Ухвала

від 31.10.2013 по справі 801/5188/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/5188/13-а

31.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 15.07.13 у справі № 801/5188/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" (вул. Аршинцевська коса, буд.43, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

до Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Борзенко, буд.40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морська перлина" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.11.2012 № 0001922201 та № 0001912201.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.13 року адміністративний позов - задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Керч АР Крим від 21 листопада 2012 року № 0001922201 та № 0001912201.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 31.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що з 25.10.2012 по 29.10.2012 ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Морська Перлина" (ЄДРПОУ 3698790) з питань достовірності визначення показників податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року по взаємовідносинах з ДП "Ф.Формула" (код за ЄДРПОУ 32112642) в частині формування податкових зобов'язань за рахунок податкової накладної не зареєстрованої у ЄРПН, з питань достовірності визначення показників податкової звітності з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Укрбудтранссервіс" (код за ЄДРПОУ 36495398) у серпні 2011 року та з Приватним виробничо-комерційним підприємством "Агротехпром" (код ЄДРПОУ 24985101) у лютому 2012 року, також з питань достовірності показників податкової звітності по податку на прибуток з вказаними підприємствами та формування собівартості; з питань правових взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3) у квітні та червні 2011 року, за результатами якої складено акт від 07.11.2012 №1309/22-02/36698790 (далі - акт перевірки) (а.с.14-41).

Названим актом перевірки зокрема встановлено порушення:

- ч. 1-3, ч. 5-6 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Морська перлина" (код ЄДРПОУ 36698790) при придбанні ТМЦ у постачальників - ТОВ "Укрбудтранссервіс" (код ЄДРПОУ 36495398), у серпні 2011 року, ПВКП "Агротехпром" (код ЄДРПОУ 32532844) у лютому 2012 року;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV, в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ за серпень 2011 року на 23333,00 грн., що привело до завищення залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 23333,00 грн. (рядок 24 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року);

- порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств в сумі 40689,00 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2011 року в сумі 26833,00 грн.; за 1 квартал 2012 року в сумі 13856,15 грн.

На підставі названого акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.11.2012 № 0001912201, яким збільшено грошове зобов'язання у загальній сумі 47 617,23 грн., з яких 6 928,08 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та № 0001922201, яким зменшено від'ємне значення з ПДВ за серпень 2011 року у сумі 23 333,00 грн.

Фактичною підставою для визначення позивачу суми грошових зобов'язань слугувала інформація щодо перевірок контрагентів, за якими встановлено, що правочини, укладені позивачем з контрагентами - ТОВ "Укрбудтранссервіс" і ПВКП "Агротехпром", є нікчемними, предмет та мета яких не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив того, що оскаржені до суду податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства через те, що доводи податкового органу, викладені в акті перевірки не ґрунтуються на законі, за наявності усіх первинних бухгалтерських та податкових документів по взаємовідносинах з контрагентами, відповідач без достатніх на те правових підстав визнав вчинені правочини нікчемними, встановивши тим самим порушення податкового законодавства та прийняв спірні податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Перевіряючи постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Апеляційним розглядом встановлено, що ТОВ "Укрбудтранссервіс" та ТОВ "Морська перлина" 15 серпня 2011 року уклали договір № 15/08-2011, предметом якого є придбання товару у відповідності з умовами, викладеними в Договорі, а саме: риба свіжа морожена (бичок тушка) загальною кількістю 20 000,00 кг, за ціною за кілограм 5,83 грн., на загальну сум 140 000,00 грн. у тому числі ПДВ. Поставка товару за Договором здійснюється автотранспортом за рахунок покупця зі складу в м. Бердянську.

Відповідно до накладної від 23 серпня 2011 року № рн-082304 на придбання товару (бичок тушка с/м), ТОВ "Укрбудтранссервіс" видано ТОВ "Морська перлина" податкову накладну від 23.08.2011 № 648, кількість товару, ціна за одиницю та загальна сума товару в яких співпадають, а також Декларацію (свідоцтво) виробника про якість сирцю, охолодженої і мороженої продукції з риби інших водних живих ресурсів від 12.05.2011 № 21. Оплата придбаного товару підтверджується платіжними дорученнями від 23.09.2011 № 315 та 01.09.2011 № 117. За договором-заявкою від 22 серпня 2011 року № 574, укладеного ТОВ "Морська перлина" з ТОВ "ТС-Капітал" на перевезення вантажу з м. Бердянськ до м. Керч, останнім здійснено транспортування придбаного ТОВ "Морська перлина" товару (бичок тушка с/м у кількості 20 000,00 кг), про що також свідчить товаро-транспортна накладна від 23 серпня 2011 року № 23/08-2011.

З дослідженого судом першої інстанції договору купівлі-продажу продукції від 01 лютого 2012 № 24/02, укладеного між Приватним виробничо-комерційним підприємством "Агротехпром" та ТОВ "Морська перлина", апеляційним розглядом встановлено, що ТОВ "Морська перлина" придбало пічне побутове паливо ДСТУ 320.00149943.010-98, в кількості, за ціною, у якості відповідно до заявка, оформленої накладною від 15 лютого 2012 року № 2-15. На товар (пічне побутове паливо ДСТУ 320.00149943.010-98) продавцем видано паспорт від 12 березня 2012 року та сертифікат відповідності (зареєстрований в реєстрі UA1/145/0107453-11). Також продавцем видано покупцю податкову накладну від 15.02.2012 № 152. Оплата придбаного товару здійснена ТОВ "Морська перлина" у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення № 651 та № 658. Транспортування пічного побутового палива з м. Феодосія до м. Керч відбувалось наземним автомобільним транспортом, про що свідчить товаро-транспортна накладна від 15 лютого 2012 року.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В межах проведення господарських операцій контрагентами позивача виписано податкові накладні. Суми ПДВ правомірно віднесені позивачем до суми податкового кредиту відповідного періоду.

Порушень порядку виписки або заповнення податкової накладної, що в силу приписів ПК України є підставою для нарахування податкового кредиту в акті перевірки не зазначено та судом не встановлено.

Твердження відповідача, що правочини позивача з ТОВ "Укрбудтранссервіс" і ПВКП "Агротехпром" є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемності, колегія суддів вважає неспроможними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України (постанова № 9 від 06.11.2009 року), вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Відповідачем не надано доказів, порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання і виконання позивачем та контрагентами правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Крім того, посилання відповідача на ч. 1, ч. 5 ст. 203, ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Суд зазначає, що статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, факти виконання робіт, послуг підтверджується наявними в матеріалах справи первинним документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України і містять усі необхідні реквізити.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем у спірних правовідносинах витрат шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаних робіт, послуг), що свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Доказів того, що вказаний в отриманих від контрагентів - ТОВ "Укрбудтранссервіс" і ПВКП "Агротехпром" податкових накладних, накладних, товаротранспортних накладних товар не використовувався позивачем у власній господарській діяльності матеріали даної адміністративної справи на містять.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду, ці доводи були предметом дослідження суду першої інстанції та не знайшли свого правового підтвердження.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Керченської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.13 у справі № 801/5188/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна