7/42/09
У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
26.03.09 Справа №7/42/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників сторін:
від позивача – Овлах Р.В. (довіреність № 10/01-08 від 10.01.2008 р.);
Яценко Д.В. (довіреність № 26/03-09 від 26.03.2009 р.)
від відповідача – Барінов О.М. (довіреність № 011.03-38 від 22.12.2008 р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (м. Запоріжжя)
на рішення господарського суду Запорізької області від 06.01.2009 р.
у справі № 7/42/09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс» (м. Запоріжжя)
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий
комбінат» (м. Запоріжжя)
про стягнення суми,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будімпекс» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» 4176,26 грн. заборгованості.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.01.2009 р. у справі № 7/42/09 (суддя Кутіщева Н.С.) позовні вимоги задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 4176,26 грн. основного боргу. Відшкодовано позивачу за рахунок відповідача 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим судовим актом, ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (відповідач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду запорізької області від 06.01.2009 р. у справі № 7/42/09 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач вважає рішення суду незаконним, стверджує, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального права.
Зокрема, заявник посилається на те, що судом першої інстанції спір було вирішено в дуже короткий термін без участі представників сторін та витребуваних судом документів, чим грубо порушені процесуальні права ВАТ «ЗАлК» передбачені статтями 4-2, 4-3 та 22 Господарського процесуального кодексу України.
Оскаржуючи судове рішення відповідач також посилається на те, що взаємовідносини сторін є договірними. Вважає, що позивач навмисно не представив суду Договір купівлі-продажу № 17Д(2007), укладений між ТОВ «Будімпекс» і ВАТ «ЗАлК», який є головним доказом у справі. На думку відповідача, висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та нормам діючого законодавства України.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.02.2009 р. апеляційна скарга ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 26.03.2009 р.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 547 від 26.03.2009 р. справу № 7/42/09 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Федоров І.О. (доповідач), судді Коробка Н.Д., Кричмаржевський В.А.
В судовому засіданні представник заявника (відповідача у справі) підтримав у повному обсязі вищевикладені доводи в обґрунтування своїх вимог.
Позивач у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю «Будімпекс» апеляційну скаргу відповідача не визнає, свої доводи виклав у письмовому відзиві. Мотивує, зокрема, тим, що вимоги позивача по справі № 7/42/09 не ґрунтуються на договірних відносинах. Поставка товару за спірними видатковими накладними була позадоговірною, тому позивач, ще до подання позову звернувся до відповідача з повідомленням від 12.12.2008 р. (вих. № 12/юр) про сплату товару, яку останній залишив без задоволення.
Посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції у справі – без змін.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали вищевикладені доводи в обґрунтування своїх вимог.
За клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2007 р. на підставі видаткових накладних № БИ-0018693 від 21.12.2007 р. (на суму 203,54 грн.), № БИ-0018686 від 21.12.2007 р. (на суму 3960,84 грн.) та № БИ-0018550 від 18.12.2007 р. (на суму 11,86 грн.) Товариством з обмеженою відповідальністю «Будімпекс» (позивачем у справі) поставлено Відкритому акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (відповідачу у справі) будівельно-оздоблювальні матеріали на загальну суму 4176,26 грн.
Товар отримано за довіреностями : НББ № 21310 від 21.12.2007 р., НББ № 219242 від 14.12.2007 р.
Відповідач за поставлений товар не розрахувався.
12.12.2008 р. за № 12/юр позивач надіслав відповідачу Повідомлення про оплату товару на суму 4176,26 грн., отриманого за видатковими накладними № БИ-0018693 від 21.12.2007 р., № БИ-0018686 від 21.12.2007 р. та № БИ-0018550 від 18.12.2007 р.
Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» 4176,26 грн. основного боргу стало предметом розгляду у справі № 7/42/09.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково в силу наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 24.12.2008 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ «Будімпекс» про стягнення з ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» заборгованості. В цей же день суддею господарського суду Запорізької області Кутіщевою Н.С. винесено ухвалу про порушення провадження у справі і прийняття позовної заяви ТОВ «Будімпекс» до розгляду. Справу призначено до розгляду в засіданні господарського суду на 06.01.2009 р. Ухвалу про порушення провадження по справі № 7/42/09, згідно штампу вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Запорізької області надіслано на адреси сторін 26.12.2008р.
Цією ж ухвалою зобов'язано позивача представити до суду оригінали документів, доданих до позову, провести звірку розрахунків з відповідачем, двосторонній акт звірки надати у судове засідання. В свою чергу, відповідача було зобов'язано представити відзив на позовну заяву, який до судового засідання направити на адресу позивача, а також надати інші докази по справі, забезпечити в обов'язковому порядку явку уповноважених представників сторін у судове засідання.
В судовому засіданні 06.01.2009 р. за відсутністю представників сторін та витребуваних судом документів, позовна заява ТОВ «Будімпекс» була розглянута та прийнято рішення.
Згідно доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, поштова кореспонденція до відповідача протягом 31.12.2008 р. – 11.01.2009 р. не доставлялась, оскільки керівництвом ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» було видано наказ № 06/1102 від 09.12.2008 р. «Про роботу у грудні 2008 року – січні 2009 року» відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2008 р. № 1458-р «Про перенесення робочих днів у 2009 році», згідно якого 31.12.2008 р., 02, 05, 06, 08, 09 січня 2009 року були оголошені неробочими днями для працівників, які не працюють у виробничих цехах підприємства. В перший робочий день на підприємстві - 12 січня 2009 року на адресу ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» одночасно надійшли ухвала від 24.12.2008 р. про порушення провадження у справі № 7/42/09 і призначення справи до розгляду на 06.01.2009 р., а також оскаржуване рішення у справі № 7/42/09.
Вказані обставини, за твердженням заявника, позбавили відповідача вчасно скористатися своїми правами на судовий захист та є підставою для скасування судового рішення.
Дослідивши матеріали та обставини справи, колегія суддів вважає доводи заявника обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке:
Відповідно до приписів ст. 87 Господарського процесуального кодексу України рішення та ухвали суду розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку.
При цьому, особливості направлення сторонам по справі ухвали про порушення провадження по справі наведені в ст. 64 ГПК України та п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України (затв. Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75).
Зокрема, п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.
Як вбачається із матеріалів справи ухвала про порушення провадження по даній справі була направлена на адреси сторін без повідомлення про вручення.
В даному випадку, господарським судом не прийнято до уваги, що розгляд справи відбувся в проміжок часу, в якому мали місце новорічні та різдвяні свята. При цьому, господарський суд мав би врахувати положення Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.11.2008 р. № 1458-р «Про перенесення робочих днів у 2009 році», згідно якого 02, 05 та 06 січня 2009 року були оголошені неробочими днями та передбачити випадок прийняття керівництвом підприємств викладених у зазначеному Розпорядженні рекомендацій і оголошення на підприємствах, які є сторонами у справі, вихідних днів.
Згідно наданого відповідачем на підтвердження своїх доводів наказу генерального директора ВАТ «ЗАлК» від 09.12.2008 р. № 06/1102 (копію якого залучено в матеріали справи), з метою створення оптимальних умов святкування 1 січня – Нового року, 7 січня – Різдва Христова, наказано встановити додаткові дні відпочинку 31.12.2008 р., 02, 05, 06, 08, 09 січня 2009 року для працівників, які не працюють у виробничих цехах підприємства.
За таких обставин, з метою здійснення основних засад судочинства та дотримання принципу рівності сторін, господарський суд, повинен був в межах процесуальних строків відкласти розгляд справи, про що повідомити сторін. Вказаних дій господарський суд не вчинив, чим порушив процесуальні права сторін та засади рівності і змагальності, передбачені ст. ст. 22, 4-2 і 4-3 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
З урахуванням наведеного та представлених відповідачем належних доказів рішення місцевого господарського суду скасовується.
В силу приписів п. 2 ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Дослідивши матеріали та обставини справи колегія суддів вважає позовні вимоги ТОВ «Будімпекс» такими, що підлягають задоволенню в силу наступного:
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).
Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача полягають у поставці товару відповідачу, а обов'язки відповідача – прийняти товар та оплатити його вартість.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними вважаються умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.
Матеріали справи свідчать, що протягом грудня 2007 року відповідач отримав від позивача за видатковими накладними № БИ-0018693 від 21.12.2007 р. (на суму 203,54 грн.), № БИ-0018686 від 21.12.2007 р. (на суму 3960,84 грн.) та № БИ-0018550 від 18.12.2007 р. (на суму 11,86 грн.) товар (будівельно-оздоблювальні матеріали) загальною вартістю 4176,26 грн., що підтверджується долученими до справи копіями вказаних накладних, а також довіреностями на отримання цінностей серія НББ № 21310 від 21.12.2007 р., НББ № 219242 від 14.12.2007 р. (арк. справи 19-23).
В даному випадку, у спірних видаткових накладних міститься назва продукції, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість товару, тобто всі необхідні відомості.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Тобто, якщо строк виконання зобов'язання не вказаний, чи визначений моментом пред'явлення вимоги, боржнику надається пільговий семиденний термін для виконання зобов'язання від дня пред'явлення вимоги. Закон не містить визначення самої форми пред'явлення вимоги щодо виконання зобов'язання: чи це повинна бути претензія, чи лист, чи інформація, чи письмова вимога, тощо, а тому Повідомлення про оплату товару від 12.12.2008 р. за № 12/юр, яким ТОВ «Будімпекс» звернулось до відповідача з вимогою про здійснення оплати вартості поставлених товарів в сумі 4176,26 грн., в розумінні ст. 530 ЦК України і є пред'явленням вимоги відповідачеві виконати зобов'язання про оплату поставленого товару.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару, всупереч вимог закону, не виконав.
В результаті неналежного виконання своїх зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 4176,26 грн.
Доказів погашення суми боргу за поставлений товар відповідачем суду не надано. Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню у повному обсязі.
В свою чергу, відповідач, обґрунтовуючи підстави неоплати вартості товару, отриманого у грудні 2007р., посилається на договірний характер взаємовідносин сторін. На підтвердження своїх доводів ВАТ «ЗАлК» надано в матеріали справи Договір купівлі-продажу від 04.01.2007 р. № 17Д (2007), укладений між ВАТ «ЗАлК» (Покупець) та ТОВ «Будімпекс» (Продавець) на поставку будівельно – оздоблювальних матеріалів.
Стосовно зазначеного, колегія суддів відзначає, що наведені відповідачем доводи та надані документи (зокрема Договір № 17Д), ніяким чином не спростовують факту отримання відповідачем товару за спірними накладними та не звільняють його від обов'язку сплатити за отриманий товар.
При цьому, колегією суддів враховується, що спірні накладні підписані уповноваженими представниками обох сторін та засвідчені печатками підприємств. Будь-які посилання на Договір від 04.01.2007 р. № 17Д (2007) в видаткових накладних № БИ-0018693 від 21.12.2007 р., № БИ-0018686 від 21.12.2007 р. та № БИ-0018550 від 18.12.2007р., відсутні.
Крім того, присутній в судовому засіданні представник відповідача отримання товару за видатковими накладними № БИ-0018693 від 21.12.2007 р., № БИ-0018686 від 21.12.2007 р. та № БИ-0018550 від 18.12.2007р., ніяким чином не заперечив та не спростував.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Судові витрати, згідно приписів ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (м. Запоріжжя) задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 06.01.2009 р. у справі № 7/42/09 скасувати і постановити нове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс» (м. Запоріжжя) задовольнити. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (м. Запоріжжя) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс» (м. Запоріжжя) 4176,26 грн. основного боргу, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Суд | Запорізький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3466569 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Запорізький апеляційний господарський суд
Федоров І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні