Постанова

від 06.11.2013 по справі 905/1469/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.11.2013 р. справа №905/1469/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; Магурський О.П., за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Ойл", м. Макіївка Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від 03.06.2013 р. (підписано 10.06.2013р.) у справі№ 905/1469/13-г (суддя Сажнева М.В.) за позовомПриватного підприємства "Донгазтрейд", м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Ойл", м. Макіївка Донецької області простягнення 135 332,19 грн. В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року до господарського суду звернулось Приватне підприємство "Донгазтрейд", м. Донецьк (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Ойл", м. Макіївка Донецької області (Відповідач) про стягнення заборгованості за поставлені нафтопродукти у розмірі 120 848,00 грн., пені у розмірі 8 111,56 грн. та судових витрат.

Позивачем у суді першої інстанції в порядку ст. 22 ГПК України було збільшено розмір позовних вимог, позивач остаточно просив стягнути заборгованість в розмірі 120 848,00 грн. та пеню в розмірі 14 484,19 грн. Зазначені вимоги розглянуті господарським судом.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2013р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 120 848,00 грн., пеню у розмірі 14 407,86 грн., витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 4 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 2 705,02 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду змінити, задовольнивши позовні вимоги в частині стягнення пені частково, разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, яке судовою колегією задоволено.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права України, а висновки господарського суду, які викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було застосовано приписи ст. 232 Господарського кодексу України.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду 04.11.2013р. змінено склад судової колегії, суддю Шевкову Т.А. було змінено на суддю Чернота Л.Ф.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача, що не скористався своїм правом участі у судовому засіданні без поважних причин, за наявними матеріалами справи.

Заявник апеляційної скарги підтримав свої доводи в судовому засіданні, заявивши клопотання про припинення провадження щодо стягнення суми основної заборгованості частково, оскільки відповідачем у жовтні 2013р. було сплачено суму заборгованості в розмірі 56 848,00 грн.

В задоволенні зазначеного клопотання відмовлено, оскільки факт оплати відповідачем частини спірної заборгованості після прийняття рішення судом першої інстанції не впливає на оцінку законності та обґрунтованості зазначеного рішення суду.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки нафтопродуктів (скрапленого газу пропан-бутан) № 4 від 31.01.2012р. (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача скраплений газ пропан-бутан (далі - товар), а відповідач зобов'язався приймати товар та оплачувати його на умовах даного Договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.01.2013р., а щодо порядку взаємних розрахунків має юридичну силу до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна товару, що передається у власність покупця, погоджується сторонами та відображається в рахунках.

Згідно п.п. 4.1-4.2 Договору, оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури за умови 100% передплати вартості кожної партії товару. За згодою сторін, за товар, поставлений без передплати або за часткової передплати, покупець зобов'язаний здійснити повний та остаточний розрахунок за поставлений товар протягом 3 банківських днів з моменту приймання-передавання товару.

На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 225 348,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000318 від 03.03.2012 на суму 37 500,00 грн., № РН-0000333 від 06.03.2012 на суму 28 785,00 грн., № РН-0000351 від 07.03.2012 на суму 16 640,00 грн., № РН-0000363 від 11.03.2012 на суму 46 332,00 грн., № РН-0000384 від 14.03.2012 на суму 17 391,00 грн., № РН-0000386 від 15.03.2012 на суму 16 200,00 грн., № РН-0000398 від 17.03.2012 на суму 27 500,00 грн., № РН-0000416 від 19.03.2012 на суму 11 000 грн., № РН-0000418 від 20.03.2012 на суму 24 000,00 грн. та рахунками-фактурами (а.с. 14-22).

З представлених накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням фактів передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Також, в матеріалах справи містяться податкові накладні, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами (а.с. 32-40).

Факт отримання товару на вказану суму відповідачем не оспорюється.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В порушення умов Договору і положень ст. 530 ЦК України, поставлений відповідачу товар був оплачений частково на суму 104 500,00 грн., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в розмірі 120 848,00 грн., доказів оплати якої суду не надано.

Дослідивши матеріали справи судова колегія вважає доведеною позивачем та такою що підлягає стягненню суму заборгованості у розмірі 120 848,00 грн. за поставлений товар.

Позивач з посиланням на пункт 7.2 Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 14 484,19 грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Умовами Договору (п. 7.2) передбачено, що за прострочення оплати поставленого товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача пені в сумі 14 484,19 грн., судова колегія вважає його вірним, судом дотримані вимоги вищезазначеної норми стосовно шестимісячного терміну нарахування.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

За змістом ст. 44 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати послуг адвоката відносяться до складу судових витрат, які підлягають розподілу у загальному порядку, встановленому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги невеликий ступень складності даної справи, наявність доказів, що підтверджують присутність адвоката в судових засіданнях, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про стягнення з відповідача 4 000,00 грн. витрат за послуги адвоката.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2013 року у справі № 905/1469/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Ойл", м. Макіївка Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2013 року у справі № 905/1469/13-г залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС