Ухвала

від 15.10.2013 по справі 2а/2370/4851/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4851/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шостака О.О.,

суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Звенигородського відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до Звенигородського відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Звенигородського відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України у якому просив:

1) визнати дії відповідача щодо відмови у прийнятті до відшкодування суми коштів на виплату та доставку пенсій з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.11.2012 до 30.11.2012 в розмірі 31113 грн. 33 коп. неправомірними;

2) стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 31113 грн.33 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 року адміністративний позов було задоволено частково:

- визнано дії відповідача щодо відмови у прийнятті до відшкодування суми коштів на виплату пенсії з інвалідності громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності незалежних Держав, сплаченої управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області ОСОБА_2 за період з 01.11.2012 до 30.11.2012 в сумі 805 грн. 76 коп. та ОСОБА_3 за період з 01.11.2012 до 30.11.2012 в сумі 869 грн. 35 коп. - неправомірними.

- стягнуто із Звенигородського відділення Виконавчої дирекції фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України на користь управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області кошти на виплату пенсії з інвалідності громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності незалежних Держав, сплаченої управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області ОСОБА_2 за період з 01.11.2012 до 30.11.2012 в сумі 805 (вісімсот п'ять) грн. 76 коп. та ОСОБА_3 за період з 01.11.2012 до 30.11.2012 року в сумі 869 (вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 35 коп.

- В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Звенигородського відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - задовольнити, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 року - скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем не приймаються до заліку та не відшкодовуються позивачу пенсії осіб, яким виплачено з 01.11.2012 року до 30.11.2012 року пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві (у т.ч. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн Співдружності незалежних Держав) або професійного захворювання, та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно до списку осіб, яким не прийнято до заліку пенсії з інвалідності, виставлені позивачем.

Виплачена позивачем пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання зазначеним у списку особам, не була прийнята відповідачем до заліку на загальну суму коштів за період з 01.11.2012 року до 30.11.2012 року, що складає 31113 грн. 33 коп.

Факт виплати зазначених сум відображено в актах щомісячної звірки витрат в особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Не погоджуючись з тим, що відповідач не приймає до заліку та не відшкодовує понесені позивачем витрати, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Черкаський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність частково задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Задовольняючи в частині позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися, та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Відповідно до абзацу 7 п. 3 Прикінцевих положень Закону Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію з інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України.

Тому, на думку суду першої інстанції, вимога позивача про стягнення з відповідача кошти на виплату пенсій з інвалідності ОСОБА_2 за листопад 2012 року в сумі 805 грн. 76 коп. та ОСОБА_3 за листопад 2012 року в сумі 869 грн. 35 коп. є правомірною та підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне:

Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 4 березня 2003 року затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно п. 5 Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі акту узгоджується Довідка про відшкодування (Головним управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування), згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України, що передбачено пп. 6, 7 Порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів звертає увагу, що зазначеним Порядком передбачено перерахування відповідних коштів лише на централізованому рівні - від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до Пенсійного фонду України.

Встановлене вказаним Порядком правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору, в зв'язку з чим у разі незгоди підписати акти з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, вимоги про стягнення коштів мають вирішуватись у судовому порядку на централізованому рівні, а не шляхом пред'явлення позову територіальним управлінням Пенсійного фонду України до територіального відділення фонду соціального страхування.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Звенигородського відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 року - скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Звенигородського відділення Виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.01.2013 року - скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.