Постанова

від 29.10.2013 по справі 823/2894/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року справа № 823/2894/13-а

10 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

при секретарі - Журавель Т.В.,

за участю: представників позивача - Безживотної Л.Е., Дубовик Л.М. (за довіреностями), представника відповідача - Барабаш О.А. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Біт і Ко» до державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Біт і Ко» до державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

В позові позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002722301 від 14 травня 2013 року та № 0002732301 від 14 травня 2013 року як протиправні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Торгкомерс-2009» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 173/22-14/30238849 від 18.04.2013 року та прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002722301 від 14.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за І-ІІІ квартал 2010 року на суму 56 975 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 14 244 грн. та № 0002732301 від 14.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.03.2010 року по 31.07.2010 року на суму за основним платежем - 21 924 грн. та штрафними санкціями - 5 481 грн.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення є незаконними, необ'єктивними, необґрунтованими та винесеними з порушенням податкового законодавства.

Представники позивача в судому засіданні підтримали позовні вимоги, викладені в адміністративному позові та просили суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача надала суду письмове заперечення на позов, у якому позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що позивачем порушено зазначені в акті норми Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств».

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Приватне підприємство «Біт і Ко», ідентифікаційний код 30238849 зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 03.12.2012 року, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ Серії АА № 755243, а також з 02.12.1998 року за № 1071/98 перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Черкаси, як платник податків.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Біт і Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Торгкомерс-2009» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 173/22-14/30238849 від 18.04.2013 року, в якому зазначено, що позивачем порушено п. 5.1. пп. 5.2.1. п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого сума податку на прибуток підприємства, що підлягала сплаті в бюджет, занижена на 56975 грн., в т.ч. за І квартал 2010 року в сумі 29568 грн., за II квартал 2010 року в сумі 17471 грн. та за III квартал 2010 року в сумі 9936 грн.

Також в акті перевірки зазначено про порушення пп. 7.2.1., пп. 7.2.6 п. 7.2.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4.; пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і неправомірне декларування в податкових деклараціях з ПДВ податкового кредиту за період з березня по липень 2010 року в сумі 30346 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002722301 від 14.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за І-ІІІ квартал 2010 року на суму 56 975 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 14 244 грн. та № 0002732301 від 14.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.03.2010 року по 31.07.2010 року на суму за основним платежем - 21 924 грн. та штрафними санкціями - 5 481 грн.

Суд зазначає, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку на сьогоднішній день визначаються правовими нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010 року № 2755-VI (далі -ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями ПК України.

Перевіркою позивача встановлено, що в періоді, що перевірявся, ПП «Торгкомерс-2009» було оформлено документи на реалізацію ПП «Біт і Ко» водопровідного та опалювального устаткування (датчики, манометри, дифманометр) на загальну суму 273477,60 грн. в т.ч. ПДВ 45579,60 грн. Станом на 28.02.2013 року згідно рахунку 631, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках із ПП «Торгкомерс - 2009» відсутня. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Відповідно до листа від 21.02.2013 року № 2 договори між підприємствами не заключались, операції з купівлі - продажу товарів здійснювались на підставі рахунків - фактур, яких для перевірки надано не було.

Крім того, до перевірки та до суду позивачем не надано товарно-транспортні накладні, які підтверджували б факт переміщення товарно-матеріальних цінностей від ПП «Торгкомерс - 2009» до ПП «Б і Ко».

Суд звертає увагу, що засновником та директором ПП «Торгкомерс-2009» являється ОСОБА_1. Інших працівників на підприємстві немає.

З наявної в матеріалах справи постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012 р. вбачається, що ОСОБА_5 звільнений від кримінальної відповідальності у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 358 КК України, а провадження по справі закрито на підставі ч.1 ст. 44 КК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію». Даною постановою встановлено, що ОСОБА_5, реалізуючи наміри, спрямовані на створення суб'єкта підприємницької діяльності, прийняв рішення зареєструвати у виконавчому комітеті Черкаської міської ради ПП «Торгкомерс-2009», а тому ним було запропоновано за грошову винагороду ОСОБА_1 виступити засновником, директором та бухгалтером юридичної особи. Крім того, вищезазначеною постановою встановлено, що у процесі своєї роботи вся офіційна діяльність підприємства зводилась до фіктивного підприємництва.

Суд звертає увагу на наявну в матеріалах справи відповідь управління громадської безпеки УМВС України в Черкаській області, надану на запит заступнику начальнику ГВПМ ДПІ у м. Черкаси, з якої вбачається, що в дозвільну систему УГБ УМВС України в Черкаській області ПП «Торгкомерс-2009» із заявою про видачу дозволів на виготовлення печаток та штампів вказаних організацій не зверталось.

Крім того, відповідно до ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з ч. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року: господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Таким чином, якщо фактичного здійснення господарських операцій не було (в даному випадку це встановлено судом), відповідні документи не можуть вважатися первинними документами навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до норм ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ,пп. 7 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на оформлення витрат та податкового кредиту виникає у платників податків лише за умови фактичного здійснення операцій.

Згідно з пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення, покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0002722301 від 14 травня 2013 року та № 0002732301 від 14 травня 2013 року винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4, 9, 11, 69-71, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Гайдаш

Повний текст постанови виготовлено 01.11.2013 р.