Ухвала

від 28.01.2014 по справі 823/2894/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2894/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

28 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства "Біт і К" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Біт і К" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року позивач - Приватне підприємство "Біт і К" звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення № 0002722301 від 14.05.2013 року та № 0002732301 від 14.05.2013 року як протиправні.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Біт і К" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року - без змін, з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що Приватним підприємством "Біт і К" не доведено товарності своїх господарських операцій (договори поставки товарів), оскільки позивачем не наданого необхідної кількості первинних документів, які б підтверджували реальність укладених угод: так, поставка товарів здійснювалась без укладання договору, позивачем не надано суду товарно - транспортні накладні тощо, натомість матеріали справи містять постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012 року по справі № 1-586/11, яким гр. ОСОБА_2 та ін.. було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 358 тощо КК України, в тому числі і в частині співучасті вчинення з гр.. ОСОБА_3 фіктивного підприємництва, тобто створення та реєстрації ПП «Тогркомерс-2009» з метою прикриття незаконної діяльності, в тому числі судовим рішенням було встановлено, усі господарські операції ПП «Торгкомерс-2009» не спричинили реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», судом також встановлено відсутність у контрагента позивача матеріально - технічного ресурсу, кадрів для виконання укладеного договору.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Приватне підприємство «Біт і Ко», ідентифікаційний код 30238849 зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 03.12.2012 року, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ Серії АА № 755243, а також з 02.12.1998 року за № 1071/98 перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Черкаси, як платник податків.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Біт і Ко» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Торгкомерс-2009» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 173/22-14/30238849 від 18.04.2013 року, в якому зазначено, що позивачем порушено п. 5.1. пп. 5.2.1. п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого сума податку на прибуток підприємства, що підлягала сплаті в бюджет, занижена на 56975 грн., в т.ч. за І квартал 2010 року в сумі 29568 грн., за II квартал 2010 року в сумі 17471 грн. та за III квартал 2010 року в сумі 9936 грн.

Також в акті перевірки зазначено про порушення пп. 7.2.1., пп. 7.2.6 п. 7.2.; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4.; пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і неправомірне декларування в податкових деклараціях з ПДВ податкового кредиту за період з березня по липень 2010 року в сумі 30346 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002722301 від 14.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за І-ІІІ квартал 2010 року на суму 56 975 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 14 244 грн.;

- № 0002732301 від 14.05.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.03.2010 року по 31.07.2010 року на суму за основним платежем - 21 924 грн. та штрафними санкціями - 5 481 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Так, відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що був чинний на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в періоді, що перевірявся, ПП «Торгкомерс-2009» було оформлено документи на реалізацію ПП «Біт і Ко» водопровідного та опалювального устаткування (датчики, манометри, дифманометр) на загальну суму 273477,60 грн. в т.ч. ПДВ 45579,60 грн.

Станом на 28.02.2013 року згідно рахунку 631, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках із ПП «Торгкомерс - 2009» відсутня. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Відповідно до листа від 21.02.2013 року № 2 договори між підприємствами не заключались, операції з купівлі - продажу товарів здійснювались на підставі рахунків - фактур, яких для перевірки надано не було.

Крім того, до перевірки та ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції, позивачем не надано товарно-транспортні накладні, які підтверджували б факт переміщення товарно-матеріальних цінностей від ПП «Торгкомерс - 2009» до ПП «Б і Ко».

Судом першої інстанції також правомірно зазначено, що засновником та директором ПП «Торгкомерс-2009» являється ОСОБА_3. Інших працівників на підприємстві немає.

З наявної в матеріалах справи постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2012 р. вбачається, що ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 , ч.2 ст. 205 , ч.3 ст. 27 , ч.2 ст. 358 , ч.3 ст. 358 , ч.5 ст. 27 , ч.2 ст. 358 КК України , а провадження по справі закрито на підставі ч.1 ст. 44 КК України , п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію» . Даною постановою встановлено, що ОСОБА_2, реалізуючи наміри, спрямовані на створення суб'єкта підприємницької діяльності, прийняв рішення зареєструвати у виконавчому комітеті Черкаської міської ради ПП «Торгкомерс-2009», а тому ним було запропоновано за грошову винагороду ОСОБА_3 виступити засновником, директором та бухгалтером юридичної особи. Крім того, вищезазначеною постановою встановлено, що у процесі своєї роботи вся офіційна діяльність підприємства зводилась до фіктивного підприємництва.

У даній постанові також відображено, що вході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені операції між позивачем та ПП "Торгкомерс-2009" не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичної поставки товару.

Такі причини можуть бути наявними лише за умови, якщо платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Отже, наслідком діяльності ПП "Торгкомерс-2009" є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Даний висновок викладений також у постанові Соснівського районного суду м. Черкаси.

Стаття 72 КАС України містить підстави для звільнення від доказування та передбачає, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (ч.4 ст.72 КАС України).

Отже, протиправні діяння фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене вказаною особою встановлені судом та не потребують доказування.

За таких обставин, посилання позивача на копії податкових накладних, рахунків -фактур тощо, які з боку ПП «Торгкомерс-2009» підписано ОСОБА_3 - особою, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність - не заслуговують на увагу. У будь-якому разі, копії таких документів не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні КАС України, оскільки обставини справи дозволяють зробити висновок про те, що такі первинні документи складені лише в паперовому вигляді, без наміру та фактичного здійснення господарської діяльності.

Крім того, за відсутності управлінського і технічного персоналу та нездійснення підприємницької діяльності вказаним товариством, податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, підписані особою, що не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, не можуть підтверджувати виконання таких робіт.

Так, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного підприємства "Біт і К" - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Біт і К" - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Є. Пилипенко

Судді: Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М