Рішення

від 28.10.2013 по справі 910/15627/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15627/13 28.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вентана» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МіД-Сервіс» простягнення заборгованості, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Хоцій С.А., за довіреністю, від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вентана» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МіД-Сервіс» про стягнення заборгованості, а саме: 118.319,07 грн. основного боргу, 5.491,29 грн. пені, 118,32 грн. інфляційних втрат та 1128,08 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем договору підряду на виготовлення метало пластикових конструкцій від 11.01.2013 відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 118.319,07 грн. основного боргу, 5.491,29 грн. пені, 118,32 грн. інфляційних втрат та 1128,08 грн. 35 річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 порушено провадження у справі № 910/15627/13 та призначено до розгляду на 30.09.2013.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 30.09.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів за клопотанням позивача.

Представник позивача у судовому засіданні 28.10.2013 звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої в зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми основного боргу в розмірі 50.000,00 грн., просив стягнути з відповідача 68.319,07 грн. основного боргу, 5.491,29 грн. пені, 118,32 грн. інфляційних втрат та 1.128,08 грн. 3% річних, нарахованих за період з 01.04.2013 по 25.07.2013, загалом 75.056,76 грн., а також судовий збір в сумі 2.501,13 грн.

Заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, в зв'язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 28.10.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вентана» (далі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МіД-Сервіс» (далі - відповідач, замовник) 11.01.2013 було укладено договір на виготовлення металопластикових конструкцій (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався виготовити відповідачу металопластикові конструкції загальною площею 252,32 кв.м., а відповідач зобов'язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до п.5.1. Договору договірна ціна склала 193.678,29 грн., що включає вартість усіх виробів та матеріалів, а також транспортні вироби.

Відповідно до п.4.1. Договору здача-приймання поставлених виробів здійснюється сторонами шляхом підписання видаткових накладних протягом п'яти днів з моменту повідомлення замовника про готовність відповідних виробів до приймання.

Умовами п.5.3. Договору встановлено, що термін оплати узгоджується з графіком виконання робіт рівними частинами в розмірі 17.679,61 грн. після підписання акту прийому-здачі кожного закінченого поверху.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу металоконструкції та виконано монтаж таких металоконструкцій на загальну суму 193.678,29 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковою накладною № 2 від 01.04.2013 на суму 165.537,00 грн. та актом надання послуг № 1 від 01.04.2013 на суму 28.141,29 грн., які підписано відповідачем без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Згідно письмових пояснень позивача, графік виконання робіт з виготовлення металоконструкцій у відповідності до умов п.5.3. Договору між позивачем та відповідачем не укладався.

Позивач надсилав відповідачу претензію вих. № б/н від 11.06.2013 з вимогою оплатити виконані роботи в сумі 118.319,07 грн., що підтверджується фіскальним чеком поштової установи від 11.06.2013 № 1062, на адресу 01011, м. Київ, вул. Кутузова, 8, яка зазначена відповідачем у Договору.

Відповідно до ч.2. ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З вищенаведених письмових пояснень позивача вбачається, що умовами спірного Договору не встановлено конкретного строку виконання обов'язку відповідача з оплати виконаних позивачем робіт, а тому суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 530 ЦК України. Відтак, строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт на суму 118.319,07 грн. настав 21.06.2013 (7 днів з моменту пред'явлення позивачем претензії 11.06.2013 + 3 дні поштового обігу).

Однак, відповідач не здійснив оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість по оплаті прийнятих робіт на суму 68.319,07 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 193.678,29 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною № 2 від 01.04.2013 на суму 165.537,00 грн. та Актом надання послуг № 1 від 01.04.2013 на суму 28.141,29 грн., в той час, як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт у сумі 68.319,07 грн. не виконав, хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.

Суд враховує, що наявні в матеріалах справи видаткова накладна та акт відповідачем підписані без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 68.319,07 грн.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього до суду не надано.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5.491,29 грн. пені, 118,32 грн. інфляційних втрат та 1.128,08 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт, нарахування яких позивач здійснює за період з 01.04.2013 по 25.07.2013.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.3. Договору за порушення встановлених цим Договором строків оплати, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від розміру не перерахованої суми, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача складала 118.319,00 грн.

Як встановлено вище судом, відповідач не оплатив роботи, строк для оплати яких згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України настав 21.06.2013, відтак, в силу приписів ст. 253 ЦК України, період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті прийнятих робіт за вказаним актом починається з 22.06.2013 .

Відповідно до уточненого розрахунку суду, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 118.319,00 грн. за період з 22.06.2013 по 25.07.2013 підлягає стягненню з відповідача пеня в сумі 1.543,01 грн., 3% річних у розмірі 330,65 грн.

У задоволенні вимоги позивача щодо відшкодування інфляційних втрат суд відмовляє у зв'язку з тим, що за період з 22.06.2013 по 25.07.2013 інфляція склала (-).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу підлягає поверненню судовий збір у розмірі 780,64 грн., у зв'язку зі зменшенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МіД-Сервіс» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 31353278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вентана» (08502, Київська обл., м. Фастів, вул. Ломоносова, 36, код ЄДРПОУ 38036468) суму основного боргу в розмірі 68.319 (шістдесят вісім тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 07 коп., пеню в сумі 1.543 (одна тисяча п'ятсот сорок три) грн. 01 коп. та 330 (триста тридцять) грн. 65 коп. 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1.609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вентана» (08502, Київська обл., м. Фастів, вул. Ломоносова, 36, код ЄДРПОУ 38036468) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 780 (сімсот вісімдесят) грн. 64 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 171 від 09.08.2013 (оригінал якого залишається в матеріалах справи).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2013.

Суддя Ониськів О.М.