Ухвала

від 29.10.2013 по справі 2а-7088/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 р. Справа № 9104/180995/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Онишкевича Т. В., Попка Я. С.

з участю секретаря судового засідання Дембіцької Х. М.

представника особи, яка подала

апеляційну скаргу (відповідача) ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року по справі №2а - 7088/12/1370 за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

УСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова і просила скасувати прийняте 10 травня 2012 року податкове повідомлення - рішення за №0000381721, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 34 342 гривні 50 коп., з яких 27 474 гривень - основного платежу та 6 868 гривень 50 коп. - штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки податкового органу, викладені у акті перевірки, не відповідають обставинам фактичних взаємовідносин із контрагентами та ґрунтуються на непідтверджених домислах щодо нікчемності правочинів, укладених з контрагентами ПП «Захід - Торг» та ПП «Будпрод - Захід». Крім цього, в Акті перевірки, як підставу для висновку про заниження податку на додану вартість, відповідач посилається на відсутність у контрагентів трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь - якого виду діяльності, що в свою чергу свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту, а самі господарські операції не мають реального товарного характеру. Наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними. Також, позивач посилається на те, що анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість даних контрагентів відбулося після надання позивачу податкових накладних, а самі підприємства - контрагенти перебувають у Єдиному державному реєстрі. У зв'язку з викладеним вважає доводи, викладені у Акті перевірки, безпідставними, необґрунтованими та такими що суперечать чинному законодавству України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача від 10 травня 2012 року №0000381721.

Відповідач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції і подав до Львівського апеляційного адміністративного суду на вказану постанову суду апеляційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті обставини, що відповідно до ст. ст. 54, 58 Податкового кодексу України у випадку наявності за результатами перевірок даних про заниження або завищення суми податкових зобов'язань платника податків контролюючий орган самостійно визначає суми грошових зобов'язань, зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування. У випадку винесення обвинувального вироку або рішення про закриття кримінальної справи про злочин, предметом якого є податки, збори, за нереабілітуючими підставами, податковий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання та прийняти податкове повідомлення - рішення. До набрання законної сили рішенням суду складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення - рішення забороняється. Проте, дане положення не застосовується у випадку вручення податкового повідомлення - рішення до порушення кримінальної справи. Тобто, в інших випадках, зокрема, у випадках порушення кримінальної справи про злочин, що не пов'язаний із податками та зборами, податковий орган визначає податкові зобов'язання та відповідно приймає податкове повідомлення - рішення. Неприйняття податкового повідомлення - рішення спричинить відсутність усіх необхідних елементів складу злочину і фактично дозволить винним особам уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 205, 358 Кримінального кодексу України. Таким чином, як зазначає відповідач, норми Податкового кодексу України визначають випадки неприйняття рігшенння до набрання законної сили судовим рішенням, а саме: у випадку призначення перевірки у межах кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України; проведення перевірки стосовно платника податків, щодо якого порушено кримінальну справу; на момент порушення кримінальної справи встановлено заподіяні збитки внаслідок вчичення кримінально карного діяння; перевірку проведено на підставі постанови слідчого з метою перевірки попередньо встановленого розміру заподіяних наслідків. Проте, судом першої інстанції, при постановленні оскаржуваного рішення, не враховано вищевикладених доводів.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у відповідності до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку процесуального правонаступництва замінено відповідача: Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу, підтримала обставини, викладені на обґрунтування доводів апеляційної скарги і вважає, що постанова суду першої інстанції із зазначених підстав підлягає скасуванню і у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Представник позивача не погодилася з апеляційною скаргою відповідача і зазначила в судовому засіданні, що суду першої інстанції представлені документи, які були досліджені в судовому засіданні і які підтверджують безпідставність висновків перевірки та прийнятого рішення, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, доводи представника особи, яка подала апеляційну скаргу та представника позивача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення - рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Пунктом 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно - розшукову діяльність, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність.

Тобто, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення - рішення не приймає до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Проте, як зазначає суд першої інстанції, всупереч викладеним положенням відповідач за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону на підставі постанови слідчого по кримінальній справі, прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення, незважаючи на відсутність судового рішення в кримінальній справі, що набрало законної сили.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_3, 17 липня 2007 року зареєстрована у виконавчому комітеті Львівської міської ради і отримала Свідоцтво про державну реєстрацію. 18 липня 2007 року позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби і вона перебувала на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Сихівському районі м. Львова.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23 вересня 2009 року, виданого Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова, індивідуальний податковий номер №100246353 , позивач була платником податку на додану вартість і вказне свідотцво анульоване 30 червня 2011 року.

Із 05 по 11 квітня 2012 року посадовими особами відповідача проведено документальну виїзну позапланову перевірку з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет позивачем податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій із ПП «Захід - Торг» та ПП «Будпрод - захід» за період із 01 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

Перевірку проведено на підставі Постанови про призначення позапланової виїзної документальної перевірки від 01 березня 2012 року, винесеної слідчим слідчої групи - старшим слідчим СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові капітаном податкової міліції Лещухом І. Я. в ході кримінального провадження по розслідуванню кримінальної справи №139 - 0637, порушеної за фактами фіктивного підприємництва та підробки документів, за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 205 ч. 2, 358 ч. 2 Кримінального кодексу України.

У зв'язку з цим 03 квітня 2012 року відповідачем було видано наказ на проведення позапланової виїзної перевірки за №75 та 05 квітня 2012 року направлення за №48.

Згідно змісту зазначеного наказу, його видано на виконання вищевказаної постанови слідчого у відповідності до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки 19 квітня 2012 року відповідачем складено Акт перевірки №345/17 - 2/НОМЕР_1, у якому викладено висновки перевірки щодо виявлених порушень позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, пп.7.2.1 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 27 474 гривні.

На підставі акта перевірки та виходячи із викладених у акті висновків, відповідачем 10 травня 2012 року винесено податкове повідомлення - рішення за №0000381721, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34 342 гривні 50 коп., з яких 27 474 гривні - основного платежу та 6 868 гривень 50 коп. - штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих рахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності розміру суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення - рішення.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отриманої постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Як передбачено пп. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отриманої постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, постановлено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення - рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення - рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно - розшукову діяльність, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно - розшукову діяльність.

Тобто, відповідачем всупереч наведеним нормам, прийнято податкове повідомлення - рішення за результатами проведеної позапланової виїзної перевірки позивача, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону, на підставі постанови слідчого по кримінальній справі.

Згідно ст. 2 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та докази, представлені сторонами на підтвердження обставин, якими вони обгрунтовують свої доводи та заперечення, вищезазначені норми Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, прийняв оспорюване рішення хоча і в межах наданих законом повноважень, проте всупереч закону та за відсутності підстав для його прийняття.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.

Обставини, викладені відповідачем на обґрунтування доводів апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки вони ґрунтуються на помилковому трактуванні положень Податкового кодексу України, якими врегульовано спірні правовідносини.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на можливість уникнення винними особами кримінальної відповідальності у випадку невизначення контролюючим органом податкових зобов'язань платника податку за результатами проведеної перевірки, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставним, оскільки такі твердження не узгоджуються із змістом відповідних статей Глави 5 Кримінально - процесуального кодексу України ( в редакції 1960 року), а також Глави 4 Кримінального процесуального кодлекус України (від 13 квітня 2012 року), які визначають поняття доказів, предмету доказування у кримінальній справі, а також порядок збирання, дослідження та оцінки доказів.

Крім цього, відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач, суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення і викладені в апеляційній скарзі доводи не підтверджують законності оспорюваного рішення.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. ст. 159, 195, 196, 198, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року по справі №2а - 7088/12/1370 за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, а у випадку складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України - у цей же строк з дня складення ухвали суду в повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Т. В. Онишкевич

Я. С. Попко

Ухвалу в поному обсязі складено 04 листопада 2013 року.