Рішення

від 23.03.2009 по справі 5020-2/094-9/019

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/094-9/019

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" березня 2009 р. справа № 5020-2/094-9/019

За позовом  державного підприємства „Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108; Кримська дирекція залізничних перевезень: 95006, м. Сімферополь, вул. Павленко, 34)

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта” (99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2-Г)

про стягнення збору за подачу та забирання вагонів за серпень-листопад 2008 року в розмірі 335201,86 грн.,

суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Позивача - Мотова Світлана Петрівна, юрисконстульт, довіреність № 158   від 01.01.09;

Відповідача –Майстренко Ігор Евгенович, представник, доручення №  58   від 05.01.09.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Придніпровська залізниця” звернулось до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта” про стягнення збору за подачу та забирання вагонів за серпень-листопад 2008 року в розмірі 335201,86 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач відмовляється сплачувати плату за користування вагонами за серпень-листопад 2008 року виходячи з середньозваженої відстані, що є  безпідставним та суперечить умовам укладених договорів між відповідачем та позивачем. Обґрунтування та інші доводи позивача викладені у позові та письмових поясненнях (том 1 а.с.2-4, том 2 а.с.118-121).

Ухвалою від 03.02.2009 на виконання розпорядження виконуючого обов'язки голови господарського суду міста Севастополя №17 від 02.02.2009 справа №5020-2/094 прийнята до провадження суддею Рибіною С.А., з привласненням номеру 5020-2/094-9/019.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважаючи, що у вимогах позивача сплатити за користування вагонами за серпень-листопад 2008 року з урахуванням середньозваженої відстані відсутні будь-які передумови. На думку відповідача, розрахунок повинен здійснюватися виходячи з кожного путі окремо, як він і сплачений за цей період повністю. Обґрунтування та інші доводи відповідача викладені у відзиві на позов та у клопотанні (том 2 а.с.45-48,124-125).

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством „Придніпровська залізниця” (далі ДП  „Придніпровська залізниця”) та Закритим акціонерним товариством „Стівідорна компанія „Авліта” (далі ЗАТ „СК „Авліта”) 25.05.2005 укладено Договір № ПР/МД-05-4/274-НЮ-3825/дч від 27.09.2005 про експлуатацію залізничної під'їзної колії Закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта”, яка примикає до станції Мекензієві Гори Придніпровської залізниці, та ряд додаткових угод до нього (том 1 а.с.14-30).

У пункті 13  цього Договору встановлено, що Власник колії сплачує Залізниці плату, серед іншого, за подачу, забирання вагонів по таблиці № 1 і таблиці № 2 Тарифного керівництва № 1.

27.03.2006 між Державним підприємством „Придніпровська залізниця” та Закритим акціонерним товариством „Стівідорна компанія „Авліта” укладено Договір № ПР/4ТХ-06-708/НЮ-179 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, предметом якого є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги         (а.с.9-13).

Пунктом 3 Договору № ПР/4ТХ-06-708/НЮ-179 від 27.03.2006  встановлений порядок проведення розрахунків, за яким плата за перевезення визначається у відповідності до Тарифного керівництва № 1 з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею. Додаткові послуги та штрафи  передбачаються розділами 2, 3 Тарифного керівництва № 1 (у тому числі збори, передбачені в пункті 9 розділу 2 Тарифного керівництва № 1) із зазначенням їх ставок (за регульованими тарифами ставки Тарифного керівництва № 1 визначаються із урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею; за вільними тарифами - ставки згідно із затвердженими калькуляціями). Плата за користування вагонами визначається у відповідності до Збірника № 1 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458. На вартість послуг нараховується податок на додану вартість, у встановленому законодавством порядку і відображається у переліках та рахунках ТехПД-4.

У пунктах 1.1 та 1.2 розділу 2 Збірника тарифів на  перевезення вантажів залізничним транспортом України  Тарифне керівництво № 1 (далі Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15 листопада 1999 р. N 551, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 1999 р. за N 828/4121 вказано, що за подачу й забирання навантажених і порожніх вагонів локомотивом залізниці справляється збір у залежності від фактичної кількості поданих і забраних вагонів за звітну добу та від відстані у два кінці. Відстань подачі й забирання вагонів указується в договорі про експлуатацію під'їзної колії (договорі про подачу і забирання вагонів).

У пункті 1.2 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 зазначається, що при наявності на під'їзній колії декількох пунктів подачі й забирання вагонів, розташованих на різних коліях, відстань подачі й забирання вагонів визначається як середньозважена залежно від відстані й кількості вагонів для кожного пункту.

Після прийняття в експлуатацію під'їзного шляху до Верхнього зернового терміналу ЗАТ „СК „Авліта” було підписано Додаткову угоду № 4 від 19.10.2007 до Договору № ПР/МД-05-4/274-НЮ-3825 д/ч від 27.09.2005. Пункт 12 Договору був викладений у новій редакції, а саме: „відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів при подаванні:

- на колії №№1,2,3,4 станції Інженерна Власника -9,83, з них 0,13 км. на балансі залізниці, 9,7 км. на балансі Власника колії;

- на колії Верхнього зернового терміналу – 7,052 км., з них 0,13 км. на балансі залізниці, 6,922 км. на балансі Власника колії”.

Позивач, посилаючись на висновки Головного управління контролю та внутрішнього аудита Придніпровського регіонального управління Укрзалізниця від 09.07.2008 (том 2 а.с.7-8), вважає, що в даному випадку слід застосовувати абзац п'ятий п. 1.2 Тарифного керівництва № 1: “При наявності на під'їзній колії декількох пунктів подачі й забирання вагонів, розташованих на різних коліях, відстань подачі й забирання вагонів визначається як середньозважена залежно від відстані й кількості вагонів для кожного пункту.

На підставі зазначеної вище норми, посилаючись на зміни до пункту 12 Договору за серпень –листопад 2008 року позивачем  було нараховано суму за подачу та забирання вагонів по кожному пункту подачі окремо з урахуванням середньозваженої відстані Залізницею ЗАТ „Стівідорна компанія „Авліта” у розмірі 1549652,4 грн., з урахуванням ПДВ.

Відповідач погодився сплатити лише частину нарахованої суми у розмірі 1214450,54 грн., з урахуванням ПДВ, пояснивши це тим, що сума, яку нарахувало Державне підприємство „Придніпровська залізниця” є безпідставною і суперечить умовам укладених договорів.

Відповідач наполягає, що Договором № ПР/МД-05-4/274-НЮ-3825 д/ч від 27.09.2005 чітко встановлений порядок для нарахування оплати, виходячи з подачі

вагонів до Верхнього зернового терміналу або станції Інженерна окремо, при цьому вагони

подаються одночасно тільки до одного із вказаних місць, у зв'язку з чим визначення  ДП

“Придніпровська залізниця” відстані для розрахунку вартості послуг як

середньозваженої суперечить умовам договору (том 2 а.с.45-48).

При оформленні відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), позивач виходив саме зі середньозваженої відстані подачі й забирання вагонів (том 1 а.с.34-111). Відповідач ці відомості підписував із зауваженнями, сплачував їх частково, виходячи з окремих відстанів від станції Мекензієві Гори до Верхнього зернового терміналу та від станції Мекензієві гори до станції Інженерної.

Ці обставини спричинили звернення ДП „Придніпровська залізниця” до господарського суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів.

При укладенні договорів на обслуговування під'їзних колій ці договори повинні відповідати типовим договорам, наведеним у додатках до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096  (розділ 12 Правил перевезень вантажів).

Сторони мають право у договорі передбачити додаткові умови, які не вказані в типових договорах, якщо ці умови не суперечать Статуту залізниць, Правилам перевезень, типовим договорам.

Статтею 71 Статуту залізниць України передбачається, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами. Якщо підприємство не має свого локомотива, подача і забирання вагонів та маневрова робота провадяться локомотивом залізниці за плату згідно з тарифом.

У статті 62 Статуту залізниць України зазначено, що порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Інструкцією “Про порядок обслуговування і організації руху на

під'їзному шляху ЗАТ “СК “Авліта”, що примикає до станції Мекензієви Гори

Придніпровської залізниці”, яка узгоджена і затверджена в структурних

підрозділах ДП “Придніпровська залізниця”, так само чітко розмежований

порядок подачі вагонів або на Верхній зерновий термінал, або на станцію

Інженерну.

Згідно п. 2.2 Інструкції, подача і прибирання вагонів з (на) ст. Мекензієві гори на (з) 1-у ділянку - Верхній зерновий термінал і на (з) станцію Інженерна 2-ої ділянки проводиться локомотивами залізниці, укладачами потягів ст. Мекензієві Гори маневровим порядком (том 2 а.с.58)

З пунктів 2.10.5, 2.13.14, 2.13.15 Інструкції вбачається, що локомотиви залізниці подавши вагони на Верхній зерновий термінал або ст. Інженерна, слідують на ст. Мекензієві  Гори, не заїжджаючи на інші місця подачі або прибирання вагонів ( том 2 а.с.63, 66-67)

Інструкція не передбачає можливості розстикування складу і залишення частини вагонів на Верхньому зерновому терміналі і подачі частини вагонів, що залишилася, на ст. Інженерна, або в протилежному напрямку, тобто Інструкція не передбачає подачі вагонів одним локомотивом на ст. Інженерна і Верхній зерновий термінал одночасно.

Таким чином, оскільки подача вагонів здійснювалася в кожне з місць подачі окремо, у ДП “Придніпровська залізниця”, відсутні підстави для застосування середньозваженої відстані при розрахунку вартості наданих послуг.

Крім того, ЗАТ “СК “Авліта” є морським терміналом (грузовим комплексом), який відповідно до наказу Міністерства транспорту і зв'язку України від 13.12.2007 №1160 „Про затвердження переліку портових засобів України, які підпадають під дію Міжнародного кодексу з охорони суден та портових засобів” є портовим засобом України Севастопольського морського торгового порту (том 2 а.с.126-128).

Грузовий комплекс ЗАТ “СК “Авліта” Севастопольського морського торгового порту має сертифікат (акт про відповідність портового засобу №1-52), виданий на підставі Міжнародного кодексу  з охорони суден та портових засобів (том 2 а.с. 130).

Відповідно до стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року, затвердженою  Розпорядженням КМУ № 1051-р від 16.07.2008, морський термінал, це виробничо-перевантажувальний комплекс, який розміщений на території морського порту або за її межами, яка прилягає до акваторії порту, і включає інженерні споруди, підйомно-транспортне і інше устаткування, необхідне для забезпечення безпечної стоянки, вантаження-розвантаження судів і обслуговування пасажирів.

В цьому ж документі сказано, що морський порт - це належним чином обладнаний транспортний комплекс, розміщений на відведених в установленому порядку території і акваторії, і призначений для обслуговування судів, пасажирів і вантажів, проведення навантажувально-розвантажувальних робіт і т.д., а так само забезпечення безпечного судноплавства і стоянки судів.

У пункті 1.6 розділу 2 Збірнику тарифів  № 1 обумовлений особливий порядок стягування збору за подачу вагонів на припричальні і портові шляхи.

Згідно умов даного пункту відстань подачі і прибирання вагонів визначається договором між залізницею і портом в двох напрямах від стрілки примикання портових (при причальних) шляхів до шляхів станції або місць вантаження і розвантаження на цих шляхах.

Відповідно до статті 35 Господарсько-процесуального кодексу України, факти що встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (том 2 а .с.131-136).

До матеріалів справи долучено рішення по справі №5020-4/337-5/630 від 16.02.2009, яке набрало законної сили 06.03.2009, в якому встановлено, що у  володінні відповідача знаходиться 5 причалів (№№18-22) і зернові термінали, а так само все необхідне навантажувально-розвантажувальним обладнання, парк спеціальної техніки і інша необхідна інфраструктура. Відповідач наголошує, що основним видом діяльності є перевалювання металу і зернових із залізничного або автомобільного транспорту на морські судна. Крім того, Севастопольською міською державною адміністрацією переданий в оренду ЗАТ “СК “Авліта”, строком на 25 років, ділянку акваторії водного фонду, площею 0,89 га, для використання його в господарській діяльності по перевалюванню вантажів, а так само в ЗАТ “СК “Авліта” створена служба морської безпеки.

Таким чином, враховуючи надані суду докази та специфіку господарської діяльності ЗАТ “СК “Авліта”, суд вважає, що порядок розрахунків повинен проводиться з урахуванням вимог пункту 1.6 розділу 2 Тарифні керівництво №1, тобто розрахунок відстані повинен проводиться від стрілки до Верхнього зернового терміналу або від стрілки до станції Інженерна.

У відзиві на позов відповідач наголошує на тому, що позивачем відповідно до статті 5 Господарсько-процесуального кодексу  не були вжиті всі необхідні дії для досудового врегулювання, тому позивна заява повинна бути залишена без розгляду.

Суд приймає ці доводи відповідача з наступних підстав.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 р. N 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) встановлено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

На підставі вищевикладеного суд вважає вимоги позивача неправомірними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті  49 Господарського процесуального кодексу України при відмові від позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

                    У позові відмовити повністю.

Суддя                                                         підпис                                                       С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 30.03.2009

Розсилка:

1.          Державному підприємству „Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108; Кримська дирекція залізничних перевезень: 95006, м. Сімферополь, вул. Павленко, 34);

2.          Закритому акціонерному товариству „Стівідорна компанія „Авліта” (99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2-Г)

3.          Справа