Рішення

від 14.04.2009 по справі 2/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.09                                                                                           Справа№ 2/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Кузнецова Ю.А., представника відповідача Огоновського І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоілком-Україна ”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Леопрінт”, м. Пустомити про стягнення 981594 грн. 38 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фоілком-Україна”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Леопрінт”, м. Пустомити про стягнення 1301594 грн. 38 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 05.02.2009р. призначив розгляд справи на 19.02.2009р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 05.03.2009р., 26.03.2009р., в судовому засіданні 26.03.2009р. оголошувалась перерва до 06.04.2009р., в судовому засіданні 06.04.2009р. оголошувалась перерва до 10.04.2009р., в судовому засіданні 10.04.2009р. оголошувалась перерва до 14.04.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість за товар становила 1249836 грн. 84 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано пеню сумі 39308 грн. 98 коп., втрати від інфляції в сумі 12448 грн. 56 коп.

03.03.2009р. представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій, у зв'язку з частковою оплатою заборгованості, просить стягнути з відповідача 1099836 грн. 84 коп. боргу, пеню сумі 39308 грн. 98 коп., втрати від інфляції в сумі 12448 грн. 56 коп.

В судовому засіданні 26.03.2009р. представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій, у зв'язку з частковою оплатою заборгованості, просить стягнути з відповідача 929836 грн. 84 коп. боргу, пеню сумі 39308 грн. 98 коп., втрати від інфляції в сумі 12448 грн. 56 коп.

В судових засіданнях представник відповідача позовні вимоги визнав повністю.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

1 вересня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №18.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві (відповідачу)  продукцію, а покупець зобов'язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач протягом вересня-листопада 2008р. поставив і передав у власність відповідачу товар на загальну суму 1349836 грн. 84 коп., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (оригінали накладних та довіреностей оглянуті в судовому засідання, належно завірені копії долучені до матеріалів справи).

Пунктом 4.1. договору поставки №18 від 01.09.2008р. передбачено, що розрахунок за цим договором між постачальником (позивачем) та покупцем (відповідачем) провадиться в строк 60 календарних днів з моменту передачі покупцю кожної окремої партії товару на підставі рахунку-фактури постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача та відповідача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 929836 грн. 84 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 5.2. договору поставки №18 від 01.09.2008р., у разі несвоєчасного розрахунку покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми боргу, а також зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 39308 грн. 98 коп. та інфляційні втрати в розмірі 12448 грн. 56 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 929836 грн. 84 коп. основного боргу, 39308 грн. 98 коп. пені та 12448 грн. 56 коп. втрат від інфляції.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Леопрінт”, м. Пустомити, вул. Грушевського, 33, Львівська область (ідентифікаційний код 02467587) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фоілком-Україна”, м. Львів, вул. Під Голоском, 27 (ідентифікаційний код 34306922) 929836 грн. 84 коп. основного боргу, 39308 грн. 98 коп. пені, 12448 грн. 56 втрат від інфляції, 13015 грн. 94 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя