Рішення

від 30.10.2013 по справі 905/6481/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.2013 Справа № 905/6481/13

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" м. Донецьк

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наука" м. Донецьк

про стягнення суми основного боргу у розмірі 278269,54 грн., 3% річних у розмірі 2927,58 грн., інфляційних витрат у розмірі 156,02 грн.

Представники сторін:

від позивача: Мавроді І.Д. - за довіреністю №1988 від 30.04.2013р.

від відповідача: Прядко О.Д. - за довіреністю №б/н від 01.10.2013р.

СУТЬ СПОРУ :

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наука" м. Донецьк про стягнення суми основного боргу у розмірі 278269,54 грн., 3% річних у розмірі 2927,58 грн., інфляційних витрат у розмірі 156,02 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору купівлі - продажу теплової енергії №2517 від 01.01.2010р., позивач зобов'язався поставляти теплову енергію відповідачу, а відповідач зобов'язався оплатити її вартість за встановленими тарифами та в строки, передбачені даним договором.

Відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 278269,54 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 625, 626, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України, Законом України "Про житлово - комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання".

27.09.2013р. представник позивача через канцелярію суду надав пояснення №б/н від 26.09.2013р., в якому зазначає, що відповідач після подачі позовної заяви сплатив 34000,00 грн., у зв'язку з чим сума основного боргу складає 244269,54 грн.

23.10.2013р. представник позивача через канцелярію суду надав пояснення №б/н від 18.10.2013р., в якому зазначає, що відповідач оплатив суму основного боргу у розмірі 50900,48 грн., у зв'язку з чим сума основного боргу складає 193369,06 грн.

30.10.2013р. представник позивача через канцелярію суду надав пояснення №556/юр від 30.10.2013р., в якому зазначає, що відповідач оплатив суму основного боргу у розмірі 19467,67 грн., у зв'язку з чим сума основного боргу складає 173901,39 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення за позовною заявою та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.01.2010р. між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" м. Донецьк (теплопостачальна організація) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Наука" м. Донецьк (ОСББ), укладено договір купівлі - продажу теплової енергії №2517.

Розділом 1 Договору передбачений предмет договору.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що теплопостачальна організація зобов'язується поставляти теплову енергію у вигляді гарячої води до межі відповідальності на наступні потреби: опалення - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - на протязі року за винятком часу для проведення ремонтних та профілактичних робіт.

Відповідно до п. 1.2 Договору, ОСББ зобов'язується прийняти теплову енергію на межі відповідальності, розподілити її споживачам та здійснити оплату її вартості за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені даним договором.

Згідно з п. 3.2.2 Договору, ОСББ зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за спожиту теплову енергію.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. ОСББ виконує оплату вартості отриманої теплової енергії не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно наданим рахункам. Оплата за теплову енергію здійснюється згідно з діючими тарифами, які встановлюються Кабінетом Міністрів України або іншими органами влади.

Відповідно до п. 4.2 Договору, розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації, вказаний у даному договорі. У платіжному дорученні ОСББ повинно обов'язково вказати номер договору, призначення платежу. При наявності заборгованості ОСББ за договором, теплопостачальна організація, отримані гроші від ОСББ, зараховує в погашення заборгованості за теплову енергію минулих періодів за даним договором, незалежно від вказаного у платіжному дорученні призначення платежу.

Пунктом 4.4 Договору передбачений тариф.

Відповідно до п. 16.1 Договору, договір вступає в силу з 01.01.2010р. та діє до 01.01.2012р. та вважається пролонгованим на такий же строк, якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не надійшла заява про розірвання договору, а в частині проведення розрахунків - до їх повного погашення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.05 №630.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії, теплопостачання, - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії, теплоносія, споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 714 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона, постачальник, зобов'язується надавати другій стороні, споживачеві, абонентові, енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за оплату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство, енергопостачальник, відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду, енергію, споживачеві, абоненту, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з ч. 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виходячи з наведених норм законодавства постачання теплової енергії здійснюється лише на підставі договору

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором купівлі - продажу теплової енергії теплової енергії №2517 від 01.01.2010р., про що свідчать акти на включення опалення від 15.10.2012р. за адресами: вул. Батищева, б. 9 «а», пр. Панфілова, б. 20, б. 20 «а», б. 20 «б». (а.с. 31-32).

На виконання умов договору купівлі - продажу теплової енергії №2517 від 01.01.2010р., позивач виставив відповідачу для оплати рахунки: №2517 від 29.03.2013р. на суму 156021,32 грн.; №2517 від 29.04.2013р. на суму 110671,10 грн.; №2517 від 30.05.2013р. на суму 19852,14 грн.; №2517 від 27.06.2013р. на суму 18739,84 грн.; №2517 від 30.07.2013р. на суму 12308,50 грн.; №2517 від 29.08.2013р. на суму 19467,67 грн., всього на суму 337060,57 грн. (а.с. 25-30)

Дані рахунки відповідачем отримані, але не оплачені у повному обсязі.

Про факт отримання відповідачем рахунку №2517 від 29.03.2013р. свідчить підпис представника відповідача, яким 29.03.2013р. було отримано даний рахунок. (а.с. 25)

Про факт отримання відповідачем рахунку №2517 від 29.04.2013р. свідчить підпис представника відповідача, яким 30.04.2013р. було отримано даний рахунок. (а.с. 26)

Про факт отримання відповідачем рахунку №2517 від 30.05.2013р. свідчить підпис представника відповідача, яким 30.05.2013р. було отримано даний рахунок. (а.с. 27)

Про факт отримання відповідачем рахунку №2517 від 27.06.2013р. свідчить підпис представника відповідача, яким 27.06.2013р. було отримано даний рахунок. (а.с. 28)

Про факт отримання відповідачем рахунку №2517 від 30.07.2013р. свідчить підпис представника відповідача, яким 31.07.2013р. було отримано даний рахунок. (а.с. 29)

Про факт отримання відповідачем рахунку №2517 від 29.08.2013р. свідчить підпис представника відповідача, яким 29.08.2013р. було отримано даний рахунок. (а.с.30)

На момент подання позовної заяви відповідачем було повністю оплачено рахунок №2517 від 29.03.2013р. на суму 156021,32 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 68-73)

Також, відповідачем на момент подання позовної заяви було частково оплачено рахунок №2517 від 29.04.2013р. у розмірі 76671,10 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 73-76)

Таким чином, сума невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви складає 104368,15 грн.

В процесі розгляду даної справи, відповідач повністю оплатив суму основного боргу у розмірі 104368,15 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 77, 78, 110, 111, 112, 119)

Пунктом 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач повністю оплатив основний борг у розмірі 104368,15 грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

У наданому поясненні №556/юр від 30.10.2013р., позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 173901,39 грн., з урахуванням пункту 4.13 договору купівлі - продажу теплової енергії №2517 від 01.01.2010р. (а.с. 118)

Але, відповідно до п. 4.13 договору, теплопостачальна організація здійснює ОСББ відшкодування витрат зі збору з населення платежів за послуги теплоспоживання у розмірі не більше 3% від суми, яка надійшла на рахунок теплопостачальній організації від ОСББ.

Згідно з даним пунктом, позивач зобов'язаний відшкодувати відповідачу витрати у розмірі 3% від суми, яка надійшла на рахунок позивача від відповідача.

Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 173901,39 грн., у зв'язку з невірним трактуванням позивачем п. 4.13 договору.

Також, позивач просить стягнути с відповідача 3% річних у розмірі 2927,58 грн. та інфляційні витрати у розмірі 156,02 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд зазначає, що позивачем був невірно визначений період прострочення зобов'язання, а саме, позивачем було здійснено розрахунок без урахування часткових оплат відповідачем суми основного боргу, у зв'язку з чим суд задовольняє частково позовні вимоги в частині стягнення 3% річних: за період з 21.04.2013р. по 16.05.2013р., на суму заборгованості 156021,32 грн., 3% річних у розмірі 333,42 грн.; за період з 17.05.2013р. по 20.05.2013р., на суму заборгованості 126000,00 грн., 3% річних у розмірі 41,42 грн.; за період з 21.05.2013р. по 07.06.2013р., на суму заборгованості 96000,00 грн., 3% річних у розмірі 142,03 грн.; за період з 08.06.2013р. по 20.06.2013р., на суму заборгованості 46000,00 грн., 3% річних у розмірі 49,15 грн.; за період з 21.06.2013р. по 27.06.2013р., на суму заборгованості 16000,00 грн., 3% річних у розмірі 9,21 грн.; за період з 28.06.2013р. по 15.07.2013р., на суму заборгованості 12000,00 грн., 3% річних у розмірі 17,75 грн.; за період з 21.05.2013р. по 15.07.2013р., на суму заборгованості 110671,10 грн., 3% річних у розмірі 509,39 грн.; за період з 16.07.2013р. по 31.07.2013р., на суму заборгованості 80000,00 грн., 3% річних у розмірі 105,21 грн.; за період з 01.08.2013р. по 12.08.2013р., на суму заборгованості 62000,00 грн., 3% річних у розмірі 61,15 грн.; за період 13.08.2013р. по 30.08.2013р., на суму заборгованості 50000,00 грн., 3% річних у розмірі 73,97 грн.; за період з 31.08.2013р. по 10.09.2013р., на суму заборгованості 34000,00 грн., 3% річних у розмірі 30,74 грн.; за період з 21.06.2013р. по 10.09.2013р., на суму заборгованості 19852,14 грн., 3% річних у розмірі 133,80 грн.; за період з 21.07.2013р. по 10.09.2013р., на суму заборгованості 18739,84 грн., 3% річних у розмірі 80,09 грн.; за період з 21.08.2013р. по 10.09.2013р., на суму заборгованості 12308,50 грн., 3% річних у розмірі 21,24 грн., всього у розмірі 1608,57 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 1319,01 грн., суд відмовляє.

Також, суд, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє повністю: за травень 2013р., на суму заборгованості 156021,32 грн., інфляційних витрат у розмірі 156,02 грн.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог- 2122,65 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Припинити провадження по справі № 905/6481/13 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 104368,15 грн.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наука" (83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 20-Б, ЄДРПОУ 25672195) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, б. 68, ЄДРПОУ 33257089) 3% річних у розмірі 1608 (одна тисяча шістсот вісім ) грн. 57 коп., інфляційні витрати у розмірі 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 02 коп., судовий збір у розмірі 2122 (дві тисячі сто двадцять дві) грн. 65 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу у розмірі 173901,39 грн., 3% річних у розмірі 1319,01 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 04.11.2013р.

Надруковано 4 примірника:

1-до справи;

2-позивачу;

1-відповідачу