Постанова

від 14.04.2009 по справі 20/41/4 (14/173)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/41/4 (14/173)

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.04.2009                                                                                           № 20/41/4 (14/173)

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:            Буравльова С.І.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Звіряка О.О.- представник, дов.№ 15 від 30.01.2009;

 від відповідача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Ресурс-Гарантія" Акціонерного страхового товариства "Гарантія"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.01.2009

 у справі № 20/41/4 (14/173) (суддя  

 за позовом                               Іноземне підприємство "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі"

 до                                                   Дочірнє підприємство "Ресурс-Гарантія" Акціонерного страхового товариства "Гарантія"

 про                                                   стягнення 39029,84 грн.

 Розпорядженням В.о.голови Київського апеляційного господарського судувід 06.04.2009 № 01-23/1/2 змінено склад колегії суддів.            

     На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 10.03.2009, 31.03.2009 розгляд апеляційної скарги відкладався на 31.03.2009 та 14.04.2009 відповідно.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2009 у справі № 20/41/4(14/173) позов задоволено частково, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 38 144,11 грн. боргу з врахуванням індексації, 381,44 грн. державного мита, 115,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.

       Рішення мотивовано тим, що факт поставки товару належним чином доведений,  документально підтверджений та відповідачем не заперечується; відбулась зміна умов договору від 21.03.2008 № 16-Д/П щодо строків оплати товару, а тому слід вважати, що строк виконання зобов'язання не встановлений і підлягають застосуванню норми глави 47, 48 ЦК України; вимоги позивача про стягнення 25 016,59 грн. боргу з відповідача підлягають задоволенню, щодо розміру суми індексації, то, враховуючи офіційний курс долара США на момент прийняття рішення, суд вважає за доцільне задовольнити вимоги позивача частково, в сумі 13 127,52 грн.

          В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2009 у справі № 20/41/4(14/173) скасувати повністю з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального права і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

          Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

          Заявник посилається на те, що в порушення умови п.4.1 договору № 16-Д/П від 21.03.2008 позивач не вчинив жодної дії для забезпечення можливості відповідачу оплатити товар на умовах попередньої оплати, тому відповідачем не порушено строків оплати товару.

          Заявник стверджує, що дії позивача підтверджують його волевиявлення про зміну умов оплати товару – відмову від попередньої оплати, тому вимоги про стягнення пені, відсотків на попередню оплату за користування грошовими коштами, оплати проіндексованої суми боргу є безпідставними через відсутність порушення строку оплати товару.

          Відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 10.03.2009 сторонами надані письмові пояснення, документи.

          У письмовому поясненні від 30.03.2009 заявник стверджує, що не заперечує проти оплати рахунків позивача згідно із умовами договору у визначений строк після їх отримання, однак рахунки отримано після пред'явлення позову; відповідно до ст.212 ЦК України відповідач не може нести відповідальність за знецінення грошових коштів позивача, оскільки саме через поведінку позивача відповідач не мав змоги оплатити товар раніше ніж у грудні 2008р. – дати отримання рахунків.

          У письмових запереченнях від 02.04.2009 позивач, зокрема, посилається на те, що у відповідача виникає обов'язок щодо сплати грошових коштів за товар після отримання ним товару, а не після отримання рахунку; згідно із умовами оплати поставленого товару, що передбачені у специфікаціях №№ 1 та 2 до договору, відповідач зобов'язаний оплатити вартість товару протягом 1-го банківського дня з моменту виставлення рахунку-фактури, а моментом виставлення рахунку є дата, вказана у самому рахунку.

          Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи доводи письмових пояснень сторін, колегія суддів встановила наступне.

          Відповідно до позовної заяви та поданої у порядку ст.22 ГПК України заяви від 22.12.2008, позивачем пред'явлено до відповідача вимоги про стягнення за договором купівлі-продажу № 16-ДП від 21.03.2008 - 25 016,59 грн. основного боргу, 14 013,25 грн. суми індексації основного боргу та судових витрат.

          Згідно із п.п. 1.1, 1.2 договору купівлі-продажу № 16-Д/П від 21.03.2008 позивач, за договором продавець, зобов'язався передати, а відповідач, за договором покупець, прийняти та оплатити вартість пестицидів, іменованих у подальшому: "Товар", відповідно до умов даного договору (додаткових угод та специфікацій до нього); конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною частиною договору.

          Умовами оплати товару, зазначеними у специфікації № 2 від 18.05.2008 до договору № 16/Д/П, передбачено, що вартість товару відповідач сплачує на умовах попередньої оплати протягом 1-го банківського дня з моменту виставлення позивачем рахунку-фактури.

          За видатковими накладними № 190502 від 19.05.2008, № 280513 від 28.05.2008, № 170602 від 17.06.2008 позивачем передано, а відповідачем прийнято через свого  представника, діючого на підставі довіреностей №№ 027710, 027711, 027721,  товари, всього на загальну суму 25 016,59 грн.

          Відповідачем за одержані товари  не сплачено.

          Згідно із ч.1 ст.693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

          Нормою ч.4 ст.538 ЦК України встановлено, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

          Окільки позивачем без одержання від відповідача попередньої оплати за товар було передано відповідачу товари за накладними №№ 190502, 280513, 170602, а відповідачем ці товари були прийняті, то апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що сторони своїми діями змінили умови договору № 16-Д/П щодо строків оплати товару.

          Статтею 193 ГК України (ч.1) передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Згідно із ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Така ж норма закріплена і в ст.525 ЦК України.

          Позивач у заяві від 22.12.2008 про уточнення позовних вимог посилається на надсилання відповідачу рахунків на оплату товару, які були отримані  відповідачем 15.12.2008, тому згідно зі ст.530 ЦК України остаточна дата платежу є 22.12.2008, також станом на 22.12.2008 позивачем проіндексована сума боргу відповідно до умов п.4.5 договору № 16-ДП, яка згідно із розрахунком позивача склала 14 013,25 грн.

          У матеріалах справи наявні копії рахунків №№ 193, 195, 319, фіскальний чек № 2089 від 10.12.2008, опис вкладення у лист від 10.12.2008, повідомлення про вручення поштового відправлення за № 2695304.

          Апеляційна інстанція вважає таким, що грунтується на матеріалах справи, наведений судом першої інстанції у рішенні розрахунок суми індексації,  щодо якої є підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

          Доводи апеляційної скарги, враховуючи викладене, є такими, що не відповідають нормам законодавства та матеріалам справи, зважаючи також на таке.

          Згідно із п.4.5 договору № 16-Д/П сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж 3% від його офіційного курсу, встановленого НБУ на момент підписання договору, покупець зобов'язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору за наведеною у цьому пункті формулою.

          Оскільки відповідно до норм чинного законодавства та матеріалів справи настав обов'язок відповідача оплатити товар, одержаний за договором купівлі-продажу № 16-Д/П, то відповідно до умови договору сума боргу підлягає індексації.

          Висновок заявника щодо відсутності порушення ним строку оплати товару не грунтується на нормах закону.

          Крім того, твердження, що відповідач не мав змоги оплатити товар раніше ніж у грудні 2008р., не відповідає матеріалам справи, оскільки у видаткових накладних, за якими відповідачем одержано товар, вказано суму вартості товару.          

          Із матеріалів справи не вбачається наявності підстав для застосування норм ст.212 ЦК України.

          З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам законодавства та грунтується на матеріалах справи, у зв'язку із чим підстави для його скасування або зміни відсутні.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2009 у справі № 20/41/4(14/173) залишити без змін, а скаргу без задоволення.

          2.Справу № 20/41/4(14/173) повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Буравльов С.І.

 24.04.09 (відправлено)