Ухвала

від 26.11.2014 по справі 819/2339/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 876/14354/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,

представників позивача Волошина В.Ю., Стахури А.М., Бус К.І.,

представника відповідача Рацина Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ТЕРНОПІЛЬАВТО» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2013 року публічне акціонерне товариство «ТернопільАВТО» (далі - ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - ОДПІ) від 15.07.2013 року:

№ 0004312210, яким йому зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за грудень 2012 року на 79764 грн.;

№ 0004282210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5680,00 грн., з яких 4544 грн. за основним платежем та 1136 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0004252210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 29854,50 грн., з яких 19903 грн. за основним платежем та 9951,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 819/2339/13-а позов було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 15.07.2013 року №0004312210 та №0004252210 від 15.07.2013 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі відповідач ОДПІ просила скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позову та прийняти нову, якою позовні вимоги ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» відхилити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтувала тим, що ОДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20.06.2013р. №4596/22-10/05441074.

Судом першої інстанції не враховано доводів представника відповідача про неправомірність віднесення ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» до складу валових витрат вартість послуг, отриманих від Борщівської станції технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» у розмірі 58340,38 грн. та від ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» у розмірі 40280,83 грн. по пошуку ними покупців та забезпечення реалізації покупцям автомобілів ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО».

Позивачем під час перевірки не представлено первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт безпосередньої участі (надання послуг) Борщівською станцією технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» та ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» по пошуку ними покупців та забезпечення реалізації покупцям автомобілів ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО».

Враховуючи викладене, ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» безпідставно включило до витрат вартість послуг по пошуку покупців Борщівською станцією технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» на суму 58340,38 грн. та ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT«ТЕРНОПІЛЬАВТО» на суму 41181,88 грн.

Крім того, ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» в порушення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) включило до складу податкового кредиту з ПДВ 19904,44 грн. згідно з податковими накладними, виписаними Борщівською станцією технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» та ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» по послугах з пошуку покупців, реальність надання яких не підтверджено первинними документами.

Представник відповідача у ході апеляційного розгляду підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив скасувати постанову суду першої інстанції у частині задоволення позову ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Представники позивача у ході апеляційного розгляду заперечили обґрунтованість доводів апелянта, просили залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Частково задовольняючи позо ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО», суд першої інстанції виходив із того, що під час виїзної позапланової перевірки ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО», результати якої оформлено актом від 20.06.2013 року № 4596/22-10/05441074, ОДПІ було зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що лягло в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 15.07.2013 року №0004282210, суд першої інстанції виходив із того, що воно скасоване в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 1136 грн. на підставі рішення Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 16.09.2013 року №4172/10/19-00-10-02-06/279.

Виходячи із приписів п. 60.1.2 та п. 60.3 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення від 15.07.2013 року №0004282210 вважається відкликаним з 16.09.2013 року і 18.09.2013 року прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0005082210, яке ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» не оскаржується. Тому у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 15.07.2013 року №0004282210 відмовлено.

Щодо правомірності податкових повідомлень - рішень № 0004312210 та №0004252210 від 15.07.2013 року суд першої інстанції виходив із того, що ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» укладено договір про надання послуг №б/н від 20.03.2011 року з Борщівською станцією технічного обслуговування АТ ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» та №б/н від 01.03.2011 року з ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО», згідно з якими останні прийняли на себе обов'язок здійснювати пошук покупців на автомобілі серед фізичних та юридичних осіб та забезпечувати придбання ними автомобілів у ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» (забезпечувати реалізацію автомобілів).

ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» під час перевірки надало контролюючому органу договори, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) з маржинальними розрахунками, які складені без порушення приписів п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 pоку та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за N168/704, містять всі необхідні дані щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них наявна інформація про фактично понесені витрати.

У ході розгляду справи представники позивача не заперечували того, що первинні бухгалтерські документи, про відсутність яких йдеться в акті, у ході проведення перевірки не надавались, хоча і були в наявності у повному обсязі.

Водночас судом встановлено, що жодних документів, окрім представлених позивачем на момент перевірки, посадовими особами контролюючого органу і не вимагалось, факту відмови у наданні документів не зафіксовано.

У ході розгляду справи встановлено те, що остаточне оформлення акту перевірки №4596/22-10/05441074 відбулось 20.06.2013 року за відсутності уповноважених представників позивача. При цьому зазначений акт перевірки від 20.06.2013 року уповноваженим представникам ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» не вручався і був направлений поштою 27.06.2013 року.

Поряд з цим, керуючись нормами п. 44.6-44.7 ст. 44 ПК України, позивач у встановлені законом строки надав контролюючому органу разом із запереченнями до акту перевірки копії усіх документів, які підтверджують фактичне надання послуг по пошуку клієнтів ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» та Борщівською станцією технічного обслуговування АТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО», а саме:

заявки на придбання автомобілів (в яких значиться інформація про покупців з доданими підтверджуючими документами, марка автомобіля, VІN-коди двигуна, дату здійснення заявки);

авансові звіти водіїв (в яких прослідковується перевезення автомобілів до станцій технічних обслуговувань);

подорожні листки вантажних автомобілів (в яких прослідковується переміщення товарних легкових автомобілів на їх транспортувальних платформах);

акти приймання - передачі автомобілів від ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» до станцій технічного обслуговування;

фотокопії реклами станцій технічного обслуговування на продаж автомобілів (підтверджується реальні послуги по пошуку покупців зі сторони станцій технічного обслуговування).

Копії вказаних документів також долучались позивачем до скарги на податкові повідомлення-рішення ОДПІ.

Зазначені первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 pоку, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, містять всі необхідні дані щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них наявна інформація про фактично понесені витрати.

Відтак, суд дійшов висновку, що зазначеними документами належним чином підтверджено реальність придбання (отримання) позивачем послуг від ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» та Борщівської станції технічного обслуговування АТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» і викладений в акті перевірки висновок про нереальність цих господарських операцій спростовано.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Як безспірно встановлено судом, ОДПІ було проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлені актом від 20.06.2013р. №4596/22-10/05441074.

Під час перевірки податковим органом було зроблено висновок про безпідставне у порушення вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України включення ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» до витрат вартості послуг по пошуку покупців Борщівською станцією технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» на суму 58340,38 грн. та ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» на суму 41181,88 грн., що в свою чергу привело до включення до складу податкового кредиту з ПДВ 19904,44 грн. за відповідними податковими накладними з огляду на не підтвердження цих господарських операцій первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до пп. 139.1.9.п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За правилами пп. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до наявних у матеріалах справи копій договорів про надання послуг б/н від 20.03.2011р. з Борщівською станцією технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» та б/н від 01.03.2011 року з ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» позивач доручив вказаним контрагентам здійснювати пошук покупців на автомобілі марки Chevrolet, ZAZ, ВАЗ,ТАТА, JAC, І-VAN серед фізичних та юридичних осіб та забезпечувати придбання ними автомобілів у ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО».

При цьому суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що виходячи із приписів п. 44.6-44.7 ст. 44 ПК України податковий орган був зобов'язаний врахувати подані ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» у встановлений законом строк разом із запереченнями до акту перевірки копії документів, які підтверджують фактичне надання послуг по пошуку клієнтів ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» та Борщівською станцією технічного обслуговування АТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО», а саме заявки на придбання автомобілів ; авансові звіти водіїв; подорожні листки вантажних автомобілів; акти приймання - передачі автомобілів від ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» до контрагентів; фотокопії реклами станцій технічного обслуговування на продаж автомобілів.

Порушень вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 pоку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, при оформленні наданих позивачем первинних документів, які б не дозволяли ідентифікувати здійснені господарські операції, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відтак слід погодитися із думкою судом першої інстанції про безпідставність тверджень ОДПІ про порушення ПАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» вимог п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1 ст. 198 ПК України при відображенні результатів господарських операцій з ДП «Бережанська станція технічного обслуговування AT «ТЕРНОПІЛЬАВТО» та Борщівською станцією технічного обслуговування АТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО» у своєму податковому обліку.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 819/2339/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 27 листопада 2014 року.