cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2013 року Справа № 5016/2691/2012(14/93) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., за участю представників: позивача -Кльосова А.Г., відповідача третьої особи -не з'явились, -не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПАТ "Інгул" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 у справі№5016/2691/2012(14/93) за позовомПАТ "Інгул" до (третя особаТОВ "Південна електротехнічна компанія" - Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Південному регіоні) про стягнення 247368 грн. збитків, завданих внаслідок знищення трансформатора ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.05.2013 (суддя Мавродієва М.В.) позов задоволено повністю з підстав обґрунтованості позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 (судді: Журавльов О.О., Ярош А.І., Лисенко В.А.) рішення скасовано та прийнято нове рішення про відмову в позові у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
ПАТ "Інгул" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.623,841 ЦК України, ст.ст.224,225 ГК України та ст.ст.42,43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що відповідачем не надано доказів щодо ремонту та повернення з ремонту трансформатора ТТД 35/6-10000 кВа 1966 року випуску (інвентарний №803643) за актом приймання-передачі обладнання, передбачених договором підряду від 11.02.2011 №2, а висновок судово-товарознавчої експертизи від 28.02.2012 №9 належним чином доводить вартість знищеного трансформатора.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню із залишенням без змін рішення суду першої інстанції з наступних підстав.
Скасовуючи первісне рішення та приймаючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
11.02.2011р. між ВАТ „Інгул" (правонаступником якого є ПАТ „Інгул") (позивач, замовник) та ТОВ „Південна електротехнічна компанія" (відповідач, підрядник, ТОВ „ПЕТК") було укладено договір підряду №2 (надалі - договір) за умовами якого підрядник зобов'язується власними або залученими силами виконати наступні види робіт: капітальний ремонт трансформатора ТМ 10000 35/6 кВ ; ревізію відокремлювача ОД-35кВ короткозамикача КЗ-35кВ, секційного віддільника РЛНД-35/600кВ; поточний ремонт масляного вимикача ВМ-35/600; ревізію та накладку релейного захисту; ревізію опорних і прохідних ізоляторів, зафарбування порталів; наладку трансформатора ТМ 10000 35/6 кВ , у відповідності до графіку виконаних робіт і кошторису, та здати їх замовнику, а замовник, в свою чергу, зобов'язався створити підряднику умови, передбачені даним договором, для виконання робіт, прийняти їх результат та сплатити обумовлену договором ціну.
Відповідно до п.1.3 договору сторони домовились, що зазначені у п.1.1.1 договору роботи виконуватимуться підрядником на своїй території, для чого трансформатор ТМ 10000 35/6 кВ демонтується підрядником власними силами та за власний рахунок. Після виконання ремонтних робіт трансформатор ТМ 10000 35/6 кВ встановлюється на території замовника підрядником власними силами та за власний рахунок. Демонтаж трансформатора ТМ 10000 35/6кВ і його подальша установка (по закінченню ремонтних робіт) здійснюється на підставі акту приймання-передачі трансформатора ТМ 10000 35/6кВ . При цьому, всю відповідальність за дотримання заходів безпеки, охорони праці та інших нормативно-правових актів несе підрядник.
Згідно з п.п.2.3,4.1.1-4.1.2,6.1 договору моментом виконання робіт є дата підписання акту приймання-передачі робіт. Після виконання підрядником робіт, передбачених у п.1.1.1 даного договору, в повному обсязі та підписання проміжного акту приймання виконаних робіт та акту приймання-передачі трансформатора ТМ 10000 35/6 кВ , замовник зобов'язаний сплатити 150000 грн. (у т.ч. ПДВ). Строк оплати сторони встановили у 10 банківських днів з моменту підписання проміжного акту приймання виконаних робіт та виставлення підрядником рахунку. Кінцевий розрахунок у сумі 185000 (у т.ч. ПДВ) здійснюється замовником після виконання підрядником всіх робіт за договором, включаючи усунення дефектів, виявлених при прийманні робіт за договором, на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт та рахунку. Строк оплати - протягом 10 банківських днів з моменту підписання кінцевого акту приймання виконаних робіт та виставлення рахунку підрядником. Підрядник гарантує, зокрема, виконання всіх робіт в повному обсязі та в строки, визначені умовами даного договору.
У додатку №1 "Графік виконання робіт" (т.1 а.с.27) до договору №2 від 11.01.2011 сторони погодили, що роботи з ремонту силового трансформатора ТТД-10000/35/6 кВ мали виконуватися підрядником з 14.02.2011р. по 14.09.2011р.
На виконання умов договору №2 від 11.02.2011 сторонами по справі було складено та підписано локальний кошторис на виконання робіт по капітальному ремонту ПС 35/6 кВ „Водопойская", який складається з трьох розділів (т.1 а.с.9-10). Розділом №2 локального кошторису сторонами затверджені кількісні та вартісні показники робіт з ремонту силового трансформатора ТТД-10000/35/6 . Вартість робіт з ремонту силового трансформатора ТТД-10000/35/6 сторони визначили у сумі 72370 грн., а вартість матеріалів до трансформатора у сумі 5306 грн.
13.02.2011р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі обладнання до договору підряду №2 від 11.02.2011 (т.1 а.с.11), яким підтверджується факт передачі замовником підряднику (ТОВ „Південна електротехнічна компанія") трансформатора ТТД 35/6-10000 кВа інвентарний номер - 803643, рік випуску - 1966, а не трансформатора ТМ 10000 35/6 кВ, який передбачено умовами спірного договору. За даними вказаного акту, на момент передачі трансформатора ТТД 35/6-10000 кВа візуальні пошкодження були відсутні, він знаходився в повній комплектації, окрім виявленої відсутності: вентиляторів охолодження в кількості 8 шт.; площадок кріплення вентиляторів охолодження в кількості 8 шт.; трансформаторного мастила в трансформаторі. Окрім того, у вищенаведеному акті приймання-передачі обладнання також зазначено, що трансформатор ТТД 35/6-10000 кВа переданий для капітального ремонту, а разом з трансформатором передані: паспорт на трансформатор і технічна документація. Даний акт приймання-передачі підписано належними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
З наявної в матеріалах справи бухгалтерської довідки від 17.05.2013 (т.2 а.с.33) вбачається, що станом на 17.05.2013р. на балансі ПАТ „Інгул" перебувають два трансформатори: ТД-10000/35 (інвентарний номер 803643) та ТМН-10000 (інвентарний номер 428900).
В матеріалах справи містяться також паспорт і технічна документація на трансформатор ТД-10000/35 (т.1 а.с.87-138); акт інтенсивності робіт трансформатора ТД-10000/35 (т.1 а.с.139); акт технічного стану трансформатору ТД-10000/35 (т.1 а.с.140).
Згідно з ч.1 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
19.07.2012р. замовником було направлено відповідачу лист №669, в якому позивач просив підрядника надати допуск представнику ПАТ „Інгул" на об'єкт, де проводяться роботи по ремонту трансформатора 35/6-10000 кВ з метою контролю виконання робіт за договором №2 від 11.02.2011.
26.07.2012р. ПАТ „Інгул" було направлено відповідачу претензію за договором підряду №2 від 11.02.2011р. №694, в якій позивач вимагав забезпечити передачу трансформатора ТМ 10000 35/6 кВ замовнику на підставі акту здачі-приймання протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії. Вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.
Апеляційний суд вважає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження знищення трансформатора ТТД 35/6-10000 кВа, переданого відповідачу 13.02.2011р. на підставі акту приймання-передачі обладнання до договору підряду №2 від 11.02.2011.
При цьому, апеляційна інстанція не прийняла до уваги посилання відповідача на відзив на позов по справі №5016/2691/2012(14/93) (а.с.14-15 том 1), в якому підрядником зазначалося про знищення трансформатора ТМ 1000 35/6 кВ, як на підтвердження знищення відповідачем трансформатора ТТД 35/6-10000 кВа, переданого 13.02.2011р. на підставі акту приймання-передачі обладнання до договору підряду №2 від 11.02.2011, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження передання відповідачу трансформатора ТМ 1000 35/6 кВ .
Також, апеляційний господарський суд зауважує, що трансформатори ТТД 35/6-10000 кВа та ТМ 1000 35/6 кВ є двома різними моделями трансформаторів з відмінними системами охолодження, тощо, що підтверджується наданою позивачем довідкою №429 від 21.05.2013.
Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту понесення збитків за спірним договором через знищення відповідачем трансформатору ТТД 35/6-10000 кВа.
Щодо визначення вартості трансформатору ТТД 35/6-10000 кВа, переданого відповідачу 13.02.2011р. на підставі акту приймання-передачі обладнання до договору підряду №2 від 11.02.2011р., яка (вартість) фактично є заявленими позивачем збитками, апеляційний господарський суд зазначив наступне.
Розмір збитків позивач визначає у 197368 грн., так як вказана сума була зазначена у висновку судово-товарознавчої експертизи №9 від 28.02.2013 як ймовірна ринкова вартість трансформатору силового ТД 35/6 кВт потужністю 10000 кВа 1966р. випуску.
Однак, апеляційний господарський суд відмітив, що з вказаного експертного висновку вбачається здійснення розрахунку імовірної вартості аналогічного трансформатору від суми 1500000 грн., проте, експертом у даному висновку не вказано, чому при підрахунку імовірної вартості аналогічного трансформатору йдеться про суму в 1500000 грн., та чи взята ця сума від аналогічного трансформатору відповідного року випуску (1966р.).
Як вже було зазначено вище, 08.08.2013р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду було зобов'язано сторін по справі надати до суду докази на підтвердження вартості спірного трансформатора. Також вказаною ухвалою було зобов'язано експерта Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Левінцову Т.В. терміново надіслати на адресу суду письмові пояснення стосовно експертного висновку №9 від 28.02.2013, а саме: чи було враховано експертом відсутність у комплектації переданого позивачем відповідачу за договором №2 від 11.02.2011р. спірного трансформатору (інв. №803643) 8 вентиляторів охолодження, 8 площадок кріплення вентиляторів охолодження та трансформаторного масла при підрахунку імовірної вартості такого трансформатору?; за трансформатором 1966 чи 1990 року випуску експертом встановлювалась ринкова вартість аналогічного трансформатору у сумі 1500000 грн.?
Проте, станом на 22.08.2013р. експертом не було виконано вимоги ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013, тобто апеляційним господарським судом не було отримано від експерта жодних письмових пояснень.
З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція не прийняла до уваги висновок судової-товарознавчої експертизи №9 від 28.02.2013, тому позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру завданих відповідачем позивачу збитків.
Проте, касаційна інстанція не може погодитися з висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст.224 та ч.1 ст.225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна , а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1)протиправної поведінки; 2)збитків та їх розміру; 3)причинного зв'язку між порушенням однією стороною умов договору та збитками другої сторони; 4)вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою порушника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення зобов'язання контрагентом є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Згідно зі ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків , що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст.841 ЦК України підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна .
Отже, підрядник несе відповідальність за втрату або пошкодження майна замовника незалежно від правових підстав його одержання (договори підряду, оренди, безоплатного користування майном, за відсутності правової підстави тощо). Підрядник відповідає за схоронність будь-якого майна замовника, до якого він має доступ в зв'язку з виконанням робіт. З цією метою підрядник зобов'язаний вживати усіх можливих заходів по збереженню майна, застосовуючи навіть ті, які прямо договором не визначені, керуючись загальними принципами розумності та добросовісності. Відповідальність підрядника настає за умови його вини у втраті або пошкодженні майна замовника на загальних підставах і може бути як договірною так і деліктною.
Як достеменно встановлено судами попередніх інстанцій, в рамках виконання договору підряду від 11.02.2011 №2 відповідачу (підряднику) за актом приймання-передачі обладнання від 13.02.2011 було передано саме належний позивачу трансформатор ТТД 35/6-10000 кВа 1966 року випуску (інвентарний №803643), а не передбачений договором трансформатор ТМ 10000 35/6 кВ, оскільки сторонами не надано жодних доказів на підтвердження передачі відповідачу трансформатора будь-якого іншого трансформатора, в тому числі ТМ 1000 35/6 кВ, що також належить замовнику.
Адже, з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та відповідачем не доведено передачу йому позивачем трансформатора ТМ 1000 35/6 кВ в якості розрахунку за ремонт раніше переданого трансформатора ТТД 35/6-10000 кВа (інвентарний №803643).
Наведеним спростовуються письмові пояснення відповідача про те, що переданий йому нібито на виконання договору №2 від 11.02.2011р. трансформатор ТМ 1000 35/6 кВ було розібрано та використано його частини в якості трансформаторного заліза з огляду на неналежне виконання позивачем умов договору, у зв'язку з чим, відповідач позбавлений можливості повернути позивачу вищезазначений трансформатор.
З цього приводу суд першої інстанції правомірно відхилив посилання підрядника на лист ПАТ "Інгул" від 08.11.2011 №1294 з тих мотивів, що цим листом позивач лише виразив занепокоєність щодо невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду з причин невиконання підрядником робіт з ремонту трансформатора, що виключає можливість його передачі в якості засобу розрахунку за виконані роботи. Цей лист свідчить тільки про надання відповідачу права притримання об'єкта підряду до остаточного розрахунку за виконані роботи в порядку ст.856 ЦК України, а будь-яких пропозицій чи згоди на розбирання трансформатора, його передачу у власність підрядника або продаж позивач не надавав.
В обґрунтування висновку про доведеність завдання позивачу реальних збитків у вигляді вартості знищеного (втраченого) трансформатора ТТД 35/6-10000 кВа (інвентарний №803643) внаслідок порушення відповідачем приписів ст.841 ЦК України та зобов'язань за договором підряду №2 від 11.02.2011, а саме в період після передачі вказаного трансформатора підряднику за актом приймання-передачі обладнання від 13.02.2011, місцевий господарський суд правомірно послався на те, що доказів виконання умов п.п.1.3,2.3,4.1.1 договору підряду щодо ремонту та повернення трансформатора власнику (замовнику) за актом приймання-передачі обладнання відповідач не надав. Зокрема, наданий підрядником акт виконаних робіт по капітальному ремонту ПС 35/6 кВ "Водопойская" від 28.07.2011 (а.с.42 том 2) не містить відомостей як щодо приймання-передачі сторонами робіт з ремонту трансформатора, який (ремонт) мав здійснюватися на території відповідача, так і щодо повернення трансформатора замовнику, а містить лише перелік робіт, проведених підрядником безпосередньо на трансформаторній підстанції "Водопойская".
Водночас, додатковим підтвердженням обставин знищення чи втрати трансформатора ТТД 35/6-10000 кВа (інвентарний №803643) внаслідок дій чи бездіяльності підрядника (щодо незабезпечення вжиття усіх можливих заходів по збереженню майна позивача) є залишення останнім без реагування листа замовника №669 від 19.07.2012 та претензії ПАТ „Інгул" від 26.07.2012 №694, в яких з метою контролю виконання робіт за договором позивач в порядку ч.1 ст.849 ЦК України просив підрядника надати допуск представнику ПАТ „Інгул" на об'єкт, де проводяться роботи по ремонту трансформатора 35/6-10000 кВ, а пізніше вимагав забезпечити передачу трансформатора замовнику на підставі акту здачі-приймання.
Вказані встановлені фактичні обставини, які покладено судом першої інстанції в основу рішення про задоволення позову, судом апеляційної інстанції не спростовані.
При цьому, колегія враховує, що визначений у п.2.2 договору підряду та в додатку №1 "Графік виконання робіт" (т.1 а.с.27) до цього договору строк виконання відповідачем робіт з ремонту силового трансформатора ТТД-10000/35/6 кВ закінчився ще 14.09.2011р., однак, трансформатор не був повернутий позивачу ані після цього, ані під час розгляду справи.
Разом з тим, касаційна інстанція визнає передчасним неприйняття апеляційним судом висновку судово-товарознавчої експертизи від 28.02.2012 №9, покладеного позивачем в обґрунтування розміру завданих збитків, з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.99 та ч.ч.1,2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч.3-6 ст.42 ГПК України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні .
Всупереч приписів ч.6 ст.42 ГПК України висновок судово-товарознавчої експертизи від 28.02.2012 №9 судом апеляційної інстанції мотивовано не відхилений як неналежний доказ, оскільки в разі сумнівів щодо ясності чи обґрунтованості експертного висновку, апеляційний суд міг би призначити додаткову або повторну судову експертизу відповідно.
Колегія також вважає, що додатковим підтвердженням передчасного неприйняття апеляційним судом до уваги висновку судово-товарознавчої експертизи від 28.02.2012 №9 є письмові пояснення судового експерта Левінцової Т.В. (а.с.116 том 2), які надійшли в день прийняття оскаржуваної постанови, але після проголошення в судовому засіданні її вступної та резолютивної частин. На виконання ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2013 судовим експертом Левінцовою Т.В. надано чіткі відповіді на уточнюючі запитання суду, які зазначені в цій ухвалі та стосуються вказаного висновку судової експертизи.
Крім того, як роз'яснено в п.15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності , або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Отже, піддавши сумніву правильність визначення судовим експертом розміру збитків, не відхиливши мотивовано висновок судової експертизи та не дочекавшись письмових пояснень судового експерта, апеляційний суд в порушення приписів ст.ст.42,43,101 ГПК України передчасно відмовив у позові, хоча мав можливість призначити повторну або додаткову судову експертизу з метою достовірного визначення вартості знищеного (втраченого) майна, але помилково не скористався своїми процесуальними правами.
Такими діями апеляційний суд фактично відмовив у захисті порушеного права власника, що суперечить вимогам ч.3 ст.16 ЦК України.
За таких обставин, касаційна інстанція погоджується з твердженням заявника про те, що наявний висновок судово-товарознавчої експертизи від 28.02.2012 №9 належним чином доводить вартість знищеного трансформатора.
Відтак, колегія вважає помилковим висновок апеляційного суду щодо недоведеності понесення замовником збитків у заявленому розмірі внаслідок порушення відповідачем умов договору підряду та обумовленого цим знищення (втрати) належного позивачу трансформатора.
Наведене переконливо свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до п.6 ст.111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
З огляду на те, що підставою скасування рішення від 21.05.2013 судом апеляційної інстанції стало неправильне застосування останнім до спірних правовідносин положень ст.ст.22,841,849 ЦК України, ст.ст.224,225 ГК України та порушення приписів ст.ст.42,43 ГПК України, а судом першої інстанції достеменно встановлено доведеність завдання позивачу реальних збитків у вигляді вартості втраченого майна з вини відповідача, і ці обставини не спростовано апеляційним господарським судом, тому первісне рішення про задоволення позову є правомірним та підлягає залишенню без змін.
Зважаючи на вищенаведене, колегія вбачає підстави для задоволення скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.111 5 ,111 7 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПАТ "Інгул" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.08.2013 у справі №5016/2691/2012(14/93) скасувати, а рішення господарського суду Миколаївської області від 21.05.2013 у даній справі залишити без змін.
Витрати у вигляді судового збору в сумі 2473,68 грн., сплаченого заявником за подання касаційної скарги, покласти на відповідача.
Наказ доручити видати господарському суду Миколаївської області.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2013 |
Оприлюднено | 08.11.2013 |
Номер документу | 34597211 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Овечкін В.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні