Постанова

від 27.01.2014 по справі 910/15627/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р. Справа№ 910/15627/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Анісімової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги б/н б/д товариства з обмеженою відповідальністю «Мід - Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року

у справі № 910/15627/13 (суддя - Ониськів О. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вентана»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мід - Сервіс»

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Хоцій С.А. - дов. б/н від 28.08.2013 року,

відповідача: Соколовська О.В.- адвокат

ВСТАНОВИВ:

14.08.2013 року до господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вентана» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мід - Сервіс» про стягнення 125 056, 76 грн., що становить 118 319, 07 грн. боргу, 5 491, 29 грн. - пені, 118, 32 грн. -інфляційних втрат та 1 128, 08 грн. - 3 % річних (а.с.9-10).

Під час розгляду справи, 29.10.2013 року позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою боргу в сумі 50 000 грн., в якій просив стягнути з ТОВ «Мід - Сервіс» 68 319, 07 грн. - боргу, 5 491, 29 грн. - пені, 118, 32 грн. -інфляційних втрат та 1 128, 08 грн. - 3 % річних (а.с.53).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду на виготовлення металопластикових конструкцій від 11.01.2013 року щодо оплати виконаних позивачем робіт.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року у справі № 910/15627/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МіД-Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вентана» борг в сумі 68 319, 07 грн., пеню - 1 543, 01 грн. та 330, 65 грн. - 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач, ТОВ «Мід - Сервіс» 13.12.2013 року надіслав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва скасувати повністю та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та неповним дослідженням доказів у даній справі.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції неналежним чином повідомив відповідача про дату та час розгляду справи, відтак апелянт був позбавлений можливості на захист своїх інтересів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мід - Сервіс» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 27.01.2014 року.

Апелянт (відповідач у справі) у судовому засіданні 27.01.2014 року підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач у судовому засіданні 27.01.2014 року та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів апелянта, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

11.01.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вентана» (позивач у справі, підрядник за договором) та ТОВ «МіД-Сервіс» (відповідач у справі, замовник за договором) було укладено договір підряду на виготовлення металопластикових конструкцій, відповідно до п.1.1. якого, позивач зобов'язався виготовити відповідачу металопластикові конструкції загальною площею 252,32 кв.м., а відповідач зобов'язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість.

За умовами договору здача-приймання металоконструкцій здійснюється сторонами шляхом підписання видаткових накладних протягом п'яти днів з моменту повідомлення замовника про готовність відповідних виробів до приймання (п.4.1. договору).

Сторони узгодили, що договірна ціна складає 193 678,29 грн., що включає вартість усіх виробів та матеріалів, а також транспортні витрати (п.5.1. договору).

Відповідно до п.5.3. договору термін оплати встановлюється згідно з графіком виконання робіт рівними частинами в розмірі 17 679,61 грн. після підписання акту прийому-здачі кожного закінченого поверху.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачу металоконструкції та виконав монтаж металоконструкцій на суму 193 678,29 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2 від 01.04.2013 року на суму 165 537,00 грн. (а.с.13) та актом надання послуг № 1 від 01.04.2013 року на суму 28 141,29 грн., які підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками юридичних осіб.

Відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт у сумі 75 359, 22 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 11.06.2013 року (а.с.17) з пропозицією сплатити борг в сумі 118 319, 07 грн., що підтверджується фіскальним чеком поштової установи від 11.06.2013 № 1062 (а.с.19), на адресу 01011, м. Київ, вул. Кутузова, 8, яку було зазначено відповідачем при укладенні договору.

Проте відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

У відповідності до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Згідно з нормами ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до вимог ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Місцевим господарським судом правомірно встановлено, що видаткова накладна № 2 від 01.04.2013 року та акт надання послуг № 1 від 01.04.2013 року відповідачем підписані без будь-яких зауважень та заперечень. Крім того, в акті виконаних робіт зазначено, що відповідач претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має, відтак, відповідач прийняв виконані позивачем роботи без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та повинен був їх оплатити.

Факт виконання робіт позивачем та наявність заборгованості по оплаті, у заявленій позивачем сумі, не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

05.09.2013 року та 17.09.2013 року відповідач (після звернення позивача до суду) оплатив 50 000 грн. з призначенням платежу «за металопластикові вироби згідно договору від 11.01.2013 року», копії банківських виписок представлено в матеріалах справи (а.с.54-55). У зв'язку з частковою оплатою заборгованості позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, просить стягнути борг в сумі 68 319,07 грн.(а.с.53).

На час прийняття рішення доказів оплати 68 319, 07 грн. боргу відповідачем не надано.

Твердження апелянта, що під час використання виготовлених позивачем конструкцій виявлено ряд недоліків та невідповідність якості, судом не приймається до уваги, оскільки в акті прийняття виконаних робіт чітко зазначено, що замовник не має претензій по якості виконаних робіт, доказів направлення виконавцю заперечень, зауважень чи претензій з приводу неналежної якості поставленого товару чи виконання робіт, на час прийняття рішення суду, відповідачем не надано. Долучений до апеляційної скарги лист ТОВ «МіД Сервіс» до ТОВ «Компанія «Вентана» від 29.11.2013 року про виявлені недоліки не є належним доказом у справі, оскільки лист складено після прийняття рішення суду, відсутні докази направлення такого позивачеві.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення боргу за договором від 11.01.2013 року в сумі 68 319, 07 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 5 491, 29 грн., а також інфляційних втрат в сумі 118,32 грн. та 1 128,08 грн. - 3% річних за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 01.04.2013 року по 25.07.2013 року.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.3. договору за порушення строків оплати, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від розміру не перерахованої суми, за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки та проценти згідно зі статтею 625 ЦК України нараховуються за неправомірне користування чужими коштами, а отже, є платою за користування чужими коштами, що не носить, на відміну від неустойки, штрафного характеру, а має компенсаційний характер заходів впливу.

Інфляційні збитки та проценти, які передбачені ст. 625 ЦК України, не розраховані на отримання прибутку кредитором, оскільки останній міг отримати значно більший прибуток в разі використання коштів у виробничо-інвестиційних цілях, а тому проценти за ст. 625 ЦК України є визначений законом мінімум від знецінення боргу.

Таким чином у цивільно-господарських відносинах кредитор вправі вимагати компенсації збитків, що виникають у випадку неправомірного використання його коштів боржником, з урахуванням приписів статті 625 ЦК України, тобто у розмірі 3 % річних у поєднанні з інфляційними втратами, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок пені, інфляційних витрат та 3 % річних, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені та річних та вважає за правомірне нарахування пені в сумі 1 543,01 грн., 3 % річних в сумі 330,65 грн., оскільки строк для оплати настав 21.06.2013 року, відтак, в силу приписів ст. 253 ЦК України, період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті прийнятих робіт за вказаним актом починається з 22.06.2013 року.

Також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 118, 32 грн., оскільки за період з 22.06.2013 року по 25.07.2013 року інфляція становила від'ємне значення.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача: 01011, м. Київ, вул. Кутузова, 8 (а.с.9), яка також була зазначена і у договорі підряду на виготовлення металопластикових конструкцій від 11.01.2011 року.

До матеріалів справи долучено докази направлення судом першої інстанції процесуальних документів на адресу відповідача: 01011, м. Київ, вул. Кутузова, 8, які, повернуто поштовою установою за закінченням строку зберігання (а.с.7, 48).

Колегією встановлено, що позивачем направлялася відповідачу претензія від 18.07.2013 року за адресою: м. Київ, вул.Червонопрапорна, 28, офіс 10, однак, відповідно довідки поштової установи кореспонденцію не вручено за відсутністю одержувача за даною адресою (а.с.69).

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що він знаходиться за юридичною адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Звіринецька, 63.

В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.28), з якого вбачається, що станом на 29.08.2013 року юридична адреса ТОВ «Мід-сервіс» - 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Звіринецька, 63. Жодного процесуального документу судом за даною адресою не направлялося, хоча на час прийняття рішення від 28.10.2013 року, суду була відома дійсна юридична адреса відповідача.

Відповідно до вимог ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, зокрема, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції, встановивши те, що розгляд справи місцевим господарським судом відбувся за відсутності представників відповідача, не повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, що, зокрема, підтверджується й відміткою канцелярії суду першої інстанції про розсилку примірників ухвал суду від 19.08.2013, 30.09.2013 року, 22.10.2013 року адресату за адресою - м. Київ, вул. Кутузова, 8, беручи до уваги приписи ч. 3 п. 2 ст. 104 ГПК України, дійшла висновку щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду від 28.10.2013 року,

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом повно досліджено матеріали справи, висновок суду відповідає обставинам справи, вимогам чинного законодавства, однак рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року у справі № 910/15627/13 прийнято з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мід - Сервіс» на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року у справі № 910/15627/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду господарського суду міста Києва від 28.10.2013 року у справі № 910/15627/13 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МіД-Сервіс» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код ЄДРПОУ 31353278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вентана» (08502, Київська обл., м. Фастів, вул. Ломоносова, 36, код ЄДРПОУ 38036468) борг в сумі 68 319 (шістдесят вісім тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 07 коп., пеню в сумі 1 543 (одна тисяча п'ятсот сорок три) грн. 01 коп., 330 (триста тридцять) грн. 65 коп. 3% річних та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 00 коп. в повернення судового збору за розгляд справи в суді І інстанції, 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. в повернення судового збору за розгляд справи в суді ІІ інстанції.

5. В іншій частині в позові відмовити.

6.Наказ господарського суду міста Києва від 12.11.2013 року № 910/15627/13 визнати таким, що втратив чинність.

7. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

8.Справу № 910/15627/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко