Рішення

від 01.11.2013 по справі 243/7697/13-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/7697/13-ц

№ 2/243/2973/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2013 р. Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Писаренко Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Слов'янського району про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

До Словянського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Слов'янського району про визнання права власності в порядку спадкування. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю IV-ДН № 123122, зареєстрованого за № 584 від 16.12.2002 року на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ОСОБА_4 від 26.11.2002 року за № 762 ОСОБА_5 належала земельна ділянка, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради площею 7,3666 га., у тому числі ріллі 6,840 га та кормових угідь 0,5300 га, призначена для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується довідкою відділу держземагенства у Слов'янському районі від 18.06.2013 року. 19.03.2008 року ОСОБА_5 померла. Спадкоємцем першої черги були ОСОБА_1 - чоловік померлої, який протягом шести місяців після її смерті подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та ОСОБА_6 - син померлої, який прийняв спадщину, оскільки був зареєстрований та проживав із спадкодавицею за однією адресою: місто Слов'янськ, вулиця Лиманська, 40. 29.10.2011 року ОСОБА_6І помер, не оформивши спадщину після своєї матері ОСОБА_7 Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями першої черги є позивачка ОСОБА_3- його дружина, ОСОБА_4А - дочка спадкодавця, та ОСОБА_1 - батько спадкодавця. ОСОБА_4А та ОСОБА_1 подали до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_3 Таким чином, спадкоємцями, які мають право на отримання спадщини після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 позивачі не мають можливості, оскільки відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю, дублікат свідоцтва про право приватної власності на землю позивачі отримати не мають змоги, оскільки відсутнє законодавче врегулювання даного питання.

22.10.2013 року до суду надійшла заява позивачки ОСОБА_3, відповідно до якої вона відмовилася від позовних вимог. Дана відмова від позову прийнята судом, про що винесене відповідна ухвала.

Відповідно до уточненої позовної заяви ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Слов'янського району, загальною площею 7,3666 га, у тому числі ріллі 6,8392 га з кадастровим номером 1424287900:07:000:0228 та пасовищ 0,5274 га - кадастровий номер 1424287900:05:000:0326, призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, мотивуючи це тим, що він є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5, інших спадкоємців у ОСОБА_5 немає. Отримати свідоцтво про право власності не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, відповідно до його заяви від 23.10.2013 року просив суд розглянути справу без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав. За таких умов суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, що відповідає вимогам ст. 169 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Донецької області до суду свого представника не направила, але відповідно до заяви від 19 серпня 2013 року № 02/40-205 позовні вимоги визнали, проти їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу без участі представника відповідача.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, відповідно до її заяви від 01.11.2013 року просила суд розглянути справу без її участі, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з копії спадкової справи, ОСОБА_5 померла 19.03.2008 р., про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії 1-НО № 267866 від 19 березня 2008 року.

Відповідно до свідоцтва про одруження від 9 січня 1959 року № ІІ-ЯР № 602238 чоловіком ОСОБА_7 є ОСОБА_6.

Частинами 1,2 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно ст.. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Таким чином, після смерті ОСОБА_5 13.03.2008 року за місцем мешкання померлої спадкодавиці відкрилася спадщина.

Позивач ОСОБА_6 є спадкоємцем першої черги за законом, що врегульовано нормами ст.. 1261 ЦК України.

Як вбачається з копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 До складу спадщини після смерті спадкодавиці входить земельна ділянка, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради для ведення особистого селянського господарства. Також, як вбачається з зазначеної заяви спадкоємець зазначив, що також спадкоємцем за законом є син ОСОБА_6.

Однак, проаналізувавши документи, які містяться в спадковій справі, заведеної після смерті ОСОБА_5, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_6 не був спадкоємцем першої черги. Даний висновок суду ґрунтується на дослідженні копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 № ЯВ № 236067 від 17 липня 1952 року, відповідно до якого його матір'ю є ОСОБА_8, а не померла ОСОБА_5.

Тому, на підставі аналізу даних обставин справи та керуючись нормами діючого ЦК України, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 (чоловік померлої) є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_5

Статтею 58 ЦПК України встановлено, що належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування. На підставі даної норми процесуального права суд не приймає до уваги та не досліджує копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6.

Відповідно до пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (пай № 98) в натурі (на місцевості) наданих для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_2 сільської ради (за межами населених пунктів) Слов'янського району Донецької області ТОВ «Земкадастр», земельні ділянки, що знаходяться на території ОСОБА_2 сільської ради загальною площею 7,3666 га сільськогосподарських земель (у тому числі ріллі - 6,8392 га, кадастровий номер 1424287900:07:000:0228 та пасовищ 0,5247 га, кадастровий номер: 1424287900:05:000:0326 належали померлій ОСОБА_5 на підставі державного акта на право приватної власності серії ІV-ДН № 123122 від 16 грудня 2002 року.

Як вбачається з листа № ЗВ -1400382372013 від 18.06.2013 року відділу Держземагенства у Слов'янському районі Донецької області, земельна ділянка, розташована на території ОСОБА_2 міської ради Слов'янського району площею 7,3666 га належить ОСОБА_5 на підставі державного акта на право приватної власності серії ІV-ДН № 123122 від 16 грудня 2002 року, зареєстрованого за номером 584 на підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради за № 762.

Відповідно до листа відділу Держземагенства у Слов'янському районі Донецької області № 01-23/716 від 29.05.2013 року у видачі спадкоємцю архівного екземпляру державного акту на право приватної власності на землю замість втраченого на ім'я ОСОБА_5 неможливе, оскільки на теперішній час питання щодо видачі архівних екземплярів державних актів на право власності на земельну ділянку на законодавчому рівні не врегульовано.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ділянка з кадастровим номером 1424287900:07:000:0228 знаходиться у приватній власності та має площу 6,8392 га ( призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ділянка з кадастровим номером 1424287900:05:000:0326 знаходиться у приватній власності та має площу 0,5274 га (призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства).

Детально проаналізувавши фактичні обставини справи, суд доходить до висновку, що належність земельної ділянки загальною площею 7,3666 га сільськогосподарських земель (у тому числі ріллі - 6,8392 га, кадастровий номер 1424287900:07:000:0228 та пасовищ 0,5274 га, кадастровий номер: 1424287900:05:000:0326 померлій ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності серії ІV-ДН № 123122 від 16 грудня 2002 року знайшло підтвердження в судовому засіданні.

Оригінал Державного Акту на право приватної власності позивачем втрачено, що стало підставою для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії. Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує право власності.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані. Беручи до уваги той факт, що іншим способом оформити свої спадкові права позивач не має можливості, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 117541,55 грн., тому суд доходить до висновку, що ціна позову позивачем при подачі позовної заяви визначена невірно, оскільки один відсоток від суми позову складає 1175,41 грн. (117541,55 х 1%). Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено 229,40 грн., тобто сума недоплаченого судового збору складає 946,01 грн.

Оскільки позивач не заявляв вимоги про стягнення з відповідача судового збору, суд вважає за необхідне стягнути суму недоплаченого судового збору з позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1216, 1268 ЦК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( паспорт серії ВЕ 810356, виданий Слов'янським РВ УМВС України в Донецькій області 23.05.2002 року) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Слов'янського району, загальною площею 7,3666 га, у тому числі ріллі 6,8392 га з кадастровим номером 1424287900:07:000:0228 та пасовищ 0,5274 га - кадастровий номер 1424287900:05:000:0326, призначення якої - для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії ВЕ 810356, виданий Слов'янським РВ УМВС України в Донецькій області 23.05.2002 року) судовий збір у розмірі 946 (дев'ятсот сорок шість) грн. 01 коп. на рахунок 31210206700075, отримувач Слов'янське УК/Слов'янськ/22030001, ЄРДПОУ 37803368, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22030001.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_9