Рішення

від 06.11.2008 по справі 4/4570

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/4570

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2008 р.                                                    Справа № 4/4570

За позовом  Приватна агрофірма "Весна" с.Капустин Старокостянтинівського району  

до Приватне підприємство"Агрофірма чудова земля" с. Березне Старокостянтинівського району

про стягнення 93 505, 63 грн.

                                                                                                                           Суддя   Баула Л.П.

Представники сторін:

позивача: Грицай Л.М. –представник за дорученням №10 від 04.01.2006 року

відповідача: не з'явився

          Суть спору: Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.07.2008 року порушено провадження у справі №4/4570 за позовом  Приватної агрофірми "Весна" с.Капустин Старокостянтинівського району  до  Приватного підприємства "Агрофірма чудова земля" с. Березне Старокостянтинівського району про стягнення 93 505, 63 грн..

          Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився , відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів чи заперечень на розгляд суду не надав , позовні вимоги по суті не оспорив, поважні причини неявки повноважного представника відповідача в судове засідання суду не повідомив .

          Повноважний представник позивача в судове засідання з'явився.  Вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

         Розглядом матеріалів справи встановлено, що згідно прибуткового касового ордеру № 402  від 9.02.2007 року позивачем прийнято від відповідача попередню оплату в розмірі 5080 грн. за посіви озимих з посиланням на договір.

        Між позивачем та відповідачем 27.02.2007 р. укладено попередній договір купівлі-продажу посівів озимих культур на земельній ділянці 181 га та трактор ХТЗ-17221. Вартість попереднього договору становить 90750грн. із них 45250 грн. вартість посівів ( 250 грн. за родин га) та 45500 грн. вартість трактора.  П.1.1. вказаного договору передбачено, що сторони домовились  до 7.03.2007 р. укласти основний договір купівлі - продажу. Сторонами у визначений строк не було укладено письмового договору.  

        Однак,  згідно актів від 9.08.2007 року  позивачем було передано відповідачу трактор ХТЗ -  17221  та   посіви озимих культур всього 181 га на загальну суму 45250 грн.. В  акті передачі - прийомки озимих посіві також відображено, що всього до оплати 40170 грн. за мінусом отриманого авансу в розмірі 5080 грн.. Оплату трактора позивачем здійснено повністю. 20.08.2007 року позивач звернувся з вимогою про сплату вартості 181 га озимих  посівів в розмірі боргу 40170 грн.. Згідно акту складеного за участю депутатів Капустянської сільської ради від 18.10.2007 р. вбачається, що позивачем передано  відповідачу 181 га посівів озимих культур, станом на 1.09.2007 р. відповідач дану площу повністю зібрав і обмолотив.  Факт проведених робіт по посіву 181 га озимих  позивачем підтверджується звітністю, яка подана позивачем до органів статистики  станом на 1.12.2006 року та  посвідченями про кондеційність насіння виданих позивачу.

        В судовому засіданні представник позивача пояснив, що відповідачем заборгованість в розмірі 40170 грн. не погашено, а тому просить стягнути з відповідача 46958,73 грн. з врахуванням індексу інфляції, 3% річних  в розмірі 702,90 грн.  пеню за прострочку платежу  в розмірі 594 грн. 45250 грн. упущеної вигоди , витрати на послуги адвоката в розмірі 9000 грн. та судові витрати.   

Відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виник  борг перед позивачем в сумі 40170 грн..

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст.т.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору та вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором  або  законом,  не  випливає  із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається ( ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взятих на себе зобов'язань по оплаті посівів озимих в розмірі  40170 грн. не виконав. Доказів, які б спростовували твердження позивача та доказів про сплату заборгованості суду не подано.  Позивачем надано докази надіслання відповідачу вимоги про оплату вартості посівів в розмірі 40170 грн. від 20.08.2007 р. рекомендованим листом 21.08.2007 р.

Відповідно до п.1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у  зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк  (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін)  виконання  боржником  обов'язку не встановлений або  визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності із ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості з врахуванням індексу інфляції за період з 01.12.2007 р. по 1.06.2008 р., а також 3 % річних за період з 1.12.2007 р. по 1.07.2008 р..  

Положеннями ст. 549 ЦК України визначено - штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

            Враховуючи те, що між сторонами розмір пені не визначено позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 594 грн. за прострочку платежу задоволенню не підлягають.

           Позовні вимоги позивача про стягнення 45250 грн. упущеної вигоди задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені належними доказами.  

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

           Між позивачем та адвокатом Грицай Л.М. ( свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 226  від 12.08.1998 р.)  укладено договір про надання правової допомоги по захисту інтересів позивача про стягнення боргу з приватного підприємства "Агрофірма чудова земля" за передані посіви озимих . Вартість послуг визначена в розмірі 9000 грн.. Позивачем проведено оплату послуг адвоката повністю  та подано докази.

           Вирішуючи питання про розподіл витрат,  які підлягають сплаті за послуги адвоката,  господарський суд враховує, що розмір по відшкодування названих витрат  не  повинен  бути  неспіврозмірним, тобто   явно  завищеним.  За  таких  обставин  суд  з  урахуванням матеріалів справи,   зокрема,  ціни позову, часткового задоволення позовних вимог вважає можливим обмежити  розмір  витрат за послуги адвоката з  огляду  на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

          Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                             в и р і ш и в:

Позов приватної агрофірми "Весна" с. Капустин Старокостянтинівського району  до  Приватного підприємства "Агрофірма чудова земля" с. Березне Старокостянтинівського району про стягнення 93 505, 63 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Агрофірма чудова земля" с. Березне Старокостянтинівського району  ( р/р 26003060101365 в КБ Приватбанк МФО 315405, код 34342274) на користь приватної фірми "Весна" с. Капустин Старокостянтинівського району  ( р/р № 26009575519 в АППБ "Аваль" МФО 380805 , код 30456421)  46958,73 грн. заборгованості з врахуванням індексу інфляції, 702,90 грн. - 3 % річних, 3000 грн. витрат на послуги адвоката, 476,61 грн. - витрати по державному миту та 60,14 грн. - витрати на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ .

В решті позовних вимог відмовити.

          Суддя                                                                                                                Л.П. Баула

Віддрук. 3 прим.

З оригіналом згідно