Рішення

від 05.12.2008 по справі 8/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.08                                                                                 Справа № 8/80

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Алчевського центру  електрозв'язку  №1 Луганської філії ВАТ «Укртелеком», місто Алчевськ  Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родник», місто Перевальськ Луганської області,  -

про стягнення 127 грн. 22 коп.

          Суддя  господарського суду Луганської області Середа А.П.

при секретарі судових засідань Краснопольській Т.Б.,

в присутності представників сторін:

від позивача – Шапошнікова О.С. - юрисконсульт, -  довіреність №167  від 22.07.08 року,

від відповідача –не з'явився, -  

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення   з  відповідача:

           заборгованості за надані послуги  зв'язку у сумі 127,22 грн. (основний борг), який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем договору № 404 про надання послуг електрозв'язку, укладеного між сторонами 02.09.02 року;

          судових витрат у розмірі 220,00 грн., у т.ч.: державного мита у сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у сумі 118,00 грн.

          На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 18 листопада до 05 грудня 2008 року –у зв'язку з неприбуттям відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.12.08 року, представник позивача позов підтримав у повному обсязі та звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, заяву про розгляд справи без участі його представника до суду не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що юридичною адресою відповідача є  місто Перевальськ, вул. Кірова, 147-а Луганської області (позивачем у позовній заяві вказано адресу: місто Перевальськ, вул. Ж.Кийло,2), на які судом 06.11.08 року за вих. №1043 та 19.11.08 року за вих. №408 спрямовано ухвали  про призначення справи до судових слухань.

Оператором поштового зв'язку до суду на день розгляду справи по суті  повернуто поштове відправлення, адресоване на вул. Ж.Кійко,2; поштове відправлення, адресоване на вул. Кірова. 147а, - до суду не повернуто).

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи  є адреса органу чи особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення.

Будь-які інші дані щодо юридичної адреси та місцезнаходження відповідача у справі відсутні.

У зв'язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано, що поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.  

З матеріалів справи вбачається, що жодної з вищеперелічених підстав  для повернення поштових відправлень до суду - немає.

З огляду на викладене суд вважає, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

            За таких обставин у суду маються достатні підстави для висновку, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

З урахуванням вищевикладеного суд, керуючись частиною 3 ст. 22, ст.ст. 43 та 75 ГПК України, розглянув справу по суті  за відсутності відповідача, - за наявними в ній  матеріалами.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

1. 02.09.02 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Центру електрозв'язку №1 Луганської філії ВАТ «Укртелеком», місто Алчевськ (Підприємство зв'язку, яке є структурним підрозділом вищеназваної філії, що підтверджується Статутом позивача), - з одного боку, - та Товариством з обмеженою відповідальністю «Родник»(Споживач), -  з іншого боку, - укладено договір  про надання послуг електрозв'язку № 404, за умовами  якого Підприємство зв'язку надає Споживачу послуги електрозв'язку, перераховані в додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (пункт 1 договору), а Споживач має право користуватися додатковими (сервісними) видами послуг, які надаються по телефону (п. 3.1.3), користуватися телефонним зв'язком із спецслужбами (п. 3.1.4), користуватися автоматичним міжміським та міжнародним  телефонним зв'язком, якщо це передбачено технічними можливостями  обладнання АТС (п.3.1.11), користуватися міжміським та міжнародним телефонним зв'язком  за допомогою оператора за попереднім замовленням (п. 3.1.12).

Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні  телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8); своєчасно вносити плату за користування радіоточкою (п. 3.2.16).

Послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1); Споживач сплачує послуги електрозв'язку  за спільно погодженою авансовою системою оплати (п. 4.2); Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3); розрахунки за фактично отримані  в кредит послуги електрозв'язку та кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5).

У разі застосування авансової системи  оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6).

У разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад  встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового  періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки (п.5.8).

Цей договір набирає чинності  з дня підписання і діє п»ять років (п.7.1).

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п. 7.2).

Згідно матеріалам справи договір є чинним на час розгляду цього спору.

На виконання умов договору Підприємством зв'язку (позивачем) за період з 01.04.08 року по 01.09.08 року надано відповідачу послуг електрозв'язку на суму 127,22 грн.

З матеріалів справи (розрахунок суми боргу) вбачається, що Споживач не вживав заходів до погашення  суми боргу, у зв'язку з чим станом на 01.09.08 року вона складає 127,22 грн. та підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи:

розрахунком суми заборгованості відповідача станом на 01.09.08 року;

рахунками про надання послуг електрозв'язку №4204044: від 30.04.08 року на суму 30,74 грн.; від 31.05.08 року на суму 30,74 грн.; від 30.06.08 року на суму 30,74 грн.; від 31.07.08 року на суму 30,74 грн.; та від 31.08.08 року на суму 30,74 грн.

ІІ.Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Правовідносини, які є предметом розгляду по цій справі, виникли між сторонами з 20.09.01 року, коли діяв Цивільний кодекс Української РСР, та мають місце після 01.01.04 року –дня набрання чинності Цивільним кодексом України (далі –ЦКУ), а тому суд при вирішенні цього спору посилається на норми нині чинного ЦКУ.

Як сказано у ст.11 ЦКУ, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення  цивільних прав та обов'язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

           Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана  виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.)  або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

           Положення   цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, -  здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором, - тобто діяти у відповідності до пунктів 3.2.8, 3.2.16, 4.1-4.3 та 4.5-4.6  договору.

          Однак він у вказаний термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим  порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що  якщо договором передбачено  надання послуг за плату, замовник  зобов'язаний оплатити  надану йому послугу  у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

          Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин суд вважає, що  вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного цивільного законодавства України.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, 525,526, 527, 530, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Родник», ідентифікаційний код 20162227, яке знаходиться за адресою: місто Перевальськ, вул. Кірова, 147-а Луганської області, - на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі  Центр електрозв'язку №1 Луганської філії ВАТ «Укртелеком», місто Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 01182820, який знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 57 Луганської області, - заборгованість  у сумі  127 (сто двадцять сім) грн. 22 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.;  видати наказ після набрання рішенням чинності.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 05.12.08 року за згодою представника позивача  оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

           Рішення  може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –08 грудня 2008 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа