Рішення

від 23.03.2009 по справі 8/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.09                                                                                 Справа № 8/151

За позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільній зв'язок», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліанга», м. Луганськ, -

про стягнення 2250 грн. 88 коп.,

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліанга», місто Луганськ,

до Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», м. Київ, -

про визнання договору недійсним, визнання договірних санкцій нікчемними та стягнення боргу.

          Суддя господарського суду Луганської області  Середа А.П.,

при секретарі судового засідання –Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом) –Завойко Д.І. –представник, - довіреність № 0340/8 від 12.12.08 року;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом) –Курілов А.П.- директор, - паспорт серії ЕН 597621, вид. Ленінським РВ Луганського МУ УМВС України в Луганській області 23.08.07року; довідка ЄДРПОУ №409 від 20.02.07 року, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

заборгованості за надані послуги зв'язку у розмірі 853 грн. 92 коп., договірної санкції у сумі 1090 грн. 62 коп., інфляційні нарахування в розмірі 269 грн. 84 коп. та 3 % річних у сумі 36 грн. 50 коп., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем договір про надання послуг мобільного зв'язку №1710317/1.10445014 від 05.07.04 року та №612912/1.10445014 від 21.09.01 року;

судових витрат.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК) розгляд справи було відкладено: з 16 січня до 03 лютого 2009 року –у зв'язку з необхідністю надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

03.02.09 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліанга»(далі –ТОВ «Ліанга») звернулося до Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»(далі –ЗАТ «УМЗ») з зустрічним позовом (вих. №б/н від 03.02.09 року),в якому просить суд:

визнати недійсним з 01.02.07 року договір  про надання послуг мобільного зв'язку №1710317/1.10445014 від 05.07.04 року;

передбачені цим договором санкції за його невиконання або неналежне виконання  визнати нікчемними;

стягнути з відповідача в особі ЗАТ «УМЗ» борг у сумі 658,60 грн. інфляційні нарахування у сумі 284,26 грн., 3% річних у сумі 37,84 грн. пеню у розмірі 149,43 грн.  та збитки у сумі 718,60 грн., а всього 1848,73 грн. (а.с.82-84).

Розрахунки кожної із заявлених сум додано до справи.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи  відкладено з 03 лютого до 17 лютого 2009 року –у зв'язку з надходженням зустрічного позову та необхідністю надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

17.02.09 року сторони звернулися до суду з взаємно узгодженою заявою в порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України –продовження терміну судового розгляду справи на один місяць (а.с.123).

Ухвалою суду від 17.02.09 року клопотання задоволено, - термін  судового розгляду справи продовжено до 22.03.09 року (а.с.126).   

Згідно ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 17 лютого до 06 березня 2009 року –у зв'язку з наданням відповідачу за зустрічним позовом можливості підготувати відзив на зустрічний позов, його нормативне та документальне обґрунтування; у судовому засіданні також оголошено перерву з 06.03.09 року до 20.03.09 року та з 20.03.09 року до 23.03.09 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

У судовому засіданні, яке відбулося 23.03.09 року, представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Представник ЗАТ «УМЗ»первісний позов підтримав у повному обсязі та не визнав зустрічний.

Представник ТОВ «Ліанга» проти первісного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на нього (вих.№ 01/1 від 13.01.09, - до суду надано 15.01.09 року), згідно якому він просить: у задоволенні позовних вимог відмовити; визнати договір № 1710317/1.10445014 недійсним з 01.02.2007 року; договірні санкції, передбачені договорами, укладеними між ним та позивачем, визнати нікчемними; свій зустрічний позов підтримав у повному обсязі.

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

1.Що стосується первісного позову, то судом встановлено таке.

Між  ЗАТ «УМЗ»(Підприємство зв'язку) та ТОВ «Ліанга»(Абонент) позивачем та відповідачем укладено договори про надання послуг мобільного зв'язку:

21.09.01 року - №612912/1.104445014 та 28.12.05 року, а 28.12.05 року  –додаткову угоду до нього;

05.07.04 року - №1710317/1.10445014 на телефон 504758618 та того ж дня додаткову угоду до нього, - кожен та кожна з яких мають однотипний зміст.

Згідно з договорами Підприємство зв'язку зобов'язане надавати Абонентові послуги мобільного зв'язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами за вибором ЗАТ «УМЗ»(пункти 1.1-1.3 договору), а Абонент зобов'язаний  користуватися послугами зв'язку у повній відповідності до цього договору та Правил користування мережами зв'язку «УМЗ»(п.2.4.1 договору); своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, внести та плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку (п.2.4.2); сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного внеску (п.2.4.3).

          За надані послуги зв'язку Абонент зобов'язаний сплачувати кошти на поточний рахунок ЗАТ «УМЗ»готівкою, шляхом безготівкових перерахувань або кредитною карткою за розрахунковий період один місяць до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п.3.1-3.4).

          За несвоєчасну оплату рахунків Абонент  сплачує пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру  пені (п.4.3).

          Сторони несуть відповідальність за  невиконання або неналежне виконання умов цього договору  згідно із законодавством України (п.4.5).

          До відносин між «УМЗ»та Абонентом, які прямо не врегульовані цим договором, застосовується відповідне законодавство України, зокрема, Закон України «Про телекомунікації»(п.5.1).

          Дія договору припиняється, якщо Абонент має несплачені рахунки і не ліквідував наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового  повідомлення, а також у випадках, передбачених Умовами (Правилами) користування мережами мобільного зв'язку «УМЗ»(п.5.2).

          До кожного договору сторони уклали додаткову угоду, згідно якій термін його дії становить 548 днів  з дня  її укладення, протягом яких Абонент не має права відмовитися від основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема, - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених  основним договором, відбувається  з урахуванням умов, встановлених цією Додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження  послуг голосової телефонії, за ініціативою «УМЗ»з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою Абонента в період  строку, встановленого цим пунктом, період дії цієї Додаткової угоди продовжується на весь строк, протягом якого  надання послуг було призупинено  (пункти 1.1 додаткової угоди).

          Забезпеченням виконання зобов'язання Абонента перед «УМЗ»не відмовлятися  від основного договору  та/або від  додаткової угоди, зокрема –від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо Абонент відмовляється від основного договору та /або від цієї додаткової угоди, зокрема, від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї Додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання «УМЗ»своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору у зв'язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв'язку. Абонент несе відповідальність у вигляді  сплати на користь «УМЗ»договірної санкції у розмірі:

           2,19 грн. за кожний день, що залишився до закінчення  терміну дії цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії (договір №612912/1.10445014 від 21.09.01 року);

           3,65 грн. за кожний день, що залишився до закінчення  терміну дії цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії (договір №1710317/1.10445014 від 05.07.04 року) (п.1.2 Додаткової угоди від 05.07.04 року).

           Сума договірної штрафної санкції у вищеназваних розмірах за 1 день розрахована згідно з встановленим Національним банком України офіційним курсом долара США до гривні, сума договірної санкції може бути скоригована пропорційно до розміру встановленого курсу. На підставі ст. 259 ЦКУ строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України (п.1.5 Додаткової угоди від 28.12.05 року; п.1.2 Додаткової угоди від 05.07.04 року).

          Після закінчення терміну дії додаткової угоди до основного договору, встановленого її пунктом 1.1, основний договір вважається продовженим на невизначений строк і кожна із сторін має право припинити основний договір в односторонньому порядку у будь-який час, письмово повідомивши про це другу сторону не пізніше, ніж за 7 календарних днів до такого припинення. У такому випадку договірна санкція до абонента не застосовується (п.1.3 ДУ від 05.07.04 р.; п.1.6 ДУ від 28.12.05 р.).

          Закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди або припинення дії основного договору не звільняє сторони від належного виконання  своїх зобов'язань, що виникли до такого припинення (п.1.4 ДУ від 05.07.04 р.; п.1.7 ДУ від 28.12.05 р.).

          Умови надання послуг в обраному Абонентом акційному тарифному пакеті визначаються  основним договором з урахуванням наступних положень:

          у випадку, якщо протягом дії  цієї Додаткової угоди надання послуг за основним договором тимчасово обмежене (призупинене), акційні умови в обраному Абонентом акційному тарифному пакеті у період такого тимчасового обмеження (призупинення) не надаються (п.1.5.1 ДУ від 05.07.04р.);

          акційні умови є невід»ємною частиною основного договору та цієї Додаткової угоди. Акційні умови діють протягом 18 місяців з дня початку надання послуг за основним договором  лише у разі, якщо Абонент користується такими послугами у межах акційного тарифного пакету.  Своїм підписом Абонент стверджує, що він ознайомлений з умовами акції (п.1.5.2 ДУ від 05.07.04р.);

           будь-яка зміна послуг у рамках замовленого Абонентом тарифного пакету,  а також будь-яка зміна тарифного пакету не звільняє  Абонента від його зобов'язань згідно з основним договором та  цією Додатковою угодою в межах строку, встановленого п.1.1 Додаткової угоди (п.1.5.3 ДУ від 05.07.04р.).

          Як видно з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договорами, - тобто надав Абонентові (відповідачеві) послуги  мобільного зв'язку, що документально підтверджується:

           розрахунком ціни позову, згідно якому основний борг за період з 31.12.06 року по 01.05.07 року становить 853,92 грн., договірні штрафні санкції -1090,62 грн., інфляційні нарахування –269,84 грн., 3% річних –36,50 грн. (а.с.14);

звітом про баланс особового рахунку  абонента –Платежі та баланс Абонента  за період з 21.09.2001 року до 01.05.07 року, згідно якому всього за цей період надано послуг зв'язку на суму 34281,87 грн., з яких сплачено 32337,33 грн.; у тому числі –за період з 31.12.06 року по 01.05.07 року надано послуг зв'язку на суму 1944,54  грн., куди входять також договірні штрафні санкції у сумі 1090,62 грн., які не оплачені до цього часу,  - тобто залишок основного боргу становить 853,92 грн. (а.с. 15-20);

двома інтерфейсами  перегляду договірних умов і розрахунку суми штрафу від 29.04.07 року, згідно якому загальна сума договірних штрафних санкцій становить 1090,62 грн. (а.с.21.22);

розрахунками інфляційних нарахувань у сумі 269,84 грн. (а.с. 23) та 3% річних у сумі 36,50 грн. (а.с.24).

іншими матеріалами справи.

Позивач стверджує, що відповідач станом на 22.12.08 року (день подання позову до суду) має вищенаведену заборгованість і ним не вжито заходів, спрямованих на погашення як основного боргу, так і штрафних санкцій, що свідчить про те, що Абонент неналежним чином виконав умови пунктів 2.4.1-2.4.6 основних договорів, - тобто, скориставшись наданими послугами зв'язку, не сплатив їх вартості.

          2.Зустрічний позивач в особі  ТОВ «Ліанга»стверджує, що:

          1)згідно договору №1710317/1.10445014 від  05.07.04 року Підприємство зв'язку, наче б то, надавало ТОВ «Ліанга»на його замовлення такі послуги, як SMS,  переадресування дзвінка, голосова пошта  та додатковий пакет мережі (підпункт 2.2.1 п.2.2  розділу 2 договору), - однак ТОВ «Ліанга»такі послуги не замовляло та не отримувало.

          2)ТОВ «Ліанга»стверджує, що ніколи не замовляло у ЗАТ «УМЗ»надання йому (абоненту) таких послуг, як «Замовлення детального  рахунку», «Детальний рахунок у друковану вигляді», спец №7063»,  «Мобільний GPRS-інтернет»та «ММS GPRS».

          Суд, досліджуючи доводи зустрічного позивача, встановив, що у п.п. 2.2.1 п.2.2 розділу 2 договору сказано наступне: «УМЗ»зобов'язане: надавати  послуги Абоненту  згідно з цим договором, Правилами користування мережами мобільного зв'язку та тарифами «УМЗ»(а.с.9).

          Згідно абз. 8 п. 1.3 Правил користування мережами мобільного зв'язку СП «Український мобільний зв'язок»під терміном «послуга»розуміються запропоновані  «УМЗ»послуги мобільного зв'язку з використанням мереж мобільного зв'язку, а також пов'язані з ними додаткові послуги залежно від технічних можливостей оператора; а у п.1.4 тих же Правил сказано, що підпис Абонента у договорі свідчить про те, що його ознайомлено з цими Правилами, цінами і тарифами, умовами Договору, і Абонент зобов'язується їх виконувати. Підпис у Договорі підтверджує, що інформація та документи, надані Абонентом, є достовірними і відповідають чинному законодавству України та статутним документам (а.с.77-81).  

          Зустрічний позивач не спростував факт своєї обізнаності щодо змісту цих Правил.

           Він також особисто у судовому засіданні підтвердив, що приблизно до кінця 2006 року вчасно сплачував усі платежі, передбачені обома договорами, жодного разу не звертався до Підприємства зв'язку з будь-якими письмовими претензіями, позовами та т.і. з цього приводу, а перестав сплачувати вартість послуг зв'язку за цим спором, вважаючи, що вони йому не надаються.

ІІ.Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

          1.Згідно статті ст.11 ЦКУ зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, укладення договорів  та ін.

Підставами виникнення  цивільних прав та обов'язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

     Правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1  ст. 202 ЦКУ).

           Договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦКУ).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до договорів про надання послуг.

          За  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

           Положення   цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором.

          Однак відповідач у вказаний термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим  порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що  якщо договором передбачено  надання послуг за плату, замовник  зобов'язаний оплатити  надану йому послугу  у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

          Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Згідно ст. 530 Цивільного кодексу, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

          Відповідно до п. 3 статті 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  - сплата неустойки.

          Як встановлено частинами 1 та 2 статті 614 ЦКУ, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не

встановлено договором або законом.

          Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

          Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання.

          Частинами 1-3 статті 623 Цивільного кодексу передбачено, що боржник,   який порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

         Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день  добровільного  задоволення  боржником  вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена  добровільно, - у день  пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

          Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено  неустойку,  то вона  підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

         Договором може  бути  встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

          Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

          Частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу визначено, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

           Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Згідно ст. 625 ЦКУ боржник   не  звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідач за первісним позовом вимоги позивача не спростував.

          Спосіб захисту порушеного права первісним позивачем обрано відповідно до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України.

Оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

2.Що стосується зустрічного позову, то при вирішенні спору у цій частині суд виходить з наступного.

Зустрічний позивач у спосіб, встановлений чинним законодавством, не довів факт невиконання або неналежного виконання ЗАТ «УМЗ» своїх зобов'язань за обома вищезгаданими договорами, що, у свою чергу, спричинило йому (ТОВ «Ліанга») матеріальні збитки.

    Згідно частині 1 ст. 202 ЦКУ правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.  

          Правочин повинен відповідати наступним вимогам, визначеним частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу: зміст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства. Особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

    Правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦКУ).

   Згідно ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу. Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом   (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках,  встановлених  цим  Кодексом,  нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

          Судом встановлено, що спірний правочин обидві сторони, у тому числі –і зустрічний позивач –тривалий час –понад два роки –виконували.

          ТОВ «Ліанга»не надано доказів того, чому та з яких підстав спірний договір  слід визнати недійсним, а встановлені ним санкції –нікчемними.

          За таких обставин позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на первісного відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги закону та з вини якої спір доведено до суду; судові витрати за зустрічним позовом суд, керуючись  ст. 49 ГПК України, покладає на зустрічного позивача.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,202-204, 215, 509,525-527,530, 610-612, 901, 903 Цивільного кодексу України, керуючись ч. 3 ст. 22, ст.ст.32-34,43-45,47-1,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу  України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліанга», ідентифікаційний код 13396548, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, містечко ім. Пархоменка, 33, кв.2, - на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», ідентифікаційний код 14333937, яке знаходиться за адресою:  місто Київ, вул. Лейпцизька, 15, -  основну заборгованість за  послуги зв'язку  у сумі 853 (вісімсот п'ятдесят три) грн. 92 коп., договірні штрафні санкції у сумі 1090 (одна тисяча дев'яносто) грн. 62 коп., інфляційні нарахування –269 (двісті шістдесят дев'ять) грн. 84 коп., 3% річних –36 (тридцять шість) грн. 50 коп.,  а також витрати по сплаті  державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          3.У задоволенні зустрічного позову відмовити.

          Судові витрати за цим позовом покласти на зустрічного позивача в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліанга», ідентифікаційний код 13396548, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, містечко ім. Пархоменка, 33, кв. 2.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 23.03.2009 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено та підписано у повному обсязі –  24 березня 2009 року.

Суддя                                                                                          А.П.Середа