Рішення

від 30.03.2009 по справі 5/7-221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/7-221

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" березня 2009 р.Справа № 5/7-221

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОСКОП УКРАЇНА”, бульвар І.Лепсе, буд..55, м.Київ, 03065

до   Фермерського господарства “АНТЕЙ –4”, с. Монастириха, Гусятинського району, Тернопільської області, 48215

За участю представники від:

Позивача: Литвиненко Ю.М. –представник (дов.№3 від 21.10.2008р.)

Відповідача: Ланова Г.М. –голова фермерського господарства

Суть справи :

       В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст.20,22 81-1 ГПК України.

       Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОСКОП УКРАЇНА”” звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з фермерського господарства “Антей-4” –123596грн. 85коп., із них 112360грн. 78коп. боргу за товар поставлений згідно договорів №8НК05/ТЕОМ від 17.03.2008р. та №8ЗК07/ТЕОМ від 04.06.2008р. та 11236грн.07коп.штрафу. Одночасно, в тексті позовної заяви позивач звернувся з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу в межах ціни позову.

       Представник позивача повідомив, що відповідачем частково сплачено борг в сумі 4982,56грн., в доказ чого надав виписку банку про рух коштів на рахунку позивача.

       Відповідач  у відзиві на позов, його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги визнає в частині стягнення суми основного богу, при цьому пояснив, що ним дійсно одержано від позивача насіння кукурудзи, яке використано за призначенням –ним засіяно значні площі, проте 2008 рік виявився не урожайним (згідно довідки управління статистики урожайність кукурудзи становила 30,6центнера з гектара) і у відповідача відсутні техніка та для обробки землі та збирання врожаю, а також кошти на рахунку в банку, необхідні для погашення заборгованості, і , враховуючи наведені обставини, вважає, що відповідно до ст. 614 ЦК України, яка передбачає, що необхідною умовою відповідальності за порушення зобов'язання є вина боржника, а господарство не мало можливості виконати свої зобов'язання, а тому відсутні підстави для стягнення штрафу, у зв'язку з чим просить суд відмовити в позові в частині стягнення 11236,07грн. штрафу. Одночасно відповідач у відзиві на позов заявив клопотання про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення боргу до часу збирання урожаю –до жовтня 2009р.          

       Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарським судом встановлено наступне:

-          17 березня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу №8 НК 05/ТЕОМ,  далі –договір 1, згідно з умовами якого Продавець (позивач по справі) зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець (відповідач по справі) оплатити та прийняти товар, найменування, вид обробки, одиниця виміру, кількість та ціна якого, визначені в додатку до договору, а саме: згідно додатку №1 від 17.04.2008р. до договору 1, - насіння кукурудзи  «Кишку 4220», (далі - товар).

-          Згідно пункту 2.2. договору 1 Покупець зобов'язався здійснити авансовий платіж у розмірі 20% вартості кожної окремої партії товару, а решту вартості сплатити згідно графіку: до 01.09.2008р. –60% вартості партії товару, до 01.10.2008р. –ще 20%, повний розрахунок здійснити до 01.10.2008р. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

-          04 червня 2008 року між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу №8 ЗК07/ТЕОМ,  далі –договір 2, згідно з умовами якого Продавець (позивач по справі) зобов'язався продати, а Покупець (відповідач по справі) - купити засоби захисту рослин згідно специфікацій, визначених у додатках, які є невід'ємною частиною договору, при цьому найменування товару, кількість, ціна та загальна вартість, визначені в додатку №1 від 04.06.2008р. до даного договору.

-          Згідно пункту 2.4. договору 2 Покупець зобов'язався здійснити передплату у розмірі 20% вартості кожної окремої партії товару, а решту вартості сплатити згідно графіку: до 01.09.2008р. –45% вартості партії товару, до 01.11.2008р. – ще 35%, повний розрахунок здійснити до 01.11.2008р. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

-          Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526, 525 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться . Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його  умов не допускається.

-          Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договорів на підставі додатку №1 від 17.04.2008р. до договору 1,  додатку №1 від 04.06.2008р. до договору 2 передав відповідачу по видаткових накладних № АТ-0000318 від 30.04.2008р. та №АТ-0000730 від 20.06.2008р. через представника останнього згідно виданих йому довіреностей серії ЯЛФ №317581 від 21.04.2008р., серії ЯЛФ №317586 від 20.06.2008р. товар (насіння кукурудзи, засоби захисту рослин) на загальну суму 146142грн.07коп.

-          Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, і станом на день подання позову заборгованість останнього становить 112360грн.78коп.

-          Проте, як вбачається із наданої позивачем виписки банку про рух коштів на його рахунку від 14.01.2009р., і що підтвердив повноважний представник позивача в судовому засіданні, відповідач 14.01.2009р., тобто до звернення позивачем з позовом до суду (05.02.2009р. вх.№0215(н)) частково сплатив борг в сумі 4982грн.56коп., а тому позов в цій частині заявлений безпідставно і задоволенню не підлягає.

-          Таким чином, заборгованість відповідача становить 107378грн.22коп., що також визнав  повноважний представник відповідача в судовому засіданні.

-          Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про оплату отриманого згідно договорів товару не надав, а тому позов в частині стягнення боргу  в сумі 107378грн.22коп. підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і визнаний відповідачем.

-          Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином  і у  встановлений строк, відповідачем   дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договорів (п.6.5 договору 1, п. 5.4. договору 2), у вигляду сплати штрафу у розмірі 10% від суми неоплаченої вартості товару, що становить 11236грн.07коп.

-          Однак, приймаючи до уваги клопотання відповідача про незастосування штрафних санкцій, враховуючи, що порушення строків оплати товару виникло внаслідок важкого фінансового стану фермерського господарства, який спричинений не врожайністю 2008 року (згідно довідки управління статистики урожайність кукурудзи становила 30,6 центнера з гектара), складною ситуацією в фінансовому секторі держави внаслідок світової фінансової кризи, яка призвела до значного зниження цін на сільськогосподарську продукцію, а також у зв'язку з початком весняно - польових робіт,  тому суд вважає за можливе на підставі п.3ст.83 ГПК України, ст.233 Господарського Кодексу України ч.3ст.551 ЦК України зменшити розмір штрафу на 50% і стягнути з відповідача 5618грн.07коп.  

     Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення в частині стягнення боргу, проти якого заперечує повноважний представник позивача в судовому засіданні, беручи до уваги характер господарських правовідносин, що виникли між сторонами, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан та можливість настання негативних наслідків в першу чергу для стягувача при затримці виконання рішення господарського суду,  суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду.

      Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу в межах ціни позову, викладеного в тексті позовної заяви в порядку ст.66, 67 ГПК України, то суд, приймаючи до уваги, що позивачем не зазначено, чому саме невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду про стягнення коштів, також не надано доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а отже, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому дане клопотання позивача задоволенню не підлягає.

      Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам з врахування суми, на яку зменшено штраф.      

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 66, 67, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд                                                                             

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фермерського господарства “АНТЕЙ –4”, с. Монастириха, Гусятинського району, Тернопільської області, код 33231940,  на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроскоп Україна", бульв. І.Лепсе, буд.55, м.Київ, код 32154038 –107378грн.22коп. боргу, 5618грн.07коп. штрафу, 1186грн.14коп. витрат по сплаті державного мита, 113грн.24коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.          В решті позову –відмовити.

 На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 03.04.2009р

Суддя