Рішення

від 20.08.2008 по справі 11/4397

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/4397

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2008 р.Справа № 11/4397

За позовом  Дочірнє підприємство "Мішславторг" КП "Ліга" м. Калуш Івано-Франківської області   

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Металсервіс" м. Хмельницький

про стягнення 74 652, 00 грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача      Чорний Я.В.  –директор

від відповідача  не з'явився  

Позивач –ДП "Мішславторг" КП "Ліга" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Металсервіс" на свою користь заборгованості в розмірі 74 652, 00 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору №3 від 01.10.2006р.

Ухвалою господарського суду від  24.06.2008 року порушено провадження у справі № 11/4397.  Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №3852819, з датою  вручення 26.06.2008р.

Розгляд справи відкладався через неявку в засідання представників сторін.

В судовому засіданні 20.08.2008р. представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

В судове засідання 20.08.2008р. повноважний представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив.

Однак як вбачається з наданого позивачем акту звірки, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, станом на 01.03.2008 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 74 652, 00 грн., яку останній визнає.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

01 жовтня 2006 року  між сторонами по справі укладено договір за №3, у відповідності до умов якого позивач як виконавець зобов'язався перед відповідачем виконати ряд робіт по демонтажу корпусів 532б, 533а, 537а, 536, 534а, 604, 602, а відповідач в свою чергу прийняти та оплатити їх.

Так на виконання даних договорів позивачем виконано, а відповідачем прийнято, роботи по демонтажу, підтвердженням чого є акти приймання виконаних робіт.

Згідно п. 3.1  договору, замовник розраховується з підрядником кожного місяця до 15 числа за виконані об'єми робіт, згідно акту ф-2.

Свої зобов'язання відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилася заборгованість в сумі 74 652, 00 грн.

Претензія позивача  відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Однак як вбачається з наданого позивачем акту звірки, заборгованість в сумі 74 652, 00 грн.,  відповідач визнає.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд –

вирішив:

Позов Дочірнього підприємства "Мішславторг" КП "Ліга" м. Калуш Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металсервіс" м. Хмельницький про стягнення 74 652, 00 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Металсервіс" м. Хмельницький, вул. Чорновола, 41/2 (код 31285678) на користь Дочірнього підприємства "Мішславторг" КП "Ліга" м. Калуш Івано-Франківської області, вул.. Біласа-Данилишина, 14а (код 31292430)  заборгованість в сумі 74 652, 00 грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 746, 52 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя