Постанова

від 05.11.2013 по справі 910/15158/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 910/15158/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

за участю секретаря Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Ягшиєва Д.І. - дов. №9 від 05.08.2013р.

Ярош З.В. - дов. б/н від 05.08.2013р.

від відповідача не з'явився

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Тревел»

на рішення

господарського суду міста Києва

від 03.09.2013 р. (суддя Власов Ю.Л.)

у справі №910/15158/13

за позовом Приватного підприємства «Контент Україна»

(далі - ПП «Контент Україна»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Тревел»

(далі - ТОВ «ОСВ Тревел»)

про стягнення 532 539,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. у справі №910/15158/13 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «ОСВ Тревел» на користь ПП «Контент Україна» борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 403 662,51 грн., пеню в сумі 62 966,47 грн., штраф в сумі 65 935,86 грн., три проценти річних в сумі 12 750,90 грн. та судовий збір в сумі 10 906,31 грн.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати повністю та припинити провадження у справі №910/15158/13 за наведених в скарзі підстав. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті оскарженого рішення не враховано, що між позивачем та відповідачем агентський договір №СІ-336 від 20.01.2012 р. не укладався, а додаткова угода №2 до нього від 21.01.2013 р. не може розглядатися як доказ та братися до уваги, оскільки її укладено до договору, який не укладався тощо. Крім цього, за твердженнями апелянта, оскільки вимог щодо оплати туристичних продуктів він не отримував момент виконання ним обов'язку не настав, відтак судом першої інстанції безпідставно не застосовано ч.2 ст.530 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник апелянта в жодне судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином, про неявку та її причини суд не повідомив, клопотань про відкладення справи не надіслав, відтак апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути в його відсутності.

Представники позивача в судовому засіданні доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, ПП «Контент Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «ОСВ Тревел» про стягнення, з урахуванням збільшення позовних вимог, основного боргу в розмірі 402 054,29 грн., штрафу в сумі 65 935,86 грн., пені в сумі 62 966,47 грн., інфляційного збільшення боргу в сумі 1 608,22 грн. та 3% річних в сумі 12 750,90 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що між позивачем та відповідачем укладено агентський договір на реалізацію туристичних послуг, які було реалізовано відповідачу, проте кошти ним перераховано позивачу частково, в зв'язку з чим відповідач зобов'язаний сплатити позивачу основний борг, пеню, штраф, інфляційні втрати та 3% річних тощо.

Суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак задовольнив їх в повному обсязі.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що відповідач на виконання укладеного між сторонами по справі агентського договору реалізував туристичні послуги на загальну суму 668 531,92 грн., проте перерахував на рахунок позивача лише 266 477,63 грн. й має заборгованість перед позивачем в сумі 402 054,29 грн., що підтверджено звітами турагента (акт виконаних робіт), платіжними дорученнями, актом звірки взаєморозрахунків, копії яких долучено до матеріалів справи, не спростовано відповідачем тощо.

Як встановлено матеріалами справи, 20.01.2012 р. між ПП «Контент Україна» як туроператором, та ТОВ «ОСВ Тревел» як агентом, укладено агентський договір на реалізацію туристичних послуг, який зареєстровано позивачем за №СІ-336, а відповідачем №СІ-356 (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язався надавати посередницькі послуги позивачу, спрямовані на реалізацію туристичних послуг, від імені та в інтересах позивача та під його контролем, шляхом укладення договорів про надання туристичних послуг, замовлення (бронювання) цих послуг відповідно до узгоджених сторонами регламентів (умов), а також вчиняти інші фактичні та юридичні дії, визначені Договором, із забезпечення реалізації туристичних послуг.

Специфічні умови Договору, що врегульовують грошові зобов'язання сторін, в тому числі щодо оплати туристичних послуг, виплати винагороди агенту, відповідальності сторін тощо, якщо вони не врегульовані в основному тексті Договору, можуть визначатися в додатках або в додаткових угодах до нього (п.2.4. Договору).

21.01.2013 р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору (далі - Додаткова угода №2), в якій сторонами визначено, а відповідачем визнано в повному обсязі наявність заборгованості перед позивачем, при виконанні Договору з оплати коштів за бронювання, реалізація туристичних послуг за якими настала в розрахункових періодах з 01.09.2012 р. по 30.11.2012 р. в сумі 640 355,39 грн.

Відповідно до п.2. Додаткової угоди №2, сторони домовились про відстрочення виконання грошових зобов'язань, що конкретно визначено п.1. цієї угоди, з оплатою бронювань у строки, відмінні від визначених п.4.8. Договору.

Додатковою угодою №2 (п.4.) сторони погодили, що позивач не застосовуватиме до відповідача передбачених розділом 7 Договору штрафних санкцій за період з 15.09.2012 р. по дату підписання Додаткової угоди №2.

У випадку будь-якого порушення відповідачем будь-якого зазначеного в п.2. Додаткової угоди №2 терміну оплати, позивач має право стягнення (в тому числі в судовому порядку) всіх сум заборгованості відповідача, в тому числі тих сум, термін відстроченої оплати яких на підставі п.2. Додаткової угоди №2 ще не настав, а також нарахування усіх штрафних санкцій за Договором, термін нарахування яких було відстрочено п.4. Додаткової угоди №2, в повному обсязі, з моменту настання заборгованості, без врахування відстрочення терміну її оплати, встановленого Додатковою угодою №2.

Положеннями ст.193 ГК України та ст.ст. 525, 526, 530, 612 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач реалізував туристичні послуги на загальну суму 668 531,92 грн., проте перерахував на рахунок позивача лише 266 477,63 грн., отже має заборгованість перед позивачем в сумі 402 054,29 грн., що підтверджено, як вище згадувалось, звітами турагента (акт виконаних робіт), платіжними дорученнями, актом звірки взаєморозрахунків, копії яких долучені до матеріалів справи тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1 про погашення заборгованості шляхом перерахування на рахунок позивача грошових коштів, відповіді на яку не отримав.

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що на момент вирішення спору відповідач мав підтверджену матеріалами справи заборгованість перед позивачем в сумі 402 054,29 грн., відтак позовні вимоги ПП «Контент Україна» про стягнення з ТОВ «ОСВ Тревел» цієї заборгованості задовольнив.

Відповідно до ст.610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ч.1 ст.230, ч.4 ст.231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як погодили сторони умовами Договору (п.п.7.2.2., 7.2.3.), при не перерахуванні коштів в оплату вартості туристичних послуг в повному обсязі та у визначені розділом 4 Договору строки, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 10% відсотків від вартості туристичних послуг. У випадку прострочення зобов'язання з оплати туристичних послуг, відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, за кожен день прострочення. Пеня обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання. Сплата відповідачем штрафу на підставі п.7.2.2 Договору не звільняє його від обов'язку сплатити пеню за дні прострочення платежу. Нарахування пені не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а продовжується до повного перерахування відповідачем вартості туристичних послуг.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 403 662,51 грн., пені в сумі 62 966,47 грн., штрафу в сумі 65 935,86 грн. та 3% річних в сумі 12 750,90 грн. ґрунтуються на Договорі, відповідають приписам законодавства, а їх розрахунок є арифметично вірним, місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Доводи апелянта про те, що між позивачем та відповідачем не укладалось агентського договору №СІ-336 від 20.01.2012 р., а додаткова угода №2 до нього від 21.01.2013 р. не може розглядатися як доказ, адже ії укладена до договору, який не укладався, є безпідставними й необґрунтованими. Так, вищезгадані агентський договір та додаткова угода до нього підписано уповноваженими представниками ТОВ «ОСВ Тревел» та скріплено його печаткою. Крім цього, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем Договір виконувався, а тому місцевий суд дійшов правильного висновку, що Договір відповідачем було схвалено тощо.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Тревел» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2013 р. у справі №910/15158/13 - без змін.

2. Матеріали справи №910/15158/13 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Коршун Н.М.