Ухвала

від 22.10.2013 по справі 2а-3855/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3855/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вовк П.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представників позивача представника відповідача представника третьої особиБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Гусак О.О. Сергієнка Р.В., Дерлюка К.С. Рогожинської І.В. Дудник Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа Київська міська рада про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2011 року ПАТ «Інститут транспорту нафти» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності щодо неподання підготовленого проекту рішення Київської міської ради «Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 22.03.2010 № 91-6-00890, № 91-6-00891, № 91-6-00892, укладених між Київською міською радою та ПАТ «Інститут транспорту нафти» для експлуатації та обслуговування будівель і споруд вишукувальної бази по вул. Сирецькій, 43 у Шевченківському районі м. Києва (кадастрова справа № А18518); зобов'язання протягом трьох днів з моменту набрання чинності рішення суду передати до Київської міської ради на розгляд під час сесії проекту вищевказаного рішення Київської міської ради.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 березня 2012 року справу було передано для розгляду за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 липня 2012 справу прийнято до провадження цього суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 957/957 «Про передачу відкритому акціонерному товариству «Інститут транспорту нафти» земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд вишукувальної бази по вул. Сирецькій, 43 у Шевченківському районі м. Києва» було вирішено передати позивачу земельні ділянки загальною площею 1,89 га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд вишукувальної бази по вул. Сирецькій, 43 у Шевченківському районі м. Києва, в тому числі:

- ділянку № 1 площею 0,28 га в довгострокову оренду на 10 років за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 07.01.1974 № 43 «Про відведення земельної ділянки інституту «Південдіпронафтопровід» по вул. Сирецькій № 43-47 під будівництво вишукувальної бази»;

- ділянку № 2 площею 1,26 га в довгострокову оренду на 10 років за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 07.04.1974 № 43 «Про відведення земельної ділянки інституту «Південдіпронафтопровід» по вул. Сирецькій № 43-47 під будівництво вишукувальної бази» (площею 1,21 га) та міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 0,05);

- ділянку № 3 площею 0,35 га, в межах червоних ліній, - в короткострокову оренду на 5 років за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

На підставі вищевказаного рішення, а також рішення Київської міської ради від 28.05.2009 № 547/1603 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 «Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві»», 03 березня 2010 року між Київської міською радою (Орендодавцем) та Відкритим акціонерним товариством «Інститут транспорту нафти» (Орендар) було укладено договори оренди земельних ділянок: - по вул. Сирецька, 43 у Шевченківському районі м. Києва, розміром 12 613 кв.м., кадастровий номер - 8000000000:91:129:0001; - по вул. Сирецька, 43 у Шевченківському районі м. Києва, розміром 2 711 кв.м., кадастровий номер - 8000000000:91:129:0003; - по вул. Сирецька, 43 у Шевченківському районі м. Києва, розміром 3 575 кв.м., кадастровий номер - 8000000000:91:129:0042, які, в подальшому, були зареєстровані відповідачем 22.03.2010 за номерами 91-6-00890, 91-6-00891, 91-6-00892 (далі - Договори).

Актами приймання-передачі від 22.03.2010 зазначені земельні ділянки було передано позивачу.

У відповідності до п. 4.2 Договорів, річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 3 % від її нормативно-грошової оцінки. У випадку коли будівлі, споруди або їх частини здаються в оренду іншим суб'єктам, річна орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини, що припадає на орендовані площі будівель, споруд або їх частин. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 4.3 Договорів передбачено, що у випадку, якщо цей договір не підписаний Орендарем у встановленому законом порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішення Київської міської ради, зазначеного у пункті 1.1 (рішення від 28.05.2009 № 547/1603), розмір орендної плати (зазначений у п.4.2) на період, аналогічний терміну прострочення укладення договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно п. 4.4 Договорів, після закінчення періоду, за який сплачується орендна плата у п'ятикратному розмірі, орендна плата розраховується та сплачується відповідно до п.4.2 Договору.

Не погоджуючись з пунктами 4.3 та 4.4 Договорів, позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що пункти 4.3 та 4.4 Договорів суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим нормативно-правовим актам, що, в свою чергу, підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 06.05.2011 у справі № 35/43.

З посиланням на вказане рішення суду, позивач зазначає, що пункти 4.3, 4.4 Договорів не відповідають вимогам п. 8 ст. 23 рішення Київської міської ради від 28.05.2009 № 547/1867.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно положень ч. 1 ст. 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

В ч. 1 ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося позивачем, при укладенні Договорів останній погодився з їх умовами, протокол розбіжностей сторонами не складався.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Рішення Київської міської ради від 28.05.2009 № 547/1603 на підставі якого були укладені Договори, якщо договір оренди землі зацікавленою особою не укладений в установленому законодавством порядку протягом дванадцяти місяців з моменту набуття чинності рішенням Київської міської ради про передачу відповідної земельна ділянки в оренду, то розмір річної орендної плати на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше дванадцяти відсотків від грошової оцінки земельної ділянки.

Пункт 4.3. Договорів визначає наслідки несвоєчасного підписання договору згідно з положеннями зазначеного рішення Київської міської ради та безпосередньо випливає з положень цього рішення, яке є чинним, не скасовано і не визнано недійсним у встановленому порядку.

В обґрунтування вимог заявленого позову, позивач посилається на мотиви, викладені в рішенні Господарського суду м. Києва від 06.05.2011 у справі № 35/43 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» до Київської міської ради про скасування пунктів 4.3, 4.4. Договорів оренди земельних ділянок № 91-6-00890, № 91-6-00891, № 91-6-00892.

Так, пунктами 3 та 4 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Так, рішенням Господарського суду м. Києва від 06.05.2011 у справі № 35/43, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2011, було відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» до Київської міської ради про скасування пунктів 4.3, 4.4. Договорів оренди земельних ділянок № 91-6-00890, № 91-6-00891, № 91-6-00892.

Таким чином, доводи, викладені у мотивувальній частині рішення господарського суду № 35/43, не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки в резолютивній частині рішення господарського суду надана остаточна відповідь щодо відмови в скасуванні пунктів 4.3 та 4.4 вказаних вище Договорів.

Згідно ч. 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи обставину наявності рішення, що набрало законної сили, яким визнано правомірними пункти 4.3 та 4.4 Договорів, посилання позивача на вищевказані рішення, як на підставу для задоволення позовних вимог, не можуть братися до уваги.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем повністю доведено правомірність своїх дій (бездіяльності), що є предметом оскарження у даній справі, а відтак, підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 28.10.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.