Рішення

від 29.10.2013 по справі 148/519/13-ц

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/519/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 жовтня 2013 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі : головуючого судді Робак С. О.

при секретарі Підлубній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-Липівка» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Липівка», ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного підприємства «Фатіма-Агро», КП «Могилів-Подільське міжрайонне БТІ» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно»,

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-Липівка звернулось до суду із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Липівка», ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного підприємства «Фатіма-Агро», КП «Могилів-Подільське міжрайонне БТІ» про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 14.09.2012 року відкрито провадження на підставі вищезазначеної позовної заяви.

У зв’язку з відводами суддів справу було передано на розгляд Тульчинського районного суду Вінницької області.

В подальшому представником ТОВ «Зернопродукт - Липівка» було змінено предмет позову та збільшено розмір позовних вимог відповідно до яких, позивач вимагав : визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна - адміністративного будинку, який знаходиться за адресою: Вінницька область, Томашпільський район, с. Липівка, вул. Набережна, 95, загальною площею 1 483,19 кв.м., укладеного між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Липівка» та ОСОБА_1, посвідченим державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 за реєстраційним номером 2404 - недійсним ; витребувати з володіння Приватного підприємства «Фатіма - Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт - Липівка» нежитлового приміщення - адміністративного будинку загальною площею 1 483,19 кв.м., що знаходиться в с. Липівка, Томашпільського району, Вінницької області, по вул. Набережна, 95; відновити становище, яке існувало на момент порушення прав ТОВ «Зернопродукт - Липівка» шляхом скасування в єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення - адміністративну будівлю площею 1 483,19 кв.м., що знаходиться в с. Липівка, Томашпільського району, Вінницької області по вул.. Набережній, 95 за Приватним підприємством «Фатіма-Агро»; визнати за Товаристом з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт - Липівка» право власності на нежитлову будівлю площею 1 483,19 кв.м., що знаходиться в с. Липівка, Томашпільського району, Вінницької області по вул. Набережній, 95.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, представники позивача посилались на те, що згідно протоколу загальних зборів засновників СТОВ «Липівка» від 04.01.2006 року та додатку до протоколу №1, СТОВ «Липівка» прийняло рішення за рахунок передачі належного майна взяти участь у створенні ТОВ «Зернопродукт - Липівка» та формуванні його статутного фонду. В лютому 2006 року державним реєстратором Томашпільської районної державної адміністрації зареєстровано юридичну особу ТОВ «Зернрнопродукт-Липівка» за адресою Вінницька область, Томашпільський район, с. Липівка, вул. Набережна, 95. Учасниками ТОВ «Зернопродукт - Липівка» виступили ТОВ «Зернопродукт» із часткою 70% статутного фонду та СТОВ «Липівка» із часткою 30% статутного фонду. Відповідно до акту прийому-передачі майна до статутного фонду від 10.02.2006 року СТОВ «Липівка» в особі ОСОБА_4, що діяв на підставі довіреностей від 06.02.2006 року та 09.02.2006 року передало ТОВ «Зернопродукт - Липівка» майно на загальну суму 2 309 901,00 грн. До складу переданого майна також увійшов адміністративний будинок вартістю 1 500 000 грн. З моменту внесення даної адміністративної будівлі до статутного фонду позивача, ТОВ «Зернопродукт - Липівка» відкрито та безперервно володіло та користувалось адміністративною будівлею по вул. Набережна, 95 в с. Липівка.

В подальшому під час розгляду в господарському суді Вінницької області справи за позовом ПП «Фатіма-Агро» до ТОВ «Зернопродукт - Липівка» про витребування спірного нерухомого майна, позивач дізнався, що СТОВ «Липівка» відповідно до договору купівлі-продажу нерухомості від 30.07.2010 року відчужила вищевказану нерухомість - адміністративну будівлю громадянці ОСОБА_1, яка в подальшому згідно договору купівлі-продажу нерухомості від 01.09.2010 року продала спірну адміністративну будівлю ОСОБА_2. В свою чергу ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 01.07.2011 року продала вищевказане нерухоме майно Приватному підприємству «Фатіма-Агро».

Таким чином, позивач вважає, що СТОВ «Липівка» передавши спірну адміністративну будівлю до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт - Липівка», не мала законних підстав відчужувати її третім особам, а тому договір купівлі-продажу нерухомості від 30.07.2010 року укладений між СТОВ «Липівка» та ОСОБА_1 є недійсним. Інші правочини укладені в подальшому щодо вищевказаного нерухомого майна, на думку позивача є нікчемними. У зв’язку із цим, вважають, що адміністративна будівля підлягає витребуванню у добросовісного набувача, яким є ПП «Фатіма-Агро», а порушені права позивача відновленню.

Представники відповідачів СТОВ «Липівка», ПП «Фатіма - Агро» заперечували проти заявленого позову, із підстав, викладених в запереченнях. Зокрема посилались на те, що позивачем не доведено, що саме адміністративний будинок, який знаходиться за адресою Вінницька область, Томашпільський район, с. Липівка, вул. Набережна, 95 був переданий до статутного фонду позивача, так як ні у статуті позивача, ні в протоколі загальних зборів учасників СТОВ «Липівки», та актах прийому-передачі майна до статутного фонду відсутні ідентифікуючі дані нерухомого майна, крім того, не була проведена державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за позивачем, а тому останній не набув права власності. Крім того, заперечують факт, що СТОВ «Липівка» уповноважувала будь-кого на передачу належного нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт - Липівка».

Представник відповідача ПП «Фатіма-Агро» просить відмовити в задоволенні позову також із за спливу строків позовної давності, оскільки вважає, що ТОВ «Зернопродукт-Липівка» могло та повинно було дізнатись про порушення свого права на нежитлову будівлю - його невизнання СТОВ «Липівка» та іншими особами, а також про можливі перешкоди в його реєстрації, починаючи з 10.02.2006 року, коли у нього виникло таке право - обов'язок по його реєстрації і позивач не був позбавлений права звернутися до суду з позовом про визнання права власності в межах строку позовної давності, тобто до 10.02.2009 року.

Інші відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2 до суду не з’явились, хоча про час та місце розгляду справи були неодноразово повідомлені, в тому числі через редакцію газети «Вінниччина» від 29 березня 2013 року , № 54 від 12 липня 2013 року та №57 від 26 липня 2013 року.

Заслухавши пояснення учасників процесу та показання свідків, дослідивши матеріали

цивільної справи, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обгрунтованим визнається рішення ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо ), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Так, при розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю СТОВ «Липівка» зареєстроване 06.03.2000 року Томашпільською районною державною адміністрацією.

Рішенням зборів учасників СТОВ «Липівка» оформленого протоколом б/н від

04.01.2006 року вирішено прийняти участь у створенні ТОВ «Зернопродукт - Липівка» шляхом внесення до статутного фонду зазначеного товариства майна на загальну суму 4492180,00 грн., згідно додатку № 1 до протоколу.

Згідно рішення зборів учасників, оформленого протоколом № 1 від 10.01.2006 року ТОВ «Зернопродукт» та СТОВ «Липівка» вирішили створити товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт - Липівка». Цим же протоколом було затверджено статут ТОВ «Зернопродукт- Липівка» та обрано керівником ОСОБА_5 із правом підпису господарських та фінансових документів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт - Липівка» зареєстроване за реєстраційним номером 11661020000000142 державним реєстратором Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області. Місце знаходження товариства визначено Вінницька область, Томашпільський район, с. Липівка, вул. Набережна, 95.

Згідно пункту 3.1. Статуту ( в редакції 21.02.2006 року ) учасниками ТОВ «Зернопродукт - Липівка» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт»( код ЄДРПОУ 32547211 ) та СТОВ «Липівка» ( код ЄДРПОУ 30806179).

Розділом 10 Статуту ( в редакції 21.02.2006 року ) встановлений розмір статутного фонду ( капіталу ) в розмірі 14970600,00 гривень, із визначенням часток його учасників: 70% статутного фонду ТОВ «Зернопродукт - Липівка» - 10479420,00 грн., та 30% статутного фонду СТОВ «Липівка « - 4491180,00 грн.

Згідно п.10.1.2 Статуту СТОВ «Липівка» зобов’язалось внести в рахунок своєї частки статутного фонду майно згідно переліку на загальну суму 4492180,00 грн.

Згідно акту приймання - передачі майна до Статутного фонду від 10.02.2006 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Липівка», в особі представника за довіреністю ОСОБА_4, передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт - Липівка» в особі директора ОСОБА_5, прийняло майно на суму 2 309 901,00 грн., в тому числі адміністративний будинок вартістю 1 500 000,00 грн.

Повноваження ОСОБА_4 на передачу майна до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт - Липівка» з боку СТОВ «Липівка» підтверджена довіреностями від 06 лютого 2006 року та від 09 лютого 2006 року, виданими директором СТОВ «Липівка» ОСОБА_5 за її особистим підписом та скріпленими мокрою печаткою СТОВ «Липівка».

Під час допиту в якості свідка ОСОБА_4 надані пояснення, та повідомлено, що акт приймання- передачі майна до статутного фонду від 10 лютого 2006 року він підписував двічі : один на підставі довіреності від 06 лютого 2006 року, другий на підставі довіреності від 09 лютого 2006 року. Також повідомив, що діяв відповідно до вказівок директора СТОВ «Липівки» - ОСОБА_5, і що саме вона йому давала доручення на передачу адміністративної будівлі по вул. Набережній, 95 в с. Липівка, Томашпільського району до статутного фонду позивача.

Свідок ОСОБА_5 повідомила суду проте, що на базі ТОВ «Зернопродукт» і СТОВ «Липівка» було створено ТОВ «Зернопродукт-Липівка», яке з січня 2006 року вже працювало. Дійсно передавалась частина майна СТОВ «Липівка» в статутний фонд ТОВ «Зернопродукт-Липівка», про те передача майна була в січні 2007 року, а не 10.02.2006 року. В статутний фонд ТОВ «Зернопродукт-Липівка» із нерухомого майна повинна була бути передана адмінбудівля, яка розташована в с.Липівка по вул. 40-річчя Перемоги,1 , а не по вул. Набережній, 95. Однак дане приміщення не було передано, оскільки ТОВ «Зернопродукт- Липівка» не сплатив ПДВ. Адмінбудівлею по вул. Набережна в с. Липівка ТОВ Зернопродукт-Липівка» користувалось на правах оренди. Акт прийому передачі майна до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт-Липівка» від 10.02.2006 року здається вона не підписувала і підписи в довіреностях від 06.02.2006 року та від 09.02.2006 року, виданих ОСОБА_4, на підставі яких останній передав майно до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт-Липівка» не її.

Свідок ОСОБА_6 показав суду, що він працював головним бухгалтером СТОВ «Липівка», а потім і головним бухгалтером ТОВ «Зернопродукт-Липівка» в зв’язку з чим йому відомо, що на початку 2006 року було створено ТОВ «Зернопродукт-Липівка», директором якого була ОСОБА_5, яка одночасно залишалась директором СТОВ «Липівка». Частина майна, яка належала СТОВ «Липівка», згідно акту передачі було передано до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт-Липівка», який по бухгалтерським документам проведений не був. Із нерухомого майна в статутний фонд ТОВ «Зернопродукт-Липівка» повинен був бути переданий будинок по вул..40-річчя Перемоги, 1, але його не передали, оскільки ТОВ «Зернопродукт» не сплатив ПДВ. Адміністративним будинком по вул.Набережній, 95 ТОВ «Зернопродукт-Липівка» користувався на правах оренди, але договір оренди майна не укладався. В акті прийому передачі майна від 10.02.2006 року та в довіреності від 09.02.2006 року, виданій ОСОБА_4 підпис не ОСОБА_5, а також не має печатки СТОВ «Липівка». Вважає, що дані документи були підроблені.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 зазначив наступне, що переговори між ТОВ ТО «Зернопродукт» і СТОВ «Липівка» про створення ТОВ «Зернопродукт-Липівка почались ще восени 2005 року. Він готовив проекти акту прийому-передачі майна. В перелік майна входила спірна адмінбудівля, розташована по вул.Набережній, 95. Готовив акт прийому передачі майна за дорученням директора ТОВ «Зернопродукт» в присутності директора СТОВ «Липівка» ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_8 повідомила суду наступне, що договір купівлі-продажу адміністративної будівлі, розташованої в с. Липівка по вул. Набережній, 95 ОСОБА_1 вона підписувала в нотаріуса на підставі довіреності, виданої ОСОБА_5 В її присутності кошти за дану адмінбудівлю не передавались.

До показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд відноситься критично, оскільки вони були посадовими особами СТОВ «Липівка», а ОСОБА_5 і залишилась директором СТОВ «Липівка», яка давала довіреність ОСОБА_8 на відчуження спірної адмінбудівлі, розташованої по вул. Набережна, 95 в с. Липівка, Томашпільського району, Вінницької області ОСОБА_1, а тому зацікавлені в вирішенні спору на користь СТОВ «Липівка». Крім того, ніхто із них, починаючи з 2006 року не звертався до правоохоронних органів з приводу підробки документів - довіреностей від 06.02.2006 року та від 09.02.2006 року, а також акту-прийому передачі майна від 10.02.2006 року та втрати печатки СТОВ «Липівка».

Судом встановлено, що відповідно до актів прийому передачі майна в статутний фонд від 17.01.2007 року СТОВ «Липівка» передала, а ТОВ «Зернопродукт - Липівка» прийняло майно, згідно переліку на загальну суму 2181279,00 грн.

Тобто, СТОВ «Липівка» фактично виконала свої зобов’язання перед ТОВ «Зернопродукт - Липівка» щодо формування статутного фонду.

Згідно ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення за допомогою дослідження показів свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Факт передачі спірного нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт - Липівка» та його використання у господарській діяльності підтверджується наступними письмовими доказами: протоколом б/н від 04.01.2006 року загальних зборів учасників СТОВ «Липівка» та додатком №1; протоколом № 1 від 10.01.2006 року загальних зборів учасників ТОВ «Зернопродукт -Липівка» та додатком № 1; статутом ТОВ «Зернопродукт - Липівка» в редакції від 21.02.2006 року п.10.1.2 ; актами прийому передачі майна до статутного фонду від 10.06.2006 року ; балансами ТОВ «Зернопродукт - Липівка» станом на 31 грудня 2006 року та 31 грудня 2007 року ; картки рахунків 40, 46, 15.3.1, 15.2.4,15.2.5, 10.3.1; оборотно-сальдові відомості по рахунках 40, 46, 10 ; з оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 і картки рахунку 10.3.1 ; код рядка 031 балансу первісна вартість основних засобів становить 2 402,1 тис. грн., а згідно рядків 6, 7 оборотно-сальдової відомості по рахунку 10, і рядка 1 картки рахунку 10.3.1 відповідальною особою за операцію - введення в експлуатацію адміністративного будинку вартістю 1 500 000 грн. - була ОСОБА_5 - директор ТОВ «Зернопродукт - Липівка»; картка рахунку 63.1.1 щодо операцій з оплати послуг з водо-газо та електропостачання, в тому числі адміністративного будинку по вул. Набережна, 95 в с. Липівка ( рядки карток з відображеними у них операціями по бюджету адміністративних виплат підприємства), картка рахунку 68.5.8 щодо операцій з оплати орендної плати за земельну ділянку, яка слугує для розміщення та обслуговування адміністративного будинку по вул. Набережна, 95 в с. Липівка.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «Зернопродукт - Липівка» набуло у власність спірну нерухому адміністративну будівлю, що узгоджується із п.1 ч.1 ст.115, ст.329 Цивільного Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про господарські товариства».

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного ) капіталу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного ) капіталу.

Відповідно до ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Згідно ст. 86 Господарського кодексу України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками. Спорудами, а також інші майнові права ( включаючи майнові права на об’єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно з установчими документами ТОВ «Зернопродукт - Липівка», та враховуючи досліджені акти прийому-передачі майна, як підстави набуття позивачем права власності на спірне майно, суд приходить до висновку про доведеність набуття позивачем права власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю площею 1483,19 кв.м., що знаходиться в с. Липівка, Томашпільського району, Вінницької області по вул. Набережній, 95.

При цьому суд не приймає доводи представника СТОВ «Липівка», що матеріали справи не містять доказів того, яке саме нерухоме майно передали засновники до статутного фонду Товариства та чи входило до його складу спірне майно, оскільки з досліджених документів наданих позивачем та у їх взаємному зв’язку вбачається, що саме спірне нерухоме майно було передане до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт - Липівки». Даний висновок також знаходить своє відображення в поясненнях свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7 Також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні посилання відповідачів на те, що до статутного фонду позивача передавалась інша будівля, яка розташована по вул. 40-річчя Перемоги,1 в с. Липівка, оскільки згідно рішення 18 сесії 4 скликання від 22.12.2005 року тобто до підписання акту-прийому передачі майна до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт-Липівка» від 10.02.2006 року, в якому зазначено адміністративний будинок вартістю 1 500 000 грн.). Липівська сільська рада надала згоду на прийняття вказаного будинку у комунальну власність Липівської сільської ради. На виконання вказаного рішення була створена комісія з питань передачі адмінбудинку у власність громади с. Липівка, яка 15.03.2006 року склала та підписала акт приймання-передачі об'єктів соціальної сфери у комунальну власність, а саме адміністративного будинку по вул. 40-річчя Перемоги, 1. На підставі рішення виконавчого комітету Липівської сільської ради № 51 від 12.10.2006 року сільською радою було видано свідоцтвоа про право власності на нерухоме майно, що посвідчує право власності на вказану будівлю за територіальною громадою Липівської сільської ради.

Таким чином, адміністративна будівля, яка розташована по вул. 40-річчя Перемоги, 1 в с. Липівка, Томашпільського району не могла передаватись в якості внеску до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт-Липівка» з боку СТОВ «Липівка», оскільки на момент передачі майна СТОВ «Липівка» не було її власником. А іншої будівлі, яку б СТОВ «Липівка» могло передати до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт-Липівка» як адміністративний будинок вартістю 1 500 000 грн. у СТОВ «Липівка» не було.

Крім того, як вбачається із установчих документів позивача, при створенні ТОВ «Зернопродукт - Липівка» юридичною та фактичною адресою було вказано саме с. Липівка, Томашпільського району, Вінницької області, вул. Набережна,95.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами ТОВ «Зернопродукт - Липівка» фактично володіло спірним адміністративним будинком до березня 2013 року, тобто до витребування його на користь ПП «Фатіма - Агро», згідно постанови старшого державного виконавця відділу ДВС Томашпільського РУЮ Вінницької області ОСОБА_9 про закінчення виконавчого провадження від 13.03.2013 року ВП № 35961497.

Згідно ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч .ч. 1-3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ ( майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст.317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування чи розпорядження своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні ( ч.1 ст.321 ЦК України ).

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст.ст. 658, 659 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару. Продавець зобов’язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається.

Виходячи із викладених вище обставин та норм матеріального права, суд вважає, що з моменту передання до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт - Липівка» спірного нерухомого майна, СТОВ «Липівка» не мала права його відчужувати, а тому договір купівлі-продажу нерухомості від 30.07.2010 року, укладений між СТОВ «Липівка» та ОСОБА_1, є недійсним.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Частиною 1 ст.236 ЦК України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно п.4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Виходячи з викладеного, наступні правочини щодо адміністративної будівлі площею 1483,19 кв.м., що знаходиться в с. Липівка, Томашпільського району, Вінницької області по вул. Набережній, 95, а саме договір купівлі-продажу нерухомості від 01.09.2010 року за яким ОСОБА_1 продала спірну адміністративну будівлю ОСОБА_2, яка в свою чергу згідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 01.07.2011 року продала вищевказане нерухоме майно Приватному підприємству «Фатіма-Агро» - є нікчемними.

Відповідно до ст.330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач ), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно : було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Крім того, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов’язальний спосіб захисту. У зобов’язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Добросовісне придбання, згідно зі ст.388 ЦК України, можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із чужого незаконного володіння ( віндикація ).

У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв’язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред’явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

В свою чергу СТОВ «Липівка» в своїх поясненнях спростовує факт видачі та дійсність довіреностей на ім’я ОСОБА_4

Проте, як свідчать матеріали справи з моменту державної реєстрації ТОВ «Зернопродукт - Липівка» директором була призначена ОСОБА_5 і ОСОБА_5 була єдиною особою яка мала право вчиняти будь-які дії в інтересах підприємства, в тому числі з питань, що стосувались оформлення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю передану СТОВ «Липівка» до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт - Липівка».

Проте, наявність даного спору та тієї обставини, що майно яке було передано у власність ТОВ «Зернопродукт - Липівка», а саме адміністративна будівля, яка знаходиться за адресою : Вінницька область, Томашпільський район, с.Липівка, вул. Набережна, 95 належним чином не оформлена та не проведена його державна реєстрація, свідчить про невиконання ОСОБА_5 покладених на неї обов’язків.

Водночас при створенні ТОВ «Зернопродукт - Липівка» ОСОБА_5 була як керівником так і учасником СТОВ «Липівка».

Таким чином, суд вважає, що права ТОВ «Зернопродукт - Липівка» підлягають захисту шляхом визнання права власності на спірне нерухоме майно, оскільки СТОВ «Липівка», відповідно до своїх пояснень заперечує факт передачі майна до статутного фонду позивача так і набуття ним права власності.

Також суд вважає, що заява представника відповідача ПП «Фатіма - Агро» про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. ( ст.257 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено в судовому засіданні позивач - ТОВ «Зернопродукт-Липівка» після передачі СТОВ «Липівка» спірної будівлі, розташованої в с. Липівка, по вул. Набережна, 95, Томашпільського району, Вінницької області до статутного фонду ТОВ «Зернопродукт-Липівка», а саме з 10.02.2006 року відкрито і безперешкодно користувався даною будівлею і про порушення свого права дізнався лише після того, коли 19 березня 2012 року ПП «Фатіма-Агро» звернулось до ТОВ «Зернопродукт-Липівка» з письмовою вимогою про припинення ним порушення його, ПП «Фатіма- Агро» права власності, а саме про звільнення ТОВ «Зернопродукт-Липівка» нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою : Вінницька область, Томашпільський район, с. Липівка, вул. Набережна, 95. До Томашпільського районного суду з даним позовом позивач звернувся 14.09.2012 року, тобто в межах строку позовної давності.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов’язок по доказуванню обставин, викладених в позові покладений саме на позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини, норми матеріального права з урахуванням положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України відповідачами належними доказами в судовому засіданні не спростовані доводи позовної заяви.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем понесені і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3666,70 грн. ( т.1 а.с.1, 183, т.2 а.с.103 ), який суд вважає необхідним стягнути в рівних частках з відповідачів СТОВ «Липівка» та ПП «Фатіма-Агро».

На підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.11,16,115,203,215,216,236,316,317, 329,388,658,659 ЦК України, ст.12 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст.4, 8,15, 58,59,60, 88,209, 212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-Липівка» задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна - адміністративного будинку, який знаходиться за адресою Вінницька область, Томашпільський район, с. Липівка, вул. Набережна, 95, загальною площею 1 483,19 кв.м., укладеного 30.07.2010 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Липівка» та ОСОБА_1 та посвідченим державним нотаріусом Томашпільської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 за реєстраційним номером 2404 - недійсним.

Витребувати з володіння Приватного підприємства «Фатіма -Агро» ( Вінницька область, Томашпільський район, с. Липівка, вул.. Шевченка, 31 код ЄДРПОУ 35143825 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт - Липівка» ( Вінницька область, Томашпільський район, с. Липівка, вул. Набережна, 95, код ЄДРПОУ 34246172 ) нежитлове приміщення - адміністративну будівлю площею 1483,19 кв.м., що знаходиться в с. Липівка, Томашпільського району, Вінницької області по вул. Набережній, 95.

Скасувати в єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення - адміністративну будівлю площею 1483,19 кв.м., що знаходиться в с. Липівка, Томашпільського району, Вінницької області по вул. Набережній, 95 за Приватним підприємством «Фатіма - Агро».

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-Липівка» (Вінницька область, Томашпільський район, с. Липівка, вул. Набережна, 95, код ЄДРПОУ 34246172 ) право власності на нежитлову будівлю площею 1483,19 кв.м., що знаходиться в с.Липівка, Томашпільського району, Вінницької області по вул. Набережній, 95.

Стягнути в рівних частках з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Липівка» та Приватного підприємства «Фатіма- Агро» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт-Липівка» понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3666,70 ( три тисячі шістсот шістдесят шість ) грн. 70 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів після його проголошення.

Повний текст рішення оформлений 31 жовтня 2013 року.

Суддя: