Постанова

від 04.03.2009 по справі 18/553-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/553-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

04.03.09 р.                                                                                          № 18/553-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                     (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Жук Г. А.

                                                  Разіної Т. І

судді-доповідача

при секретарі судового засідання: Єрмак Л.,

за участю представників сторін:

згідно з протоколом судового засідання від 04.03.2009 року,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський завод теплогазової апаратури»та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»

на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2008 року

у справі № 18/553-08/19 (Головуючий суддя - Карпечкін Т.П., судді: Наріжний С.Ю., Маляренко А.В.),

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка», с.Хотів, Київська область;

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД», с.Іванковичі, Васильківський район, Київська область;

до відповідача-2: Львівської міської ради, м.Львів;

до відповідача-3: товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський завод теплогазової апаратури», м.Львів;

про: спонукання до виконання договору,

В С Т А Н О В И В:

10.10.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка»(далі-позивач, ТзОВ «Будівельна Українська Спілка») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(далі-відповідач-1, ТзОВ «ВВС-ЛТД» про (з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог):

зобов'язання ТзОВ «ВВС-ЛТД»звернутися до Львівської міської ради з заявою про добровільну відмову від права оренди земельної ділянки на користь ТзОВ «Будівельна Українська Спілка»на якій розміщена будівля, в зв'язку з переходом права власності, що знаходиться в місті Львів по вулиці Джерельній, 38 та земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування;

визнання недійсним ухвали Львівської міської ради № 1788 від 15.05.2008 року 9-ої сесії 5 скликання про продаж ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»земельної ділянки на вул.Газовій, 30, 30-б у м.Львові частково, а саме в частині розміру земельної ділянки, площею 0,7238 га на вул.Газовій, 30, 30-б в м.Львів для обслуговування виробничих приміщень, зменшивши загальну площу земельної ділянки на 0,032 га;

про визнання недійсним Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.06.2008 року між Львівською міською радою та ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»частково, а саме в частині розміру земельної ділянки, площею 0,7238 га на вул.Газовій, 30, 30-б в м.Львів для обслуговування виробничих приміщень, зменшивши загальну площу земельної ділянки на 0,032 га;

про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»від 14.07.2008 року частково, а саме в частині загальної площі земельної ділянки 0,7238 га, зменшивши загальну площу земельної ділянки на 0,032 га.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ТзОВ «ВВС-ЛТД»передало ТзОВ «Будівельна Українська Спілка»приміщення Будівлі, а земельну ділянку на якій розташована Будівля та земельну ділянку, яка необхідна для її обслуговування не передало, що унеможливлює Покупцю повноцінно користуватися придбаною Будівлею у власних потребах, зокрема відсутні під'їзні шляхи, майданчики для обслуговування Будівлі. Позивач стверджує, що по сусідству з Будівлею розпочинається земельна ділянка, яка належить ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури», площею 0,7238 га, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Газова, 30, 30-б. Зазначена земельна ділянка була придбана ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»за договором купівлі-продажу від 06.06.2008 року у Львівської міської ради на виконання ухвали Львівської міської ради № 1788 від 15.05.2008 року 9-ої сесії 5 скликання. Позивач вважає, що Львівська міська рада приймаючи оскаржувану ухвалу № 1788 повинна була пересвідчитися у тому, що продаж землі такої площі не зачіпає і не порушує права інших сусідніх власників та користувачів.

Ухвалою від 04.11.2008 року господарським судом Київської області залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Львівську міську раду та в якості відповідача-3 ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури».

Рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2008 року у справі № 18/553-08/19 (головуючий суддя –Карпечкін Т.П., судді –Наріжний С.Ю., Маляренко А.В.) з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог (а.с.86-89) позовні вимоги задоволені повністю.

Рішення мотивовано тим, що Львівська міська рада винесла ухвалу № 1788 від 15.05.2008 року «Про продаж ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»земельної ділянки на вул.Газовій, 30, 30-б у м.Львові», якою порушила права позивача передбачені чинним законодавством України, оскільки земельна ділянка, площею 0,7238 га, кадастровий номер: 4610136600:03:004:0035 по вул.Газовій, 30, 30-б, передана у власність ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»для обслуговування виробничих приміщень, розташована вздовж та прилягає до стіни будівлі позивача зі сторони вулиці Газової, тоді, як передача у власність частини зазначеної ділянки, яка безпосередньо прилягає до будівлі позивача є порушенням прав позивача, перешкодою у вільному доступі до будівлі, що належить йому на праві власності.

Не погоджуючись з вище вказаним рішенням господарського суду Київської області, ТзОВ «ВВС-ЛТД»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Відповідач-1 вважає, що суд першої інстанції підтримав неправомірну вимогу позивача щодо зобов'язання ТзОВ «ВВС-ЛТД»звернутися до Львівської міської ради з заявою про добровільну відмову від права оренди земельної ділянки на користь позивача на якій розміщена Будівля, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Джерельна, 38, в зв'язку з переходом на Будівлю права власності та земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування, оскільки у користуванні ТзОВ «ВВС-ЛТД»не має земельної ділянки для обслуговування Будівлі, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Джерельна, 38.

Не погоджуючись з вище вказаним рішенням господарського суду Київської області, ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури» звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та припинити провадження у справі. Відповідач-3 наполягає на тому, що місцевий господарський суд порушив норми матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 15, 16, п.2 ст.377, 319 ЦК України, ст.ст.123-139, ст.152 ЗК України, ч.1, 2 ст.15 ГПК України. Зокрема, на думку відповідача-3 є грубим порушенням норм матеріального права висновок суду першої інстанції, про те, що до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщена будівля, власником якої він є та частина земельної ділянки, яка необхідна позивачу для її обслуговування. Відповідач-3 вважає, що позивач взагалі позбавлений законного права вимагати в судовому порядку визнання недійсними угод купівлі-продажу земельної ділянки та ухвали міської ради, оскільки він не є власником чи користувачем спірної земельної ділянки, що також є підставою для припинення провадження у справі.

Ухвалою від 21.01.2009 року Київським міжобласним апеляційним  господарським судом за апеляційними скаргами ТзОВ «ВВС-ЛТД»та ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Київської області від 17.12.2008 року.

11.02.2009 року ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»звернулось до колегії суддів з клопотанням про зупинення провадження у господарській справі № 18/553-08/19 до прийняття іншим судом рішення у справі № 26/160 за позовом ТзОВ «ВВС-ЛТД»до ПП «Адвокатська компанія «Сенатор»про визнання за ТзОВ «ВВС-ЛТД» права власності на об'єкт нерухомості за адресою: м.Львів, вул.Джерельна, 38 загальною площею 3 514,8 м.кв. При цьому, заявником додано до клопотання копію постанови Вищого господарського суду України від 05.02.2009 року № 26/160. На думку заявника розгляд цієї господарської справи прямо пов'язаний з розглядом справи про визнання права власності на нежитлову будівлю, адміністративного призначення, яка на даний час розглядається господарським судом Львівської області.

Колегією суддів встановлено, що 05 лютого 2009 року скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2008 року у справі № 26/160 Вищим господарським судом України і справу направлено на новий розгляд. 05 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна Українська Спілка»було укладено Договір купівлі-продажу будівлі, що знаходиться в місті Львів, по вулиці Джерельній, 38, загальною площею 3514,8 кв.м. Згідно з п.2 Договору купівлі-продажу Будівля, що відчужувалася за цим договором, належала ТОВ «ВВС-ЛТД»на підставі рішення Господарського суду Львівської області від 01 липня 2008 року, зареєстрованого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»11 липня 2008 року, в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер: 13950103. На момент укладення договору купівлі-продажу від 05.08.2008 року продавець, тобто  Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»було власником будівлі по вулиці Джерельній, 38 в м. Львів. До цього Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»придбало будівлю у ВАТ «Львівський завод газової апаратури»на підставі договору купівлі-продажу від 26.01.2005 року. Даний договір ніким не оскаржений. Відповідно до договору купівлі-продажу від 26.01.2005 року ВАТ «Львівський завод газової апаратури»продав, а ТОВ «ВВС-ЛТД»придбало будівлю, загальною площею 1210, 2 кв.м., за адресою: м.Львів, вул. Газова, 28. Тобто ТОВ «ВВС-ЛТД»являлось законним набувачем будівлі. Після проведеної реконструкції будівлі, а саме добудуванням двох поверхів, загальна площа споруди становила 3514,8 кв.м. Рішенням господарського суду Львівської області від 01.07.2008 року було визнано право власності на загальну площу 3514,8 кв.м. будівлі по вулиці Джерельній, 38 в м.Львів за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД». Тобто рішення Господарського суду Львівської області від 01.07.2008 року по справі № 26/160 ніяким чином не стосується справи № 18/553-08/19, в якій предметом позову визначена земельна ділянка під будівлею та необхідна для обслуговування будівлі по вулиці Джерельній, 38 в м.Львів.

Згідно з ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За оцінкою колегії суддів справа за № 26/160, яка розглядається господарським судом Львівської області непов'язана зі справою № 18/553-08/19 у розумінні ст.79 ГПК України. Тобто, встановлені судом обставини у справі № 26/160 не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що заявлене клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі є безпідставним та необгрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні, яке відбулось 11.02.2009 року представник відповідача-3 ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»звернувся до колегії суддів з клопотанням про проведення фіксування судового процесу технічними засобами шляхом звукозапису.

У зв'язку з заявленим клопотанням, слухання справи відкладалось на 04.03.2009р.

Відповідач-2 Львівська міська рада у судове засідання 11.02.2009 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином ухвалою суду від 21.01.2009 року.

Відповідач-1 відмовився від апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2008 року у господарській справі № 18/553-08/19.

Відповідно до ст.100 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови.

Про прийняття відмови від скарги (подання) апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Колегія суддів вважає за необхідне прийняти відмову від апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2008 року у господарській справі № 18/553-08/19 та в цій частині апеляційне провадження припинити.

У судове засідання 04.03.2009 р. представник відповідача-3 не з'явився і не підтримав раніше заявлене клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Представник позивача та представник відповідача-1 проти фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу заперечили.

Враховуючи ст.82 ГПК України, колегія суддів, вважає за можливе розгляд апеляційної скарги здійснювати без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін,  дослідивши та перевіривши юридичну оцінку суду першої інстанції  фактичних обставин справи, повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна  скарга ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

05.08.2008 року між ТзОВ «ВВС-ЛТД» (за договором Продавець) та ТзОВ «Будівельна Українська Спілка»(за договором Покупець) укладено Договір купівлі-продажу будівлі від 05.08.2008 року. Відповідно до умов Договору від 05.08.08р. Продавець продав а Покупець купив Будівлю, що знаходиться в місті Львів, по вулиці Джерельній, 38, загальною площею 3514,8 кв.м., зазначена на плані під літерою «А-3».

Земельна ділянка, на якій знаходиться Будівля належить Продавцю на праві оренди відповідно до Договору оренди землі від 24.07.2008 року, зареєстрований у Державному реєстрі земель 01.08.2008р. за № 04:08:438:00037 кн.04-1. (а.с.11)

08.08.2008 року Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»прийнято рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно –Будівлю, загальною площею 3514,8 кв.м. за ТзОВ «Будівельна Українська Спілка», реєстраційний номер: 13950103 (а.с.13).

Згідно з Договором оренди землі від 24.07.2008 року, укладеним між Львівською міською радою та ТзОВ «ВВС-ЛТД», надана в оренду земельна ділянка, кадастровий номер 4610136600:03:004:0042, загальною площею 0,1232 га, у тому числі: під забудовою –0,0961 га, під твердим покриттям –0,0163 га, під озелененням –0,0108 га. Строк дії договору до 12.06.2013 року. (а.с.14-17) Земельна ділянка передана в оренду для розміщення офісних та торгово-складських приміщень. Категорія земельної ділянки за функціональним призначенням землі комерційного використання.

Господарським судом встановлено, що ТзОВ «Будівельна Українська Спілка»звернулось до ТзОВ «ВВС-ЛТД» з листом, в якому просило відмовитись від користування земельною ділянкою, яка знаходиться під Будівлею, що розташована за адресою: м.Львів, вул.Джерельна, 38 на свою користь, проте, позитивної відповіді не отримало.

Львівською міською радою 9-тої сесії 5-го скликання винесено ухвалу № 1788 від 15.05.2008 року, якою було ухвалено продати ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»земельну ділянку площею 0,7238 га на вул.Газовій, 30, 30-б для обслуговування приміщень. (а.с.38)

На виконання вказаної ухвали між Львівською міською радою (за договором Продавець) та  ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»(за договором Покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.06.2008 року. (а.с.35-42)

Предметом  даного Договору є придбання Покупцем земельної ділянки, площею 0,7238 га, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Газова, 30, 30-б для обслуговування виробничих приміщень.

Кадастровий номер земельної ділянки –4610136600:03:004:0035.

Згідно з технічним паспортом площа земельної ділянки –0,7238 га, з них: під забудовою –0,4970 га, під твердим покриттям –0,2139 га, озеленення – 0,0129 га.

14.07.2008 року ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури» видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,7238 га, що розташована м.Львів, вул.Газова, 30, 30-б для обслуговування виробничих будівель (а.с.91).

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд встановив, що земельна ділянка на якій розташована будівля позивача та яка знаходиться в користуванні відповідача-1, загальною площею 0,1232 га та земельна ділянка, площею 0,7238 га передана у власність відповідача-3 зазначені під різними кадастровими номерами та різними поштовими адресами, проте, знаходяться поряд, а земельна ділянка, площею 0,7238 га розташована вздовж та прилягає до стіни будівлі позивача.

Згідно з ст.120 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ, із змінами, внесеними згідно із Законом України від 27.04.2007 р. N 997-V, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику. При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Статтею 377 ЦК України від 16.01.2003 року № 435-IV передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

На переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції прийнято при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Місцевий господарський суд правильно застосував норми матеріального права, посилаючись на ст.377 ЦК України та ст.120 ЗК України. Передача у власність частини земельної ділянки, площею 0,7238 га, яка розташована вздовж та прилягає до стіни будівлі позивача є порушенням прав позивача, перешкодою у вільному доступі до будівлі, що належить йому на праві власності та порушенням права власності та права користування земельною ділянкою, яка переходить у власність чи у користування особи, яка придбала у власність будівлю чи споруду.

Відповідач-3 в апеляційній скарзі стверджує, що місцевий господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені для участі у справі.

Проте, на переконання колегії суддів до участі у справі були залучені всі учасники, права та законі інтереси яких може бути порушено.

Також колегією суддів встановлено, що в ході розгляду справи судом не порушені норми матеріального права, а саме вимоги статей 15, 16, 319 ЦК України. Стаття 15 ЦК України гарантує право кожної особи звернутися за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частина 2 ст. 15 ЦК України, гарантує право на захист свого інтересу. Розглядаючи справу, приймаючи рішення, судом не порушено норми ст. 15, та ст. 16 ЦК України. Суд прийняв позовну заяву ТОВ «Будівельна Українська Спілка», яка оспорювала своє невизнане право та інтерес, як того вимагає чинне законодавство України. Твердження заявника, про те, що право, та інтереси позивача ніколи ніким не порушувалися, а права власності чи користування на земельну ділянку позивач ніколи не мав і не має не підтверджуються фактичними обставинами справи. А отже, були всі підстави для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права. При встановленні і дослідженні дійсних обставин справи суд правильно застосував способи захисту прав, які передбачені ст. 16 ЦК України. У суду не було підстав, передбачених ст. 13 ЦК України для відмови у захисті прав.

Господарський суд Київської області вірно застосував вимоги ст.203 та ст.215 ЦК України, щодо визначення недійсності правочину. Вказаними статтями  Цивільного кодексу України не встановлюється обов'язок суду приймати до провадження справи чи відмовляти в її відкритті. Вони встановлюють підстави щодо вірного застосування вимог відносно дійсності правочину. Судом вірно встановлено, що саме здійснені правочини відповідачами порушують права позивача. При оскарженні рішення господарського суду відповідач-3 стверджує, що оскаржуване рішення прийнято господарським судом з порушенням п.п. 1, 2, 3 частини 1 ст. 104, та ч. 4 ст. 22 ГПК. На думку заявника суд першої інстанції необґрунтовано прийняв до розгляду, розглянув та задовольнив у повному обсязі штучно збільшені, зменшені уточнені підстави та предмет позову ТОВ «Будівельна Українська Спілка», оскільки позивачем не дотриманий передбачений цією статтею обов'язків порядок досудового врегулювання спору.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України визнано неконституційним положення щодо необхідності застосування досудового врегулювання спорів. А також зазначено, що можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору. Обов'язкове досудове врегулювання спору, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд не вправі відмовити особі у прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 30.08.2002 року № 01-8/978 «Про рішення Конституційного суду України»від 30.08.2002 р. № 01-8/978 «Про рішення Конституційного Суду України»від 09.07.2002 р. зазначено, що відповідно до п.1 резолютивної частини цього рішення положення ч.2 ст.124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. До внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України та інших актів законодавства господарським судам слід виходити з того, що правові норми, якими встановлено порядок досудового врегулювання спорів, а також наслідки недотримання вимог зазначених норм не можуть застосовуватися у вирішенні господарських спорів.

Таким чином, місцевий господарський суд правомірно визнав частково недійсними ухвалу Львівської міської ради № 1788 від 15.05.2008 року 9-ої сесії 5 скликання про продаж ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»земельної ділянки на вул.Газовій, 30, 30-б у м.Львові, Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.06.2008 року та Державний акт на право власності на земельну ділянку ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»від 14.07.2008 року, оскільки Львівська міська рада винесла оскаржувану ухвалу без з'ясування всіх фактичних обставин чим порушила права позивача на частину земельної ділянки, яка зайнята Будівлею, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Твердження відповідача-3 про те, що суд першої інстанції порушив вимоги статті 15 ГПК України є помилковими, оскільки справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарських суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.

За оцінкою колегії суддів, доводи апеляційного оскарження ТзОВ «Львівський завод теплогазової апаратури»є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарським судом у повному обсязі досліджено обставини господарської справи та надана їм належна правова оцінка, підстав для зміни чи скасування рішення не вбачає.

Керуючись п.4 ч.1 ст.80, 99, 100, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський завод теплогазової апаратури»на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2008 року у справі № 18/553-08/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 17.12.2008 року у справі № 18/553-08/19 залишити без змін.

3. Прийняти відмову від апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2008 року у господарській справі № 18/553-08/19.

4. Апеляційне провадження в частині розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2008 року у господарській справі № 18/553-08/19 припинити.

5. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України.

Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Зеленіна  Н.І.

Судді:

                                                                                                    Жук Г. А.

                                                                                                    Разіна Т. І

Дата відправки