Рішення

від 10.01.2007 по справі 22/439пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/439пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.01.07 р.                                                                               Справа № 22/439пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Волошинової Л.В.

при секретарі судового засідання Прядці І.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу   

за позовом прокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Краматорську

до відповідачів 1. Приватного підприємства “Славсайт” м. Слов'янськ

                              2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Контраст” м. Краматорськ

про визнання недійсним господарського зобов'язання

За участю:

Прокурора

представників сторін

від позивача: Чернік А. О. – за довір.

від першого відповідача: Шеремет О. П. – за довір.

від другого відповідача: не з”явився

Суть спору:

До господарського суду Донецької області заявлено позов прокурором м. Краматорська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Приватного підприємства “Славсайт” м. Слов'янськ та  Товариства з обмеженою відповідальністю “Контраст” м. Краматорськ про визнання недійсним господарського зобов'язання, вчиненого на підставі договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 1 вересня 2004 року № 32, укладеного між відповідачами, та стягнення з Приватного підприємства “Славсайт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Контраст” грошових коштів у сумі 4200 грн., а з Товариства з обмеженою відповідальністю “Контраст” на користь держави вартості послуг у сумі 4 200 грн.  

В обґрунтування позовних вимог представник позивача під час розгляду справи посилається на норми статті 67 Конституції України, статті 92 Цивільного Кодексу України, статті 173, 207, 208 Господарського кодексу України, пункту 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року № 509-12. Прокурор обґрунтовує позовні вимоги винесенням 16 травня 2006 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області рішення, яким визнані недійсними засновницькі документи, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, податкові декларації, акт планової документальної перевірки, усі фінансово-господарські документи Приватного підприємства “Славсайт”. Прокурор вважає, що саме другий відповідач - Приватне підприємство “Славсайт” мало умисел на укладення угоди з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, що підтверджується зазначеним рішенням суду. Прокурор та представник позивача вважають необхідним прийняти зазначене рішення за правилами статті 35 Господарського процесуального кодексу України, визнати господарське зобов'язання недійсним та застосувати наслідки відповідні ознакам такої недійсності згідно зі статтею 208 Господарського кодексу України.

Представник другого відповідача під час розгляду справи проти позовних вимог заперечує. Вважає, що він є добросовісним набувачем за договором, позивачем не доведений умисел будь-кого з відповідачів на укладення договору з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Клопотання позивачем та першим відповідачем по справі про фіксування судового процесу із застосуванням технічних засобів суду не заявлялися, внаслідок чого розгляд справи здійснювався відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України з веденням протоколів судових засідань.

Перший відповідач у засідання суду не з'явився, відзив на позов суду не надав, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Суд вважає, що відсутність другого відповідача у судовому процесі не зашкоджує розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Зважаючи на достатність представлених прокурором, позивачем та другим відповідачем доказів, відсутність поважних причин нез'явлення у судове засідання повноважного представника першого відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.    

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та другого відповідача, суд встановив наступне.

Приватне підприємство “Славсайт” м. Слов'янськ (перший відповідач по справі) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області 2 червня 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32466562, мало свідоцтво платника податку на додану вартість № 06585079, яке визнане недійсним рішенням суду від 16 травня 2006 року.  

Товариство з обмеженою відповідальністю “Контраст” м. Краматорськ (другий відповідач по справі) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради 25 січня 2001 року, включене до ЄДРПОУ за номером 31322669, має свідоцтво платника податку на додану вартість № 06294407, знаходиться на податковому обліку Державної податкової інспекції у м. Краматорську.

Як вбачається з матеріалів справи, між першим та другим відповідачами 1 вересня 2004 року був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого виконавець (перший відповідач по справі) автотранспортні послуги по доставці (перевезенню) вантажу, а замовник (другий відповідач по справі) оплачує здійснені послуги з розрахунку 1,5 грн. (із врахуванням податку на додану вартість) за один кілометр.

Виконання спірного договору підтверджено актами приймання-здачі виконаних робіт від 7 вересня та 7 жовтня 2004 року, рахунками від 8 вересня та 19 жовтня 2004 року, податковими накладними № 13651 від 7 вересня 2004 року та № 15951 від 19 жовтня 2004 року на загальну суму 4200 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 700 грн.

Оплата виконаних послуг другим відповідачем здійснена 9 вересня 2004 року у сумі 2100 грн. та 26 жовтня 2004 року у сумі 2100 грн., що підтверджується банківськими виписками.     

Факт укладення спірного договору та його виконання у вищенаведених обсягах не заперечується позивачем та другим відповідачем.   

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суд приймає посилання прокурора на наявність у спірних відносинах господарського договору як підстави виникнення господарських зобов'язань відповідно до статті 174 Господарського кодексу України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених Законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Пленум Верховного Суду України в пункті 6 Постанови “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними”  № 3 від 28 квітня 1978 року (з наступними змінами) роз'яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч Закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисною метою тощо.

Отже, для застосування вимог вищенаведеної статті суд повинен встановити наявність певних обставин, які свідчать про те, що сторона (або сторони), які вчинили господарське зобов'язання, завідомо діяли з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Наявність умислу у сторін чи однієї сторони господарського зобов'язання означає, що вони (вона), виходячи із обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчиненого (вчинених) господарських зобов'язань і суперечність їх мети інтересам держави і суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків, при цьому, достатньо умислу у однієї сторони.

Прокурор та представник позивача вважають при укладенні спірного договору наявним умисел у Приватного підприємства “Славсайт”.  

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2006 року, яке набрало законної сили 26 травня 2006 року, визнані недійсними засновницькі документи, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, податкові декларації, акт планової документальної перевірки, усі фінансово-господарські документи Приватного підприємства “Славсайт”. З рішення суду вбачається, що засновник Приватного підприємства “Славсайт” Солдатенко Л.В. в дійсності підприємство не створювала, обов'язки його директора фактично не виконувала, засновницькі документи не складала, державну реєстрацію підприємства здійснила за винагороду, а не з метою здійснення подальшої господарсько-фінансової діяльності.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Суд зазначає, що наявність умислу сторони не може бути підверджена лише рішенням місцевого суду про визнання її засновницьких документів недійсними, оскільки предметом дослідження місцевим судом є, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта. Сам факт визнання недійсними засновницьких документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Приватного підприємства “Славсайт” не спричиняє недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з Державного реєстру.

Суд дійшов висновку, що сам по собі спірний договір не є  таким, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Суд не приймає до уваги постанову про порушення кримінальної справи від 6 грудня 2005 року щодо Приватного підприємства “Славсайт” по факту умисного ухилення від сплати податків як доказ умислу першого відповідача з огляду та той факт, що прокурором та представником позивача не доведено, що зазначена постанова має відношення до спірних правовідносин, а також враховуючи те, що спірний договір укладений відповідачами 1 вересня 2004 року та виконаний у вересні-жовтні 2004 року, тоді як кримінальна справа порушена по факту ухилення від сплати податків першим відповідачем у січні 2004 року.

Суд вважає, що прокурором та позивачем умисел жодної із сторін, спрямований на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не доведений.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 173, 174, 207, 208 Господарського кодексу України та статтями 2,12,22,33-35,43,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                        В И Р I Ш И В:

У задоволенні позову прокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Приватного підприємства “Славсайт”                           м. Слов'янськ та  Товариства з обмеженою відповідальністю “Контраст” м. Краматорськ про визнання недійсним господарського зобов'язання, вчиненого на підставі договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 1 вересня 2004 року № 32, укладеного між відповідачами, та стягнення з Приватного підприємства “Славсайт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Контраст” грошових коштів у сумі 4200 грн., а з Товариства з обмеженою відповідальністю “Контраст” на користь держави вартості послуг у сумі 4200 грн. відмовити повністю.      

У судовому засіданні 10.01.2007 року оголошений повний текст рішення в присутності представників позивача та першого відповідача.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення  може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Волошинова Л.В.