ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" лютого 2010 р. справа № 2a-153/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.
з участю секретаря Надраги Л.Я.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Тисменицькому районі, вул. Галицька, 15,м. Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400 до ДП "Загвіздянський кахельний", вул. Промислова,с. Загвіздя,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77450 про стягнення за рахунок активів земельного податку в сумі 663,71 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
ДПІ в Тисменицькому районі звернулася в суд з адміністративним позовом до ДП «Загвіздянський кахельний»ВАТ «Будівельні матеріали»про стягнення за рахунок активів земельного податку в сумі 663,71 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на ДП «Загвіздянський кахельний»ВАТ «Будівельні матеріали»покладено обов’язок сплачувати земельний податок. Згідно поданого ДП «Загвіздянський кахельний»ВАТ «Будівельні матеріали»податкового розрахунку земельного податку від 30.01.209 року він вноситься землекористувачем у грошовій формі в розмірі 131,49 грн. щомісячно. Однак, відповідачем станом на 07.12.2009 року допущено заборгованість по сплаті земельного податку в сумі 663,71 грн. Відповідачем порушено Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 20.06.2000 року ДП «Загвіздянський кахельний»ВАТ «Будівельні матеріали»є юридичною особою та взяте на облік ДПІ в Тисменицькому районі як платник податків, що підтверджується копією довідки від 01.03.2000 року № 433.
ДП «Загвіздянський кахельний»ВАТ «Будівельні матеріали»зобов’язане сплачувати земельний податок в розмірі 131,49 грн. на місяць протягом 2009 року, оскільки на підставі Державного акту на право постійного користування землею відповідач користується для виробничих потреб земельною ділянкою площею 1, 4747 га. Даний факт підтверджується копією відомості про наявність документів на землю.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України В«Про систему оподаткуванняВ» визначено види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлений законом термін. Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Статтею 4 даного Закону передбачено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
В статті 14 даного Закону зазначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Відповідно до статті 15 даного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно з ст.17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного (податкового) місяця.
Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (стаття 20 Закону).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Як встановлено судом, відповідач є платником земельного податку. Ним допущено заборгованість по сплаті цього податку, яка згідно довідки ДПІ в Тисменицькому районі №494/10248/10/24-0 від 07.12.2009 року становить 663,71 грн. Відповідач подав позивачу податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік самостійно визначивши його розмір за весь звітний рік - 1577, 91 грн.
Докази про сплату відповідачем у встановлені законодавством терміни суми узгодженого податкового зобов’язання в суду відсутні.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги стосовно стягнення заборгованості по земельному податку є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Загвіздянський кахельний» (код ЄДРПО 30980275) ВАТ «Будівельні матеріали» в дохід бюджету недоїмку зі сплати земельного податку в розмірі 663( шістсот шістдесят три) грн.. 71 коп. за рахунок активів.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі , то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяви про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) Могила А.Б.
Постанова складена в повному обсязі 01.03.2010 року.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2010 |
Оприлюднено | 03.11.2015 |
Номер документу | 52873115 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Могила А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні