Рішення

від 06.08.2013 по справі 921/212/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2013 р.Справа № 921/212/13-г

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за первісним позовом:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд", вул. Леонова, 1-Б, м. Запоріжжя, 96006

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімп - Т", вул. Гетьмана Мазепи, 2, м. Тернопіль, 46009

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротон", м. Луцьк, вул. Єршова, 2, 43023

про стягнення суми заподіяної шкоди в розмірі 41241 грн. 60 коп.

за зустрічним позовом:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімп - Т", вул. Гетьмана Мазепи, 2, м. Тернопіль, 46009

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд", вул. Леонова, 1-Б, м. Запоріжжя, 96006

про стягнення боргу в сумі 9 800 грн. за виконане перевезення.

За участю представників сторін:

Позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом:

Вдовиченко Тарас Вікторович - довіреність від 01.06.13 р.

Вдовиченко Наталія Федорівна - довіреність від 01.06.13 р.

Відповідача-1 за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом: Лоза Віктор Миколайович - довіреність від 25.03.2013р.

Відповідача-2 за первісним позовом: Котик Сергій Юрійович - довіреність від 01.02.13 р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація (звукозапис) судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні 06.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд", вул. Леонова, 1-Б, м. Запоріжжя, 96006 (надалі по тексту - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним або ТОВ "Сандрабуд") звернулося до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімп - Т", вул. Гетьмана Мазепи, 2, м. Тернопіль, 46009 (надалі по тексту - відповідач за первісним позовом або ТОВ "Ексімп - Т"), про стягнення суми заподіяної шкоди в розмірі 32817 грн. 60 коп.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: заявки-договору на транспортно-експедиційне обслуговування №02/08/12 від 02.08.2012р.; товарно-транспортної накладної від 02.08.2012р.; акту-приймання-передачі продукції від 06.08.2012р.; акту приймання-передачі продукції від 20.08.2012р.; опису вкладення до листа про направлення претензії ТОВ "Ексімп-Т" та квитанції №2403 від 14.08.2012р.; конверту з претензією ТОВ "Ексім-Т"; телеграми до ТОВ "Ексім-Т" від 17.08.2012р.; повідомлення про вручення телеграми ТОВ "Ексім-Т" від 17.08.2012р.; листа ТОВ "Євротон"; та іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 26.03.2013 р. о 14 год. 40 хв.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази, розгляд справи відкладався на 02.04.2013р. на 14 год. 20 хв., на 16.04.2013р. на 15 год. 00 хв., на 29.04.2013р. на 15 год. 00 хв., на 28.05.2013р. на 15 год. 20 хв., на 11.06.2013р. на 15 год. 20 хв., на 22.07.2013р. на 12 год. 50 хв. та на 30.07.2013р. на 15 год. 00 хв., а також у судовому засіданні оголошувались перерви до 07.05.2013р. до 12 год. 00 хв., до 25.06.2013р. на 12 год. 20 хв. та до 06.08.2013р. на 15 год. 00 хв.

У судовому засіданні 11.06.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Строк вирішення спору у справі №921/212/13-г/9 встановлено до 27.04.2013р. За клопотанням представника позивача від 16.04.2013р., у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до ст. 69 ГПК України, ухвалою від 16.04.2013р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів по 13.05.2013р.

В процесі розгляду справи позивач за первісним позовом подав заяву про збільшення позовних вимог за вих.№26 від 26.04.2013р. (вх.№8784 від 29.04.2013р.), відповідно до якої позивач, посилаючись на вимушене повторне замовлення цегли, аналогічної ушкодженій, збільшив суму позову на 8424,00 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 41241 грн. 60 коп. шкоди (накладну №1482 на суму 41241,60 грн. від 21.08.2012р. та виписку по рахунку за період з 20.08.2012р. по 20.08.2012р. долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Із змісту п.3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (п. 3.11. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи вищевикладене, розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд розцінює її як заяву, якою позивач фактично збільшив розмір позовних вимог, а тому, суд прийняв її до розгляду, як таку, що подана в порядку ст. 22 ГПК України.

Таким чином, суд розглядає справу за первісним позовом, предметом розгляду якої є стягнення 41241 грн. 60 коп. шкоди .

26 березня 2013р. до господарського суду Тернопільської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімп-Т» (відповідача за первісним позовом) про стягнення боргу за виконане перевезення в сумі 9800,00 грн. Зустрічний позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: Заявки-договору; товаротранспортної накладної; накладної, що підтверджує направлення супровідних документів на адресу відповідача; та документів, що підтверджують повноваження та витрати, понесені на правову допомогу адвоката (копію договору доручення №1/03 від 14.03.2013р., акту приймання-передачі наданих послуг, довіреності, квитанції до прибуткового касового ордера, свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю); та іншими матеріалами.

Згідно ухвали суду від 02.04.2013р. № 921/212/13-г суд прийняв зустрічну позовну заяву від 25.03.2013р. (вх. №349 від 26.03.2013р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімп - Т", вул. Гетьмана Мазепи, 2, м. Тернопіль, 46009 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд", вул. Леонова, 1-Б, м. Запоріжжя, 96006 про стягнення боргу в сумі 9 800 грн. за виконане перевезення до розгляду з первісним позовом.

Згідно ч.1,3 ст. 24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

При цьому слід зазначити, що господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. Ухвали про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача не можуть бути оскаржені в апеляційному та у касаційному порядку (п. 1.3. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Предметом розгляду у справі за первісним позовом є стягнення заподіяної шкоди, якої зазнав позивач у результаті отримання ним неякісного товару.

При цьому матеріалами справи підтверджується та не заперечується представниками сторін, що вантажовідправник Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротон", м. Луцьк, вул. Єршова, 2, 43023 є одночасно і виробником товару, що транспортувався. В свою чергу, у акті приймання передачі продукції від 06.08.2012р. на який посилається позивач за первісним позовом відмічено, що при отриманні товару виявлено цеглу, яка являється браком . Також, і представник відповідача за первісним позовом у своїх запереченнях зазначає, що відповідач не повинен нести відповідальність за товар, який неналежним чином виготовлено і він є браком, так як, це не є вина перевізника, а виробника такого товару.

З огляду на зазначене, суд ухвалою від 07.05.2013р. у порядку статті 24 ГПК України, залучив до участі у справі в якості відповідача-2 за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротон", м. Луцьк, вул. Єршова, 2, 43023.

Таким чином, суд розглядає справу за первісним позовом позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд", вул. Леонова, 1-Б, м. Запоріжжя, 96006 (далі по тексту також - позивач за первісним позовом або відповідач за зустрічним позовом або ТОВ "Сандрабуд") до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімп - Т", вул. Гетьмана Мазепи, 2, м. Тернопіль, 46009 (далі по тексту також - відповідач1 за первісним позовом або позивач за зустрічним позовом або ТОВ "Ексімп-Т") відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротон", м. Луцьк, вул. Єршова, 2, 43023 (далі по тексту також - відповідач2 за первісним позовом або ТОВ "Євротон") про стягнення суми заподіяної шкоди в розмірі 41241 грн. 60 коп. За зустрічним позовом позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімп - Т", вул. Гетьмана Мазепи, 2, м. Тернопіль, 46009 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд", вул. Леонова, 1-Б, м. Запоріжжя, 96006 про стягнення боргу в сумі 9 800 грн. за виконане перевезення.

Ухвалою від 25.06.2013р., за клопотанням представників сторін, строк вирішення спору у справі № 921/212/13-г встановлений до 07.07.2013р. суд продовжив до 22.07.2013р. та ухвалою від 22.07.2013р. встановлений до 22.07.2013р. строк розгляду спору у справі №921/212/13-г, суд в порядку ст.69 ГПК України продовжив на п'ятнадцять днів по 06.08.2013р.

Позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом ТОВ "Сандрабуд" явку уповноважених представників сторін у судове засідання 06.08.2013р. забезпечив. Позовні вимоги з врахуванням позовної заяви від 22.02.2013р. № 22/02 (вх. № 245 від 27.02.2013р.) та заяви про збільшення розміру позовних вимог від 26.04.2013р. №26 (вх. № 8784 від 29.04.2013р.) підтримав повною мірою.

Зокрема, у позові зазначає, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд" та товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімп-Т» був укладений заявка-договір на транспортно-експедиційне обслуговування №02/08/12 від 02.08.2012р. (надалі - Договір). Згідно умов договору Відповідач 02.08.2012р. надав авто Рено ВО 11-97 ВР для завантаження на підприємстві-вантажовідправнику ТОВ «Євротон» (смт Розділ, вул. Промислова,3) цегли клінкерної Корсіка лицьова (упакована по пачкам, у кожній 480 шт. цегли), у кількості 15 пачок (7200 шт. цегли) загальною вартістю 32817,60 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот сімнадцять грн. 60 копійок), що підтверджується товарно-транспортною накладною від 02.08.2012р.

06.08.2012р. відповідач доставив вантаж позивачу на адресу: м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе,9. Під час відкриття причепу автомобіля, позивачем було виявлено, що вантаж пошкоджений, а саме: 2400 шт. цегли не були запаковані, а насипані насипом, мали видимі ушкодження (подряпини, тріщини, сколи кутів). Інші 4800 шт. цегли були перепаковані із заводської упаковки у іншу, прозору плівку. Саме з цього приводу представниками позивача був складений акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю за участю водія відповідача (додається). Вартість пошкодженої цегли складає 10939,20грн.

Пунктом 6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року №П-7 (надалі - Інструкція П-7), передбачено, що приймання продукції за якістю і комплектністю проводиться на складі отримувача у наступні строки: а) при іногородніх поставках - не пізніше 20 днів, а продукції, що швидко псується - не пізніше 24 годин після видачі продукції органом транспорту чи надходження її на склад отримувача при доставці продукції постачальником чи при вивезені продукції отримувачем.

16.08.2012р. позивач почав розкриття перепакованих відповідачем пачок із заводської упаковки у іншу, прозору плівку (4800 шт. цегли) і було виявлено, що цегла у пачках теж має дефекти, а саме тріщини, подряпини. Саме з цього приводу на 20.08.2012р. позивачем буди викликані представники підприємства-вантажовідправника ТОВ «Євротон» та відповідача (телеграми №1451 від 17.08.2012р. та №1447 від 17.08.2012р. (додаються)). Представник відповідача на складення Акту виявлених дефектів при відкритті пачок цегли у кількості 4800 шт. не прибув. Таким чином, позивачем було виявлено ушкодженої цегли на суму 21878,40 грн.

Підприємство-вантажовідправник ТОВ «Євротон» надіслав позивачу лист, у якому зазначив, що пакування товару та завантаження на транспортний засіб відповідача відбулося згідно усіх норм чинного законодавства.

Через те, що відповідач пошкодив весь товар при перевезенні, позивач змушений був замовляти новий товар, аналогічний ушкодженому, а тому нести матеріальні збитки, а саме вартість товару у розмірі 32817,60 грн.

Таким чином, позивач за первісним позовом з посиланням на норми ст.ст.193, 224,314 ГК України, 525, 526 ЦК України вважає, що розмір шкоди, заподіяної відповідачем позивачу становить 32817,60грн.

Позивач направляв на адресу відповідача претензію 14.08.2012р., проте відповідач претензію не отримав і вона повернулась на адресу позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання (дата штампу повернення 18.09.2012р.). Тобто, на думку позивача, в силу статті 315 ГК України строк звернення позивача до суду закінчується 18.03.2013р.

У свою чергу, згідно заяви про збільшення позовних вимог позивач зазначає, що ушкоджена відповідачем цегла була замовлена Позивачем у ТОВ "Євротон" та оплачена (виписка по рахунку за період з 30.07.2012р. по 30 .07.2012р.) для кінцевого споживача на замовлення. Даний вид товару не є таким, що користується попитом, а тому позивач не має у наявності аналогічного товару. Саме через те, що позивач змушений був передати кінцевому покупцю цеглу, аналогічну ушкодженій, позивач замовив у ТОВ "Євротон" такий же вид цегли та оплатив її вартість, що підтверджується накладною № 1482 на суму 41241,60 грн. від 21.08.2012р. та випискою по рахунку за період з 20.08.2012р. по 20.08.2012р.

Саме через повторне замовлення цегли, аналогічної ушкодженій, позивач поніс матеріальні збитки у розмірі вартості цегли, а саме 41241,60грн., а не 32817,60 грн., як це зазначалось у позовній заяві №22/02 від 22.02.2013р.

Представник відповідача 1 за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ТОВ "Ексімп-Т" в судове засідання прибув. У судовому засіданні та відповідно до поданого відзиву на позовну заяву від 26.03.2013р. (вх. №8071 від 16.04.2013р.) та додаткових доводів і міркувань від 06.08.2013р. визнає позовні вимоги частково, а саме в частині відшкодування вартості 37 одиниць товару в сумі 168 грн. 55 коп., позаяк бій цегли відбувся під час здійснення перевезення. В іншій частині первісний позов не визнає.

Зокрема, згідно поданого відзиву на позов зазначає, що дійсно 06 серпня 2012р. ТОВ «Ексімп-Т» виконало перевезення вантажу за маршрутом м. Розділ (Львівська обл.) - м. Запоріжжя. Вантаж доставлено замовнику перевезення ТОВ «Сандрабуд».

При отриманні вантажу, стороною позивача було складено Акт, в якому, окрім іншого, було здійснено «детальний опис дефектів та їх характер», відповідно до якого: «Пошкоджені кути, подряпини на лицевому боці цегли. В тому числі «бій» (37 шт.)». З вказаного запису вбачається, що лише 37 одиниць товару мали пошкоджені кути та подряпини, їх позивач називає боєм. Водій, як представник підприємства-перевізника своїм підписом засвідчив, що серед отриманого вантажу було саме 37 пошкоджених одиниць товару. У висновку комісії про причини нестачі, надлишків, бою та браку продукції не зазначено будь-яких даних. Тобто, причини бою та браку 37-ми одиниць товару не з'ясовані комісією. Втім, відповідно до ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі (прим, виключно) фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Вказана стаття, окрім обов'язку відповідальності перевізника, встановлює і її межі, визначені виключно, розміром фактичної шкоди, що позбавляє права позивача вимагати компенсації усієї вартості товару, зазначеної в абз. 5 позовної заяви.

ТОВ "Ексімп-Т" готово відшкодувати вартість 37 одиниць товару у сумі 168,55 грн., адже бій цегли відбувся під час здійснення перевезення. Боєм, як було зазначено в Акті, виявився у пошкодженні кутів та подряпинах на лицевому боці цеглин.

Щодо 2363 одиниць товару названих в акті браком, то відсутність вини перевізника, в доставці браку від вантажовідправника до вантажоодержувача є безумовною. Так, при складанні акту, водію запропонували посвідчити факт пошкодження вантажу та факт наявності браку, мотивуючи це прохання тим, що вантажовідправнику буде пред'явлено претензію через неналежну якість вантажу, його неналежне пакування та розміщення в напівпричепі, що і стало причиною пошкодження 37 одиниць товару. Саме така позиція вантажоодержувача стала причиною того, що Акт був підписаний стороною перевізника. Підписуючи Акт, водій розумів, що під терміном «брак», який позначений в графі 5 другої таблиці Акту мається на увазі надання вантажовідправником до перевезення товару неналежної якості, адже саме такий термін є загальноприйнятним при позначенні товарів виготовлених з технологічними порушеннями. Цієї ж позиції дотримується і відповідач. Так, «брак» відповідно до змісту різних тлумачних словників української мови, має лише одне значення «брак виробничий». Очевидно, що у значенні таблиці Акту вказується виробничий брак, адже брак, виникає в процесі виробництва, а не в результаті транспортування. В результаті транспортування можуть виникнути пошкодження такі, як бій чи інші. Поміж тим, визначення бракованої продукції наведено у Державному класифікаторі України (Класифікатор відходів ДК 005-96), затвердженому наказом Держстандарту від 29.02.96 р. №89, відповідно до якого браком вважається продукція, передача якої споживачеві неприпустима з-за наявності дефектів. Таким чином, браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення (Державний класифікатор України (Класифікатор відходів ДК 005-96). - К.: Держстандарт України, 1996р.). Таким чином, не вважаються браком продукти, вироби, напівфабрикати, виготовлені за особливими підвищеними технічними вимогами, у тому разі, якщо вони не відповідають цим вимогам, але відповідають стандартам чи технічним умовам на аналогічні продукти або вироби широкого вжитку. Також, не належать до браку втрати від сортності, тобто від переведення продукції у нижчий сорт за якістю. Отож, здійснюючи свою діяльність у галузі будівництва, позивач може використати брак в кількості 2363 одиниць товару у якості звичайної будівельної цегли, або звернутися і претензією про направлення браку до постачальника, або виробника бракованої продукції.

В свою чергу, у додаткових доводах та міркуваннях від 06.08.2013р. ТОВ "Ексімп-Т" стверджує, що на даний час в Україні питання якості продукції врегульовані ДСТУ (державними стандартами України). ДСТУ - це одна з основних категорій стандартів в Україні. Відповідно до ДСТУ 2925-94 «Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення» значиться визначення терміну «брак». Брак - це продукція, передача якої споживачу не допускається із-за наявності дефектів. Дефект - це будь-яка невідповідність вимогам, установленим виробником та законодавством. Отож, брак продукції - це виготовлена продукція, яка через свою низьку якість не може використовуватися за своїм прямим призначенням або її використання пов'язане з додатковими витратами на усунення дефектів. Розрізняють внутрішній і зовнішній брак продукції Внутрішній брак продукції - продукція, дефекти якої виявлені на підприємстві до відправки її споживачу. У конкретному випадку, мова йде про зовнішній брак продукції. Це продукція, дефект якої виявлений у споживача при прийманні або використанні. Отож, комісія, сформована на підприємстві-вантажоодержувача виявила в одержаному вантажі 2363 одиниці бракованої продукції та 37 одиниць бою. Повноважна комісія, сформована на підприємстві-вантажоодержувачі чітко розділила брак та бій. Щодо бою, то з ним усе зрозуміло, він описаний в акті: пошкоджені кути, подряпини, і причина його начебто названа водієм, однак збитки від нього незначні. А от щодо висновків комісії про причини браку продукції - вони взагалі відсутні. Разом з цим відповідальність за брак продукції позивач хоче покласти на ТзОВ «Ексімп-Т». Поміж тим, відповідно до ч. 1 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. З матеріалів справи вбачається, що втрата та нестача вантажу під час перевезення місця не мали. Мало місце псування вантажу, яке виявилося в пошкодженні кутів та подряпинах на лицевому боці цегли, кількість якої складає 37 одиниць. Розуміючи невинуватість перевізника у доставці виробничого браку, на підприємство-вантажовідправника була направлена претензія, яка і підтвердила позицію вантажоодержувача. Не добившись результатів у переговорах з вантажовідправником, претензію без будь-яких нормативних та документальних обґрунтувань було скеровано перевізнику.

Також представник ТОВ "Ексімп-Т" звертає увагу суду на положення ще одного нормативного акта - Статуту автомобільного транспорту УРСР, чинного на даний час. Відповідно до п.133 Статуту, - автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу або до передачі згідно з Правилами іншим підприємствам, організаціям, установам, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало, зокрема внаслідок: а) вини вантажовідправника (вантажоодержувача); б) особливих природних властивостей вантажу, який перевозиться; в) дефектів тари або упаковки, які не могли бути виявлені по зовнішньому вигляду при прийманні вантажу до перевезення, або застосування тари, що не відповідає властивостям вантажу або встановленим стандартам; - тара, упаковка та спосіб розміщення вантажу, як було зазначено в минулому судовому засіданні не відповідали властивостям вантажу та встановленим Правилам перевезень вантажів стандартам; г) здачі вантажу до перевезення без вказівки в товарно-транспортних документах на його особливі властивості, що вимагають особливих умов або застережних заходів для збереження вантажу при перевезенні або зберіганні. Будь-яких застережень в ТТН вантажовідправником зроблено не було. Отож, зазначене псування вантажу сталося через ряд вказаних обставин, яким перевізник не міг запобігти і усунення яких від нього не залежало.

Відповідно до п. 134 Статуту, - автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли: а) вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) за справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж - з справними захисною маркіровкою, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача. В даному випадку вантаж прибув у справному автомобілі, а пломбування вантажовідправник не проводив; г) недостача вантажу не перевищує норм природних втрат. Що ж до норм природних витрат, звертаємо увагу на наступне. На даний час в Україні діють Норми втрат (бою) керамічної цегли та каменю, затверджені Міністерством промисловості будівельних матеріалів СРСР від 10.05.1982. Відповідно до цих норм допустимі втрати (бій) при перевезенні автомобільним транспортом пакетами складають 4,9%. У спірному перевезенні 4,9% від загальної кількості становить 353 одиниці.

В зазначених випадках, - йдеться далі в Статуті, автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред'явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підприємства або організації. При цьому відповідач1 вважає, що актом доведено, що пошкодження вантажу у кількості 37 одиниць сталося з вини автотранспортного підприємства.

Пред'являючи відповідачу 1 та відповідачу 2 претензії та заявляючи позов до перевізника, позивач ТзОВ «Сандрабуд» будучи однією із сторін договору перевезення мало звернути увагу й на наступну вимогу Статуту, визначену п.136 документа, - автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, у таких розмірах: а) за втрату або недостачу вантажу (прим. її не було) - в розмірі дійсної вартості втраченого або невистачаючого вантажу; б) за пошкодження або псування вантажу - в розмірі тієї суми, на яку знизилася його вартість. Всупереч цій нормі Статуту автомобільного транспорту, позивач заявив спочатку до відповідача 2, а потім до відповідача 1 абсолютно невиправдану суму претензії, яка в декілька разів перевищила розмір тієї суми на яку знизилася вартість вантажу, адже цеглу з подряпинами можна цілком нормально використовувати в будівництві і вона має свою визначену вартість. Заявляючи позов чи до перевізника чи до відправника вантажу, ТзОВ «Сандрабуд» в дотримання принципів справедливості, розумності та співрозмірності мало щонайменше провести оцінку вартості вантажу, який наявний на підприємстві та провести кілька математичних операцій, які б дали змогу заявити перевізнику чи вантажовідправнику позов із реальною сумою заявленого збитку. В порушення визначених Статутом формальностей, позивачем заявлена до стягнення абсолютно не виправдана, документально не підтверджена та нормативно не вмотивована сума збитків.

Одночасно позивач за зустрічним позовом ТОВ "Ексімп-Т" позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав повною мірою. Зокрема, зазначає, що 02 серпня 2012р. між ТОВ «Сандрабуд» та ТОВ «Ексімп-Т» був укладений Заявка-договір №02/08/12 на транспортно-експедиційне обслуговування. Договір був укладений у спрощений спосіб, шляхом обміну електронними листами, що узгоджується з вимогами ст.181 ГК України. Відповідач (первісний позивач) підтверджує укладення вказаного договору. На підставі Заявки-договору ТОВ «Ексімп-Т» виконало перевезення за маршрутом м. Розділ - м. Запоріжжя. Вказана обставина підтверджується долученою до матеріалів справи товаротранспортною накладною серії ААК №б/н та не заперечується відповідачем (первісним позивачем по справі №№921/212/13-г). Вартість перевезення, згідно Заявки - Договору склала 9800,00грн. Оплата наданої послуги - протягом 5-ти банківських днів після отримання оригіналів документів, котрі за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі вантажних перевезень є підставою для оплати. Такі, згідно накладної кур'єрської служби доставки «Експресе Мейл», були направлені на адресу ТОВ «Сандрабуд» 10 серпня 2012р. і отримані уповноваженою на отримання кореспонденції на прізвище Тужива 13 серпня 2012р. З наступного дня, 14 серпня 2012р. п'ятий банківський день - визначений останнім днем здійснення оплати завершився 20 серпня 2012р. З наступного дня, 21 серпня 2012р. у правовідносинах, що склалися між сторонами ТзОВ «Сандрабуд» виступив боржником, який порушив виконання грошового зобов'язання на суму 9800,00грн. Укладений між сторонами Заявка-договір за своєю правовою природою та істотними умовами є договором перевезення, цієї позиції дотримується і відповідач (первісний позивач) заявляючи про відповідальність ТзОВ «Ексімп-Т» саме як перевізника. За таких обставин, при виконанні узятих на себе зобов'язань та вирішенні спору, сторони керуються главою 64 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України, - за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. У даному випадку, обов'язки відправника по оплаті узяті на себе ТзОВ «Сандрабуд». Згідно ч.1 ст.916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Провізна плата, як було вказано, визначена домовленістю між сторонами і складає 9800,00грн. Саме невиконання стороною відповідача (первісного позивача) обов'язку по оплаті, передбаченого ст.ст. 909, 916 ЦК України стало предметом зустрічного позову.

З метою досудового врегулювання спору, підготовки позовної заяви та повного юридичного супроводу справи позивачем понесені витрати на правову допомогу адвоката у сумі 1824,00грн.

З огляду на викладене, на підставі ст.ст.901, 903, 929 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.54, 55, 56, 57 ГПК України просить суд стягнути з наявних рахунків відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандрабуд» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімп-Т» 9800,00грн. боргу за виконане перевезення. Покласти на відповідача обов'язок відшкодування позивачу суми судового збору сплаченого у розмірі 1720,50грн. Стягнути з відповідача, на користь позивача, витрати понесені на правову допомогу адвоката у сумі 1824,00грн.

В подальшому згідно заяви від 11.06.2013р. ТОВ "Ексімп-Т" (вх. №10837 від 11.06.2013р.) уточнив мотивувальну частину позовної заяви вказавши, що після слів «Оплата наданої послуги - протягом 5-ти банківських днів...» - слід читати в наступній редакції: «Оплата наданої послуги - протягом 5-ти банківських днів після отримання оригіналів документів, котрі за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі вантажних перевезень, є підставою для оплати. Такі, згідно фіскального чека Укрпошти, були направлені на адресу ТОВ «Сандрабуд» 23 січня 2013р. Враховуючи те, що граничний строк доставки пошти в межах України, відповідно до п.п.4.1.4 Наказу Мінтрансзв'язку №1149 ВІД 12.12.2007р., складає 5 Календарних днів (включаючи день відправки, без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), - ТОВ «Сандрабуд» отримало поштове відправлення не пізніше 29 січня 2013р. З наступного дня, 30 січня 2013р. п'ятий банківський день, визначений останнім днем здійснення оплати, - завершився 05 лютого 2013р. З наступного дня, 06 лютого 2013р. у правовідносинах, що склалися між сторонами ТОВ «Сандрабуд» виступило боржником, який порушив виконання грошового зобов'язанні на суму 9800,00грн.

Крім того, представник ТОВ "Ексімп-Т" в судовому засіданні подав письмові пояснення щодо причини затримки строків доставки товару, а також, письмове пояснення водія ТОВ "Ексімп-Т" від 21.06.2013р. та докази того, що такий працює водієм на ТОВ "Ексімп-Т".

Одночасно судом у судовому засіданні 30.07.2013р. в порядку ст. 30 ГПК України було опитано водія ТОВ "Ексімп-Т" ОСОБА_10.

Представники Відповідача за зустрічним позовом ТОВ "Сандрабуд" проти зустрічного позову заперечили як в судовому засіданні так і у відзиві на зустрічний позов №10 від 10.04.2013р., в якому, зокрема зазначають, що у відповідності до укладеної заявки-договору від 02.08.2012р., що є договором перевезення вантажу, ТОВ "Ексімп-Т" взяло на себе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до фактичної передачі вантажоотримувачу, що є також одним із головних обов'язків перевізника по договору перевезення вантажу. Проте зобов'язання належним чином не було виконано, а вантаж доставлено у пошкодженому вигляді. А тому, з посиланням на ст.193 Господарського кодексу України, позивач не приймає виконане перевезення вантажу та відмовляється від зобов'язання сплатити перевізну плату в сумі 9800,00 грн. На думку позивача, пошкодження цегли могло відбутися при здійсненні перевезення, оскільки, цеглу доставлено із запізненням, а при розпакуванні вантажу було виявлено перепакування цегли із заводської плівки у іншу прозору плівку.

Одночасно, зазначають, що ТОВ "Ексімп-Т" звернувся із зустрічним позовом лише 26.03.2013р., тоді як шестимісячний строк позовної давності по зазначеній сумі боргу сплив 21.02.2013р., а тому вважає, що даний позов задоволенню не підлягає. Окремо, також, зазначають, що вимога по відшкодуванню витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 1824,00 грн. не підлягає до задоволення, так як, зазначені витрати не підтверджені документально.

Відповідача 2 за первісним позовом участь уповноваженого представника в судовому засіданні забезпечив. Позовні вимоги заперечив повною мірою в судовому засіданні та відповідно до раніше поданого відзиву на позовну заяву №57 від 10.06.2013р. (вх. № 10822 від 11.06.2013р.) та доповнень до відзиву №75 від 25.06.2013р. (вх. № 11451 від 25.06.2013р.). Зокрема, зазначає, що на виконання умов укладеного між ТОВ «Євротон» та ТОВ «Санрабуд» договору дистрибуції №44 від 01.01.2012, на адресу ТОВ «Санрабуд» було відвантажено цеглу клінкерну Корсіка лицеву в кількості 7200 шт. згідно накладної №1329 від 02.08.2012 р.

Відповідно до умов договору дистрибуції №44 від 01.01.2012р. поставка продукції відбувається на умовах СРТ або на умовах FСА (Інкотермс 2000). Поставка товару згідно накладної №1329 від 02.08.2012р. здійснювалась на умовах FСА (Інкотермс 2000), оскільки відповідно до заявки 08/12 від 02.08.2012р. ТОВ «Санрабуд» зазначило перевізником ТОВ «Ексімп-Т» (автомобіль Рено В01197ВР). Відповідно оплату послуг із перевезення товару здійснювало ТОВ «Санрабуд».

Згідно умов поставки FСА (Інкотермс 2000): Поставка вважається здійсненою коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем (стаття А.4). Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту, коли він є поставленим у відповідності зі статтею А.4 (стаття Б.5). Відповідно до викладеного ТОВ «Євротон» не може нести відповідальності за втрату чи пошкодження товару після його прийняття до перевезення перевізником. Про прийняття товару до перевезення перевізником свідчить підпис водія ОСОБА_10 в товарно-транспортній накладній.

При цьому у відповідності до п. 8.20 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні:

«Водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.»

Також згідно п. 8.22 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні:

«Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені недоліки в укладанні вантажу».

Додатково п. 10.14 вищенаведених правил вказує, що:

«Вантажі, які мають марковану масу нетто або брутто, переважуванню не підлягають. Водій, який виконує обов'язки експедитора, при відсутності слідів пошкодження тари або упаковки приймає такий вантаж: у Замовника відповідно до маси, зазначеної на маркуванні.»

Також п. 22.2.9 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено:

«Водій зобов'язаний перевірити відповідність укладки та кріплення пакетів цегли на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення цілості рухомого складу. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені неправильності в укладці та кріпленні вантажу.»

Враховуючи вищевикладене ТОВ "Євротон" звертає увагу, що водієм було прийнято до перевезення вантаж без жодних зауважень з приводу невідповідності кріплень і складання вантажу на рухомому складі, що загрожувало б збереженню вантажу. Також водієм не було повідомлено замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, що вказує на дотримання відправником усіх норм та правил при завантаженні транспортного засобу.

При цьому у відповідності до умов заявки-договору № 02/08/12 від 02.08.2012 р. укладеного між позивачем - ТОВ «Сандрабуд» та відповідачем 1 - ТОВ «ЕксімпТ», а зокрема п. 1. Розділу «Умови здійснення перевезення»:

«Перевезення здійснюються згідно правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р.. Перевізник несе повну матеріальну і фінансову відповідальність за збереження вантажу та упаковки після прийняття вантажу до перевезення».

При прибутті автомобіля Рено ВО1197ВР на адресу отримувача ТОВ «Сандрабуд», представниками останнього було складено Акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р., в якому зазначено:

Найменування продукції за документами постачальника: «Кирпич лицевой Евротон (желтый)». Відповідно до накладної № 1329 від 02.08.2012 р., згідно якої здійснювалось відвантаження, найменування продукції: «цегла клінкерна Корсіка лицева».

Також, відповідно до Акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р. виявлено браку 2363 шт. і 37 шт. бою «Кирпича лицевого Евротон (желтый)».

При цьому для ТОВ "Євротон" залишається незрозумілим з якої причини в Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012 р. невірно вказано найменування продукції. Також в Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р. не вказано стан тари, пакування та наявність пакувальних ярликів (в нашому випадку етикеток).

Договором дистрибуції № 44 від 01.01.2012р. передбачено, що товар приймається Покупцем по кількості та якості керуючись Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 (Інструкція № П-6) та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1996р. № П-7 (Інструкція № П-7).

Відповідно до п. 5 Інструкції № П-7: Покупець повинен провести приймання продукції за якістю в випадку отримання продукції в пошкодженій тарі або за наявності ознак псування (бою).

При виявленні невідповідності якості отримувач зупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених недоліків. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання акту представника виробника (п. 16 Інструкції № П-7).

Повідомлення про виклик представника повинно бути направлено не пізніше 24 год. після виявлення невідповідності якості (п. 18 Інструкції № П-7).

При цьому у відповідності до 20 даної інструкції:

«При неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якістю.

За відсутності відповідної інспекції з якості або бюро товарних експертиз у місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації),виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача,призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб,затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або

в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції».

Приймання-передача товару здійснювалась всупереч вимогам п. 20 Інструкції № П-7, оскільки була проведена за відсутності представника виробника. Отримувачем також не викликались представники відповідної галузевої інспекції за якістю продукції або інші компетентні представники громадськості. При цьому ТОВ «Євротон» не давало згоди на односторонню прийомку продукції. Водій ОСОБА_10, який підписав акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012 р. в даному випадку не може бути представником незацікавленої організації, громадськості оскільки є особою зацікавленою - представником перевізника.

У випадку виявлення невідповідності якості, ТОВ «Сандрабуд» повинне було зупинити приймання з складанням акту в якому вказати кількість оглянутої продукції, як того вимагає Інструкція № П-7 та викликати представника ТОВ «Євротон» протягом 24 год.

Як вбачається з Акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р., фактично виявлено: 7200 шт. цегли з них 2363 шт. брак та 37 шт. бій. Отже на підставі цього акту можна сказати, що ТОВ «Сандрабуд» прийняло від перевізника 4800 шт. якісної цегли.

Після виявлення невідповідності якості, всупереч вимогам Інструкції № П-7 ТОВ «Сандрабуд» приймає товар в загальній кількості 7200 шт. не викликаючи представника ТОВ «Євротон» в терміни визначені Інструкцією № П-7, зберігає отриманий від перевізника товар на своєму складі 10 днів і 17.08.2012р. викликає представника ТОВ «Євротон».

20.08.2012 р. ТОВ «Сандрабуд» складає Акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю, тієї ж кількості цегли (вже з правильним зазначенням найменування товару), що вже була прийнята від перевізника згідно Акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р. При цьому знову ж всупереч вимогам п.20 Інструкції № П-7 прийомка була проведена за відсутності представника виробника. Отримувачем знову ж таки не викликались представники відповідної галузевої інспекції за якістю продукції або інші компетентні представники громадськості. І як ми уже зазначали ТОВ «Євротон» не давало згоди на односторонню прийомку продукції.

Аналізуючи отримані копії Актів приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р. та від 20.08.2012р. можна зробити висновок про те, що за цими Актами приймались два різних товари або з невідомих для ТзОВ «Євротон» причин один і той самий товар приймався двічі.

Окремо ТОВ "Євротон" звертає увагу суду на отримані від ТОВ «Сандрабуд» фото, що були зроблені після відкриття напівпричепа в якому здійснювалось перевезення товару.

На задній частині напівпричепа знаходиться купа цегли. Неозброєним оком видно, що цегла не розсипана з пакета, а накидана вручну. Ближче до переду пакети з цеглою обмотані стрейч-плівкою (фото додаються).

Хочемо зазначити, що відповідно до п.п. 11.1 п. 11 ДСТУ Б В.2.7-245:2010 «Вироби керамічні клінкерні»: Пакування здійснюється в контейнери або на піддони. Укладання виробів у засоби пакування проводиться відповідно до інструкції про пакування, що розробляється підприємством -виробником та затверджується в установленому порядку.

Підприємством-виробником в 2011 затверджена Інструкція по складанню і пакуванню лицьової та клінкерної цегли, відповідно до якої пакет повинен бути обв'язаним 8 стрічками, а саме 4 вертикально і 4 горизонтально, пакети повинні бути в термоусадочній плівці. ТзОВ «Євротон» наголошує на тому, що виробником ніколи не використовувалась в пакуванні пакетів стрейч-плівка.

ТОВ «Євротон» не здійснює відвантаження пакетів з цеглою, які не запаковані відповідно до Інструкції по складанню і пакуванню лицьової та клінкерної цегли.

На нашу думку, пошкодження та бій цегли виник тільки по вині перевізника і з метою приховання своєї вини перевізник самостійно пакетував цеглу, або партія цегли, яка була відправлена згідно накладної №1329 від 02.08.2012р. перевізником була замінена.

Враховуючи вищевикладене ТОВ «Євротон» просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог до відповідача2 повністю.

У свою чергу, у додаткових запереченнях на позов ТОВ "Євротон" зазначає, що у відповідності до п. 8.14. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні "Навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху".

При цьому згідно п. 8.15 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні:

«Штучні вантажі, що перевищують рівень бортів кузова, треба зв'язувати міцним справним такелажем (канатами, вірьовками); зв'язування вантажів металевими тросами та дротом забороняється.»

При цьому представник ТОВ "Євротон" ще раз звертає увагу Суду на те, що у відповідності до п. 8.20 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні:

«Водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.»

Також згідно п. 8.22 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні:

«Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені недоліки в укладанні вантажу».

Також п. 22.2.9 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено:

«Водій зобов'язаний!!! перевірити відповідність укладки та кріплення пакетів цегли на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення цілості рухомого складу. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний!!! усунути виявлені неправильності в укладці та кріпленні вантажу.»

Враховуючи вищевикладене ТОВ "Євротон" повторно наголошує, що водієм було прийнято до перевезення вантаж без жодних зауважень з приводу невідповідності кріплень і складання вантажу на рухомому складі, що загрожувало б збереженню вантажу. Також водієм не було повідомлено замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, що вказує на дотримання відправником усіх норм та правил при завантаженні транспортного засобу. Окрім цього посилання Відповідача 1 (перевізника) на той факт, що водій не знав про покладені на нього обов'язки згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні не заслуговують на увагу, оскільки у відповідності до ст. 68 Конституції України:

«Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.»

ТОВ "Євротон" звертає також увагу суду на фото зразків завантаженого заводського причіпа, а також фото заводських запакованих піддонів з цеглою, які додаються. При цьому на думку представника ТОВ "Євротон" завантажений причіп, закріплені піддони, заводська упаковка піддонів, а також вага піддона з цеглою, що становить 1272 кг (2,65 кг х 480 шт.) апріорі виключають можливість будь-якого зміщення цегли з піддону чи самого піддона під час його правильного транспортування. Таке, можливо лише у випадках неякісного транспортування (перевищення швидкості транспортним засобом) та/або заносу чи перевертання причіпа внаслідок знову ж таки неякісного транспортування вантажу.

Додатково ТОВ "Євротон" вказує на те, що 21.08.2013 р. ТОВ "Сандрабуд" було повторно відвантажено партію цегли «Корсіка» в такій же кількості 7200 шт., яка була ним отримана без будь-яких зауважень з приводу якості.

Зважаючи на вищевказане, ТОВ "Євротон" вважає, позовні вимоги безпідставними та просить суд у позові до ТОВ "Євротон" відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивачів та заперечення на них відповідачів за первісним та зустрічним позовами господарський суд встановив наступне.

01.01.2012р. між ТОВ "Євротон" як Продавцем та ТОВ "Сандрабуд" як Дистрибутор (Покупець) було укладено Договір дистрибуції (купівлі - продажу) №44 від 01.01.2012р. (далі по тексту - Договір Дистрибуції) за умовами якого Продавець на умовах обумовлених даним Договором передає у власність Покупцю будівельні матеріали в асортименті, в подальшому Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар від Продавця, здійснювати його реалізацію третім особам на умовах визначених Даним Договором, та оплатити вартість товару. Асортимент, загальна кількість Товару, що є предметом даного Договору буде обумовлена Сторонами додатково та визначається у рахунках, що виставляються Покупцю до оплати. Кількість частини поставленого Товару встановляються Сторонами за даними , що зазначені в товарно-супровідному перевізному документі - накладній. Вартість договору визначається вартістю товару, що поставляється за цим договором в рамках дії цього договору. Ціна за одиницю Товару, вартість Товарної партії , що передається вказується у рахунках, що виставляються Продавцем Покупцю до оплати та підтверджуються у виданих продавцем супровідних товарно-транспортних документах на товар (п.п. 2.1.,2.2.,2.3. Договору)

Відповідно до умов договору дистрибуції №44 від 01.01.2012р. поставка продукції відбувається на умовах СРТ або на умовах FCA (Інкотермс 2000). Поставка товару згідно накладної №1329 від 02.08.2012р. здійснювалась на умовах FCA (Інкотермс 2000), оскільки відповідно до заявки 08/12 від 02.08.2012р. ТОВ "Сандрабуд" зазначило перевізником ТОВ "Ексімп-Т".

У свою чергу 02.08.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд" як Замовником (далі по тексту, також, - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексімп - Т" як Перевізником (далі по тексту також - Перевізник) укладено заявку-договір на транспортно-екпедиційне обслуговування №02/08/12 (далі по тексту - Заявка - Договір).

Згідно умов Заявки - Договору: 1. Найменування Вантажовідправника: ТОВ "Євротон". 2. П.І.П. відповідального за погрузку: 067-3347405, Сергій. 3. Адреса місця завантаження: Львівська обл., м. Розділ, цегл. Завод ЄВРОТОН 4. Найменування вантажу: цегла - до 21т (бокова). 5. Дата і час подачі під загрузку 03.08.2012р. (з 8-00 до 17-00). 6. Маршрут прямування: м. Розділ(1) - м. Запоріжжя(1). 7. Адреса місця вивантаження: м. Запоріжжя, вул. Донецьке шосе, 8. Дата і час доставки вантажу: 05.08.2012р. (з 8-00 до 14-00). 9. Вантажоодержувач: ТОВ "Сандрабуд". 10. П.І.П. відповідального за вигрузку : 050-322-24-91 Андрій. 11. Загальна сума оплати за транспортні послуги.6 9800,00 грн. з ПДВ. 12. Форма оплати: безготівковий розрахунок з ПДВ. 13. Надано автомобіль: Рено ВО1197 ВР. 14.ПІП водія: ОСОБА_10. НОМЕР_1. 15. Умови здійснення перевезень: 1). Перевезення здійснюються згідно правил перевезень автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97р. Перевізник несе повну матеріальну і фінансову відповідальність за схоронність вантажу і упаковки після прийняття вантажу до перевезення. 2). Загальна норма часу на вантаження, вивантаження, оформлення документів складає 24г. 3. Факс - копію вважати дійсною до виконання. 4. Оплата на протязі 5-и банківських днів після отримання оригіналів документів.

На виконання умов Заявки - Договору ТОВ "Ексімп - Т" надав авто Рено «ВО 11-97 ВР» для завантаження на підприємстві-вантажовідправнику ТОВ «Євротон» (смт.Розділ, вул. Промислова, 3) цегли клінкерної Корсіка лицьова (упаковка по пачкам, у кожній 480 шт. цегли), у кількості 15 пачок (7200 шт. цегли) загальною вартістю 32817,60 грн., що підтверджується Товарно-транспортною накладною від 02.08.2012р. (належним чином завірені копії долучено до матеріалів справи).

06.08.2012р. комісією у складі 4-х представників ТОВ "Сандрабуд" та водієм ОСОБА_10 складено Акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р. Із змісту акту фактично надійшло 7200 шт. цегли "Євротон (жовта)" з якої 2363 шт. - брак та 37 шт. - бій. При цьому у акті зафіксовано, що пошкодження і бій виявлені при вигрузці. Також, у детальному описі виявлених дефектів та їх характеру зазначено (дослівно): "Пошкодженні краї, царапини на лицевій стороні цегли. В тому числі і бій (37шт.). Пошкодження вантажу при транспортуванні. (Зсув вантажу при гальмуванні). Зі слів водія.

17.08.2012р. ТОВ «Сандрабуд» було надіслано на адресу ТОВ "Ексімп-Т" та ТОВ "Євротон" були надіслані телеграми за № 6/11 56 та № 6/12 57 відповідно з клопотанням надіслати 20.08.2012р. на адресу ТОВ «Сандрабуд» до 12 год. 00 хв. представників ТОВ "Ексімп-Т" та ТОВ "Євротон" для складання акту боя по результатах надання послуг автоперевозки по Договору - заявці № 02/08/12 від 02.08.2012р.

У відповідь на телеграму № 6/12 57 від 17.08.2012р. щодо виклику представника ТОВ "Євротон" для участі в складанні Акту бою продукції ТМ "Євротон" листом повідомило ТОВ «Сандрабуд», що відповідно до укладеного між ними Договору Дистрибуції № 44 від 01.01.2012р. та вимог нормативно - правових актів обов'язок Продавця по поставці Товару вважається виконаним з моменту завантаження Товару в автомобіль, вказаний Покупцем. 02.08.2012р. водієм ТОВ "Ексімп-Т" ОСОБА_10 відповідно до накладної № 1329 від 02.08.2012р. було прийнято товар - "Цеглу клінкерну "Корсіка" в кількості 7200 штук, на суму 32817,60грн. у повному обсязі та стандартному заводському пакуванні (поліпропіленові стрічки та термоусадочна плівка), про що і розписався в ТТН. Таким чином, ТОВ "Євротон" вважало недоцільною участь свого представника в складанні акту, оскільки псування цегли відбулося під час транспортування і з вини перевізника.

20.08.2012 р. комісією у складі 5-х представників ТОВ "Сандрабуд" складено Акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю. Із змісту акту фактично надійшло 7200 шт. цегли "Клінкерної Корсика лицева" на загальну суму 32817,60 грн. з якої брак або бій 4800 на суму 21878,40грн. При цьому у розділі де міститься детальний опис дефектів зазначено (дослівно): " пошкоджено 15 пачок цегли (7200 шт.), з яких: 1) 5 пачок (2400шт.) мають явні дефекти, що виникли по вині перевізника (акт від 06.08.2012р., підписаний водієм ТОВ "Ексімп-Т"; 2) 10 пачок (4800 шт.): 4503шт. - лопнувший, має видимі сколи, і царапини; 297 шт. - розбиті на частини". Також, відмічено, що цегла зберігається на складі окрема від іншого товару. За висновками комісії цегла в кількості 4800 шт. (4503 шт. + 297 шт.) не підлягає до використання згідно свого цільового призначення, оскільки являється лицевою.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, розглянувши та оцінивши матеріали справи, подані сторонами докази, пояснення та заперечення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, у свою чергу, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю. При цьому суд керувався наступним.

Згідно із ст.ст. 1,2 ГПК України правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд, шляхом порушення вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

І змісту ч. 1, п.8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Одним із способів захисту прав та інтересів зазначених суб'єктів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 1 статті 174 ГК України відповідно до якої господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як вбачається із первісного позову позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму заподіяної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" у разі необхідності в мотивувальній частині рішення суд може зазначити про урахування ним прийнятих відповідно до Конституції України і Закону України "Про судоустрій і статус суддів" постанов пленуму Вищого господарського суду України та рішення Верховного Суду України, прийнятого за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень господарських судів з підстав, передбачених статтею 11116 ГПК.

За змістом ст. 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (Постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 р. у справі № 3-72 гс 12, Інф. Лист. ВГСУ від 16.07.2013 № 01-20/943/1083/13).

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи правовідносини між ТОВ «Сандрабуд» та відповідачем2 за первісним позовом ТОВ "Євротон", що виникли за Договором дистрибуції мають ознаки купівлі - продажу товару.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 3.2. Договору дистрибуції передача товару автотранспортом на умовах FCA (транспортом покупця) відбувається на підставі письмової заявки Покупця, в якій додатково зазначається марка автомобіля, реєстраційний номер, прізвище водія, або уповноваженої на отримання Товару особи.

У свою чергу, згідно Заявки-Договору на транспортно-екпедиційне обслуговування між сторонами виникли правовідносини з договору перевезення (транспортного експедирування).

Згідно із ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Із змісту ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно з ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

Із змісту ст. 308 ГК України вантаж до перевезення приймається перевізниками залежно від виду транспорту та вантажу в місцях загального або не загального користування. Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов'язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Згідно з ст. 917 ЦК України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу. Відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог. Перевізник має право відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Із змісту ст. 918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Завантаження (вивантаження) вантажу, що здійснюється відправником (одержувачем) вантажу, має провадитися у строки, встановлені договором, якщо такі строки не встановлені транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно умов поставки FСА (Інкотермс 2000): поставка вважається здійсненою коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем (стаття А.4). Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту, коли він є поставленим у відповідності з статтею А.4 (стаття Б.5).

Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом врегульовуються положеннями Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені Наказом Мінтранс України від 14.10.1997 № 363 (далі по тексту - Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні).

У відповідності до п. 8.20 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні: «Водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.»

Також згідно п. 8.22 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні: «Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені недоліки в укладанні вантажу».

Додатково у п. 10.14 вищенаведених Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні закріплено, що вантажі, які мають марковану масу нетто або брутто, переважуванню не підлягають. Водій, який виконує обов'язки експедитора, при відсутності слідів пошкодження тари або упаковки приймає такий вантаж: у Замовника відповідно до маси, зазначеної на маркуванні».

П. 22.2.9 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що водій зобов'язаний перевірити відповідність укладки та кріплення пакетів цегли на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення цілості рухомого складу. Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені неправильності в укладці та кріпленні вантажу.

При цьому як встановлено судом водієм було прийнято до перевезення вантаж без жодних зауважень з приводу невідповідності кріплень і складання вантажу на рухомому складі, що загрожувало б збереженню вантажу. Також водієм не було повідомлено замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу. Відсутність висловлених зауважень до Вантажовідправника у момент прийняття вантажу до перевезення підтверджено і безпосередньо опитаним у порядку ст. 30 ГПК України у судовому засіданні водієм ОСОБА_10 Одночасно, доказів протилежного сторонами суду не надано, а судом самостійно не здобуто.

Відповідно до ст. 310 ГК України перевізник зобов'язаний повідомити одержувача про прибуття вантажу на його адресу. Одержувач зобов'язаний прийняти вантаж, який прибув на його адресу. Він має право відмовитися від прийняття пошкодженого або зіпсованого вантажу , якщо буде встановлено, що внаслідок зміни якості виключається можливість повного або часткового використання його за первісним призначенням. Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це. Вантаж, не одержаний протягом місяця після повідомлення перевізником одержувача, вважається невитребуваним і реалізується в установленому законодавством порядку.

Ст. 314 ГК України передбачено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

У разі якщо вантаж, за втрату чи нестачу якого перевізник сплатив відповідне відшкодування, буде згодом знайдено, одержувач (відправник) має право вимагати видачі йому цього вантажу, повернувши одержане за його втрату чи нестачу відшкодування.

Згідно п. 4.3.1. Договору дистрибуції передбачено, що Покупець зобов'язується приймати товар по кількості та якості згідно з товарно-транспортними або залізничними накладними, керуючись нормами чинного законодавства:

- Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 з доповненнями і змінами, внесеними постановою Держарбітражу СРСР від 14.11.1974р. (далі по тексту також - Інструкція № П-6);

- Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1996р. № П-7 з доповненнями і змінами, внесеними постановою Держарбітражу СРСР від 14.11.1974р. № 98 (далі по тексту - Інструкція № П-7).

Відповідно до п. 5 Інструкції № П-7: Покупець повинен провести приймання продукції за якістю в випадку отримання продукції в пошкодженій тарі або за наявності ознак псування (бою).

І змісту п. 16 Інструкції № П-7 при виявленні невідповідності якості отримувач зупиняє подальше приймання продукції та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених недоліків. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двохстороннього акту представника іногороднього виробника (відправника).

Повідомлення про виклик представника повинно бути направлено (передано) йому по телеграфу (телефону) не пізніше 24 год. після виявлення невідповідності якості, комплектності, маркировки продукції, тари чи упаковки, встановленим вимогам (п. 18 Інструкції № П-7).

При цьому у відповідності до п.20 Інструкції П-7 при неявці представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений термін і у випадках, коли виклик представника іногороднього виробника (відправника) не є обов'язковим, перевірка якості продукції проводиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якістю.

За відсутності відповідної інспекції з якості або бюро товарних експертиз у місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або неявку його за викликом одержувача (покупця) перевірка проводиться:

а) за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або

б) за участю компетентного представника громадськості підприемства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або

в) односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції.

Із змісту вказаних положень чинного законодавства передбачено певний порядок приймання вантажу та фіксування виявлених недоліків вантажу виявлених при його вивантаженні.

При цьому як встановлено судом та вбачається з Акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р., у ньому зафіксовано, що фактично виявлено: 7200 шт. цегли з них 2363 шт. брак та 37 шт. бій. Вказаний акт було підписано виключно працівниками одержувача та водієм. У свою чергу 20.08.2012 р. ТОВ «Сандрабуд» складає Акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю, тієї ж кількості цегли, що вже була прийнята від перевізника згідно Акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012 р.

При цьому сторони не заперечують, що згідно цих актів незважаючи на різне у них найменування цегли приймалась одна і та ж партія цегли.

Із змісту Інструкція № П-7 у випадку виявлення невідповідності якості вантажу (цегли), ТОВ «Сандрабуд» повинне було зупинити приймання з складанням акту в якому вказати кількість оглянутої продукції та викликати представника ТОВ «Євротон» протягом 24 год. або забезпечити приймання неякісної продукції за участю повноважного представника: відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції з якістю а за їх відсутності за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або за участю компетентного представника громадськості підприемства-одержувача, призначеного керівником або заступником керівника підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або односторонньо підприємством-одержувачем але лише якщо виробник (відправник) дав згоду на односторонню прийомку продукції.

Проте, суду не надано належних доказів того, що після виявлення невідповідності якості, ТОВ «Сандрабуд» в порядку Інструкції № П-7 у встановлені нею строки було викликано представника ТОВ «Євротон» в терміни визначені Інструкцією № П-7 чи забезпечено участь у прийомці інших уповноважених представників сторонніх відповідальних підприємств та організацій.

Як встановлено судом всупереч вимогам п.20 Інструкції № П-7 прийомка була проведена за участю виключно представників ТОВ «Сандрабуд» та водія ТОВ "Ексімп-Т" за відсутності представника виробника. Отримувачем знову ж таки не викликались представники відповідної галузевої інспекції за якістю продукції або інші компетентні представники громадськості. У свою чергу, ТОВ «Євротон» заперечує той факт, що ним надавалась згода на односторонню прийомку продукції.

Одночасно, суд вважає, що Водій ОСОБА_10, який підписав акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р. в даному випадку не може вважатись представником незацікавленої організації, громадськості, оскільки, є особою зацікавленою а саме працівником перевізника.

Отже, вантажоодержувачем проведено прийом товару з порушенням порядку визначеного чинним законодавством, а тому суд вважає, що докази подані позивачем ТОВ «Сандрабуд» не підтверджують вини виробника вантажовідправника ТОВ «Євротон» у завданні шкоди і у позовних вимогах позивачу за первісним позовом до відповідача 2 слід відмовити повністю.

Що стосується позовних вимог позивача ТОВ «Сандрабуд» до відповідача1 ТОВ "Ексімп-Т", то суд має за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р., у ньому зафіксовано, що фактично виявлено: 7200 шт. цегли з них 2363 шт. брак та 37 шт. бій.

Згідно Державного класифікатора України (Держстандарт України від 29.02.1996р. №89) бракована продукція - продукція, передавання якої споживачеві не допускається через наявність дефектів.

За загальним правилом дефект - це будь-яка невідповідність вимогам, установленим виробником та законодавством. Отож, брак продукції - це виготовлена продукція, напівфабрикати, деталі, вузли і роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умова і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

При цьому, як вбачається з акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р. комісія, сформована на підприємстві-вантажоодержувачу чітко розділила брак та бій виявивши в одержаному вантажі 2363 одиниці бракованої продукції та 37 одиниць бою.

При цьому суд критично оцінює заперечення позивача та посилання його на повторно складений акт 20.08.2013р. Так як уже зазначалось судом, вказані акти складено з порушенням визначеного порядку для їх складання. Крім того, як вбачається з акту від 20.08.2013р. ним повторно приймалась продукція, яка уже була прийнята згідно попереднього акту від 06.08.2013р. Даний акт укладено виключно працівниками ТОВ «Сандрабуд» за відсутності представників як ТОВ «Євротон» так і ТОВ "Ексімп-Т", та з порушенням порядку приймання продукції закріпленому Інструкціями П-6 та П-7. При цьому вказаний товар уже перебував значний час на території ТОВ «Сандрабуд» і не виключено, що саме в цей час був додатково пошкоджено.

Також суд відхиляє заперечення позивача ТОВ «Сандрабуд» щодо того, що товар транспортувався у довший час ніж це було визначено заявкою - договором так як підставою позовних вимог за первісним позовом є відвантаження товару неналежної якості, а не стягнення шкоди завданої у зв'язку з порушенням строків його транспортування.

Також, підлягають сумніву як докази подані ТОВ «Сандрабуд» фотосвітлини, що були як він стверджує, зроблені після відкриття напівпричепа, в якому здійснювалось перевезення товару.

Зокрема із вказаних фотосвітлин не доведено того факту, що на фото саме той автопричіп, яким здійснювалось перевезення спірного вантажу, оскільки номера автомашини чи фургону, яким здійснювалось перевезення цегли на фотосвітлинах не зафіксовано.

При цьому із пояснень водія ОСОБА_10 опитаного судом в порядку ст. 30 ГПК України ним також не підтверджується той факт, що вказана фотосвітлина відображає саме його причеп у момент вигрузки товару 06.08.2012р.

Крім того у своїх поясненнях з приводу виявленого браку та бою вантажу водій ОСОБА_10 серед іншого зазначив, що він прибув на розвантаження зранку у понеділок, 06 серпня 2012р. Коли відчинили двері напівпричепа для розвантаження, він та представники вантажоодержувача побачили, що упакування двох піддонів з цеглою частково пошкоджено, деяка кількість цегли випала з піддонів. Представники вантажоодержувача вирішили оцінити пошкодження та піднялися у напівпричіп. Четверо членів комісії уважно оглянули увесь вантаж, який випав з піддона та виявили, що крім 36-ти цеглин, які мають сколи на кутах та подряпини, значна кількість цегли не пошкоджена, однак, має виробничі дефекти: нерівності (вм'ятини та випуклості), різне забарвлення, цеглини склеєні між собою, тощо. Членами комісії було прийнято рішення розвантажити напівпричіп з допомогою електрокара. Під час розвантаження, упакування було повністю пошкоджене і цегла розсипалась по напівпричепу. При цьому, члени комісії повідомили ОСОБА_10, що їх фактично мало цікавить бій, оскільки збиток від нього незначний і попросили його разом з ними визначити кількість браку продукції, яка надійшла від виробника. Він погодився. З напівпричепа вручну витягли спочатку цеглу, яка розсипалась, а потім ту, що була в непошкоджених палетах. При цьому, усі упаковки цегли розкривались і якісна цегла та бракована перераховувались та складались на інші піддони. Між членами комісії йшла розмова про те, що потрібно викликати представника вантажовідправника, який би засвідчив наявність браку в поставленій продукції. Але, представника вантажовідправника в момент розвантаження так викликано і не було. Після підрахунку бою та браку, який надійшов від вантажовідправника, членами комісії був складений Акт, у якому було зазначено, що бій складає 36 одиниць, а брак, якщо водій не помиляється, більше 2,5 тис.

Із змісту п. 1.9. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" згідно зі статтею 30 ГПК України в судовому процесі, у тому числі в справах про банкрутство, можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних чи інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. У частині першій зазначеної статті ГПК йдеться про можливість участі в судовому процесі лише посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, тобто осіб, зв'язаних з відповідними підприємствами (установами, організаціями, органами) трудовими відносинами на основі трудового договору (контракту). Тому якщо певна фізична особа (громадянин) не є посадовою особою чи іншим працівником підприємства (установи, організації, органу), в тому числі в разі, якщо зазначені відносини припинилися до моменту вирішення спору господарським судом, то вона не підпадає під дію відповідної норми ГПК. Господарський суд вправі викликати зазначених осіб як у процесі попередньої підготовки справи до розгляду (пункт 8 статті 65 ГПК), так і під час її розгляду (пункт 1 частини першої та частина третя статті 77 ГПК). Господарським судам необхідно враховувати, що зазначені в статті 30 ГПК особи не мають статусу представників сторін або інших учасників судового процесу (якщо їх не уповноважено на це відповідно до статті 28 названого Кодексу), і тому, зокрема, можуть викликатися судом для дачі пояснень незалежно від участі в даному судовому процесі тих підприємств, установ, організацій і органів, працівниками яких є ці особи. Водночас ці особи самі є учасниками судового процесу, і їх ухилення від участі в цьому процесі та від надання пояснень тягне за собою наслідки, передбачені, зокрема, пунктом 5 статті 83 ГПК. Господарський суд може скористатися правом, наданим йому статтею 30 ГПК, для виклику відповідного спеціаліста з метою участі його в судовому процесі, якщо обставини справи свідчать про доцільність отримання роз'яснень (консультацій) спеціаліста з тих чи інших питань.

Із поданих доказів представником відповідача1 водій ОСОБА_10 на момент розгляду справи з 02.07.2013р. повторно прийнятий на роботу водієм ТОВ "Ексімп-Т", отже є його посадовою особою.

В силу зазначеного, вище у сукупності, на думку суду, позивачем не доведено вини відповідача1 ТОВ "Ексімп-Т"1 у зв'язку з виявленою неякісною цеглою у кількості 2363 шт., яка зафіксована у акті від 06.08.2013р. як брак, так як, перевізник не може нести відповідальності за виявлену комісією браковану продукцію. Також суд вважає, недоведеним з боку позивача і протиправна поведінка ТОВ "Ексімп-Т", розмір збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою ТОВ "Ексімп-Т" та збитками, які завданні у результаті виявлення неякісної цегли у кількості 2363 шт.

При цьому за змістом ст. 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (Постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 р. у справі № 3-72 гс 12, Інф. Лист. ВГСУ від 16.07.2013 № 01-20/943/1083/13).

А тому суд у первісному позові позивачу ТОВ «Сандрабуд» до відповідача1 ТОВ "Ексімп-Т" в частині стягнення 41073,05грн. заподіяної шкоди відмовляє.

Щодо виявлених 37 одиниць бою, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1ст.924 ЦК України. - перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

З матеріалів справи вбачається, що втрата та нестача вантажу під час перевезення не виявлені. Проте, мало місце псування вантажу, яке виявилося в пошкодженні кутів та подряпинах на лицевому боці цегли, кількість якої складає 37 одиниць, що зафіксовано у акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю від 06.08.2012р. підписаного і водієм ТОВ "Ексімп-Т" ОСОБА_10

При цьому відповідач1 у поданому відзиві на позов та додаткових обґрунтуваннях а також представник відповідача1 у судових засіданнях позовні вимоги в частині відшкодування вартості 37 одиниць товару у сумі 168,55грн. з врахуванням положень ст. 924 ЦК України визнає. Так як бій цегли відбувся під час здійснення перевезення, а тому відповідач1 готовий відшкодувати вартість 37 одиниць товару у сумі 168,55 грн.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В свою чергу ч.5 ст. 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши подані заяви відповідача1 про визнання позову у сукупності з іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем1 не суперечать законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому суд приймає його як таке, що подане у відповідності до вимог ГПК України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 168,55 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.

Одночасно, розглянувши вимоги за зустрічною позовною заявою про стягнення боргу за виконане перевезення, надавши оцінку представленим доказам, суд відмовляє в задоволенні вимог з огляду на таке.

Згідно ч.1ст.916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Ч. 6 ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Таким чином, враховуючи визнання позову позивачем в частині визнання ним факту бою товару при перевезення в кількості 37 одиниць товару та завдання таким чином фактичної шкоди ТОВ «Сандрабуд», у сумі 168,55грн., що від усієї вартості товару на суму 32817,60грн, що перевозився складає 0,51%. Згідно ст. 193 ГК України ТзОВ Сандрабуд вправі, на думку суду, відмовитись від оплати даного товару на суму 49,98грн., що складає 0,51% від загальної суми, що повинна оплачуватись за Заявкою - Договором у розмірі 9800грн. (100%).

У свою чергу, у іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом судом не встановлено підстав, що вони заявлені безпідставно так як позивачем за первісним позовом не доведено завдання шкоди відповідачем1 в частині неналежного перевезення товару та його пошкодженні при транспортуванні.

Разом з цим, суд має за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із п.15 Заявки-договору №02/08/12 сторони обумовили, що перевозка здійснюються згідно Правил перевозок автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97р. Перевізник несе повну матеріальну і фінансову відповідальність за збереження вантажу і упакування після прийняття вантажу до перевозки. Загальна норма часу на завантаження, оформлення документів складає 24 год. Оплата проводиться на протязі 5-ти банківських днів після отримання оригіналів документів.

На підставі Заявки-договору ТОВ "Ексімп-Т" виконало перевезення за маршрутом м. Розділ - м. Запоріжжя, що підтверджується долученою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною від 02.08.2012р. серії ААК.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ч. 1 ст. 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 253 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Ч.5 ст.315 Господарського кодексу України встановлено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

У відповідності до ст.168 Статуту автомобільного транспорту УРСР. Позови автотранспортних підприємств і організацій вантажовідправникам, вантажоодержувачам і пасажирам, що випливають з цього Статуту, можуть бути пред'явлені відповідно до встановленої підвідомчості або підсудності в арбітраж або суд протягом 6 місяців. Вказаний шестимісячний строк обчислюється: а) по стягненню штрафу за непред'явлення вантажу, передбаченого погодженим завданням на перевезення або разовим замовленням, - з дня закінчення строку, встановленого Правилами для звірення записів в обліковому документі по виконанню плану і разового замовлення; б) в усіх інших випадках - з дня настання події , що стала підставою для пред'явлення позову.

При цьому як вбачається із матеріалів справи документи (ТТН, Заявка, Видаткова накладна) ТОВ "Ексімп-Т" були надіслані на адресу ТОВ «Сандрабуд» 10 серпня 2012р. і отримані уповноваженою особою ТОВ «Сандрабуд» 13.08.2012р. Отже, з наступного дня 14.08.2012р. почав обраховуватися 5-денний строк оплати вартості товару, який завершився 20.08.2012р. (з врахуванням банківських днів оплати товару). Відповідно з 21.08.2012р. у правовідносинах, що склалися між сторонами ТОВ «Сандрабуд» виступив боржником ТОВ "Ексімп-Т" і відповідно саме з 21.08.2012р. слід обраховувати шестимісячний строк пред'явлення перевізником ТОВ "Ексімп-Т" до вантажоодержувача ТОВ «Сандрабуд» позовних вимог, що випливають з перевезення. Відповідно вказаний строк завершився 21.02.2013р.

Проте, як вбачається із зустрічної позовної заяви б/н від 25.03.2013р. ТОВ "Ексімп-Т" звернулося до господарського суду із зустрічною позовною заявою лише 26 березня 2013р. вх. №349, з пропуском строку визначеного ч. 5 ст. 315 ГК України.

Одночасно, суд критично оцінює посилання ТОВ "Ексімп-Т" на те, що вказаний строк звернення до суду слід обчислювати з надіслання ТОВ "Ексімп-Т" та отримання ТОВ «Сандрабуд» повторного листа від 23.01.2013р. на підставі того, що у ньому надіслано рахунок до оплати за здійснене перевезення.

Так, у Заявці-Договорі вказано, що оплата проводиться протягом 5-ти банківських днів після отримання оригіналів документів і не містить умови про те, що дані документи повинні в обов'язковому порядку містити рахунок-фактуру виданий ТОВ "Ексімп-Т" і що саме з моменту його отримання наступає строк оплати за перевезення товару. При цьому відомості про реквізити рахунку ТОВ "Ексімп-Т" ТОВ «Сандрабуд» міг отримати від ТОВ "Ексімп-Т" у будь-який спосіб так як таке не обмежено умовами ні Заявки - Договору ні чинним законодавством.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивач за зустрічним позовом звернувся у суд з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При цьому у поданому відзиві на зустрічний позов відповідач ТОВ «Сандрабуд» заявив про застосування строку позовної давності до ТОВ "Ексімп-Т".

Відповідно до абз. 3 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено , в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

(Аналогічні правові висновки викладено у Постановах Вищого господарського суду України від 12.04.2012р. справа № 33/341, від 17.05.2012р. справа № 35/417, від10.07.2012 справа № 5002-26/4729-2011, від 10.07.2012р. справа № 5002-2/3828-2011).

З огляду на наведене вище у сукупності, суд відмовляє в задоволенні зустрічних позовних вимог щодо стягнення боргу за виконане перевезення в сумі 49,98грн. за безпідставністю та у сумі 9750,02грн. за спливом строку позовної давності.

Згідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу ст. 49 ГПК України враховуючи часткове задоволення первісного позову з відповідача1 за первісним позовом в користь позивача підлягають до стягнення 7 (сім) грн. 05 коп. судового збору який суд покладає на відповідача1 в іншій частині судовий збір покладається на позивача. У свою чергу, судові витрати за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімп - Т", вул. Гетьмана Мазепи, 2, м. Тернопіль, 46009 (код ЄДРПОУ 14035315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд", вул. Леонова, 1-Б, м. Запоріжжя, 96006 (код ЄДРПОУ 36490777): 168 (сто шістдесят вісім) грн. 55 коп. шкоди, 7 (сім) грн. 05 коп. судового збору.

3. В іншій частині первісного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Сандрабуд", вул. Леонова, 1-Б, м. Запоріжжя, 96006 (код ЄДРПОУ 36490777) - відмовити.

4. В зустрічному позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Ексімп - Т", вул. Гетьмана Мазепи, 2, м. Тернопіль, 46009 (код ЄДРПОУ 14035315) - відмовити повністю.

5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 12.08.2013р.

Суддя В.Л. Гевко