Постанова

від 29.10.2013 по справі 819/2339/13-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 819/2339/13-a

"29" жовтня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н.І.,

представників позивача - Грабець О. П., Шев"як В. І.,

представника відповідача - Ткачук М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "ТернопільАВТО" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 15.07.2013 року №0004312210, 0004282210, 0004252210, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «ТернопільАВТО» з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 15.07.2013 року №0004312210, 0004282210, 0004252210.

Позовні вимоги мотивовано тим, що з 20.05.2013р. по 31.12.2013р. уповноваженими працівниками Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області проводилась виїзна позапланова перевірка Публічного акціонерного товариства «ТернопільАВТО», за наслідком якої встановлено ряд порушень, які зафіксовані в акті перевірки від 20.06.2013 року №4596/22-10/05441074. На підставі встановлених порушень Тернопільською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 15.07.2013 року №0004312210, №0004282210, №0004252210. З підстав визначених в позовній заяві позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями, вважає їх незаконними, а висновки про порушення позивачем податкового законодавства невірними.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та додатково пояснили, що в акті перевірки контролюючий орган вказав, що підставою встановлених порушень є відсутність (ненадання) первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт надання послуг Борщівською та Бережанською станціями техобслуговування з пошуку ними покупців та забезпечення реалізації покупцями автомобілів і як результат дійшли висновку, що ПАТ «ТернопільАВТО» завищено витрати на суму 58340 грн. по операціях з Борщівською станцією технічного обслуговування та на суму 41181,88 грн. по операціях з Бережанською станцією технічного обслуговування, а також внаслідок відсутності документів, які б підтверджували реальність наданої послуги, - завищено податковий кредит по ПДВ по вказаних операціях на суму 19904,44 грн. При цьому, представники позивача наголошували, що такі документами під час перевірки - не витребовувались, проте були надані до заперечення на акт перевірки та, відповідно, до скарги, однак, до уваги не взяті.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях, та зазначила, що перевіряючим не представлено первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт безпосередньої участі (надання послуг) Борщівською станцією технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО» та ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО» по пошуку ними покупців та забезпечення реалізації покупцям автомобілів ПАТ «ТернопільАВТО». Крім того, ПАТ «ТернопільАВТО» в порушення п.198.1 ст 198 Податкового Кодексу України включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість ПДВ в сумі 19904,44 грн. згідно податкових накладних, виписаних Борщівською станцією технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» та ДП «Бережанська станція технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» по послугах з пошуку покупців, реальність надання яких не підтверджено первинними бухгалтерськими документами. Позивачем не підтверджено факт здійснення операцій з надання послуг Борщівською та Бережанською станціями технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» відповідно до договорів від 20.03.2011року та від 01.03.2011 року.

Заслухавши пояснення учасників адміністративного процесу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «ТернопільАВТО» зареєстроване як юридична особа від 10.09.1993року (ід. код ЄДРПОУ - 05441074) та діє на підставі статуту від 22.11.2012 року №16461050055000568. Основними видами діяльності товариства - є оптова, роздрібна та комісійна торгівля транспортними засобами, запасними та комплектуючими частинами до них, обладнанням, приладами, інструментами для технічного обслуговування транспортних засобів, та інше (п. 2.3. статуту).

При цьому, позивач перебуває на податковому обліку в Тернопільській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

20.06.2013 року податковими інспекторами Тернопільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПАТ «ТернопільАВТО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.06.2013 року №4596/22-10/05441074 (далі - акт перевірки).

У висновку до акта перевірки зазначено, що ПАТ «ТернопільАВТО» порушило:

- п. 44.1 ст.44, пп. 139.1.9, п. 139.1, ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму - 4544 грн.;

- п. 44.1 ст.44, пп. 139.1.9, п. 139.1, ст.139, п.п. 153.2.2. п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено від'ємного значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності (ряд.07 Декларації) за 2012 рік на суму - 415569 грн.;

- п.198. ст. 198 та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму - 87064 грн., та інше.

Як зазначено в акті перевірки від 20.06.2013 року №4596/22-10/05441074, - відповідач обґрунтовує свою позицію виходячи з наступного.

ПАТ «ТернопільАВТО» укладено договір про надання послуг №б/н від 20.03.2011 року з Борщівською станцією технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» (код ЄДРПОУ 23995378), згідно якого ПАТ «ТернопільАВТО» виступає «Замовником», а Борщівська станція технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» - «Виконавцем».

Відповідно до предмету договору від 20.03.2011 року (п.1.1 розділ 1) Замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати пошук покупців на автомобілі серед фізичних та юридичних осіб та забезпечувати придбання ними автомобілів у Замовника (забезпечувати реалізацію автомобілів).

В ході проведення перевірки податковими інспекторами встановлено, що в періоді, який підлягав перевірці, ПАТ «ТернопільАВТО» віднесло до складу витрат, витрати у розмірі - 58340,38 грн., понесені у зв'язку з отриманням послуг від Борщівської станції технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» по пошуку нею покупців та забезпечення реалізації покупцями автомобілів ПАТ «ТернопільАВТО».

Під час проведення перевірки ПАТ «ТернопільАВТО» не представлено первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт безпосередньої участі (надання послуг) Борщівською станцією технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» по пошуку нею покупців та забезпечення реалізації покупцям автомобілів ПАТ «ТернопільАВТО», а саме :

- заявок на придбання Автомобілів, які б засвідчували безпосередню участь Борщівської станції технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» в пошуку нею покупців та забезпечення реалізації покупцям автомобілів ПАТ «ТернопільАВТО»;

- договору на матеріальне зберігання автомобілів та актів приймання-передачі автомобілів, який би засвідчував факт передачі автомобілів на матеріальне зберігання ПАТ «ТернопільАВТО» Борщівській станції технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» відповідно до умов п.п.1.4 розділу 1 вищезазначеного Договору;

- первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про транспортування автомобілів на територію Борщівського району, а саме до місця проведення господарської діяльності Борщівською станцією технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО»;

- інших первинних документів, які б могли свідчити про реальність отримання ПАТ «ТернопільАВТО» послуг по пошуку покупців та забезпечення реалізації покупцям автомобілів Борщівською станцією технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО».

Для підтвердження факту реальності проведення вище зазначених послуг ПАТ «ТернопільАВТО» надано лише акти виконаних робіт (наданих послуг).

Враховуючи вищенаведене відповідач вважає, що ПАТ «ТернопільАВТО» в порушення п. 44.1 ст. 44 , пп. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139 Податкового кодексу України завищено витрати на загальну суму 58340,38 грн. в тому числі за 4 кв. 2011р. на суму 14960,07 грн., 1 кв. 2012р. на суму 16418,67 грн., 2 кв. 2012р. на суму 14104,27 грн., 4 кв. 2012р. на суму 12857,37 грн.

Також, ПАТ «ТернопільАВТО» укладено договір про надання послуг №б/н від 01.03.2011 року з Бережанською станцією технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» (код ЄДРПОУ 21138317), згідно якого ПАТ «ТернопільАВТО» виступає «Замовником», а Бережанська станція технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» - «Виконавцем».

Відповідно до предмету договору від 01.03.2011 року (п.1.1 розділ 1) Замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати пошук покупців на автомобілі марки серед фізичних та юридичних осіб та забезпечувати придбання ними автомобілів у Замовника (забезпечувати реалізацію автомобілів).

В ході проведення перевірки податковими інспекторами встановлено, що в періоді, який підлягав перевірці, ПАТ «ТернопільАВТО» віднесло до складу витрат витрати у розмірі - 40280,83 грн. понесені у зв'язку з отриманням послуг від ДП «Бережанської станції технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» по пошуку нею покупців та забезпечення реалізації покупцями автомобілів ПАТ «ТернопільАВТО».

Під час проведення перевірки ПАТ «ТернопільАВТО» не представлено первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт безпосередньої участі (надання послуг) ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО» по пошуку нею покупців та забезпечення реалізації покупцям автомобілів ПАТ «ТернопільАВТО», а саме:

- заявок на придбання автомобілів, які б засвідчували безпосередню участь ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО» в пошуку нею покупців та забезпечення реалізації покупцям автомобілів ПАТ «ТернопільАВТО»;

- договору на матеріальне зберігання автомобілів та актів приймання-передачі автомобілів, який би засвідчував факт передачі автомобілів на матеріальне зберігання ПАТ «ТернопільАВТО» ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО» відповідно до умов п.п.1.4 розділу 1 вищезазначеного договору;

- первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про транспортування автомобілів на територію Бережанського району, а саме, до місця проведення господарської діяльності ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО»;

- інших первинних документів, які б могли свідчити про реальність отримання ПАТ «ТернопільАВТО» послуг по пошуку покупців та забезпечення реалізації покупцям автомобілів ДП «Бережанська станція технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» .

Для підтвердження факту реальності проведення вище зазначених послуг ПАТ «ТернопільАВТО» надано лише акти виконаних робіт (наданих послуг).

Враховуючи вищенаведене відповідач вважає, що ПАТ «ТернопільАВТО» в порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9, п.139.1, ст. 139 Податкового кодексу України завищено витрати на загальну суму 41181,88 грн. в тому числі за 4 кв. 2011р. на суму 4797,87 грн., 1 кв. 2012р. на суму 4085,67 гри., 2 кв. 2012р. на суму 5418,0 гри., 3 кв. 2012р. на суму 5434,67 гри., та 4 кв. 2012р. на суму 21445,67 грн.

В підсумку перевіряючими особами податкового органу зроблено висновок, що за обревізований період ПАТ «ТернопільАВТО» в порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9, п.139.1, ст.139 Податкового кодексу України - завищено витрати на загальну суму 99522 грн., в тому числі: за 4 кв. 2011р. - на суму 19758 грн., за 1 кв. 2012р. - на суму 20504 грн., за 2 кв. 2012р. - на суму 19522 грн., за 3 кв. 2012р. - на суму 5435 грн., та за 4 кв. 2012р. - на суму 34303 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. в сумі 2064840 грн. на підставі таких документів: договори, рахунки, прихідні накладні, акти виконаних робіт, послуг, виписки банків та платіжні доручення, журнали ордера та оборотно сальдові - відомості по рахунках 13.20, 31, 6852, 65, 66, 93, 79 встановлено завищення ПАТ«ТернопільАВТО» задекларованих показників у рядку 06.3ВЗ/ 06.2 Декларацій «Витрати на збут» на загальну суму 94087 грн., в тому числі: за 4 кв. 2011р. - на суму 19758 грн., за 1 кв. 2012р. - на суму 20504 грн., за 2 кв. 2012р. - на суму 19522 грн., за 4 кв. 2012р. - на суму 34303 грн.

Враховуючи вищезазначені дані та порушення, описані в розділі 2.1.2 акту перевірки від 20.06.2013р. №4596/22-10/05441074, перевіряючими особами податкового органу зроблено висновок, що перевіркою не підтверджено реальність придбання (отримання) ПАТ «ТернопільАВТО» зазначених вище послуг первинним бухгалтерськими документами, та, як наслідок, податкові накладні на отримання послуг від Борщівської та Бережанської станцій технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» - складені на послуги, реальність придбання (отримання) яких - не підтверджено перевіркою, у зв'язку з чим ПАТ «ТернопільАВТО» в порушення п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України зайво віднесло до складу податкового кредиту суму - 19904,44 грн., в томі числі: за жовтень 2011р. -959,31 грн., за листопад 2011р. - 1194,05 грн., за грудень 2011р. -1798,22 грн., за січень 2012р. -1949,27 грн., за лютий 2012р. -358,13 грн., за березень 2012р. -1793,47 грн., за квітень 2012р. -678,87 грн., за травень 2012р. -1598,46 грн., за червень 2012р. -1627,12 грн., за серпень 2012р. -1086,93 грн., за жовтень 2012р. -1421,88 грн., за листопад 2012р. -2473,8 грн., та за грудень 2012р. -2964,93 грн.

В ході розгляду справи також встановлено, що вищезазначений акт перевірки від 20.06.2013 року №4596/22-10/05441074 - уповноваженим представникам ПАТ «ТернопільАВТО» - нарочно не вручався, а був направлений на адресу позивача поштою - 27.06.2013 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією конверта, у якому цей акт надійшов до позивача.

Вподальшому, 05.07.2013 року, не погоджуючись з висновками акта перевірки від 20.06.2013 року №4596/22-10/05441074, ПАТ «ТернопільАВТО» подало заперечення (вих. №242 від04.07.2013р.) до Тернопільської ОДПІ, однак, у відповіді №770/7/22-10 від 11.07.2013 року на заперечення до акту перевірки від 20.06.2013 року №4596/22-10/05441074 - висновки вказаного акта перевірки залишено без змін.

15 липня 2013 року, виходячи з обставин, встановлених в акті перевірки від 20.06.2013 року №4596/22-10/05441074 та висновку до нього, Тернопільською ОДПІ прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

- №0004302210 - про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток - на суму 335805грн.;

- №0004262210 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 100741,50 грн., в тому числі: 67161 грн. - основного платежу та 33580,50 грн. - застосованих штрафних (фінансових) санкцій;

- №0004282210 - про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток - в сумі 5680 грн., в тому числі: 4544 грн. - основного платежу та 1136 грн. - застосованих штрафних (фінансових) санкцій;

- №0004312210 - про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік - на суму 79764 грн.;

- №0004252210 - про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість - на суму 29854,50 грн., в тому числі: 19903 грн. - основного платежу та 9951,50 грн. - застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

25.07.2013 року ПАТ «ТернопільАВТО» звернулось до Головного управління Міндоходів у Тернопільській області зі скаргою (за вих.№266 від 25.07.2013р.) на вищезазначені податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ.

Рішенням про результати розгляду скарги за №4172/10/19-00-10-02-06/279 від 16.09.2013р. Головне управління Міндоходів у Тернопільській області відкликало податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ за №0004302210 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 335805грн., та №0004262210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 100741,50 грн. (в тому числі: 67161 грн. - основного платежу та 33580,50 грн. - застосованих штрафних (фінансових) санкцій)). Окрім того, цим же рішенням про результати розгляду скарги за №4172/10/19-00-10-02-06/279 від 16.09.2013р. Головне управління Міндоходів у Тернопільській області - скасувало податкове повідомлення-рішення №0004282210 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток - в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1136 грн., а в іншій частині - залишило його без змін. Податкові повідомлення-рішення №0004312210 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та №0004252210 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість - залишено в силі.,

Після цього, не погоджуючись з підставами прийняття податкових повідомлень - рішень від 15 липня 2013 року №0004282210, №0004312210, №0004252210 - позивач оскаржив їх в судовому порядку, звернувшись до суду із даним позовом.

Судом у ході розгляду справи даної справи також встановлено, що після часткового скасування податкового повідомлення-рішення №0004282210 від 15.07.2013 р. - воно вважається відкликаним з (16.09.2013 року), оскільки вподальшому, на підставі рішення Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області від 16.09.2013 року №4172/10/19-00-10-02-06/279 - було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0005082210 від 18.09.2013 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання в розмірі 4544 грн. - основного платежу.

Однак, під час розгляду справи викладені в позові первісні позовні вимоги - не змінювались, і представники позивача підтримували їх в повному обсязі, просячи суд визнати протиправними та скасувати усі три оскаржуваним у позові податкових повідомлення-рішення від 15.07.2013 р.: №0004312210, №0004252210 та №0004282210.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та запереченні до нього, надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин визначених п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 78.5. ст. 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 78.7 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Як вбачається з матеріалів справи та вище встановлених обставин, на підставі акта про результати виїзної позапланової перевірки ПАТ «ТернопільАВТО» від 20.06.2013 року №4596/22-10/05441074, окрім скасованих рішенням Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області від 16.09.2013 року №4172/10/19-00-10-02-06/279 податкових повідомлень-рішень №0004302210, №0004262210, - Тернопільською ОДПІ, було прийнято, зокрема, і оскаржувані ПАТ «ТернопільАВТО» у даній справі податкові повідомлення-рішення:

- №0004282210 - про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток - в сумі 5680 грн., в тому числі: 4544 грн. - основного платежу та 1136 грн. - застосованих штрафних (фінансових) санкцій;

- №0004312210 - про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік - на суму 79764 грн.;

- №0004252210 - про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість - на суму 29854,50 грн., в тому числі: 19903 грн. - основного платежу та 9951,50 грн. - застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільською ОДПІ від 15.07.2013 року №0004282210, - суд виходить з наступного.

Як вже було зазначено вище, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 року №0004282210 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5680 грн., в тому числі 4544 грн. основного платежу та 1136 грн. штрафних санкцій, скасоване - в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1136 грн. - на підставі рішення Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області від 16.09.2013 року №4172/10/19-00-10-02-06/279.

Відповідно до п. 60.1.2 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

Пунктом 60.3 ст. 60 встановлено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.

Таким чином, враховуючи той факт, що податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 року №0004282210 було частково скасовано рішенням Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області від 16.09.2013 року №4172/10/19-00-10-02-06/279, - воно вважається відкликаним з 16.09.2013 року.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив, що 16.09.2013 року Тернопільською ОДПІ відкликано вищезазначене податкове повідомлення рішення, крім того зазначив, що 18.09.2013 року прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0005082210, яким визначено грошове зобов'язання в розмірі 4544 грн. - основного платежу.

Проти вищезазначених обставин - не заперечували і представники позивача та визнали те, що їм відомо про наявність нового податкового повідомлення-рішення №0005082210 від 18.09.2013 року, яке, в даному випадку, ПАТ «ТернопільАВТО» - не оскаржується.

Згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як вже було зазначено вище, станом на момент розгляду справи позивачу було відомо про прийняття відповідачем нового податкового повідомлення-рішення №0005082210 від 18.09.2013 року (яким позивачу визначено грошове зобов'язання в розмірі 4544 грн. - основного платежу), а відтак, і про те, що оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення №0004282210 від 15.07.2013 року, яке було частково скасоване (в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1136 грн.) відповідним рішенням Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 16.09.2013 року, - вважається відкликаним у порядку, визначеному вищенаведеними нормами Податкового кодексу України, - позивач також повинен був знати.

Разом з тим, незважаючи на те, що вищезазначені обставини підтвердились також і у судовому засіданні, - жодних уточнень до позовних вимог з боку позивача - не надходило, в тому числі, уточнень в частині оскаржуваного рішення до суду - подано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 15.07.2013 року №0004282210- слід відмовити, оскільки станом на час розгляду даної справи вищезазначене податкове повідомлення-рішення - є відкликаним з 16.09.2013 року (з моменту його часткового скасування рішенням Головного Управління Міндоходів у Тернопільській області від 16.09.2013 року №4172/10/19-00-10-02-06/279), а, отже, - не може створювати та не створює для позивача на даний час жодних обов'язкових наслідків, а відтак, - визнання протиправним - не потребує та не може бути скасованим повторно, в тому числі, і в судовому порядку.

Що ж до правомірності прийняття Тернопільською ОДПІ податкових повідомлень - рішень від 15.07.2013 року №0004312210 (про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік - на суму 79764 грн.) та №0004252210 (про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 29854,50 грн., в тому числі: 19903 грн. - основного платежу та 9951,50 грн. - застосованих штрафних (фінансових) санкцій) - суд, оцінюючи їх, виходить з наступного.

ПАТ «ТернопільАВТО» укладено договір про надання послуг №б/н від 20.03.2011 року з Борщівською станцією технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» та №б/н від 01.03.2011 року з ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО», згідно з якими останні прийняли на себе обов'язок здійснювати пошук покупців на автомобілі серед фізичних та юридичних осіб та забезпечувати придбання ними автомобілів у ПАТ «ТернопільАВТО» (забезпечувати реалізацію автомобілів).

В обґрунтування висновків акта перевірки від 20.06.2013р. №4596/22-10/05441074, на підставі якого прийняті вищевказані оскаржувані податкові повідомлення рішення, контролюючий орган зазначив, що під час проведення перевірки ПАТ «ТернопільАВТО» - не представлено первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт безпосередньої участі (надання послуг) ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО» та Борщівської станції технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» по пошуку ними покупців та забезпечення реалізації покупцям автомобілів ПАТ «ТернопільАВТО».

Враховуючи порушення, описані в розділі 2.1.2 акту перевірки від 20.06.2013р. №4596/22-10/05441074, перевіркою - не підтверджено реальність придбання (отримання) ПАТ «ТернопільАВТО» зазначених вище послуг первинними бухгалтерськими документами, та як наслідок податкові накладні на отримання послуг від ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО» та Борщівської станції технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» складені на послуги, реальність придбання (отримання) яких не підтверджено перевіркою.

Разом з тим, в спростування позиції відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п.138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 85.1, 85.2 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як зазначає позивач та не заперечував відповідач, ПАТ «ТернопільАВТО» під час перевірки надало контролюючому органу договори, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) з маржинальними розрахунками ПАТ «Тернопіль-Авто», які складені без порушення приписів п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 pоку та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за N168/704, містять всі необхідні дані щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них наявна інформація про фактично понесені витрати.

Відповідно до п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 85.6. Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

В ході розгляду справи представники позивача не заперечували того, що первинні бухгалтерські документи, про відсутність яких йдеться в акті, у ході проведення перевірки - не надавались, хоча і були в наявності у повному обсязі.

Водночас, як вбачається з акту перевірки та не заперечується сторонами, - жодних документів, окрім представлених позивачем на момент перевірки, посадовими особами контролюючого органу - і не вимагалось, та факту відмови у наданні таких документів, у тому числі шляхом складення відповідного акту про це, - не зафіксовано.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступні положення чинного законодавства.

Відповідно до п. 44.6. ст. 44. Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У відповідності до положень п. 44.7. ст. 44. Податкового кодексу України - у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Суд зазначає, що в ході розгляду справи встановлено те, що остаточне оформлення акту перевірки №4596/22-10/05441074 відбулось, як підтверджується матеріалами справи, - 20.06.2013 року, за відсутності уповноважених представників позивача. При цьому, вищезазначений акт перевірки від 20.06.2013 року - уповноваженим представникам ПАТ «ТернопільАВТО» - нарочно не вручався, натомість, був направлений на адресу позивача поштою - 27.06.2013 року (що підтверджується наявною у матеріалах справи копією відповідного конверта).

Вказані обставини також визнані представниками обох сторін.

Поряд з цим, враховуючи посилання акту перевірки, та керуючись нормами п. 44.6-44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, позивач - ПАТ «ТернопільАВТО» у встановлені законом строки надав контролюючому органу разом із запереченнями до Акту перевірки копії усіх документів, які підтверджують фактичне надання послуг по пошуку клієнтів ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО» та Борщівською станцією технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО», зокрема, й ті, що визначені в Акті перевірки як відсутні, а саме: заявки на придбання автомобілів (в яких значиться інформація про покупців з доданими підтверджуючими документами, марка автомобіля, VІN-коди двигуна, дату здійснення заявки); авансові звіти водіїв (в яких прослідковується перевезення автомобілів до станцій технічних обслуговувань); подорожні листки вантажних автомобілів (в яких прослідковується переміщення товарних легкових автомобілів на їх транспортувальних платформах); акти приймання - передачі автомобілів від ПАТ «Тернопіль-Авто» до станцій технічного обслуговування; фотокопії реклами станцій технічного обслуговування на продаж автомобілів (підтверджується реальні послуги по пошуку покупців зі сторони станцій технічного обслуговування).

Копії вказаних документів також долучались позивачем до скарги на податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ.

Дослідивши в ході розгляду даної справи вищезазначені первинні документи (копії долучені до матеріалів справи), - суд встановив, що вони відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 pоку та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за N168/704, містять всі необхідні дані щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них наявна інформація про фактично понесені витрати.

Таким чином, вищезазначені документи - є первинними документами, які підтверджують факт безпосередньої участі (надання послуг) ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО» та Борщівської станції технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО» по пошуку ними покупців та забезпечення реалізації покупцям автомобілів ПАТ «ТернопільАВТО».

Відтак, суд приходить до висновку, що вищезазначеними документами належним чином підтверджено реальність придбання (отримання) ПАТ «ТернопільАВТО» вищенаведених послуг від ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТернопільАВТО» та Борщівської станції технічного обслуговування АТ «ТернопільАВТО».

Надані позивачем докази вказують на відсутність порушень позивачем податкового законодавства, зазначених в акті податкової перевірки від 20.06.2013р., позивачем представлено всі відповідні первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Таким чином, викладений в акті перевірки висновок на нереальність придбання (отримання) відповідних послуг позивачем - спростовано.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з положеннями статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору .

Разом з тим, як вже було зазначено вище, надаючи правову оцінку вказаним податковим повідомленням-рішенням, та перевіривши їх на відповідність критеріям, наведеним у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які, хоч і адресовані суду, але одночасно є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності, - суд встановив, що Тернопільська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти адміністративного позову, - не довела правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень від 15.07.2013 року №0004312210 та №0004252210 .

Натомість, враховуючи встановлені обставини справи та аналізуючи положення податкового законодавства, суд приходить до висновку, що прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень поза увагою податкового органу залишились положення статті 44 Податкового кодексу України, якою встановлено обов'язок контролюючого органу під час розгляду ним питання про прийняття рішення - враховувати документи, які подаються платником податків за результатами такої перевірки на підтвердження показників, відображених таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим цієї статті) - після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 15.07.2013 року №0004312210 та №0004252210, які прийняті відповідачем без дослідження усіх фактичних обставин, необхідних для їх прийняття, в тому числі, без врахування поданих позивачем до прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень первинних документів, які спростовують викладений в акті перевірки висновок про завищення позивачем витрат за обревізований період, - є протиправними, та підлягають скасуванню.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, - суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову частково - шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Тернопільської ОДПІ від 15.07.2013 року №0004312210 та №0004252210, та відмові в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0004282210 від 15.07.2013 року, - з підстав, що викладені вище.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснені позивачем судові витрати, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Тому, зважаючи на те, що судом частково задоволено позовні вимоги ПАТ «ТернопільАВТО» (про визнання протиправними та скасування відповідних рішень суб'єкта владних повноважень, які впливають на склад майна позивача), - то позивачу присуджується частина понесених ним витрат (сплачених згідно платіжного доручення №3541 від 01.10.2013 року) - відповідно до задоволених позовних вимог - в сумі 1096,20 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 69-71, 94, 128, 153, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "ТернопільАВТО" - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області форми "П" за №0004312210 від 15.07.2013 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області форми "Р" за №0004252210 від 15.07.2013 року.

4. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області форми "Р" за №0004282210 від 15.07.2013 року - відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "ТернопільАВТО" (код за ЄРПОУ - 05441074, вул.Довженка, 6, м. Тернопіль, 46022) частину витрат по сплаті судового збору (сплачених згідно платіжного доручення №3541 від 01.10.2013 року) - в розмірі 1096,20 грн. (одна тисяча дев'яносто шість гривень, 20 копійок).

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

/Постанова в повному обсязі складена 04.11.2013 року/.

Головуючий суддя Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.