Постанова

від 08.10.2013 по справі 34/5005/588/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року Справа № 34/5005/588/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргу заступника Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2012 та постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у справі № 34/5005/588/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Оскар" доДержавного підприємства "Нікопольський трубний завод" провизнання банкрутом за участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Коркішко В.М., ліквідатор Державного підприємства "Нікопольський трубний завод" - Гладій О.В., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Оскар" - Гончаренко І.Б.

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2012 у справі № 34/5005/588/2012 визнано Державне підприємство "Нікопольський трубний завод" - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 31.10.2013; ліквідатором Державного підприємства "Нікопольський трубний завод" призначено арбітражного керуючого Гладія О.В.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у справі № 34/5005/588/2012 постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2012 у справі № 34/5005/588/2012 залишено без змін, апеляційну скаргу заступника Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави в особі Державного Космічного Агентства України, - залишено без задоволення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, заступник Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у справі № 34/5005/588/2012, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", ст.ст. 32, 34, 43 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2012 за заявою ТОВ "Виробниче об'єднання "Оскар" порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Нікопольський трубний завод" за загальною процедурою відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2012 за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 24 687 639,97 грн., грошові вимоги кредиторів на загальну суму 4 916 378, 90 грн. відхилено.

10.09.2012, згідно протоколу комітету (зборів) кредиторів № 3 від 16.08.2012, останній звернувся до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом", про призначення арбітражного керуючого Гладій О.В. ліквідатором боржника.

28.09.2012 до господарського суду Дніпропетровської області Дніпропетровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подав заяву про вступ у справу.

Враховуючи рішення комітету кредиторів та той факт, що пропозиції по санації боржника до суду не надходили, господарський суд дійшов висновку про необхідність прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури строком на 1 рік, відповідно до статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гладія О.В.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції встановив, що Державне підприємство "Нікопольський трубний завод" було створене на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 357-р від 01.07.2002 "Про створення на базі трубоволочильного цеху № 4 Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський Південнотрубний завод" державного підприємства шляхом відділення трубоволочильного цеху №4 і створення на його базі державного підприємства з віднесенням цього підприємства до сфери управління Національного космічного агентства України.

Відповідно до п.1.1 Статуту Державне підприємство "Нікопольський трубний завод" засноване на державній власності і підпорядковане Національному космічному агентству України.

Листом від 21.06.2013 перший заступник голови Державного космічного агентства України повідомив, що Державне підприємство "Нікопольський трубний завод" ліцензії на вид космічної діяльності, який ліцензується, не має.

Проаналізувавши положення ст.ст. 1, 2 Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", положення якого визнано такими, що відповідають Конституції України рішенням Конституційного Суду України №11-рп/2003 від 10.06.2003, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не заборонено введення ліквідаційної процедури щодо державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, та задоволення вимог кредиторів за рахунок їх майна (оборотних коштів, незадіяних до основної виробничої діяльності активів), за винятком нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства-боржника.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що на момент прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який набрав чинності з 19.01.2013, виключено абзац третій статті 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" в частині продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

Згідно аналізу фінансово - господарської діяльності Державного підприємства "Нікопольський трубний завод" за період з 01.01.2009 по 30.06.2012, проведеного ТОВ "Аудиторська фірма "Аудит -Дніпроконсульт" від 31.07.2012, судом апеляційної інстанції встановлено, що підприємство не здійснювало господарську діяльність, договорів з замовниками та постачальниками не укладало, всі розрахункові рахунки арештовані виконавчою службою, є заборгованість перед робітниками, Пенсійним фондом, кредиторами, що свідчить на думку суду апеляційної інстанції про критичний фінансовий стан підприємства та неплатоспроможність Державного підприємства "Нікопольський трубний завод", станом на 30.06.2012 статутний капітал підприємства дорівнює 44 817 тис. грн., непокритий збиток дорівнює 63 441 тис. грн., пропозицій по санації боржника від інвесторів не надходило.

Враховуючи висновок аудиту фінансово - господарської діяльності підприємства -боржника, відсутність можливості відновити свою платоспроможність, рішення комітету кредиторів від 16.08.2012, колегія суддів апеляційної інстанції погодилась із висновками господарського суду про необхідність визнання Державного підприємства "Нікопольський трубний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, та вважає їх правомірними.

Щодо призначення у даній справі ліквідатором Державного підприємства "Нікопольський трубний завод" арбітражного керуючого Гладія О.В., колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що дану кандидатуру було запропоновано на засіданні комітету кредиторів боржника від 16.08.2012, вона узгоджена з Міністерством юстиції України, що підтверджується листом Головного Управління юстиції у Дніпропетровській області від 30.10.2012 за №11-19/1/12 386 та листом Міністерства юстиції України від 26.10.2012 №13-2-20/3535, тому, суд другої інстанції встановив, що призначення арбітражного керуючого Гладія О.В. ліквідатором у даній справі відбулося відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 спеціального Закону, при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.

Згідно частин 8, 9 статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є зацікавленість. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що враховуючи зазначені приписи спеціального Закону, подання клопотання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури належить до компетенції комітету кредиторів та вважає, що господарські суди повинні давати оцінку рішенням комітету кредиторів та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства. Рішення комітету кредиторів є одним із тих випадків для прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, про які зазначається у ч. 1 ст. 22 спеціального Закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.08.2012 згідно протоколу комітету (зборів) кредиторів № 3, комітетом кредиторів було прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом", про призначення арбітражного керуючого Гладій О.В. ліквідатором боржника.

Судом першої інстанції встановлено, що пропозицій по санації боржника до суду не надходило, тому враховуючи даний факт та рішення комітету кредиторів, господарський суд прийшов до висновку, з яким в постанові погодився суд апеляційної інстанції, про необхідність прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури строком на 1 рік, відповідно до статті 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Гладія О.В.

Згідно аналізу фінансово - господарської діяльності Державного підприємства "Нікопольський трубний завод" за період з 01.01.2009 по 30.06.2012, проведеного ТОВ "Аудиторська фірма "Аудит -Дніпроконсульт" від 31.07.2012, судом апеляційної інстанції також встановлено, що підприємство не здійснювало господарську діяльність, договорів з замовниками та постачальниками не укладало, всі розрахункові рахунки арештовані виконавчою службою, є заборгованість перед робітниками, Пенсійним фондом, кредиторами, що свідчить про критичний фінансовий стан підприємства та неплатоспроможність Державного підприємства "Нікопольський трубний завод", станом на 30.06.2012 статутний капітал підприємства дорівнює 44 817 тис. грн., непокритий збиток дорівнює 63 441 тис. грн.

Щодо тверджень заявника касаційної скарги, що Державне підприємство "Нікопольський трубний завод" є унікальним у космічній галузі та єдиним в Україні підприємством, що проводить діяльність з виробництва складових частин космічної техніки, колегія суддів касаційної скарги зазначає, що судом апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство "Нікопольський трубний завод" було створене на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 357-р від 01.07.2002 "Про створення на базі трубоволочильного цеху № 4 Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський Південнотрубний завод" державного підприємства шляхом відділення трубоволочильного цеху № 4 і створення на його базі державного підприємства з віднесенням цього підприємства до сфери управління Національного космічного агентства України. Відповідно до п.1.1 Статуту Державне підприємство "Нікопольський трубний завод" засноване на державній власності і підпорядковане Національному космічному агентству України.

Листом від 21.06.2013 перший заступник голови Державного космічного агентства України повідомив, що Державне підприємство "Нікопольський трубний завод" ліцензії на вид космічної діяльності, який ліцензується, не має.

Щодо тверджень заявника касаційної скарги, що судом апеляційної інстанції грубо порушено вимоги ст.ст. 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до вимог ст. 1 цього Закону, встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно абз. 1 ст. 2 вищевказаного Закону, для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється, зокрема, шляхом продажу майна в процесі провадження у справі про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною 11 статті 42, абзацом другим частини 6 статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент прийняття постанови суду першої інстанції).

При цьому, у пункті 3.3. рішення Конституційного Суду України №11-рп/2003 від 10.06.2003 викладена правова позиція стосовно того, що за змістом статті 2 Закону, мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об'єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі його санації.

Проаналізувавши положення ст.ст. 1, 2 Законом України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", положення якого визнано такими, що відповідають Конституції України рішенням Конституційного Суду України №11-рп/2003 від 10.06.2003, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, про те , що не заборонено введення ліквідаційної процедури щодо державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, та задоволення вимог кредиторів за рахунок їх майна (оборотних коштів, незадіяних до основної виробничої діяльності активів), за винятком нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства-боржника.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій, в ході розгляду справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а також, спеціального Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, в зв'язку з чим, правові підстави для скасування постанови господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2012 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у справі № 34/5005/588/2012 відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу заступника Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 у справі № 34/5005/588/2012 залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін