Рішення

від 10.04.2009 по справі 1/60/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/60/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" квітня 2009 р.                                                 Справа №  1/60/09

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЛ Обладнання та інжиніринг»                      /04128, м. Київ, вул. Стеценка, 19, буд.54/До відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Юженергобуд”                             /55001,  Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с 62/про: стягнення 497 859, 12 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача   Панасюк О.В., довіреність від 04.02.2009р.

  Тараненко Л.В., фінансовий директор

Від відповідача представник не з'явився.

Позивач звернувся з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 497 859, 12 грн., яка складається з 385 000 грн. основного боргу за виконанні роботи по договору субпідряду № 1НТ.017-07/249-2007 від 20.06.2007р., 45 695, 08 грн. пені, 10 569, 04 грн. 3% річних, 56 595 грн. інфляційного збільшення заборгованості по договору.

Відповідач  правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався. Вимоги ухвали господарського суду від 12.02.2009р. щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача - суд

в с т а н о в и в:

20.07.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір субпідряду на виконання робіт за темою: «доопрацювання першої редакції ПЛАС за результатами пуску 1-го агрегату Ташликської ГАЕС»№ 1 НТ.017-07/249-2007 (далі-договір –а.с.17-20).

Згідно умов договору, відповідач визнається генеральним підрядником, а позивач –субпідрядником.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що субпідрядник зобов'язується виконати доопрацювання першої редакції ПЛАС за результатами пуску 1-го агрегату Ташликської ГАЕС якісно і в строк, а генеральний підрядник зобов'язується прийняти та оплатити дані роботи.

Календарний план виконання робіт за договором передбачений додатком № 2 до договору (а.с.21-24).  

Так, в додатку № 2 до договору встановлено, що доопрацювання першої редакції ПЛАС за результатами пуску 1-го агрегату Ташликської ГАЕС повинно бути завершено до 31 липня 2007 року.

Вартість робіт за договором, згідно п.2.1 становить 320 833, 00 грн., ПДВ –64 166, 00 грн. Загальна вартість з урахуванням ПДВ становить 385 000, 00 грн.

У п.2.3 договору встановлено, що розрахунок за виконані роботи генеральний підрядник проводить шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника на підставі двостороннього акту здачі-прийому виконаних робіт і рахунку на протязі 30 банківських днів з моменту виставлення субпідрядником рахунку.

У відповідності зі ст.193 Господарського кодексу України,  ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Прийняті на себе зобов'язання по договору позивач виконав у повному обсязі. Здійснив виконання робіт відповідно до умов договору і технічного завдання, про що свідчить Акт № 1 від 31.07.2007р. здачі-прийняття виконаних робіт, підписаний сторонами без взаємних претензій чи будь-яких зауважень щодо повноти, якості та своєчасності виконання робіт (а.с.29).

30.07.2007 року субпідрядником в порядку, визначеному п.2.3 договору відповідачу виставлений рахунок-фактура СФ 1-07/07 на суму 385 000, 00 грн. (а.с.30). Оскільки генпідрядником не було оплачено вартість робіт за договором, 03.03.2008 року позивачем виставлений відповідачу повторний рахунок-фактура    № 1-03/08 за договором (а.с.31, 50-51). Однак, в порушення умов договору відповідачем виставлений рахунок не сплачений, тобто обов'язок оплати вартості робіт не виконано.

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 385 000 грн. основного боргу за виконанні роботи по договору субпідряду № 1НТ.017-07/249-2007 від 20.06.2007р.є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно п.5.2 договору за порушення строків оплати виконаних робіт за договором генеральний підрядник виплачує субпідряднику пеню в розмірі 0,1 % від суми неоплачених в строк робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який виплачується пеня. Розмір пені визначений позивачем, складає 45 695, 08 грн.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що договором інший розмір процентів не встановлено, три процента річних від простроченої суми за період з 12.04.2008р. по 11.03.2009р. складає 10 569, 04 грн. Інфляційне збільшення заборгованості відповідача за вказаний період складає 56 595, 00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача вищезазначені суми пені, трьох процентів річних та інфляційного збільшення заборгованості. Позовні вимоги підлягають задоволенні лише в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційного збільшення заборгованості виходячи з наступного:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.03.2003 року по справі № 5/81 порушено провадження у справі про банкрутство відповідача за заявою кредитора –ЗАТ «Південтрансбуд».

Відповідно до статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, в тому числі забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовується інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, в силу вказаних нормативних положень відповідач звільнений від сплати пені.

При цьому, за змістом ст.ст.1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ст.625 Цивільного кодексу України, витрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тому ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань, та в зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином сума трьох процентів річних та інфляційного збільшення заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

Приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та  з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача підлягає державне мито в суми 4 521, 64 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 107, 17 грн.

Відповідно  до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про держмито” державне мито сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, що в даному випадку складає 4 978, 60 грн. з врахуванням зміни позовних вимог та відповідно зменшення ціни позову від первинно заявлених вимог. Фактично платіжним дорученням № 602 від 03.02.2009 року позивачем сплачено 5 665, 80 грн.

Згідно ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про держмито” у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, надмірно сплачене державне мито підлягає поверненню.

За таких обставин надмірно сплачене державне мито в сумі 687, 20 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

В И Р І Ш И В :

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Юженергобуд” /55001,  Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с 62, код ЄДРПОУ 04630809/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЛ Обладнання та інжиніринг»/04128, м. Київ, вул. Стеценка, 19, буд.54, код ЄДРПОУ 21642642/ 385 000, 00 грн. боргу, 10 569, 04 грн. річних,  56 595 грн. інфляційного збільшення заборгованості, 4 521, 64 грн. державного мита;    107, 17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ІВЛ Обладнання та інжиніринг»/04128, м. Київ, вул. Стеценка, 19, буд.54, код ЄДРПОУ 21642642/ з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ надмірно сплачене державне мито у сумі 687, 20 грн. (шістсот вісімдесят сім гривень 20 коп.), перераховане платіжним дорученням № 602 від 03.02.2009р.

Видати довідку на повернення державного мита.

          Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя