Постанова

від 01.11.2013 по справі 822/3720/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/3720/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2013 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К., при секретаріДехтярук В.В. , за участі: представника позивача представника відповідачаДороніна П.М., Кундиловської М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Приватна друкарня" м. Хмельницький до державної податково інспекція у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001772304 та № 0001782304 від 29 січня 2013 року.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача.

За наслідками перевірки відповідач склав акт перевірки від 11 січня 2013 року № 91/22-3/31733903. На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення № 0001772304 та № 0001782304 від 29 січня 2013 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними, так як за результатами проведеної перевірки не встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість за звітний період, та збільшення валових витрат по податку на прибуток.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення необхідно скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення-рішення відповідача є протиправними, так як за результатами проведеної перевірки не встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, за звітний період, та збільшення валових витрат по податку на прибуток.

За таких обставин податкові повідомлення-рішення необхідно скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення-рішення є законними, так як перевіркою встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, та збільшення валових витрат по податку на прибуток, тому що господарські операції за період, який підлягав перевірці не мали реального характеру.

За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1).

В судовому засіданні встановлено, що позивач 07.11.2001 року зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області як юридична особа, та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 Податкового кодексу України.

Державним податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, з питань підтвердження відомостей, отриманих від П П «Галтехцукор» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 78 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 86.1, 86.3 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

За результатами перевірки, державним податковим органом складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Приватна друкарня», код ЄДРПОУ 31733903, з питань підтвердження відомостей, отриманих від П П «Галтехцукор» (код ЄДРПОУ 31144584) за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року», № 91/22-3/31733903 від 11 січня 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Внаслідок такого порушення позивачем занижено податок на додану вартість яка підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 118569 грн., в тому числі грудень 2011 року на суму 118569 грн.

Також встановлено порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму в розмірі 136355 грн., в розрізі звітних податкових періодів за II-IV квартали 2011 року, в тому числі за IV квартал 2011 року в сумі 136355 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

-№ 0001772304/162 від 29 січня 2013 року, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 177854 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 118569 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 59285 грн.,

-№ 0001782304/161 від 29 січня 2013 року, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в сумі 136355 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 136355 грн.

До такого висновку в акті перевірки посадові особи державного податкового органу прийшли в зв'язку з тим, що під час здійснення перевірки взаємовідносин позивача із П П «Галтехцукор», проведено аналіз акту «Про результати позапланової невиїзної перевірки П П «Галтехцукор», код ЄДРПОУ 31144584 з питань правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання при здійсненні взаєморозрахунків з П П «Наладка» (код ЄДРПОУ 20771231) за весь період їх здійснення» № 2045/22-10/31144584 від 26.10.2012 року, отриманого від ДПІ Сихівського району м. Львова.

Фактичне місцезнаходження П П «Галтехцукор», не встановлено. Станом на момент перевірки до ЄДР внесено запис про відсутність підприємства за місцезнаходженням. Загальна чисельність працюючих станом на 01.01.2012 року-1 особа.

Остання податкова звітність подана: по податку на додану вартість за червень 2012 року, по податку на прибуток за 1 квартал 2012 року.

При перевірці П П «Галтехцукор», ДПІ у Сихівському районі м. Львова використало акти перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова по П П «Наладка» (код ЄДРПОУ 20771231) № 1799/15-40/20771231 від 13.07.2012 року за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, та № 2015/22-40/20771231 від 08.08.2012 року, за період з 01.12.2011 року по 31.01.2012 року.

Перевіркою П П «Галтехцукор», встановлено, що підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того договір поставки № 1/12 від 01 грудня 2011 року, укладений між позивачем та П П «Галтехцукор», складений з порушеннями ГК України та ЦК України.

Відповідно до реєстру отриманих податкових накладних, позивач у грудні 2011 року включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 118569 грн.

Згідно системи автоматизованого співставлення на рівні ДПА України встановлено розбіжність між даними податкових зобов'язань П П «Галтехцукор» та податкового кредиту П П «Приватна друкарня», а саме: П П «Приватна друкарня» завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 118569 грн.

У видаткових накладних не зазначені особи, що відвантажували товар, не вказані місця складання видаткових накладних.

Перевіркою не встановлено та позивачем не надані акти приймання-передачі товару від П П «Галтехцукор» до П П «Приватна друкарня».

Товарно-транспортні накладні оформлені не належним чином.

Відсутні сертифікати відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності товару.

Під час здійснення перевірки взаємовідносин позивача та П П «Галтехцукор» не встановлено документів, оформлених відповідно з вимогами чинного законодавства, що могли б підтвердити отримання товару П П «Приватна друкарня» від П П «Галтехцукор».

Перевіркою встановлено лише відображення операцій в податковому обліку з метою формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Суд вважає такі висновки державного податкового органу наведені у акті перевірки № 91/22-3/31733903 від 11 січня 2013 року такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.

Позивачем із П П «Галтехцукор» укладений договір поставки товарів 1/12 від 01 грудня 2011 року.

На підставі вказаного договору позивач придбав у постачальника витратні поліграфічні матеріали в грудні 2011 року, та оплатив вартість товару платіжними дорученнями, копії яких додані до матеріалів справи.

Від П П «Галтехцукор» позивач отримав десять податкових накладних на загальну суму 711416,28 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 118569,39 грн.

Факт отримання податкових накладних підтверджується копіями податкових накладних та реєстром отриманих податкових накладних за грудень 2011 року.

Товар позивач отримав у постачальника згідно видаткових накладних.

Вказані обставини підтверджуються крім пояснень сторін, копіями договору поставки, видаткових накладних, платіжних доручень, банківських виписок по рахунку, доданими до матеріалів справи.

Закуплений у постачальника товар доставлений до покупця, що підтверджується крім пояснень представника позивача, об'єктивно копіями товарно-транспортних накладних.

Згідно підпункту а) пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до статті 194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 17 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Так як постачальник товару-приватне підприємство «Галтехцукор» та покупець-приватне підприємство «Приватна друкарня» є платниками податку на додану вартість, господарські операції по купівлі-продажу товару є об'єктом оподаткування таким податком, тому постачальник товару провів оподаткування купівлі-продажу товару згідно із базою оподаткування за ставками встановленими Законом.

Підпунктами 201.1, 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із визначених способів.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи, що постачання товару продавцем відбулося, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, відповідно у нього виник обов'язок по формуванню податкових зобов'язань, та складенню податкових накладних, тому постачальник склав податкові накладні, та надав їх позивачу як покупцю товару.

Позивач отримані податкові накладні відобразив у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2011 року.

Згідно із підпунктом а) пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В зв'язку з тим, що позивач отримав від постачальника податкові накладні в грудні 2011 року, тому право на податковий кредит у нього виникло за відповідний звітний податковий період.

Оскільки позивач є платником податку на додану вартість, придбав у постачальника товар і у нього виникло право на податковий кредит, він на підставі отриманих податкових накладних сформував податковий кредит в сумі 118569,39 грн., та подав до державного податкового органу за місцем свого розташування податкову декларацію з податку на додану вартість за відповідний звітний податковий період.

Згідно пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи вказані норми Податкового кодексу України, встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належно виконана податкова накладна, за умови придбання товару з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, в зв'язку з чим вважає, що позивач сформував податковий кредит у грудні 2011 року у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення представника відповідача виходячи із такого.

Із пояснень представника позивача судом встановлено, що закуплений товар позивач використовував у своїй господарській діяльності, що об'єктивно підтверджується доданими до матеріалів справи копіями відповідних документів.

Відповідачем при проведенні перевірки не встановлено інших джерел можливого надходження товару до позивача, хоча позивач проводив свою господарську діяльність з використанням саме такого товару після його отримання за договорами поставки та купівлі-продажу.

Державним податковим органом не надано жодних доказів того, що відомості в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку позивача, оформлених при виконанні зазначеного договору поставки не відповідають дійсності.

Відсутність сертифікатів якості на товар, актів прийому-передачі товару, наявність певних недоліків у досліджених первинних документах, не є достатніми підставами для визнання господарських операцій такими, що не відбулися реально.

Право позивача на податковий кредит не залежить від діяльності постачальника.

Перевірка П П «Галтехцукор» на яку посилається відповідач в підтвердження своїх висновків про відсутність поставки за укладеним договором, проведена ДПІ у Сихівському районі м. Львова задовго після здійснення господарських операцій між позивачем та П П «Галтехцукор».

Враховуючи висновки відповідача про те, що договори поставки та купівлі-продажу не мають реального характеру, суд вважає, що таким чином він підпадає під ознаки нікчемності за версією відповідача.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи не може вважатись установленою.

Аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що намір сторін у дослідженому договорі, щодо вчинення господарських зобов'язань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, за досліджених обставин у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.

Доказів того, що укладений договір поставки є таким, що не має реальних наслідків відповідачем не надано, у акті перевірки не наведено.

Стаття 138 Податкового кодексу України регулює питання складу витрат та порядку їх визнання, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так як у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження висновки відповідача про нереальність договору поставки, суд вважає, що позивач правомірно відніс витрати понесені у зв'язку з придбанням товару за вказаним договором до складу витрат по податку на прибуток підприємств.

За таких обставин суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001772304/162 від 29 січня 2013 року, яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 177854 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 118569 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 59285 грн., № 0001782304/161 від 29 січня 2013 року, яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в розмірі 136355 грн., необхідно визнати протиправними та скасувати.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 16, 20, 54, 58, 86, 138, 139, 187, 188, 189, 193, 194, 198, 201 ПК України, ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0001772304/162 від 29 січня 2013 року, яким приватному підприємству «Приватна друкарня» м. Хмельницький збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 177854 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 118569 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 59285 грн., № 0001782304/161 від 29 січня 2013 року, яким приватному підприємству «Приватна друкарня» м. Хмельницький збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток в розмірі 136355 грн.

В повному постанова суду буде виготовлена 05.11.2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05 листопада 2013 року

Суддя /підпис/В.К. Блонський "Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський