Ухвала

від 29.10.2013 по справі 5017/1121/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"29" жовтня 2013 р.Справа № 5017/1121/2012

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродком"

про стягнення 5261,81грн.

Суддя Гут С.Ф.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від ДВС: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: розглядається в порядку ст.121-2 ГПК України

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.06.2012р. по справі №5017/1121/2012 позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродком" на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" матеріальної шкоди у сумі 5261грн. 81коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609грн.50коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2012р. по справі №5017/1121/2012 повернуто Відкритому акціонерному товариству "Страхова компанія "НОВА" судовий збір у сумі 31грн.50коп., сплачений за платіжним дорученням №2480 від 05.04.2012р.

02.07.12р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.06.12р. виданий відповідний наказ, в порядку ст. 116 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.03.2013р. по справі №5017/1121/2012 заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" про видачу дублікату наказу - задоволено, видано дублікат наказу від 02 липня 2012р. по справі № 5017/1121/2012 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпродком" на користь Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" матеріальної шкоди у сумі 5261грн.81коп., витрат по сплаті судового збору у розмірі 1609грн. 50коп.

29.08.2013р. до господарського суду Одеської області від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" надійшла скарга №2013/0/17-13 від 23.08.2012р.(вх№2-299/13 від 29.08.13р.) на дії державного виконавця, в порядку ст.121-2 ГПК України.

В обґрунтування скарги позивач посилається на те, що 03.04.2013р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА" направило заяву про відкриття виконавчого провадження вих.№818/0/17-13 від 03.04.2013р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

14.08.2013р. за вх.№4011/0/16-13 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА" отримало постанову старшого державного виконавця Галкіна Дмитра Павловича від 25.07.2013р. про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що в ході примусового виконання рішення суду з боржника повністю стягнено суму боргу. Також, скаржник зазначає про те, що постанова про закінчення виконавчого провадження датована 25.07.2013р., а супровідний лист, яким направлялась постанова 24.07.2013р. вих. №В-4/06-42/23981. Згідно п. 8 ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Однак, станом на 23.08.2013р. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА" не отримало грошових коштів відносно виконання рішення господарського суду Одеської області від 11.06.2013р. по справі №5017/1121/2012.

Отже, враховуючи викладене, позивач просить суд скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.07.2013р., та зобов'язати старшого державного виконавця Галкіна Дмитра Павловича усунути допущені порушення чинного законодавства та відновити виконавче провадження №37924879.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2013р. прийнято скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" №2013/0/17-13 від 23.08.2012р.(вх№2-299/13 від 29.08.13р.) на дії державного виконавця, в порядку ст.121-2 ГПК України - до розгляду.

17.09.13р. від позивача надійшла заява(вх.№27745/13 від 17.09.13р.), згідно якої просить суд розглянути скаргу за відсутності представника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2013р., приймаючи до уваги нез'явлення у судове засідання представників сторін, враховуючи неподання сторонами витребуваних судом документів, розгляд скарги було відкладено на 17.10.2013р. о 10:45.

У судовому засіданні 17.10.2013р. представник ДВС надав заперечення проти скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" (вх.№31303/13 від 17.10.13р.).

В обґрунтування наданих заперечень ДВС посилається на те, що 10.04.2013р. до першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції надійшла заява від ВАТ "Страхова компанія "НОВА" з наказом господарського суду Одеської області №5017/1121/2012 від 21.03.2013р.

11.04.2013р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови надсилались сторонам.

Враховуючи, що боржник протягом строку на самостійне виконання вимоги виконавчого документу не виконав, на прийом до державного виконавця не з'являвся, усних чи письмових заяв від боржника чи його представника не надходило, державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та розпочато примусове виконання виконавчого документу.

Оскільки 15.07.2013р. боржником було повністю сплачено суму боргу, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, 25.07.2013р. державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов надсилались сторонам (у супровідному листі допущено граматичну помилку, зазначена дата 24.07.2013р., тоді як правильна дата 25.07.2013р., однак дана помилка не може впливати на права сторін, тим паче їх порушувати).

Відповідно до п.12.11 розділу 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, при надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення. Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження, яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Вказане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

19.07.2013р. платіжне доручення №2978 від 17.07.2013р. на суму 6871,31грн. було доставлене до органів Державної казначейської служби для подальшого опрацювання, але платіжне доручення тривалий час не опрацьовувалось органами Державної казначейської служби. Про даний факт неодноразово повідомлялось представнику стягувача під час телефонної розмови.

03.10.2013р. УДКСУ у м. Одесі було перераховано грошову суму у розмірі 6871,31грн. на рахунок ВАТ "Страхова компанія "НОВА".

Скарга на дії державного виконавця є безпідставною, оскільки державним виконавцем не порушено жодних норм чинного законодавства, державний виконавець стягнув суму боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у повному обсязі та перерахував суму боргу на користь стягувача, на вказані ним реквізити, тобто здійснив всі необхідні від нього заходи для виконання виконавчого документу та перерахування суми боргу на користь стягувача.

Дії державного виконавця проведені у повній відповідності до норм Закону, у зв'язку з чим, представник ДВС вважає, що підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню відсутні. Отже, представник ДВС просить суд відмовити у задоволенні скарги Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" на дії державного виконавця першого Малиновського відділу держаної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Галкіна Дмитра Павловича у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби, суд доходить до такого висновку.

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.19 названого закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 18 цього закону встановлені вимоги до виконавчого документу, відповідно до яких у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника, тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної(юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Згідно ч.1 ст.25 вказаного закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Відповідно до ч.2 цієї статті державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 27 вказаного закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Як встановлено ст. 31 вказаного закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з п. 3 ст. 45 вказаного закону, 3. стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.

Пунктом 1 частини 8 ст. 49 зазначеного закону встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до п. 3 ст. 49 закону, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.12.11 розділу 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, при надходженні коштів на депозитний рахунок органу ДВС особа, відповідальна за ведення книги, повинна не пізніше наступного робочого дня повідомити начальника органу ДВС, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу ДВС на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення. Після цього не пізніше наступного робочого дня особа, відповідальна за ведення книги, повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження, яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувану, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.

Згідно ч.4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Отже, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи та враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що оскаржувана постанова ВП №37924879 про закінчення виконавчого провадження від 25.07.2013р. винесена старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Галкіним Д.П. є правомірною, оскільки в матеріалах справи наявні документи, а саме платіжне доручення №2978 від 17.07.2013р. на суму 6871,31грн., яке підтверджує сплату заборгованості ТОВ „Укрпродком" заборгованості.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

З урахуванням встановлених обставин справи, господарський суд Одеської області визнає доводи скаржника, щодо оскарження постанови ВП №37924879 про закінчення виконавчого провадження від 25.07.2013р. яка була винесена старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Галкіним Д.П. по справі №5017/1121/2012 неправомірним, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи документами, та суд доходить висновку, що постанова ВП №37924879 про закінчення виконавчого провадження від 25.07.2013р., прийнята не з порушенням норм чинного законодавства, оскільки у державного виконавця були правові підстави для винесення вищезазначеної постанови.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представника ДВС, додані до скарги докази та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність заявником обставин викладених у скарзі, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" №2013/0/17-13 від 23.08.2012р.(вх№2-299/13 від 29.08.13р.) на дії державного виконавця, в порядку ст.121-2 ГПК України, оскільки суд дійшов висновку що постанови ВП №37924879 про закінчення виконавчого провадження від 25.07.2013р. яка була винесена старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Галкіним Д.П. по справі №5017/1121/2012, відповідає вимогам закону, а тому відсутні підстави для її скасування, та дії старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Галкіна Д.П. щодо винесення постанови постанови ВП №37924879 про закінчення виконавчого провадження від 25.07.2013р. не є незаконними.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" №2013/0/17-13 від 23.08.2012р.(вх№2-299/13 від 29.08.13р.) на дії державного виконавця, в порядку ст.121-2 ГПК України - відмовити.

Суддя Гут С.Ф.