Ухвала

від 30.10.2013 по справі 801/712/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/712/13-а

30.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/712/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 27.03.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвелд" (вул. Г. Васильєва, буд.29, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвелд" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової про скасування податкових повідомлень-рішень №0005022204 від 15.10.2012 року, №0005012204 від 16.10.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.13 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвелд" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0005022204 від 15.10.2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвелд" (ідентифікаційний код юридичної особи 35408854) суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 173326,25 грн., у тому числі 158805,00 грн. за основним платежем та 14521,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0005012204 від 16.10.2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвелд" (ідентифікаційний код юридичної особи 35408854) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 161240,75 грн., у тому числі 134268,00 грн. за основним платежем та 26972,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвелд" (ідентифікаційний код юридичної особи 35408854) судовий збір у розмірі 2294,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.13 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток, податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 36165656), ПП "Визит Торг" (ЄДРПОУ 37081939) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року (травень-жовтень 2010 року, березень 2011 року - січень 2012 року). На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.10.2012 року №0005022204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 173326,25 грн., у тому числі 158805,00 грн. за основним платежем та 14521,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 16.10.2012 року №0005012204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 161240,75 грн., у тому числі 134268,00 грн. за основним платежем та 26972,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7-8 т.1).

На думку апелянта, висновки, викладені в акті перевірки позивача є обґрунтованими та засновані на нормах діючого законодавства, а отже й прийняті податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2013 замінено Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 35408854, зареєстрований у якості платника ПДВ, перебуває на податковому обліку у ДПІ в м.Сімферополі (а.с.53-56, 117 т.1).

Видами діяльності позивача за КВЕД та відповідно до Статуту є посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, ремонт та технічне обслуговування іншого електричного устаткування, інші види оптової торгівлі, таке інше (а.с.53,122-135 т.1).

Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток, податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Ротонда Торг" (ЄДРПОУ 36165656), ПП "Визит Торг" (ЄДРПОУ 37081939) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року (травень-жовтень 2010 року, березень 2011 року - січень 2012 року).

За результатами перевірки складено акт від 04.10.2012 року №6783/22-1/35408854 (далі - Акт) (а.с.24-52 т.1).

За висновками акту встановлено порушення позивачем: - п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), п.14.1.191 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями (далі - ПК України) - в податковому обліку занижено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток усього на суму 158805 грн., у тому числі за періоди: за 2 кв. 2010 року - у сумі 9898 грн.; за 3 кв. 2010 року - на 23176 грн.; за 4 кв.2010 року - на 19850 грн.; за 1 кв.2011 року 2011 року - на 8160 грн.; за 2 кв.2011 року - на 22831 грн., за 3 кв. 2011 року - на 31102 грн., за 4 кв.2011 року - на 38631 грн., за 1 кв.2012 року - на 5157 грн.

- п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР року (із змінами та доповненнями) та п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України - в податковому обліку занижена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 134268 грн., у тому числі за періоди: за травень 2010 року - на 4337 грн., за червень 2010 року - на 3581 грн., за липень 2010 року - на 7563 грн., за серпень 2010 року - на 5320 грн., за вересень 2010 року - на 5658 грн., за жовтень 2010 року - на 15880 грн., за березень 2011 року - на 6528 грн., за квітень 2011 року - на 7467 грн.; за травень 2011 року - на 5435 грн., за червень 2011 року - на 6951 грн., за липень 2011 року - на 2748 грн., за серпень 2011 року - на 7840 грн., за вересень 2011 року - на 16457 грн., за жовтень 2011 року - на 6926 грн., за листопад 2011 року - 19837 грн., за грудень 2011 року - на 6829 грн., за січень 2012 року - на 4911 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.10.2012 року №0005022204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 173326,25 грн., у тому числі 158805,00 грн. за основним платежем та 14521,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 16.10.2012 року №0005012204 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 161240,75 грн., у тому числі 134268,00 грн. за основним платежем та 26972,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7-8 т.1).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі -Закон №334) об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Норми аналогічного змісту встановлено й розділом IV Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на прибуток підприємств з 01.01.2011 року.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу вищенаведених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами було встановлено також нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон №168).

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, згідно з п.1.7. Закону №168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.2.3 Закону №168 Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Згідно зі ст.198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

В період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року (травень-жовтень 2010 року, березень 2011 року - січень 2012 року) позивач мав правовідносини з ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг", які згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи не перебувають у процесі припинення.

У позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року (травень-жовтень 2010 року, березень 2011 року - січень 2012 року) всього на суму 805608 грн., у т.ч. 134268 грн. ПДВ:

- по правовідносинам з ПП "Ротонда Торг" за період травень-жовтень 2010 року, березень-жовтень 2011 року всього на суму 616146 грн., у т.ч. 102691 грн. ПДВ, зокрема: видаткові накладні (а.с.15,29,50, 62, 69, 87, 101, 115, 125, 148, 157, 179, 190, 206, 227, 239 т.3; а.с.8, 14, 24, 30, 53, 61, 75, 89, 95, 98, 129-130, 149, 154, 171, 179, 184, 206, 215, 223, 235, 243 т.4; а.с.16, 22, 35, 44, 53, 62, 86, 96, т.5).

- по правовідносинам з ПП "Визит Торг" за період листопад 2011 року - січень 2012 року всього на суму 189462 грн., у т.ч. 31577 грн. ПДВ, зокрема: видаткові накладні (а.с.105,114,126,132,147,156,164,169, т.5).

Зберігання отриманого товару здійснювалось у орендованих позивачем приміщеннях за договорами оренди №15/10/КУ від 01.01.2010 року; №11/11/КУ від 01.01.2011 року, а перевезення вантажів здійснювалось за договорами на перевезення відповідними транспортними компаніями (а.с.139-158 т.2).

Оплата позивачем придбаного у ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" товару підтверджується відповідними розрахунковими документами - фіскальними чеками (а.с.125-135 т.2).

Право позивача на формування податкового кредиту за відповідні періоди по вказаним господарським операціям з вищезазначеними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, складеними: ПП "Ротонда Торг".

Використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача одержаних від ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг" товарів підтверджується документами по правовідносинам позивача з іншими контрагентами: договорами, банківськими виписками по рахунку позивача, видатковими та податковими накладними, довіреностями.

Згідно відомостей офіційного сайту Державної податкової служби України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search) свідоцтво платників ПДВ: ПРИВАТНЕ ПIДПРИЄМСТВО "РОТОНДА ТОРГ" (Код ЄДРПОУ - 36165656, номер свiдоцтва платника ПДВ - 100147198) анульовано 14.04.2010 року; ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВИЗИТ ТОРГ" (Код ЄДРПОУ 3708193, номер свiдоцтва платника ПДВ - 100300183) анульовано 11.04.2012 року. Тобто на момент здійснення відповідних операцій контрагенти мали повноваження виписувати податкові накладні.

Позивач формував податковий кредит та валові витрати за реально здійсненими господарськими операціями з ПП "Ротонда Торг", ПП "Визит Торг", яки були окремими платниками податків, а тому за приписами статті 61 Конституції України несуть самостійну (індивідуальну) відповідальність за своєчасність нарахування та повноту сплати податкових зобов'язань за такими господарськими операціями.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

За таких підстав, судова колегія враховуючи усі обставини справи, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.03.13 у справі № 801/712/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко