Постанова

від 28.01.2009 по справі 3/181-3107

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/181-3107

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

28.01.09                                                                                           Справа  № 3/181-3107

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                  Дубник О.П.

суддів                                                      Процика Т.С.

                                                                Слуки М.Г.

При секретарі судового засідання        Ніколайчук С.В.

розглянув     апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Диск»№177 від 30.10.07р.

на рішення   господарського суду Тернопільської області від 18.10.2007р.

у справі         №3/181-3107

за позовом    ТзОВ «Диск», м.Львів

до відповідача   Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»(далі ПзІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»), м.Київ

про          витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників

       від  позивача - Романенко В.П. –директор, Романенко О.В. –представник (дов. у справі);

       від відповідача  – Мазуров Ю.О. –представник (дов. у справі).

Розпорядженнями голови суду, які знаходяться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суду. Новим складом суду розгляд справи розпочато спочатку і завершено її розгляд.

Права  та  обов'язки  згідно  ст.22 ГПК  України   роз'яснено, заяв  про  відвід  суддів  не  поступало.

В судових засіданнях 15.01.08р., 03.12.08р., 24.12.08р. оголошувались перерви відповідно до 29.01.08р., 24.12.08р. та 28.01.09р.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Ухвалами суду від 13.02.08р. та 18.06.08р. провадження у даній справі зупинялось та призначалась будівельно-технічна (земельна) експертиза, а 29.05.08р. та 03.11.08р. провадження у цій же справі було поновлено.

У висновку №0339 судової будівельно-технічної експертизи, складеному 13.10.08р., на поставлені апеляційним господарським судом чотири запитання (ухвала суду від 18.06.08р.) експерт не дав відповіді на три з них з причин ненадання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ПзІІ «ЛУКОЙЛ-Україна».

Щодо встановлення фактичної площі земельних ділянок, які займає ПзІІ «ЛУКОЙЛ-Україна», то експертом наведена відповідь у згаданому вище висновку.

Представниками сторін заявлено клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання позивача від 28.01.09р. про виклик в судове засідання судового експерта для дачі роз'яснень по результатах проведеної експертизи та представника ДП «Тернопільський науково-дослідний проектний інститут землеустрою»для залучення в якості спеціаліста у зв'язку з недоцільністю такого та про витребування у Тернопільської регіональної філії центру Державного земельного кадастру «обмінних файлів», в яких вказані координати кутових точок земельних ділянок ТзОВ «Диск»та Підприємства з іноземними інвестиціями «ЛУКОЙЛ-Україна»як таке, що виходить за межі предмету даного спору.

Недоцільність надалі задовольняти клопотання апелянта пов'язана з тим, що позивач, відчуживши частину земельних ділянок, не вніс відповідних змін в Державний земельний кадастр; акти відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПзІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»для будівництва та обслуговування АЗС на території Мишківської сільської ради не підписані Тернопільським районним відділом земельних ресурсів, як і не підписані суміжними землекористувачами –гр.Романенко Р.В. та Романенко О.А. акти розмежування земельних ділянок.

Суд апеляційної інстанції надавав можливість сторонам врегулювати спір шляхом звернення у землевпорядні організації для повторного винесення в натурі меж земельних ділянок, однак така спроба позитивного результату не дала, від-так судове рішення прийняте по результатах досліджених наявних у справі на день його прийняття доказів, оскільки встановлення меж земельних ділянок віднесено до компетенції землевпорядних організацій.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.10.2007р. у справі №3/181-3107 (суддя І.М.Турецький) в задоволені позову ТзОВ «Диск»до ПзІІ «ЛУКОЙЛ-Україна» про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

Місцевим господарським судом зроблено висновок про неможливість встановлення факту заволодіння чужою землею, оскільки експертна установа повернула без дослідження господарську справу по причині неоплати вартості експертизи та ненадання експерту витребовуваних документів.

          З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ТзОВ «Диск»оскаржує рішення суду, стверджуючи про те, що судом першої інстанції не враховано наявні в матеріалах справи докази, зокрема, кадастрові плани та геодезичну розбивку спірних земельних ділянок, які займають атозаправочні комплекси відповідача, проведену ліцензійною організацією ПМП «Геодезія», а також копію акту про адміністративне порушення ПзІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»меж земельної ділянки, які, на думку апелянта, підтверджують факт самовільної зміни відповідачем конфігурації та меж придбаних у позивача земельних ділянок та обґрунтовують правомірність позовних вимог.

Також апелянт вказує на те, що відповідачем не надано суду та експерту підписаного сторонами акту розмежування земельної ділянки.

Враховуючи викладене вище, апелянт просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

Спір заявлено позивачем з приводу суміжного землекористування, а саме: позивач просить суд прийняти рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання відповідача звільнити незаконно займані земельні ділянки.

Підставою заявлення такого позову ТзОВ «Диск»зазначає самовільне захоплення частини земельних ділянок, які межують із земельними ділянками відповідача, відповідачем під час будівництва та реконструкції ним двох автозаправочних комплексів на земельних ділянках, куплених відповідачем згідно угод купівлі-продажу від 19.09.05р. частини земельної ділянки (по 0,24 га), належних позивачу на праві власності на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ТР №009719, 009720, виданих Мишковицькою сільською радою 16.11.04р.

Позивач стверджує, що замість придбаних двох по 0,24 га земельних ділянок, відповідач фактично займає по 0,29 га землі за рахунок земель, належних позивачу на праві власності.

В ході судових засідань встановлено, що ТзОВ «Диск»відповідно до Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ТР №009719, 009720, виданих Мишковицькою сільською радою 16.11.04р., було власником земельних ділянок площею по 0,45 га кодна, розташованих на території Мишковицької сільської ради (кадастрові номери земельних ділянок відповідно 6125285400010010511, 6125285400020010137).

Частину земельних ділянок (по 0,24 га кожна) ТзОВ «Диск»відчужило ПзІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»по договорах купівлі-продажу частини земельної ділянки від 19.09.05р., посвідчених приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу (зареєстровано в реєстрі за №№1022, 1017).

При укладанні зазначених договорів купівлі-продажу документи про розмежування відчужуваних частин земельних ділянок нотаріусу не подавались.

Позивачем не внесено у встановленому порядку зміни в правовстановлюючі документи на земельні ділянки, які залишились у його власності після добровільного відчуження.

Слід зазначити, що самі обставини відчуження частини земельних ділянок та перехід права власності на них сторонами не спростовується.

Відповідно до ч.1 ст.193 Земельного кодексу України (далі ЗК України) державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними (ч.1 ст.106 ЗК України).

Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації (ст.107 ЗК України).

Згідно із нормами Земельного кодексу України в редакції Закону від 25.10.01р. встановлення меж земельних ділянок віднесено до компетенції землевпорядних організацій.

Відповідач виготовив Державні акти на право власності на земельні ділянки (серія ЯД №№206500, 207659), однак на неодноразові вимоги не надав суду (відповідно не виконав вимог щодо надання експерту додаткових матеріалів) Технічної документації по виготовленню Державних актів на право власності на земельні ділянки.

Наявні ж в справі Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПзІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»для будівництва та обслуговування АЗС у власність на території Мишковицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області містять акти відновлення меж земельної ділянки в натурі, не погоджені (по двох земельних ділянках) землевпорядною організацією –Тернопільським районним відділом земельних ресурсів.

Суміжні землекористувачі –гр.Романенко В.П. та Романенко О.А. не підписали акту розмежування земельних ділянок.

Апеляційним господарським судом встановлено, що землі, суміжними землекористувачами яких зазначені громадяни Романенко В.П. та Романенко О.А., є власне тими земельними ділянками, частина яких стала об'єктом відчуження по зазначених вище договорах купівлі-продажу від 19.09.05р.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що фактичний розмір земельних ділянок ПзІІ «ЛУКОЙЛ-Україна»складає 3376 м.кв. та 2453 м.кв., що не відповідає дійсним розмірам земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів.

Враховуючи встановлені обставини справи та зазначені вище норми матеріального права, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку спір фактично іде про усунення порушень меж земельних ділянок, через що в заявлених позовних вимогах слід відмовити.

При цьому слід відзначити, що у разі приведення правовстановлюючих документів на земельні ділянки позивачем після відчуження їх частини відповідно до цивільно-правових угод, він вправі звернутись з відповідним позовом в суд за захистом своїх прав та законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 18.10.2007р. у цій справі - без змін.

2.          Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

3.          Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча-суддя                                                                   О.П. Дубник

суддя                                                                                         Т.С.Процик  

суддя                                                                                         М.Г.Слука

Постанова підписана 12.02.2009р.