Ухвала

від 11.09.2013 по справі 816/2060/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 р.Справа № 816/2060/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 816/2060/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оверком"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оверком", звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2013 року № 0001802204/647, № 0001822204/648, та № 0001832204.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 29.03.2013 року № 0001802204/647 повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 29.03.2013 року № 0001822204/648 в частині донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у загальному розмірі 46019 грн., в тому числі за основним платежем - 36213 грн., за штрафними санкціями - 9806 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 29.03.2013 року № 0001832204 в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 14340 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оверком" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 25.12.2003 року, ідентифікаційний код 32802574, номер запису 1 585 105 0001 000236, свідоцтво серії А00 № 126211, а також є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 21, 23, т. 1).

Відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 784880, основними видами діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; оптова торгівля хімічними продуктами; вантажний автомобільний транспорт; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами (а.с. 22, т.1).

В період з 26.02.2013 року по 04.03.2013 року на підставі направлень від 26.02.2013 року № 1268/001268, 1269/001269 та відповідно до наказів від 26.02.2013 року № 870 та від 26.02.2013 року № 985 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Продсервіс 2012", ТОВ "Самі Груп", ТОВ "Леда-Ком", ТОВ "Сі Гейт", ТОВ "Всеукраїнська творча спілка", ТОВ "Анві Груп", ТОВ "Арвет", ТОВ "Стар Прайм", ТОВ "Печерський міст ЛТД", ПП "Дан-Кремінь", ТОВ "Чєнгун", ТОВ "Економ-Ресурс", ТОВ "Імпекс Продгарант", ТОВ "Верес Груп", ТОВ "Спецпродсервіс", ТОВ "ПГ "Інтексторг", ТОВ "Реал Інвест" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2012 року у зв'язку з надходженням постанови старшого слідчого з ОВС ВРКС СУ ПМ ДПС у Полтавській області підполковника податкової міліції Сєрякова О.А. від 08.02.2013 року, за результатами якої складено акт від 12.03.2013 року № 387/22.4-09/32802574 (а.с. 27-105, т.1) в якому відображено порушення позивачем, зокрема:

- зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування по ПДВ на загальну суму 16123 грн, в т.ч. за березень 2011 року на суму 14340 грн, за січень 2012 року в сумі 1783 грн;

- пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 26664 грн, в т.ч. за ІІІ квартал 2010 року в сумі 26664 грн,

- п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, що призвело до заниження ПДВ всього у сумі 46761 грн, в т.ч. за грудень 2009 року в сумі 372 грн, за січень 2010 року в сумі 2010 грн, за лютий 2010 року в сумі 2500 грн, за липень 2010 року в сумі 16971 грн, за листопад 2010 року в сумі 5412 грн, за грудень 2010 року в сумі 7500 грн, за березень 2011 року в сумі 2328 грн, за листопад 2011 року в сумі 5335 грн, за лютий 2012 року в сумі 4333 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 21.03.2013 року:

- № 0001802204/647, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 26664 грн та за штрафними санкціями на суму 6666 грн (а.с. 108-109,т.1 );

- № 0001822204/648, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) за основним платежем на суму 41879 грн та за штрафними санкціями на суму 12305,75 грн (а.с. 110-111, т.1);

- № 000183220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16123 грн (а.с. 106-107, т.1).

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів, як і не зазначено будь-яких інших обґрунтованих обставин, які б спростували фактичне здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами, як і не надано доказів повторного відображення сум податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, діючого на момент подання позивачем декларації з ПДВ за травень 2011 року та червень 2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.5 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 7.4.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). За своїм змістом ця норма Закону передбачає як підставу для невключення до складу податкового кредиту лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу податкового кредиту нереальних сум, не підтверджених документально.

Згідно з пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів зазначає, що протягом періоду, який перевірявся позивач (по тексту договору Покупець) мав господарські правовідносини з ТОВ "Стар Прайм", між якими був укладений договір поставки № 31/03 від 31.03.2011 року, відповідно до якого продавець поставляє Покупцю на умовах цього Договору сою згідно його заявки, а Покупець приймає товар і оплачує його. Постачання товару за цим Договором може проводитись партіями. Ціна на товар визначається сторонами на момент відвантаження кожної окремої партії та вказується в накладних на кожну партію (а.с. 43, т.2).

На підтвердження виконання умов вказаного договору в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії наступних документів:

- видаткові накладні на товар від 31.03.2011 року № 3103/3 та від 10.11.2011 року № ПН-1011/1 (а.с. 44, 55, т.2);

- довіреність, на підставі якої був отриманий товар (а.с. 58, т.2).

В ході виконання поставки позивачу видані наступні податкові накладні від 31.03.2011 року № 19 щодо поставки сої на загальну суму 100008 грн., в тому числі ПДВ - 16668 грн., а також від 10.11.2011 року № 1011 щодо поставки сої на загальну суму 32010 грн., в тому числі ПДВ - 5335 грн., (а.с. 45, т.2; 103, т.3).

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ "Стар Прайм", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Перевезення товару здійснювалось ТОВ "Оверком" власним транспортом, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних від 31.03.2011 року та 10.11.2011 року (а.с. 59, т.2; 134, т.3).

Наявність власного автомобільного транспорту у позивача підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортних засобів, належним чином засвідченні копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 52-56, т.3). Використання даних транспортних засобів урегульовано на підставі наказів директора ТОВ "Оверком" та актів приймання-передачі транспортних засобів працівникам товариства (а.с. 5-6, 11-12, 21, т. 3). З працівниками ТОВ "Оверком", які виконували функції водіїв по перевезенню вантажів укладенні трудові угоди та договори про повну матеріальну відповідальність, належним чином засвідченні копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 7-10, 13-20, 22-25, т. 3).

Товар, зокрема сою та ячмінь, які позивач придбавав у спірних контрагентів, а згодом використовуючи у своїй господарській діяльності реалізовував в подальшому іншим контрагентам, в період між такою реалізацією зберігав на власному зерносховищі, що підтверджується належним чином засвідченою копією договору купівлі-продажу зерносховища від 08.02.2007 року та договором купівлі-продажу від 25.09.2007 року, витягами з державного реєстру правочинів, актами приймання-передачі зерносховища, витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічними паспортами на будівлю зерносховища (а.с. 26-43, т. 3), договором оренди землі від 30.01.2012 року та актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 44-51, т.3).

Оплата придбаного товару здійснювалась ТОВ "Оверком" у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь вказаного контрагента, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с. 46-47, т.2).

Товар, який поставлявся позивачеві спірним контрагентом у подальшому був використаний в межах господарської діяльності, а саме поставлявся Товариству з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Агро", згідно видаткових та податкових накладних. На отримання товару товариством було надано довіреності, оплата підтверджується платіжними дорученнями. На підтвердження транспортування надано товарно-транспортні накладні, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 104-111, т.3).

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Стар Прайм" у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Також, протягом періоду, що перевірявся позивач (по тексту договору Покупець) мав господарські правовідносини з ТОВ "Імпекс Продгарант" (постачальник), між якими був укладений договір поставки № 357/с від 04.11.2010 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти сою в кількості 9,550 т. Вартість поставки складає 32470 грн. Поставка сої здійснюється автотранспортом покупця на умовах EXW Інкотермс 2010, м. Київ (а.с.75, т.2).

На підтвердження виконання умов вказаного договору в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії наступних документів:

- видаткова накладна на товар від 04.11.2010 року № 2/0411 (а.с. 79, т.2);

- рахунок-фактури від 04.11.2010 року № 05/11 (а.с. 78, т.2);

- довіреність, на підставі якої був отриманий товар № 140 від 01.11.2010 року (а.с. 84, т.2).

В ході виконання поставки позивачу видано податкову накладну від 04.11.2010 року № 8 щодо поставки сої на загальну суму 32470 грн., в тому числі ПДВ - 5411,67 грн. (а.с. 80, т.2).

Зазначена податкова накладна відповідає вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою ТОВ "Імпекс Продгарант", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами та не заперечується сторонами.

Оплата придбаного товару здійснювалась ТОВ "Оверком" у безготівковій формі шляхом перерахування коштів 04.11.2010 року на суму 32470 грн., на користь ТОВ "Імпекс Продгарант", що підтверджується наявними на підприємстві банківськими виписками (а.с. 82-83, т.2). Згідно даних перевірки між ТОВ "Оверком" та ТОВ "Імпекс Продгарант" станом на час перевірки кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Імпекс Продгарант" відсутня.

Перевезення товару здійснювалось власним транспортом ТОВ "Оверком", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної від 04.11.2010 року (а.с. 81, т.2).

Товар, який поставлявся позивачеві спірним контрагентом у подальшому був використаний в межах господарської діяльності, а саме поставлявся Товариству з обмеженою відповідальністю "Славтрейд Агро", згідно видаткових та податкових накладних, довіреностей, банківської виписки, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 89-93, т.2).

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Імпекс Продгарант" у період, що перевірявся, мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість".

Також, протягом періоду, що перевірявся позивач (по тексту договору Покупець) мав господарські правовідносини з ТОВ "Верес Груп" (постачальник), між якими був укладений договір поставки № 14/17/я від 15.12.2010 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти ячмінь в кількості 18,974 т. Вартість поставки складає 37000 грн. Поставка сої здійснюється автотранспортом покупця на умовах EXW Інкотермс 2010, м. Київ до складу Покупця - с. Кияшки Кременчуцького району Полтавської області (а.с.94-95, т.2).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем на вимогу суду долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів:

- видаткова накладна на товар від 15.12.2010 року № 15/2 (а.с. 99, т.2);

- рахунок-фактура від 15.12.2010 року № 1512/1 (а.с. 98, т.2);

- довіреність, на підставі якої був отриманий товар № 155 від 15.12.2010 року (а.с. 101, т.2).

В ході виконання поставки позивачу видано податкову накладну від 15.12.2010 року № 2 щодо поставки ячменю на загальну суму 37000 грн., в тому числі ПДВ - 6166,67 грн. (а.с. 100, т.2).

Зазначена податкова накладна відповідає вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписана та скріплена печаткою ТОВ "Верес Груп", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами та не заперечується сторонами.

Оплата придбаного товару здійснювалась ТОВ "Оверком" у безготівковій формі шляхом перерахування коштів 15.12.2010 року на суму 26000 грн., та 05.01.2011 року на суму 11000 грн., на користь ТОВ "Верес Груп", що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з відмітками банківської установи (а.с. 102-103, т. 2). Згідно даних перевірки між ТОВ "Оверком" та ТОВ "Верес Груп" станом на час перевірки кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Верес Груп" відсутня.

Перевезення товару здійснювалось власним транспортом ТОВ "Оверком", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією товарно-транспортної накладної від 15.12.2010 року (а.с. 104, т.2).

Товар, який поставлявся позивачеві спірним контрагентом у подальшому був використаний в межах господарської діяльності, а саме поставлявся в Закритому акціонерному товариству "Оболонь", згідно видаткової накладної № РН-15/12 від 27.012.2010 року (а.с. 109, т.2).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Верес Груп" у період, що перевірявся, мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість".

Також, між позивачем та ТОВ "Спецпродсервіс" був укладений договір поставки № 14/03/я від 21.07.2010 року (а.с. 110-111, т. 2), згідно якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити ячмінь в кількості 129,939 тон. Сума Договору складає 127989,92 грн. Поставка ячменю здійснюється на умовах EXW Інкотермс 2010. Місце поставки товару - м. Кременчук, вул. 1905 року, 21, ДП ДАК "Хліб України" Кременчуцький КХП". Розрахунок за наданий товар здійснюється безготівковим шляхом на рахунковий рахунок Постачальника протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту укладення Договору поставки.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем на вимогу суду долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів:

- накладна від 21.07.2010 року № 2/2107 (а.с. 113, т.2);

- рахунок від 21.07.2010 року № 1/2107 (а.с. 112, т.2).

В ході виконання поставки позивачу видано податкову накладну від 21.07.2010 року № 5 щодо поставки ячменю на загальну суму 127989 грн, в тому числі ПДВ - 21331,65 грн (а.с. 115, т.2).

Зазначена податкова накладна відповідає вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою ТОВ "Спецпродсервіс", яке на момент її видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами та не заперечується сторонами.

Оплата послуг здійснювалась ТОВ "Оверком" у безготівковій формі шляхом перерахування коштів, що підтверджується наявними на підприємстві платіжними дорученнями (а.с. 116-117, т.2). Згідно матеріалів справи станом на час перевірки кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "Спецпродсервіс" відсутня у ТОВ "Оверком".

Товар, отриманий у результаті поставки спірним контрагентом, зберігався на ДП ДАК "Хліб України" "Кременчуцький КХП", що підтверджується наданими на вимогу суду належним чином завіреними копіями наступних документів: складська квитанція на зерно № 7 від 21.07.2010 року, договір складського зберігання зерна, укладений позивачем з ДП ДАК "Хліб України" "Кременчуцький КХП" від 19.07.2010 року № 300000009, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунок-фактура (а.с. 114, 119-123, 128-130, т.2).

В подальшому придбаний товар буд реалізований ПІІ "ОСОБА_5", що підтверджено договором від 10.08.2010 року, видатковою та податковою накладними, довіреністю на отримання товару, складською квитанцією, а також листом, відповідно до якого позивач просив ДП ДАК "Хліб України" "Кременчуцький КХП" дозволити переоформлення зберігання на ПІІ "ОСОБА_5" (а.с. 131-136, т.2).

Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача в акті перевірки на те, що у вказаних вище спірних контрагентів відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод, або самостійно.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що позивачем не було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на майновий стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, оскільки факт отримання позивачем відповідного товару та подальше його використання у своїй господарській діяльності, шляхом реалізації своєму контрагенту за ціною вищою, ніж було придбано позивачем підтверджується матеріалами справи.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 29.03.2013 року № 0001802204/647, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів акту перевірки позивача вбачається, що Кременчуцька ОДПІ дійшла висновку про отримання позивачем від спірного контрагента - ТОВ "Спецпродсервіс" безоплатно товару, вартість якого підлягає включенню до валових доходів ТОВ "Овером" згідно пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Однак, товар був придбаний позивачем відповідно до договорів поставки, виконання яких мало реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку (які досліджувались вище).

Оплату товарів позивачем проведено у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Відповідачем не було доведено, що позивачем не було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на майновий стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, оскільки факт отримання позивачем відповідного товару та подальше його використання у своїй господарській діяльності, шляхом реалізації своєму контрагенту за ціною вищою, ніж було придбано позивачем підтверджується матеріалами справи.

Зважаючи на викладене, Кременчуцька ОДПІ дійшла помилкового висновку про заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 26664 грн. за перевіряємий період.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 року № 0001802204/647, яким визначене податкове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 26664 грн., є необґрунтованим та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ввідповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, податковим органом не надано доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.06.2013р. по справі № 816/2060/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 16.09.2013 р.