Постанова

від 17.02.2009 по справі 17/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/127

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2009                                                                                Справа №17/127

час прийняття  11 год 55 хв.

м. Полтава

        за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмашкомплект»,

м.Кременчук

до  Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, м.Кременчук

про  визнання нечинними податкових повідомлень-рішень виданих Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією № 0003512301/0/2814 від 19.10.04р., № 0003512301/1/3045 від 22.11.04р. та № 0003512301/2/58 від 13.01.05р.

Суддя  Ю.О. Коршенко

        секретар     Н.С. Кобець

Представники:

від позивача:  Катеруша І.В. дов. б/н від 01.09.2006р.

від відповідача:  Сластьоненко С.В. дов. №37285/10 від 02.12.2008р.

Суть спору: Розглядається позов  ТОВ " Техмашкомплект" до Кременчуцької ОДПІпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0003512301/0/2814 від 19.10.04р., №0003512301/1/3045 від 22.11.04р. та №0003512301/2/58 від 13.01.05р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Техмашкомплект» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18587 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9179,30 грн. ( з урахуванням уточнення позовних вимог).

Позивач в судовому засіданні на задоволенні позовних наполягає, посилаючись на відсутність виписаних в акті перевірки порушень податкового законодавства та безпідставністю видання спірних податкових повідомлень - рішень.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнає за мотивами відзиву на нього від 15.06.05р. та наданих пояснень, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд    в с т а н о в и в  :

Кременчуцькою ОДПІ була проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Техмашкомплект» за період з 01.07.01р. по 30.06.04р. . За результатами перевірки був складений акт перевірки №445/23/30613596 від 19.10.04р.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення № 0003512301/0/2814 від 19.10.04р. про визначення ТОВ «Техмашкомплект» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18587 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9179,30 грн. В результаті оскарження Позивачем податкового зобов'язання в порядку апеляційного узгодження Кременчуцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення № 0003512301/1/3045 від 22.11.04р. та № 0003512301/2/58 від 13.01.05р. про визначення ТОВ «Техмашкомплект» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18587 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9179,30 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями, Повивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відповідач та його представники під час судового розгляду  справи в обґрунтування спірних рішень посилаються на порушення абзаців в), г), д), є), є), ж) підпункту 7.2.1 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Всього перевіркою встановлено 371 порушення заповнення обов'язкових реквізитів пред'явлених податкових накладних: порушення у 179 податкових накладних, включених товариством в податковий кредит (стор. 30-53 акту перевірки).

У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку, що в порушення абзаців в), г), д), є), є), ж)    підпункту 7.2.1 пункту 7.2 та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону   України   "Про   податок   на   додану   вартість"   ТОВ «Техмашкомплект» неправомірно включено в податковий кредит суми ПДВ за спірними податковими накладними.

На підставі наведеного, Кременчуцька ОДПІ виключила суми за такими накладними з податкового кредиту підприємства, у зв'язку з чим були донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 18587грн., в тому числі:

-          за II півріччя 2001р.   на суму 1342 грн.: за вересень 2001р.    на суму   172грн., за жовтень 2001р.     на суму   376грн., за листопад 2001р.    на суму   369грн., за грудень 2001р.      на суму    425грн.;

-          за 2002р. на суму 7381грн.: за січень 2002р. на суму 104грн., за лютий 2002р. на суму 125грн., за березень 2002р. на суму 465грн., за квітень 2002р. на суму 612грн., за травень 2002р. на суму 409грн.,  за червень 2002р. на суму 273грн.,  за липень 2002р. на суму 2129грн., за серпень 2002р. на суму 1413грн., за вересень 2002р. на суму 240грн., за жовтень 2002р. на суму 656грн., за листопад 2002р. на суму 784грн., за грудень 2002р. на суму 171грн.;

-          за 2003р. на суму   5159грн.: за січень 2003р. на суму 209грн., за лютий 2003р. на суму 146грн., за березень 2003р. на суму 722грн., за квітень 2003р. на суму 573грн., за травень 2003р. на суму 146грн., за червень 2003р. на суму 1478грн., за липень 2003р. на суму 147грн., за серпень 2003р. на суму 695грн., за вересень 2003р. на суму 150грн., за жовтень 2003р. на суму 156грн., за листопад 2003р. на суму 466грн., за грудень 2003р. на суму 271грн.;

-          за І півріччя2004р. на суму 4705грн.:  за січень 2004р. на суму 560грн., за лютий 2004р. на суму   372грн., за березень 2004р. на суму 1342грн., за квітень 2004р. на суму    948грн., за травень 2004р. на суму  341грн., за червень 2004р. на суму 1142грн.

Відповідно до пп.  7.4.1 п.  7.4 статті 7 Закону України "Про податок  на  додану  вартість"  податковий кредит звітного  періоду   складається   із   сум   податків,   сплачених (нарахованих)  платником  податку  у  звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт,  послуг),  вартість яких відноситься до складу  валових  витрат  виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п. 7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими документами згідно з законодавства). Таким чином, до передбачених законом умов щодо отримання відшкодування Закон відносить наявність податкової накладної, факту придбання товару та фактичної оплати за товар. Як свідчить акт перевірки податковий кредит Позивачем був підтверджений податковими накладними, до яких були зауваження з боку податкового органу.

Крім того, згідно п. 2 цієї норми - у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Тобто, у разі якщо податковий орган вважає, що надані накладні належним чином не підтверджують податковий кредит, до підприємства застосовуються фінансові санкції на суму такого податкового кредиту.

Таким чином, відсутність обов'язкових  реквізитів податкової накладної, передбачених  пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» в будь-якому випадку не передбачає  застосування відповідальності  у  вигляді виключення  з  податкового  кредиту покупця  сум  ПДВ,  сплачених продавцеві  при  придбані  товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп.  7.2.4.  п.  7.2.  ст. 7 Закону України "Про  податок  на  додану вартість" від 03.04.1997р. порядку  та  складання  податкових  накладних  надається  виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Згідно п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р.  №  165  податкова  накладна  вважається  недійсною  у  разі  її заповнення  іншою  особою,  ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку,  тобто  особою,  яка  не  зареєстрована  як  платник податку  в  податковому  органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав доказів того, що спірні податкові накладні  виписані  особою,  яка  не є платником податку на додану вартість та   не  надав належних  доказів   визнання   недійсними   податкових накладних.

Під час судового розгляду Позивачем підтверджено, що податкові накладні, які є предметом даного спору, відповідають фактично здійсненим  операціям та належним чином відображені в аналітичній звітності та бухгалтерському обліку, що не заперечується і відповідачем .

Таким чином, висновок Кременчуцької ОДПІ щодо неправомірності віднесення сум податкового кредиту за спірними податковими накладними суд вважає необґрунтованим, а нарахування податкових зобов'язань здійсненим з порушенням норм чинного законодавства.

Також, суд визнає правомірною вимогу щодо скасування податкових повідомлень- рішень прийнятих у зв'язку з оскарженням в порядку апеляційного узгодження податкового повідомлення-рішення № 0003512301/0/2814 від 19.10.04р. , адже податкові повідомлення-рішення виносились на підставі одного й того ж акту перевірки  № 445/23/30613596 від 19.10.04р.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Таким чином, в ході судового розгляду, судом заперечення Відповідача були відхилені з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню судом.  

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.  94, 158-163  та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0003512301/0/2814 від 19.10.04р., №0003512301/1/3045 від 22.11.04р. та №0003512301/2/58 від 13.01.05р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Техмашкомплект»суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 18587 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9179,30 грн.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техмашкомплект" (39626, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Київська, 49/2, р/р 26009273638001 в  Кременчуцькій філії КБ "Приватбанк"  в м.Кременчук, МФО 331531, код ЄДРПОУ 30613596) 3,40  державного мита.

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

Постанову надіслати сторонам  за адресами, вказаними у її вступній частині.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                                    Ю.О. Коршенко