Постанова

від 22.01.2009 по справі 1/389-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/389-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.01.09                                                                                               Справа №1/389-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

при секретарі :  Пересада О.В.

За участю:

представника позивача:  Даниленко А.Г., довіреність № б/н від 10.12.2008р;

представника відповідача:  Вічна М.В., довіреність №13 від 25.11.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Херсонрибгосп”, м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 16.10.2008 року

у справі № 1/389-08

за позовом Приватного підприємства “Юскон”, м. Херсон

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Херсонрибгосп”, м. Херсон

про стягнення боргу в сумі 23230грн.76коп.

встановив,

                 Рішенням  господарського  суду  Херсонської  області  від  16.10.2008р. по справі №1/389-08 (суддя  Губіна І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 15306грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, річні в розмірі 280грн. 76коп., пеню за несвоєчасне проведення розрахунків в сумі 1546грн. 54коп. та судові витрати на загальну суму 289грн.33коп.

Рішення суду мотивоване наступним:

          Відповідно до договору № 1-а від 11.09.2007р. позивач надавав відповідачу юридичні послуги. Зазначеним договором передбачалось, що відповідач має проводити оплату наданих йому послуг щомісячно у вигляді 100% попередньої оплати до 5-го числа звітного місяця, розмір оплати становив 2000грн. в місяць. Так як, з 1 січня 2008р. по 1 серпня 2008р. відповідач не проводив оплату згідно Договору, то за ним утворилась заборгованість у сумі 14000грн. Доказів оплати вищезазначеної суми відповідач не надав, тому суд першої інстанції визнав позовні вимоги про стягнення основного боргу  в сумі 14000грн. обґрунтованими. Керуючись ст.625 Цивільного кодексу України місцевий суд задовольнив вимоги позивача в частині стягнення збитків по інфляції та 3% річних. Позивач зробив перерахунок розміру пені з врахуванням ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. та п.6 ст.232 Господарського кодексу України, таким чином пеня склала 1546,54грн. Саме цю суму пені господарським судом визнано обґрунтованою. В решті позову відмовлено.

          Не погоджуючись з винесеним судовим актом, Відкрите акціонерне товариство “Херсонрибгосп”, м. Херсон звернулося з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду. В апеляційній скарзі заявник звертає увагу на те, що фактично рішення прийнято судом без участі представника відповідача в одне засідання. Що стосується суті спору, то заявник зазначає наступне: за період з січня по червень 2008року відповідач перерахував позивачу 3600грн, в оплату юридичних послуг згідно Договору за січень-лютий 2008р. Відповідач вважає, що відносини згідно Договору № 1-а від 11.09.2007р. фактично припинилися в березні 2008р., так як позивач з цієї дати ніяких юридичних послуг відповідачу не надавав, ні письмових, ні усних консультацій, ніяких внутрішніх документів не розробляв і не візував.

Враховуючи вищевикладене, заявник апеляційної скарги вважає, що господарським судом Херсонської області неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до прийняття незаконного рішення.

За  вказаних обставин, просить рішення господарського суду Херсонської області від 16.10.2008р. по справі № 1/389-08 скасувати та направити справу на новий розгляд.

               Апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Херсонрибгосп”, м. Херсон прийнята до провадження та призначена до розгляду на 11.12.2008 року.

          Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2336 від 10.12.2008 року справа передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий Коробка Н.Д.  суддів:  Л.П.Кагітіна, Т. М. Шевченко.   

Представник позивача у судовому засіданні просить рішення господарського суду Херсонської області від 16.10.2008 року у справі № 1/389-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача  залишити без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

У судовому засіданні 11.12.2008р. колегією суддів у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та у зв'язку з витребуванням додаткових доказів розгляд апеляційної скарги було відкладено на 22.01.2009р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 83 від 22.01.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії: головуючий – Коробка Н.Д, суддів: Зубкова  Т.П, Кагітіна Л.П.

            За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. За їх згодою судове засідання закінчено оголошенням вступної та резолютивної частин постанови Запорізького апеляційного господарського суду.

            Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.  

            11.09.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 1-а на надання юридичних послуг (далі - Договір), за умовами якого позивач (виконавець) бере на себе зобов'язання із забезпечення консультаційно – юридичного абонентського обслуговування відповідача (замовника) з приводу захисту інтересів останнього, а відповідач зобов'язується оплачувати надані йому послуги на умовах даного Договору.

            Пунктом 3.1 Договору передбачено, що  оплата здійснюється щомісячно у вигляді 100% попередньої оплати до5 числа звітного місяця.  Відповідно п.3.4 Договору сума оплати встановлюється в розмірі 2000грн. в місяць.

            П. 4.1 - 4.2 передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання, Договір   укладено на 11 місяців.

          За період з січня 2008р. по серпень 2008р. ВАТ “Херсонрибгосп” не розраховувався за надані йому послуги, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 14000грн.

             Позивач надіслав відповідачу претензію № 1 від 29.08.2008р. (а.с. 12) з вимогою оплатити суму заборгованості у розмірі 14000грн.

             У своїй відповіді на претензію від 09.09.2008р. (а.с. 13) відповідач підтвердив факт того, що послуги по юридичному договору № 1-а від 11.09.2007р. були виконані у повному обсязі. У зв'язку із скрутним становищем, відповідач пропонував дочекатися наступного нересту та вилову риби, коли ТОВ “Херсонрибгосп” зможе розрахуватися за надані йому послуги. Також відповідач у відповіді на претензію висловив бажання надалі працювати з позивачем та пропонував продовжити дію юридичного договору ще на 1 рік.

             За прострочення оплати 14 000грн. позивач нараховував пеню, згідно умов договору у сумі 7 644грн., 280,76грн. – 3% річних та  1306грн. інфляційних втрат.  

             Так як, відповідач в подальшому не сплатив суму заборгованості, то позивач був змушений звернутися до господарського суду для вирішення спору.

             Стягнення з відповідача 23230,76грн., які складаються з 14000грн. основного боргу, 280,76грн. 3 % річних, 1306грн. втрат від інфляції та  7644грн. пені, стало предметом спору у суді першої інстанції.

              Відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів  прийшла до висновку, що судовий  акт слід частково скасувати, виходячи з наступного.

          Як вже зазначалося вище, правовідносини між сторонами врегульовані Договором № 1-а від 11.09.2007р, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому в даному випадку слід застосовувати  главу 63 Цивільного кодексу України (далі по тексту – ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка  споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

        Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 Господарського кодексу України.

ТОВ “Херсонрибгосп” надав до суду апеляційної інстанції докази часткової оплати боргу на суму 3600грн. Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають стягненню на суму  10400грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому   Кодексі   визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.    

          Згідно  із  позовною  заявою, позивач  розрахував  суму  пені  на суму 7644грн. Однак, під час розгляду справи ТОВ “Юскон” зробив перерахунок розміру пені з врахуванням положень  Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та п.6 ст.232 Господарського кодексу України. Згідно перерахунку пеня склала 1546грн.54коп. Однак, враховуючи часткові проплати відповідачем основного боргу суд апеляційної інстанції встановив, що пеня підлягає стягненню у сумі 1145,70грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи часткову проплату основного боргу колегія суддів перерахувала розмір втрати від інфляції та 3% річних. Відповідно, задоволенню підлягає втрати від інфляції на суму 1306грн.,  та 3 % річних на суму 201,37грн.

Що стосується посилань заявника у апеляційній скарзі на те, що договірні відносини між сторонами припинилися з 01 березня 2008р, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Всупереч вимогам ст. 33 ГПК України відповідач не надав суду жодного документального підтвердження того, що з березня 2008 року Договір № 1-а від 11.09.2007р. був розірваний.

Крім того, в матеріалах справи містяться докази, які свідчать про факт надання відповідачу юридичних послуг у травні – червні 2008р. (а.с. 31-32). До того ж слід зазначити, що у відповіді на претензію від 09.09.2008р.(а.с 12) відповідач підтверджує факт надання йому позивачем послуг у повному обсязі та пропонує продовжити дію юридичного договору на 1 рік.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга задовольняється частково. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

        Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

        Керуючись ст. ст. 49, 101 - 105  Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

          ПОСТАНОВИВ :          

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Херсонрибгосп”, м. Херсон задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Херсонської області від 16.10.2008 року у справі № 1/389-08 скасувати частково.

          Позов Приватного підприємства “Юскон”, м. Херсон задовольнити частково.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Херсонрибгосп”, м. Херсон на користь Приватного підприємства “Юскон”, м. Херсон 10400грн. основного боргу, 1306грн. інфляційних втрат, 201,37рн. - 3% річних, 1145,70грн. пені, 130,55грн. державного мита та 89,91грн. витрат на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства “Юскон”, м. Херсон на користь Відкритого акціонерного товариства “Херсонрибгосп”, м. Херсон 20,39грн. державного мита за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Херсонської області із зазначенням необхідних реквізитів.

           Постанова оформлена відповідно до вимог ст.84 ГПК України 26.01.2009р.