Рішення

від 01.04.2009 по справі 20/15-09-457

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/15-09-457

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2009 р.Справа  № 20/15-09-457

За позовом: Прокурора Фрунзівського району в інтересах держави в особі Фрунзівської районної державної адміністрації

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса”

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання звільнити зайняту земельну ділянку

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

Від прокурора: Лянна О.А.- за посвідченням № 98 від 04.11.1998 року;

Від позивача: не з'явились;

Від відповідача: не з'явились;

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Фрунзівського району Одеської області в інтересах держави в особі Фрунзівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса”, в якій просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від                     01.04.2008 року, укладений між Фрунзівською районною державною адміністрацією та  Товариством з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса”; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса” звільнити зайняту земельну ділянку, загальною площею 476 га, із земель резерву та запасу Карабанівської сільської ради Фрунзівського району та повернути її за належністю Фрунзівській районній державній адміністрації та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що 01.04.2008 року, на підставі розпорядження в.о. голови Фрунзівської районної адміністрації № 189/2008 від                 04.03.2008 року, між Фрунзівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса” був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса” було передано в оренду земельну ділянку, загальною площею 476 га, в тому числі із земель резерву та запасу Карабанівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 364 дні, проте зазначений договір підлягає визнанню недійсним, оскільки порядок набуття ТОВ „Біоленд-Одеса” права оренди зазначеної ділянки суперечить чинному законодавству з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України „Про оренду землі”, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Однак, в порушення ч. 1, ч. 7 ст. 123 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 20, ст. 50 Закону України „Про землеустрій”, п.п. 9, 10, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, ст.ст. 9, 35 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”, межі спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) не визначалися, проект землеустрою щодо відведення              ТОВ „Біоленд-Одеса” земельної ділянки, загальною площею 476 га, в тому числі із земель запасу - 180 га, земель резерву - 296 га Карабанівської сільської ради Фрунзівського району взагалі не був ані розроблений, ані погоджений з відповідними органами, позитивних   висновків державної землевпорядної експертизи цей проект землеустрою не отримував і у встановленому порядку не затверджувався. Крім того, розпорядження в.о. голови Фрунзівської   районної державної адміністрації № 189/2008 від 04.03.2008 року, на підставі якого був укладений спірний договір оренди земельної ділянки, за протестом прокурора взагалі було скасоване, про що свідчить розпорядження голови Фрунзівської районної державної адміністрації № 862 від 07.11.2008 року.

Отже, оскільки порядок набуття ТОВ „Біоленд-Одеса” права оренди земельної ділянки не був дотриманий, до того ж спірний договір оренди земельної ділянки від 01.04.2008 року не був зареєстрований у встановленому законом порядку, зазначені обставини, з огляду на ч. 1, ч. 3             ст. 215 ЦК України, ч. 2 ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, є підставою для визнання договору оренди недійсним та у відповідності до ст. 387 ЦК України –підставою для витребування земельної ділянки із незаконного володіння ТОВ „Біоленд-Одеса”.  

У судовому засіданні 01.04.2009 року прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, суд доходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2008 року, на підставі розпорядження                      в.о. голови Фрунзівської районної адміністрації № 189/2008 від 04.03.2008 року щодо надання дозволу ТОВ „Біоленд-Одеса” на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 476 га, в тому числі із земель резерву та запасу Карабанівської сільської ради, в оренду, терміном на 10 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, між Фрунзівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса” був укладений договір оренди земельної ділянки, строком на 364 дні.

Відповідно до зазначеного договору оренди Товариству з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса” було передано у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 476 га, в тому числі із земель резерву та запасу Карабанівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 01.04.2008 року.

Згідно п. 9, п. 11 договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5 відсотка вартості земельної ділянки щомісяця до першого числа наступного за звітним місяця, а повний розрахунок до 1 листопада.

Відповідно до приписів ст.ст. 13, 41 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Детальне регулювання відносини найму земельної ділянки міститься в Законі України “Про оренду землі”.

Так, згідно ст. 13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 6 зазначеного закону, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України „Про оренду землі”, відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору  недійсним відповідно до закону.

Згідно ст. 123 Земельного кодексу України, рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості) приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Розробленій проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами. Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається  разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

У відповідності до ст. 20 Закону України „Про землеустрій”, землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. У відповідності                                          до ст. 50 означеного закону, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Згідно із п.п. 9, 10, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Крім того, статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, що цілком кореспондується з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, відповідно до якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Однак, як свідчать матеріали справи, а саме лист Відділу Держкомзему у Фрунзівському районі Одеської області № 25-01-17/147 від 20.01.2009 року, в порушення вищезазначених норм, проект землеустрою щодо відведення ТОВ „Біоленд-Одеса” земельної ділянки, загальною площею 476 га, в тому числі із земель резерву та запасу Карабанівської сільської ради, в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не був розроблений, з відповідними органами не погоджувався, позитивних висновків державної землевпорядної експертизи не отримував та у встановленому порядку не затверджувався, аукціон (земельні торги) з приводу надання в оренду зазначеної ділянки не проводилися, межі зазначеної ділянки в натурі (на місцевості) не визначалися.

Крім того, розпорядження в.о. голови Фрунзівської районної державної адміністрації             № 189/2008 від 04.03.2008 року щодо надання дозволу ТОВ „Біоленд-Одеса” на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 476 га, тому числі із земель резерву та запасу Карабанівської сільської ради, в оренду, терміном на 10 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого був укладений спірний договір оренди земельної ділянки, за протестом прокуратури Фрунзівського району Одеської області було скасоване розпорядженням голови Фрунзівської районної державної адміністрації № 862/2008 від 07.11.2008 року.

Таким чином, договір оренди від 01.04.2008 року був укладений без належного рішення органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Зазначене цілком кореспондується із приписами статей 18 та Закону України „Про оренду землі”, згідно до яких договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, проведеної у порядку, встановленому законом.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 01.04.2008 року був зареєстрований в книзі записів договорів оренди землі райдержадміністрації 01.04.2008 року за № 78, проте, відповідно до п. 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, державну реєстрацію договору оренди землі у книзі реєстрації здійснюють структурні підрозділи Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах шляхом внесення записів до книги реєстрації. Тобто спірний договір оренди не був зареєстрований у встановленому законом порядку та ТОВ „Біоленд-Одеса”, в порушення п. п. 2, 3 ст. 125 Земельного кодексу України приступило до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу.

Зазначене цілком кореспондується зі ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, відповідність змісту правочину Цивільному та Господарському кодексам України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, натомість його суперечність зазначеним вимогам і є підставою для визнання такого договору недійсним.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Прокурора Фрунзівського району Одеської області, заявлені в інтересах держави в особі Фрунзівської районної державної адміністрації, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від                     01.04.2008 року, укладеного між Фрунзівською районною державною адміністрацією та  Товариством з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса”, зобов'язання ТОВ „Біоленд-Одеса” звільнити зайняту земельну ділянку, загальною площею 476 га, із земель резерву та запасу Карабанівської сільської ради Фрунзівського району та повернення її за належністю Фрунзівській районній державній адміністрації є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. слід покласти на відповідача.      

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.04.2008 року, укладений між Фрунзівською районною державною адміністрацією (66700, Одеська область,                        смт. Фрунзівка,  вул. Леніна, 67, код 04057238) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса” (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31/27, літ. А, код ЄДРПОУ 35677434).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса” (01030,                м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31/27, літ. А, код ЄДРПОУ 35677434) звільнити земельну ділянку, загальною площею 476 га, із земель резерву та запасу Карабанівської сільської ради Фрунзівського району та повернути її Фрунзівській районній державній адміністрації (66700, Одеська область, смт. Фрунзівка,  вул. Леніна, 67, код 04057238)

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Біоленд-Одеса” (01030,                    м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31/27, літ. А, код ЄДРПОУ 35677434)

-  на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 -  держмито в сумі 85 /вісімдесят п"ять/ грн.

-  на користь Державного бюджету України на п/р  31217259700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області,  банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050000 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн.             

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

            Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.

рішення підписано 6.04.2009р.