Рішення

від 15.01.2009 по справі 11/5353

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/5353

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2009 р.Справа № 11/5353

За позовом  Товариство з обмеженою відповідальністю"Підприємство"Юніон Трейд" м. Київ   

до Відкрите акціонерне товариство "Шепетівський завод культиваторів" м. Шепетівка

про стягнення 60 189, 36 грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача        Васьов Р.О. - представник за довіреністю №2 від 01.02.2008р.

від відповідача   не з'явився

Позивач -  ТОВ „підприємство „Юнікон Трейд” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –ВАТ “Шепетівськмий завод культиваторів” 60 189 грн. 36 коп. заборгованості, з яких 54 704,86 грн. - сума основного боргу, 1564,73 грн. - індекс інфляції від суми боргу, 3484,25 грн.- пеня та 435, 52 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від  09.12.2008 року порушено провадження у справі № 11/5353.  Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №4382280, з датою  вручення 11.12.2008р.

Розгляд справи відкладався через неявку в судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні 15.01.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судове засідання 15.01.2009р. повноважний представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів не подав та позовні вимоги не оспорив. Однак як вбачається з наданого позивачем акту звірки розрахунків станом на 22.10.2008р., підписаного представниками та завіреного печатками обох сторін, відповідач борг в сумі 54 704, 86 грн. визнає.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

20 квітня 2007 року між ТОВ „Підприємство „Юнікон Трейд" (продавець) та ВАТ “Шепетівський завод культиваторів” (покупець) укладено договір купівлі - продажу ПР №ЮТ-347/07, у відповідності до умов якого продавець зобов'язався поставити, а  покупець прийняти та олатити металопрокат (товар). Найменування, тип, розмір, марка сталі, кількість і ціни товару вказуються в Специфікація, що оформлюються у вигляді додатків до Договору та є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 2.3 договору, загальна ціна договору визначається вартістю фактично поставленого товару.

13 серпня 2008 року сторонами підписано специфікацію № ЮТК000017  (додаток № 17 до Договору), в якій визначено найменування, кількість та вартість товару, загальна вартість якого становить 58 940, 62 грн.

Відповідно до п. 2 специфікації, покупець зобов'язався провести оплату партії товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки товару. Датою поставки, при цьому, вважається дата виписки видаткової накладної.

На виконання умов даного договору 15 серпня 2008 року та додатку до нього, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 57 924,78 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЮТК000124 від 15.08.2008 року, №ЮТК000149 від 15.08.2008 року та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 13.08.2008 року серії ЯПЗ №484033.

Свої зобов'язання відповідач виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача кошти в сумі 3000,00 грн., що з урахуванням кредиту у розмірі 219,92 грн. зменшило суму його заборгованості на 3 219, 92 гривень.

03 листопада 2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості у розмірі 54 704,86 гривень, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що в разі недотримання Відповідачем (Покупцем) строків оплати Товару, останній сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу від суми неоплаченого в строк Товару.

На підставі цього та у відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивачем нараховано до стягнення 3484,25 грн. пені.

Згідно п. 7.6 Договору, в разі недотримання Відповідачем (Покупцем) строків оплати Товару, обумовлених Договором, останній сплачує 3% річних від простроченої суми та компенсацію від інфляції за весь час прострочення, виходячи з встановленого індексу інфляції.

Позивач, керуючись п. 7.6 договору та ст.625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу до сплати 435,52 грн. - 3% річних та 1564,73 грн. індексу інфляції від суми боргу.

Дослідивши зібрані у справі докази  та давши їм правову  оцінку в сукупності   суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню  з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору купівлі - продажу ПР №ЮТ-347/07 від 20.04.2007р. за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків,  передбачених законодавством.

Згідно ст.. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст.. 614 ЦК України).

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання  не  звільняє  винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний  сплати  суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором,  або законом.

Нарахована позивачем відповідачу до сплати сума 435,52 грн. - 3% річних та 1564,73 грн. індексу інфляції від суми боргу підлягає задоволенню.

Виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. (ст.. 546 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань», платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в   розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.  Розмір  пені,  передбачений  даним законом, обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи це позивачем сума пені нарахована правомірно та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „підприємство „Юнікон Трейд” м. Київ до  відкритого акціонерного товариства  “Шепетівськмий завод культиваторів” м. Шепетівка Хмельницької області про стягнення 60 189, 36 грн.  задоволити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства  “Шепетівськмий завод культиваторів” м. Шепетівка Хмельницької області, вул. Титова, 1а (код 00236056) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „підприємство „Юнікон Трейд” м. Київ, пр-т Московський, 13-А (код 30002274) заборгованість в розмірі 60 189, 36 грн. (з яких 54 704,86 грн. - сума основного боргу, 1564,73 грн. - індекс інфляції від суми боргу, 3484,25 грн.- пеня та 435, 52 грн. - 3% річних), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 601, 89 грн. та  118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Відповідно до ст. 8 Декрету КМУ від 21.01.93 № 7-93 “Про державне мито” видати довідку про повернення товариству з обмеженою відповідальністю „підприємство „Юнікон Трейд” м. Київ, пр-т Московський, 13-А (код 30002274) з державного бюджету зайво сплаченого платіжним дорученням  №1010 від 02.12.2008р. державного мита  в сумі 9,00 грн.,  залишивши оригінал платіжного доручення в матеріалах справи.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя