Рішення

від 30.03.2009 по справі 10/15-09-435

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/15-09-435

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2009 р.Справа  № 10/15-09-435

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері»

до відповідача Приватного підприємства «Престиж»

про стягнення 169893,14 грн.  

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін    

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ «Констракшн Машинері» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ПП «Престиж»169893,14 грн., з яких, 151896,80 грн. –основний борг за обладнання, яке позивач поставив відповідачу на підставі   укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 21.05.2008р. №2091; 15996,74 грн. –пеня, що нарахована відповідачу з 21.07.2008р. по 13.01.2009р. за порушення строків оплати поставленого позивачем обладнання; 1999,60 грн. – 3% річних, що також нараховані відповідачу з 21.07.2008р. по 13.01.2009р. за порушення строків поставленого позивачем обладнання.

В процесі розгляду справи позивач надав до суду витребувані документи, що необхідні для вирішення даного спору по суті, а у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, з підстав, викладених у позові.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.02.2009р. та про відкладення розгляду справи від 20.02.2009р., від 16.03.2009р. направлені на адресу відповідача, що зазначена у позові   та є адресою, за якою відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ  Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 04.03.2009р. №21-10/1382-1, який наданий до суду позивачем, та витягом з ЄДРПОУ, який наданий на запит суду Головним управління статистики в Одеській області (вх.№6322 від 18.03.2009р.), а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України у судовому засіданні резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  господарський  суд встановив:  

21.05.2008р. між ТОВ «Констракшн Машинері» (продавець, позивач) і ПП «Престиж»(покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу №2091, згідно з яким, позивач зобов'язується передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити фронтальний навантажувач 424ZХ, виробництва фірми JСВ –Англія (в подальшому обладнання) загальною вартістю 760 000 грн. з ПДВ.

Відповідно до умов цього договору, позивач постачає обладнання відповідно специфікації, що є додатком до цього договору і складає його невід'ємну частину (п.1.2. договору); позивач  здійснює постачання обладнання на умовах DDР –м. Одеса, склад відповідача (п.2.1. договору); позивач  здійснює постачання обладнання протягом 1 (однієї) календарної неділі від дня зарахування на його рахунок оплати згідно з п.3.3.1. даного договору і надання зі сторони відповідача довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей (п.2.2. договору); датою постачання буде вважатися дата, вказана у видатковій накладній.

Водночас умовами цього договору встановлено, що відповідач  здійснює оплату обладнання у такий спосіб: не пізніше десяти банківських днів від дати підписання цього договору відповідач перераховує на поточний рахунок позивача 83,8% вартості обладнання, що становить еквівалент 637 000 грн. (п.3.1.1. договору); не пізніше 30 календарних днів від дати відвантаження обладнання зі складу позивача відповідач перераховує на поточний рахунок позивача 8,1% вартості обладнання, що становить еквівалент 61500 грн. (п.3.1.2. договору); не пізніше 60 календарних днів від дати відвантаження обладнання зі складу позивача відповідач перераховує на поточний рахунок позивача 8,1% вартості обладнання, що становить еквівалент 61500 грн.  (п.3.1.3. договору); датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок позивача (п.3.3. договору).

Умовами п.4.2. цього договору встановлено, що  у випадку порушення відповідачем термінів оплати, передбачених п.3.1.2.-3.1.3. даного договору, відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення.

Додатком №1 до цього договору є підписана сторонами специфікація обладнання, що  поставляється позивачем відповідачу за даним договором.

Також сторонами підписаний Додаток №2 до цього договору, згідно з яким, у зв'язку з дооснащенням фронтального навантажувача вартість обладнання збільшується на 14448,40 грн. і перераховується відповідачем наступним чином: не пізніше 30 календарних днів від дати відвантаження обладнання зі складу позивача відповідач перераховує на поточний рахунок позивача 50% вартості до оснащення обладнання, що становить 7 224,20 грн. (п.2 Додатку); не пізніше 60  календарних днів від дати відвантаження обладнання зі складу позивача відповідач перераховує на поточний рахунок позивача 50% вартості до оснащення обладнання, що становить 7 224,20 грн. (п.3 Додатку).

Разом з тим, господарським судом встановлено, що 21.05.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв фронтальний навантажувач 424ZХ загальною вартістю 774448,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000929 від 21.05.2008р. та довіреністю відповідача на одержання товарно-матеріальних цінностей серії ЯИТ №635320 від21.05.2008р.

04.06.2008р. відповідач здійснив оплату поставленого позивачем обладнання в сумі 622 551,60 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача №105, а залишок боргу в сумі 151896,80 грн. відповідачем не сплачений, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, в якому, окрім стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар, відповідач також просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 15996,74 грн. та 3% річних в сумі 1999,60 грн., що нараховані позивачем за порушення відповідачем строків оплати поставленого товару.    

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом між сторонами у справі укладений договір,  за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар загальною вартістю 774448,40 грн. (із врахуванням вартості до оснащення товару), а відповідач зобов'язався  прийняти та оплатити товар відповідно до встановленого сторонами графіку оплати, а саме: до 04.06.208р. оплатити позивачу 637 000 грн.; до 20.06.2008р. оплатити позивачу 68724,20 грн.; до 21.07.2008р. оплатити відповідачу 68724,20 грн.

Вище встановлені обставини справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо поставки товару відповідачу, а саме 21.05.2008р. поставив відповідачу товар загальною вартістю 774448,40 грн.  В свою чергу відповідач поставлений позивачем товар оплатив частково, а саме 04.06.2008р. перерахував позивачу  622 551,60 грн., а залишок боргу в сумі 151896,80 грн. відповідачем не сплачений ані в установлений у договорі строк, ані на момент розгляду даної справи. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.

Отже, виходячи із встановлених обставин справи, які свідчать про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу,  господарський суд дійшов висновку про їх задоволення.   

Водночас господарський суд дійшов висновку і про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені.  

Так, вищевстановленими обставинами справи доведений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару  у строк, встановлений умовами  договору.    

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу вимог п.3 ч.1 ст.611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, зокрема, пені. Вимогами ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення строків оплати поставленого товару  передбачена  умовами п.4.2.  укладеного між сторонами договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з розрахунком  пені, який здійснений позивачем з 21.07.2008р. по 13.01.2009р. виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ на день прострочення, сума пені становить 15996,74 грн.

Також задоволенню підлягають і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних, сума яких, згідно з розрахунком позивача становить 1999,60 грн.

Такого висновку господарський суд дійшов з огляду на вищевстновлені обставини  справи, які свідчать про порушення відповідачем строків оплати поставленого позивачем товару, та вимоги ч.2 ст.625 ЦК України, згідно з якою, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому в силу вимог ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності  за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері»задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Престиж»(65033, м. Одеса, пров. Пржевальського,7, код ЄДРПОУ 31209562, р/рахунок 26009267878 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 328016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері»(04086, м. Київ, вул. Петропавлівська,54-А, код ЄДРПОУ 32828388 р/р 26002962481117 в Київській філії Першого Українського Міжнародного Банку, МФО 322755) основний борг в сумі 151 896 (сто п'ятдесят одна тисяча вісімсот дев'яносто шість) грн. 80 коп.; пеню в сумі 15996 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 74 коп.; 3% річних в сумі 1999 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 1698 (одна тисяча шістсот дев'яносто вісім) грн. 93 коп.; витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

        Рішення підписане 31 березня 2009 року.

Суддя                                                                                       Смелянець Г.Є.