Постанова

від 06.08.2009 по справі 5020-2/094-9/019

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5020-2/094-9/019

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 серпня 2009 р.                                                                                    № 5020-2/094-9/019  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Першиков Є.В.

суддіДанилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши  матеріали касаційної скаргизакритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта"

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2009р.

у справігосподарського суду № 5020-2/094-9/019міста Севастополя

за позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця"

дозакритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта"

про за участю  представників сторін:позивача –

відповідача –

стягнення 335201,86грн.

Герасюк С.О. дов.№ 515 від 20.02.2009Шляєв І.В. дов. № 397 від 01.01.2009Майстренко І.Є. дов. № 53 від 10.06.2009

                                        В С Т А Н О В И В:

У січні 2009 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду м. Севастополя з позовом до Закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" про стягнення 335201,86 грн. заборгованості по оплаті збору за подавання та прибирання залізницею вагонів на під'їзну колію - причали компанії у серпні-листопаді 2008 року.

Позовні вимоги були вмотивовані укладеними між залізницею та компанією договором про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії ЗАТ"СК"Авліта", нарахуванням збору за подачу та забирання вагонів у відповідності із Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом ( Тарифним керівництвом № 1), від оплати яких компанія частково, на суму позову, відмовилась, про що зроблено застереження в відомостях плати за користування вагонами.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 23.03.2009(суддя Рибіна С.А.) в задоволенні позовних вимог залізниці відмовлено на тих підставах, що ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта" має два термінали перевантаження: Верхній зерновий термінал та станцію Інженерна, подача вагонів на які здійснюється окремо згідно з "Інструкцією про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ЗАТ "СК"Авліта", що примикає до станції Мекензієви Гори Придніпровської залізниці", а відтак і нарахування збору за подавання та прибирання вагонів має здійснюватись окремо по кожній колії, а не по середньозваженій  відстані, як це встановлено Тарифним керівництвом №1.

Крім того,  в мотивувальній частині рішення суду  ЗАТ "Стівідорна компанія  "Авліта" визначена як морський порт, а пунктом 1.6 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 обумовлений особливий порядок стягування збору за подачу вагонів на припричальні і портові шляхи.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2009 ( в складі головуючого судді Плута В.М., суддів Борисової Ю.В., Гонтаря В.І.) за апеляційною скаргою Придніпровської залізниці рішення господарського суду м. Севастополя від 23.03.2009 скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги Придніпровської залізниці задоволені повністю: стягнуто з ЗАТ "Стівідорна компанія  "Авліта" на користь Придніпровської залізниці  335201,86 грн. збору за подачу та прибирання вагонів за серпень-листопад 2008 року та судові витрати.

Постанова апеляційного суду обґрунтована встановленим у договорі між сторонами порядком оплати попередньої оплати та списання залізницею коштів, а також визначеною в договорі про експлуатацію залізничної під'їзної колії ЗАТ "СК"Авліта" відстанню для подавання та прибирання вагонів на кожний з двох перевантажувальних терміналів, Інструкцією, яка лише регулює організацію руху вагонів на під'їзній колії, а порядок нарахування та розрахунок збору за подачу та забирання вагонів цими договорами не визначений, а встановлений Тарифним керівництвом № 1.

Щодо визначення судом першої інстанції ЗАТ "Стівідорна компанія  "Авліта" як морського порту, то апеляційний суд зазначив, що це не є предметом розгляду у даній справі та не має значення для правильного застосування Тарифного керівництва №1.

Не погоджуючись із постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2009, ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта"  звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову апеляційного суду скасувати та відмовити Придніпровській залізниці в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована порушенням норм процесуального права, оскільки укладеними між сторонами Договорами було передбачено обов'язковий досудовий претензійний порядок врегулювання спорів, а залізниця не дотрималась цього процесуального порядку, і господарські суди при вирішенні справи по суті не визнали цю обставину процесуальним порушенням.

В касаційній скарзі ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта"  вважає протиправною встановлення у п.1.2 розділу 2 Тарифного керівництва №1 порядку визначення відстані подачі і забирання вагонів як середньозважену залежно від відстані і кількості вагонів для кожного та  застосування цього пункту Тарифного керівництва № 1 до роботи під'їзної колії компанії.

ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта"  в касаційній скарзі наполягає на застосуванні до порядку розрахунків Інструкції " Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії ЗАТ "СК "Авліта", що примикає до станції Мекензієви Гори Придніпровської залізниці",  наполягає на  визначенні компанії як морського порту і застосування до компанії Тарифного керівництва №1 в частині особливого порядку стягування збору за подачу вагонів на пристаньські і портові колії.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що між державним підприємством "Придніпровська залізниця" та закритим акціонерним товариством "Стівідорна компанія "Авліта" укладено Договір № ПР/МД-05-4/274-НЮ-3825дч  від 27.09.2005 терміном на 5 років про експлуатацію залізничної під'їзної колії ЗАТ "СК "Авліта"( далі –Договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії) , яка примикає до станції Мекензієви Гори Придніпровської залізниці, та ряд додаткових угод до нього. У пункті 13 цього Договору встановлено, що власник під'їзної колії сплачує залізниці плату, серед іншого, за подачу та забирання вагонів по таблиці № 1 і таблиці № 2 Тарифного керівництва № 1.

Після прийняття в експлуатацію під'їзного шляху до Верхнього зернового терміналу ЗАТ "СК "Авліта" сторонами було підписано Додаткову угоду № 4 від 19.10.2007 до Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії, якою пункт 12 Договору був викладений у новій редакції, а саме відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів при подаванні на колії № 1,2,3,4 станції Інженерна власника –9,83 км, з них 0,13 км на балансі залізниці і 9,7 км   на балансі власника; на колії Верхнього зернового терміналу - 7,052 км, з них 0,13 км на балансі залізниці і 6,922 км на балансі власника колії.

Також 27.03.2006 між Придніпровською залізницею та ЗАТ" СК"АВЛІТА" укладено Договір № ПР/4ТХ-06-708/НЮ-179 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, розбіжності по якому сторонами врегульовані. Предметом цього Договору є надання залізницею вантажовласникові послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги.

Пунктом 3 Договору від 27.03.2006 про організацію перевезень вантажів встановлений порядок  проведення розрахунків, яким плата за перевезення визначається у відповідності до Тарифного керівництва № 1 з урахуванням коефіцієнтів, оголошених "Укрзалізницею". Додаткові послуги та штрафи передбачаються розділами 2, 3 Тарифного керівництва №1, у тому числі збори, передбачені в пункті 9 розділу 2 Тарифного керівництва №1 із зазначенням їх ставок. Плата за користування вагонами визначається у відповідності до Збірника №1 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України. На вартість послуг нараховується податок на додану вартість у встановленому законом порядку і відображається у переліках та рахунках ТеПД-4.

В міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми (провізну плату, плату за користування вагонами і контейнерами, додаткові збори, штрафи) з особового  рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами і т. ін.

У пунктах 1.1 та 1.2 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво №1), яке було чинним  на час виникнення спору, встановлено, що за подачу й забирання   навантажених і порожніх вагонів локомотивом залізниці справляється збір у залежності  від фактичної  кількості поданих і забраних вагонів за звітну добу та від відстані у два кінці. Відстань подачі й забирання вагонів указується в договорі про експлуатацію під'їзної колії ( договорі про подачу і забирання вагонів).

Пунктом 1.2 розділу 2 Тарифного керівництва №1 встановлено, що при наявності на під'їзній колії декількох пунктів подачі й забирання вагонів, розташованих на різних коліях, відстань подачі й забирання вагонів визначається як середньозважена залежно від відстані й кількості вагонів для кожного пункту.

Нарахування збору за подачу та забирання вагонів провадиться відповідно до ставок, передбачених таблицями 1 та 2 Тарифного керівництва №1 та з урахуванням  діючих коефіцієнтів.

Судами встановлено, що відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів при подаванні на колії  ЗАТ "СК"Авліта" на кожний пункт навантаження-вивантаження визначена у Додатковій угоді № 4 від 19.10.2007 до Договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії.

Відомості плати за користування вагонами за серпень-листопад 2008 року, до яких включаються в тому числі і збори за подавання, забирання вагонів, складені залізницею з урахуванням середньозваженої відстані залежно від відстані й кількості вагонів для кожного пункту, підписані власником під'їзної колії ЗАТ "СК"Авліта" із застереженнями, із незгодою застосовувати нарахування по середньозваженій відстані. ЗАТ "СК"Авліта" погодився із нарахуваннями залізниці та списанням із попередньої оплати частини нарахованої суми 1214450,54 грн. з ПДВ, з якою відповідач був згодний, а від оплати 335201,86 грн. відмовився.

Стаття 11 ЦК України  підставами для виникнення цивільних прав і обов'язків визначає, зокрема, як договори та інші правочини, так і те, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Таким чином, права і обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного ними договору, а й на підставі норм, установлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини у певних випадках.

Так, ст.71 Статуту залізниць України встановлює, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.

Правилами обслуговування залізничних під'їзних колій ( розділ 12 Правил перевезень вантажів) визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів, примірним договором між залізницею і морським (річковим) портом про обробку вагонів з вантажами.

Стаття 57 Статуту залізниць встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом передбачає у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України, а ст.62 статуту залізниць регулює порядок розрахунків за перевезення і послуги залізниці.

Оскільки стаття 908 Цивільного кодексу  і стаття 307 Господарського кодексу України визначили, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються не лише транспортними кодексами (статутами), а й іншими нормативно-правовими актами, то у господарського суду  немає  правових підстав не застосовувати норми Правил обслуговування під'їзних колій, Правил розрахунків за перевезення та Тарифного керівництва № 1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог залізниці, суд першої інстанції  виходив з того, що ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта" має два термінали перевантаження: Верхній зерновий термінал та станцію Інженерна, подача вагонів на які здійснюється окремо згідно з Інструкцією " Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ЗАТ "СК"Авліта", що примикає до станції Мекензієви Гори Придніпровської залізниці", а відтак і нарахування збору за подавання та прибирання вагонів має здійснюватись окремо по кожній колії, а не по середньозваженій  відстані, як це встановлено Тарифним керівництвом №1.

Крім того,  в мотивувальній частині рішення суду  ЗАТ "Стівідорна компанія  "Авліта" визначена як морський порт, а пунктом 1.6 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 обумовлений особливий порядок стягування збору за подачу вагонів на припричальні і портові шляхи.

Однак, з цими висновками не погодився суд апеляційної інстанції, який обґрунтовано визначив, що  Інструкція  "Про порядок обслуговування і організації руху на під'їзному шляху ЗАТ "СК"Авліта", що примикає до станції Мекензієви Гори Придніпровської залізниці" є місцевою технічною нормою, яка  регулює організацію руху вагонів та локомотивів  на під'їзній колії власника, а не порядок розрахунку та нарахування  збору за подачу та забирання вагонів.

Крім того, апеляційний суд встановив, що ні Договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії, ні Тарифним керівництвом №1 для нарахування збору за подачу і забирання вагонів не ставиться в залежність те, як саме подаються вагони: одним локомотивом з розстановкою на кожен пункт подачі чи різними, оскільки  при розрахунку суми збору за подачу та забирання вагонів враховуються відстань середньозважена, при визначенні якої беруться дані, вказані в п.12 Договору про експлуатацію під'їзної колії, та кількість поданих та забраних вагонів за добу для кожного пункту; при цьому розрахунок проводиться по таблицям 1 та 2 Тарифного керівництва №1, як це передбачено у п.13 Договору про експлуатацію під'їзної колії.

Апеляційний суд ґрунтовно  не погодився із тим, що ЗАТ "СК"Авліта" визначена як морський порт, а пунктом 1.6 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 обумовлений особливий порядок стягування збору за подачу вагонів на припричальні і портові шляхи, оскільки визначення правового статусу ЗАТ "СК"Авліта" не є предметом спору, а сторони в Договорі про експлуатацію під'їзної колії визначили відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів на обидва термінали.

Крім того, договір між залізницею і морським (річковим) портом про обробку вагонів з вантажами Придніпровською залізницею із ЗАТ "Стівідорна компанія "Авліта" не укладався.

На цих підставах суд апеляційної інстанції повторно розглянув справу за наявними у справі доказами у відповідності із ст.101 Господарського процесуального кодексу України і встановив, що залізниця нараховувала збори за подачу і забирання вагонів на підставі відстані, вказаної в Договорі про експлуатацію під'їзної колії, та п.1.2 розділу 2 Тарифного керівництва №1.

          Суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції для відмови в задоволенні позову, що Договором про експлуатацію під'їзної колії встановлений порядок для нарахування оплати, виходячи з подачі вагонів до Верхнього зернового терміналу або станції Інженерна окремо, при цьому вагони подаються одночасно тільки до одного із вказаних місць, у зв'язку з чим визначення залізницею відстані для розрахунку вартості послуг як середньозваженої суперечить умовам Договору.

           Натомість апеляційний суд визнав такий висновок помилковим, оскільки в пункті 12 Додаткової угоди до Договору від 27.09.2005 про експлуатацію залізничної під'їзної колії передбачена тільки відстань ( загальна протяжність під'їзної колії та яка частина знаходиться на балансі залізниці, а яка на балансі відповідача), а не порядок нарахування збору за подачу та забирання вагонів на під'їзну колію. Отже, нарахування збору за подачу та забирання вагонів по середньозваженій відстані встановлено Тарифним керівництвом №1 і не суперечить  укладеному між сторонами договору, яким визначено відстань подавання і забирання вагонів.

Відомості плати за користування вагонами за серпень-листопад 2008 року (до яких включаються в тому числі і збори за подавання, забирання вагонів), складені залізницею з урахуванням середньозваженої відстані залежно від відстані й кількості вагонів для кожного пункту, і нарахування збору в розмірі 1549652,40 грн. здійснено залізницею з урахуванням п.1.2 розділу 2 Тарифного керівництва №1, яким зазначено, що при  наявності на під'їзній колії декількох пунктів подачі й забирання вагонів, розташованих на різних коліях, відстань подачі й забирання вагонів визначається як середньозважена залежно від відстані й кількості вагонів для кожного пункту і на цих підставах позов задовольнив.

Щодо  наполягання ЗАТ "СК"Авліта"  на необхідності дотримання Придніпровською залізницею досудового претензійного порядку врегулювання спорів, то колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що Рішенням Конституційного Суду України  від 09.07.2002 визнано неконституційним встановлення, в тому числі і у договорах,  обов'язкового досудового порядку врегулювання спорів для звернення за захистом порушеного права до суду.

Законом України від 23.06.2005 внесено зміни у ст.5 Господарського процесуального кодексу України, якими дотримання досудового претензійного порядку врегулювання спору визнано правом, а не обов'язком сторони.

Відповідні зміни у  ст.130-136 Статуту залізниць України внесені постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 № 1973.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2009р. у справі № 5020-2/094-9/019 залишити без змін.

Головуючий                                                            Є. Першиков

Судді                                                                                 Т. Данилова

                                                                                             І. Ходаківська