевірки правомірності формування податкового кредиту не зазначено про відсутність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких позивач набуває зазначеного права, а також не зазначено про їх витребування у суб'єкта контролю.

В обґрунтування висновків акту перевірки податковим органом покладено обставини відсутності специфікацій до договору з ТОВ «Дарго Сервіс»; документів, що підтверджують транспортування товару; документів, що підтверджують облік та пересування товару на складах; сертифікати якості; акти приймання-передачі товару; а також причетність ланцюга постачання з ТОВ «Антіда Груп», ТОВ «ЕК «Транссервіс», ПП «Ясон-Плюс» у взаємовідносинах між ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн» з ТОВ «Дарго Сервіс».

Суд не погоджується із позицією податкового органу покладеною в обґрунтування висновків акту перевірки щодо причетності ланцюга постачання ТОВ «Дарго Сервіс» з контрагентами ТОВ «Антіда Груп», ТОВ «ЕК «Транссервіс», ПП «Ясон-Плюс» до взаємовідносин між ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн» з ТОВ «Дарго Сервіс» з наступних підстав.

Інформація бази даних податкового органу, використана під час проведення перевірки, а також покладена в обґрунтування висновків акту, на думку суду, не є належним доказом при їх формуванні, оскільки ніяким чином не відноситься до первинних документів бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

Така думка суду узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного Суду України, яка викладена в постановах від 20.09.2012 року у справі №К9991/574/12, № К 9991/5991/11, № 9991/24891/11.

При цьому, в акті перевірки не наведено відомостей із посиланням на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків, які б свідчили про причетність ланцюга постачання ТОВ «Дарго Сервіс» з контрагентами ТОВ «Антіда Груп», ТОВ «ЕК «Транссервіс», ПП «Ясон-Плюс» до взаємовідносин між ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн» з ТОВ «Дарго Сервіс».

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди-покупця товару (робіт послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету, і в подальшому за можливі дії порушника.

Податковим органом не наведено жодної правової норми, яка передбачає встановлення такої відповідальності взагалі, або у даному спірному випадку.

Відповідно до листа від 02.06.2011 року №742/11/13-11, складеного з метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України звернув увагу на таке.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Позиція податкового органу, якій суд надає оцінку, також суперечить принципу індивідуалізації відповідальності, закріпленому у частині другій статті 61 Конституції України, коли один суб'єкт господарювання звільнений від відповідальності за дії або бездіяльність іншого суб'єкта господарювання.

Конституційний принцип індивідуалізації відповідальності знайшов своє відображення в Постановах Верховного Суду України від 06.04.2004 року у справі №8/140, від 29.10.2010 року у справі № 21-14-а10, від 31.01.2010 у справі № 21-47а-10.

Наведена правова позиція суду цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що якщо національні органи влади за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним із сплатою ПДВ, який нараховується з операції в ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовує заходи відповідальності до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, що перебував поза контролем такого отримувача та відносно якого у останнього не було засобів відстеження та забезпечення виконання зобов'язань, то органи влади виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Щодо відсутності документів, що підтверджують транспортування товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов п.4.1 договору комісії №25/05-10 від 25.05.2010 року комітент (ТОВ «Дарго Сервіс») відповідно до умов цього договору зобов'язується передати комісіонеру (ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн») товар, передачу товару здійснити на умовах EXW Інкотермс 2000 (м.Макіївка, вул.Магістральна,4), склад комітента.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Дарго Сервіс» та ТОВ «Хілал Алюмініум Юкрейн» в 2010 році орендували складські приміщення за адресою : м.Макіївка, вул.Магістральна,4, що підтверджується відповідними договорами оренди та складеними на їх виконання первинними бухгалтерськими документами (т.19 а.с.30-33, т.21 а.с.179-190)

Переміщення товару зі складу комітента на склад комісіонера відбувалося за допомогою навантажувачів на підставі договору про надання послуг №01/08-09 від 01.08.2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Одеон» (т.2 а.с.108-110).

Крім того, суд не погоджується з твердженням податкового органу щодо виключності товарно-транспортної накладної як документа, що підтверджує факт надання транспортних послуг, оскільки зазначене не передбачено приписами Податкового кодексу України, а також Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Окрім цього, типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.95.

Відповідно до пп. б) п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ № 731 від 28.12.1992, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Оскільки наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995 року не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, його дія не розповсюджується на підприємства, що не входять в сферу управління Міністерства транспорту України.

Враховуючи, що позивач та сторони з якими укладено договори не входять в сферу управління Міністерства транспорту України, застосування товарно-транспортної накладної за формою №1-ТН для підприємства не є обов'язковим.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність специфікацій до договорів з ТОВ «Дарго Сервіс», сертифікатів якості, актів приймання-передачі товару у зв'язку з тим, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти вчинення позивачем порушень встановлених актом перевірки, є неправомірним визначення сум грошових зобов'язань, зроблене відповідачем відповідно до спірного податкового повідомлення - рішення.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про обґрунтованість позову товариства з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000451603 від 28.08.2013 року, у зв'язку із чим задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000451603 від 28.08.2013 року - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000451603 від 28.08.2013 року, яким донараховано грошові зобов'язання на загальну суму 9792894,00 грн., з яких податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7834315,00 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1958579,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хілал Алюмініум Юкрейн» судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22.10.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 25.10.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.