11/55
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.09 Справа № 11/55
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Феникс-Сталь", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Лідер-Строй", м. Луганськ
про стягнення 290 275 грн. 10 коп.
суддя Москаленко М.О.
секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.
в присутності представників сторін:
від позивача –не прибув;
від відповідача –не прибув,
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за договором поставки № 83/07 від 11.07.2007 в сумі 277273грн. 64 коп., пені в сумі 6381 грн. 09 коп., 3 % річних у розмірі 797 грн. 63 коп., інфляційних нарахувань в сумі 5822 грн. 74 коп.
Відповідач у справі жодного разу не забезпечив явку в судове засідання компетентного представника, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання за належною юридичною адресою відповідача процесуальних документів суду рекомендованою та простою кореспонденцією.
Повноважний представник позивача в судове засідання не прибув, повідомивши про неможливість явки в судове засідання свого повноважного представника.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом невиконання відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки № 83/07 від 11.07.2007, відповідно до якого позивач на адресу відповідача поставив сталь оцинковану на загальну суму 328060 грн. 06 коп. Поставлену продукцію відповідач оплатив частково, а саме у розмірі 116676 грн. 00 коп., внаслідок чого сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 277273 грн. 64 коп. Вказану суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача за позовом. Крім суми заборгованості позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6381 грн. 09 коп. пені, 797 грн. 63 коп. річних, 5822 грн. 74 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості.
Письмовою заявою від 16.03.2009 (а.с. 50) позовні вимоги позивачем було збільшено та до стягнення з відповідача заявлено 237273грн. 64 коп. основного боргу, 18728 грн. 84 коп. пені, 2341 грн. 09 коп. 3 % річних, 16973 грн. 50 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу.
Заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята господарським судом до розгляду як така, що відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем надані не були, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.
Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутнього в судових засіданнях під час судового розгляду справи представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
11.07.2007 сторонами у справі був укладений договір поставки № 83/07 (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого позивач у справі (Постачальник) зобов'язався поставити, а відповідач (Покупець) –прийняти й оплатити продукцію виробничо –технічного призначення (товар) в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами Специфікаціях, доданих до договору, та які є його невід'ємною частиною.
За специфікацією № 54 від 07.10.2008 (а.с. 13) позивачем відповідачеві було поставлено обумовлений договором товар на суму 110704 грн. 50 коп., за специфікацією № 60 від 31.10.2008 (а.с. 13) –на суму 41543 грн. 58 коп., за специфікацією № 62 від 21.11.2008 (а.с. 14) –на суму 88902 грн. 98 коп., за специфікацією № 63 від 08.12.2008 (а.с. 14).
Одночасно із специфікаціями сторонами у справі були підписані видаткові накладні № 071004 від 07.10.2008 на суму 110704 грн. 50 коп., № 311001 від 31.10.2008 на суму 107433 грн. 16 коп., № 211101 від 21.11.2008 на суму 88902 грн. 98 коп., № 081202 від 08.12.2008 на суму 86909 грн. 00 коп., при цьому представниками відповідача позивачеві були надані відповідні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 15-18).
Факт отримання товару за вказаними вище специфікаціями та накладними підтверджений матеріалами справи та відповідачем у справі не спростований.
Умови оплати поставленого товару сторонами договору були узгоджені у кожній окремій специфікації, які є невід'ємними частинами договору.
Так, специфікацією № 54 від 07.10.2008 передбачено 100% оплату товару з відстроченням платежу до 21.10.2008, специфікацією № 60 від 31.10.2008 та специфікацією № 62 від 21.11.2008 –100% передплата поставленого товару, специфікацією № 63 від 08.12.2008 –100% оплата з відстроченням платежу до 22.12.2008.
Суд доходить висновку про те, що умовами специфікацій № 60 від 31.10.2008 та № 62 від 21.11.2008 передбачено необхідність оплати товару до настання моменту поставки, а у випадку поставки без перерахування передплати –з моменту поставки.
Поставлений товар відповідачем був оплачений частково, а саме у розмірі 116676 грн. 00 коп. , що підтверджено відповідними банківськими виписками.
Сума заборгованості відповідача за поставлений товар склала 277273 грн. 64 коп.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору , інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
З урахуванням викладеного вище, зокрема, доведеності факту поставки товару за специфікаціями та накладними, а також доведеності факту наявності заборгованості відповідача за поставлений товар вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 277273 грн. 64 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Листом від 31.03.2009 позивач повідомив про сплату відповідачем заборгованості у розмірі 3000 грн. , надавши відповідну виписку банку.
З урахуванням викладеного вище провадження у справі у частині вимог про стягнення 3000 грн. 00 коп. заборгованості підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно заяви про збільшення позовних вимог на підставі умов пункту 7.3 договору та приписів Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення платежу за кожною з поставок у розмірі 18728 грн. 84 коп.
Наданий позивачем розрахунок суми пені (а.с 50) є обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи та приписам чинного законодавства, тому вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 18728 грн. 84 коп. є такою, що підлягає задоволенню.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до стягнення з відповідача позивачем також заявлено інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 16973 грн. 50 коп. та 3% річних у розмірі 2341 грн. 09 коп.
Згідно наданого позивачем розрахунку суми інфляційних нарахувань на суму заборгованості та 3% річних розрахунок здійснено за період з 23.12.2008 по 15.03.2009.
Розрахунок вказаних вище нарахувань здійснений позивачем з урахуванням фактичних обставин справи, відповідає чинному законодавству та є обґрунтованим.
За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 16973 грн. 50 коп. та 3% річних у розмірі 2341 грн. 09 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат у справі на відповідача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем платіжними дорученнями № 32 від 28.01.2009 на суму 2902 грн. 75 коп. та № 109 від 19.03.2009 на суму 251 грн. 00 коп. було сплачене державне мито у розмірі 3153 грн. 75 коп., в той час як за заявленими позивачем у позові вимогами сплаті підлягало державне мито у розмірі 3153 грн. 17 коп.
Таким чином, на підставі приписів п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайве сплачене позивачем державне мито у розмірі 0,58 грн. підлягає поверненню позивачеві з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 49, п. 1-1ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Лідер-Строй», м. Луганськ, кв. Солнєчний, буд. 5, кв. 4, код 35156415, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фенікс – Сталь», м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, буд. 4, код 33858330, заборгованість за поставлений товар у розмірі 274273 грн. 64 коп., пеню у розмірі 18728 грн. 84 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 16973 грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 2341 грн. 09 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 3153 грн. 17 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті вимог провадження у справі припинити.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фенікс –Сталь» з Державного бюджету України зайве сплачене державне мито у розмірі 0,58 коп.
Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення –13.04.2009.
Суддя М.О. Москаленко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2009 |
Оприлюднено | 05.05.2009 |
Номер документу | 3466607 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні