Ухвала

від 23.10.2013 по справі 2а-153/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 р. Справа № 21598/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.,

суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Загвіздянський кахельний» Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 року у справі №2а-153/10/0970 за позовом Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі Івано-Франківської області ДПС до Дочірнього підприємства «Загвіздянський кахельний» Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали» про стягнення за рахунок активів земельного податку в сумі 663,71 грн.,

встановив:

В січні 2010 року Державна податкова інспекція в Тисменицькому районі Івано-Франківської області ДПС звернулася в суд з позовом до Дочірнього підприємства «Загвіздянський кахельний» Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали» про стягнення за рахунок активів земельного податку в сумі 663,71 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на ДП «Загвіздянський кахельний» ВАТ «Будівельні матеріали» покладено обов'язок сплачувати земельний податок. Згідно з поданим ДП «Загвіздянський кахельний» ВАТ «Будівельні матеріали» податковим розрахунком земельного податку від 30.01.209 року він вноситься землекористувачем у грошовій формі в розмірі 131,49 грн. щомісячно. Однак, відповідачем станом на 07.12.2009 року допущено заборгованість по сплаті земельного податку в сумі 663,71 грн. Відповідачем порушено Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 року позов задоволено: стягнуто з Дочірнього підприємства «Загвіздянський кахельний» (код ЄДРПО 30980275) ВАТ «Будівельні матеріали» в дохід бюджету недоїмку зі сплати земельного податку в розмірі 663 грн. 71 коп. за рахунок активів.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач - ДП «Загвіздянський кахельний» ВАТ «Будівельні матеріали» - який, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що суд помилково дійшов висновку про те, що відповідач - ДП «Загвіздянський кахельний» ВАТ «Будівельні матеріали» користується для виробничих потреб земельною ділянкою площею 1, 4747 га. Даний факт не може бути підтверджений копією відомості про наявність документів на землю, оскільки в самій цій відомості відсутні дані щодо наявності правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Відповідач подав копію Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ІФ №002280, виданого Орендному підприємству Івано-Франківського заводоуправління будівельних матеріалів, площею 1, 4747 га в с. Загвіздя Тисменицького району Івано-Франківської області для розміщення і експлуатації будівель і споруд. Відповідач зазначає, що правонаступником Орендного підприємства Івано-Франківського заводоуправління будівельних матеріалів є Відкрите акціонерне товариство «Будівельні матеріали», яке і повинно сплачувати земельний податок чи орендну плату за вказану земельну ділянку. На підставі зазначеного, просить здійснити заміну первинного відповідача на належного відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Будівельні матеріали». Вказує також на те, що дана справа не підсудна (не підвідомча) адміністративному суду, оскільки ДП «Загвіздянський кахельний» ВАТ «Будівельні матеріали» не може бути відповідачем за даним адміністративним позовом, пред'явленим ДПІ в Тисменицькому районі. За нормами КАС України не передбачено стягнення боргів, в тому числі і щодо сплати земельного податку. Дану справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, а тому колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу не належить задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 20.06.2000 року ДП «Загвіздянський кахельний» ВАТ «Будівельні матеріали» є юридичною особою та взяте на облік ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області ДПС як платник податків, що підтверджується копією довідки від 01.03.2000 року № 433. Відповідно до поданого ДП «Загвіздянський кахельний» ВАТ «Будівельні матеріали» податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік останній повинен сплачувати земельний податок в розмірі 131,49 грн. на місяць протягом 2009 року, оскільки користується для виробничих потреб земельною ділянкою площею 1, 4747 га. Даний факт підтверджується копією відомості про наявність документів на землю.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» №2535-ХІІ від 03.07.1992 року (зі змінами та доповненнями) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

В статті 14 даного Закону зазначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

В матеріалах справи є податковий розрахунок земельного податку на 2009 рік, поданий відповідачем податковому органу. Посилання апелянта на те, що розрахунок земельного податку поданий позивачу помилково, через некомпетентність службових осіб ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області ДПС, не заслуговує на увагу, оскільки такий не був відкликаний відповідачем. Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року (зі змінами та доповненнями) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.

Згідно з ст.17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Як встановлено судом, відповідач є платником земельного податку. Ним допущено заборгованість по сплаті цього податку, яка згідно з довідкою ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області ДПС №494/10248/10/24-0 від 07.12.2009 року становить 663,71 грн. Відповідач подав позивачу податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік, самостійно визначивши його розмір за весь звітний рік - 1577, 91 грн.

Докази про сплату відповідачем у встановлені законодавством терміни суми узгодженого податкового зобов'язання в суду відсутні.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог стосовно стягнення заборгованості по земельному податку.

Стосовно мотивів апеляційної скарги в частині непідсудності (непідвідомчості) даної справи адміністративному суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень, зокрема, в інших випадках, встановлених законом (п.5 ч.4). Так, відповідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин та розгляду справи в суді) державні податкові інспекції в районах подають до судів позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відтак, апеляційна скарга із зазначених мотивів задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання відповідача (апелянта) про заміну неналежного відповідача належним - ВАТ «Будівельні матеріали», то таке не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом не подано допустимих доказів для такої заміни. Подана копія Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ІФ №002280 підтверджує право постійного користування землею Орендного підприємства Івано-Франківського заводоуправління будівельних матеріалів. Твердження відповідача про те, що ВАТ «Будівельні матеріали» є правонаступником зазначеного вище підприємства не підтверджується жодними доказами.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Загвіздянський кахельний» Відкритого акціонерного товариства «Будівельні матеріали» - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 року у справі №2а-153/10/0970 - без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя : Костів М.В.

Судді: Шавель Р.М.

Савицька Н.В.