Ухвала

від 05.11.2013 по справі 803/1433/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 876/10912/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Клюби В.В., Попка Я.С.,

з участю

секретаря судового засідання Микитин І.В.,

прокурора Ольшанської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Луцький пивзавод» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі за позовом прокурора м. Луцька Волинської області в інтересах держави в особі Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до публічного акціонерного товариства «Луцький пивзавод» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ :

26 червня 2013 року прокурор м. Луцька Волинської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ), у якому просив, уточнивши позовні вимоги, стягнути з рахунків публічного акціонерного товариства «Луцький пивзавод» (далі - ПАТ «Луцький пивзавод») до бюджету податковий борг у сумі 47775,47 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року вказаний позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Луцький пивзавод» просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора м. Луцька. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач є підприємством із сезонним циклом виробництва і фактично отримує виручку від реалізації продукції лише у літні місяці, а тому розрахуватись зі своїми боргами може лише за результатами сезонних продаж.

Прокурор у ході апеляційного розгляду справи заперечила обґрунтованість доводів апелянта, просила залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора м. Луцька, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, що підтверджується матеріалами справи, адміністративний позов про його примусове стягнення підлягає задоволенню.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ) і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Положення ПКУ регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Відповідно до статей 269, 270 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПКУ.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судом встановлено, що станом на 25 липня 2013 року за ПАТ «Луцький пивзавод» рахується податковий борг в сумі 117449,81 грн. Дана заборгованість підтверджується матеріалами справи, а саме: поданими податковими деклараціями з плати за землю за 2012-2013 роки, обліковою карткою платника, податковою вимогою № 1421 від 11.10.2012 року, довідкою про заборгованість (а.с. 9-20, 24).

Оскільки, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 25.03.2013 року про внесення виправлень у судове рішення, з рахунків ПАТ «Луцький пивзавод» вже стягнуто податковий борг із земельного податку в сумі 69674,34 грн. (а. с. 21-23, 50), то з відповідача підлягає до стягнення решта податкового боргу в сумі 47775,47 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктами 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПКУ передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПКУ, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Таким чином, доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Луцький пивзавод» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі № 803/1433/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 07 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба