Ухвала

від 30.10.2013 по справі 801/5053/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5053/13-а

30.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 12.09.13 у справі № 801/5053/13-а

за позовом Приватного підприємства "Сімферополь" (вул. Руська, 103 Г, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95043)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.13 позовні вимоги Приватного підприємства "Сімферополь" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 06.02.2013 року №0001691502.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Сімферополь" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 114,70 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в період з 16.01.2013 року по 22.01.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Сімферополь" (код ЄДРПОУ 19187432) з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ 35096833) за грудень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складений акт № 366/15.2/19187432 від 23.01.2013 року (а.с.12-19), яким виявлені порушення ПП "Сімферополь":

- п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за грудень 2010 року у сумі 89387,00 грн., а також завишення залишку від'ємного значення минулих періодів за грудень 2010 року у сумі 2322,00 грн.

Перевіркою встановлено, що ПП "Сімферополь" (ЄДРПОУ 19187432) мало взаємовідносини з ПП "Севелітстрой" (ЄДРПОУ 35096833) у грудні 2010 року.

На підставі акту зустрічної звірки ПП "Севелітстрой" від 06.04.2012 року №28/22/35096833 встановлено порушення останнім ч.1 ст. 203, 215, 216, 228,662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правих наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП "Севелітстрой" до реальних вигодонабувачів за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року.

Звіркою ПП "Севелітстрой" не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості, розрахунків.

Таким чином, ПП "Сімферополь" обмінювалось документами на товари та послуги з контрагентом, що має ознаки фіктивного підприємства.

Відтак, така документація не може бути підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку, формування валових витрат та податкового кредиту.

Ведення ПП "Сімферополь" податкового обліку на підставі документів, отриманих від ПП "Севелітстрой", призвело до порушення товариством норм податкового законодавства.

Не погодившись з висновками перевірки, позивачем до податкового органу було подано заперечення на них (а.с.20-21).

За результатами розгляду заперечень позивача, Державною податковою інспекцією у повному обсязі підтверджено висновки перевірки, про що вказано у відповіді на заперечення №2651/10/15.2 від 01.02.2013 року (а.с.22-24).

На підставі даних акту перевірки, податковим органом 06.02.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001691502, в якому визначено суму завищення від'ємного значення минулих періодів з податку на додану вартість по декларації №9006334199 від 19.01.2011 року за грудень 2010 року в сумі 2322,00 грн.

За наслідками розгляду скарг позивача органами державної податкової інспекції податкове повідомлення-рішення від 06.02.2013 року №0001691502 залишено без змін (а.с.26-44).

Як свідчать матеріали справи, 17.11.2010 року між ПП "Сімферополь" (замовник) та ПП "Севелітстрой" (підрядник) було укладено договір підряду № 1 (а.с.45-47).

Відповідно до умов договору, підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи з будівництва об'єкту - реконструкція виставкового павільйону по вул. Руській, 103-г із збільшенням площі забудови та поверховості у м. Сімферополі (п.1.1 Договору).Вартість Договору складає 565334,00 грн. Кінцева ціна договору визначається за проектно-кошторисною документацією, наданою підрядником.

Оплата за договором здійснюється за фактично виконані роботи по акту приймання-передачі за виключенням вартості будівельних матеріалів, наданих замовником (п.3 Договору).

Фактичне виконання робіт за договором підряду № 1 від 17.11.2010 року підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року за №№ 1, 2 та 3 (а.с.54-69).

Загальна вартість виконаних підрядних робіт за договором № 1 від 17.11.2010 року становить 550256,22 грн., з них ПДВ - 91709,37 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Договірних цін та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт у грудні 2010 року (а.с.48-53).

Оплату вартості виконаних підрядних робіт позивачем проведено у повному обсязі згідно із платіжними дорученнями №71 від 22.12.2010 року на суму 116469,60 грн., № 72 від 28.12.2010 року на суму 220418,40 грн., № 73 від 29.12.2010 року на суму 213368,22 грн. (а.с.73-75).

За наслідками проведеної господарської операції ПП "Севелітстрой" на адресу позивача були виписані податкові накладні № 1934 від 15.12.2010 року, № 1938 від 15.12.2010 року та № 1933 від 15.12.2010 року.

Матеріали справи також свідчать про те, що позивачем в подальшому було зареєстровано право власності на реконструйований об'єкт по вулиці Руській, 103-г у м. Сімферополі АР Крим.

Так, рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим №2027 від 09.09.2011 року вирішено оформити право приватної власності в цілому на нежитлові приміщення літери "А", "Ж", "З", "И", "К", "Л" "М", загальною площею 882,8 кв.м. та споруди по вул. Руській, 103-г на ім'я Приватного підприємства "Сімферополь" (а.с.104-105).

На підставі рішення Виконавчого комітету Кримським республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації за ПП "Сімферополь" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі по вулиці Руській у будинку 103-г в місті Сімферополі, про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав за №31374088 від 21.09.2011 року (а.с.103).

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення вимог податкового законодавства, що призвело до завищення від'ємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року.

У період до 01.01.2011 року порядок оподаткування податком на додану вартість було визначено нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону № 168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст. 7 Закону № 168.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 7.2.3 Закону № 168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

П.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, згідно з п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми від'ємного значення податку на додану вартість є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Разом з тим, наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч.2 ст. 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п. 2.4 Наказу № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

З урахуванням викладеного, наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні валових витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Під час апеляційного розгляду справи, судовою колегією перевірено наявність у позивача необхідних первинних документів для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ПП "Севелітстрой".

З огляду на зазначене, надані позивачем первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні", належним чином фіксують і підтверджують проведені господарські операції.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Відтак, під час розгляду справи підтверджено фактичне здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом ПП "Севелітсрой".

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.05.2013 по справі №801/5054/13-а, яка набрала законної сили з 30.07.2013 року (а.с.93-97), адміністративний позов Приватного підприємства "Сімферополь" задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 06.02.2013 року №0001681502.

Рішення суду обґрунтовано помилковістю висновків податкового органу щодо заниження ПП "Сімферополь" податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Севелітстрой" за грудень 2010 року.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 07.07.10р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

З огляду на зазначене вище, під час розгляду справи спростовано висновки перевірки, викладені в акті №366/15.2/19187432 від 23.01.2013 року, щодо відсутності факту здійснення господарської операції між позивачем та ПП "Севелітстрой", а також щодо неможливості формування позивачем податкового кредиту на підставі первинних документів, отриманих від названого контрагента.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 366/15.2/19187432 від 23.01.2013 року про порушення платником податків вимог Закону України "Про податок на додану вартість", не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 06.02.2013 року №0001691502.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.13 у справі № 801/5053/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва