Рішення

від 10.04.2009 по справі 35/25-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/25-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2009 р.                                                            Справа № 35/25-09

вх. № 1107/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Коробко Є.С.

за участю представників сторін:

позивача - Левченко Р.В., з належно оформленою довіреністю №346/01 від 11.03.2008р.

 відповідача - Горбачьов І.А.,з належно оформленою довіреністю №1/03 від 02.03.2009р.

Грибовський Є.А., з належно оформленою довіреністю б/н від 13.07.2008р.  

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерефянська скляна компанія”, м.Мерефа  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжинірингова компанія „Синтез”, м.Харків  

про стягнення 100000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Мерефянська скляна компанія”) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжинірингова компанія „Синтез”) 100000,00 грн. суми попередеьної оплати за виконання робіт, а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

          Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 07.02.2006р. між Спільним Підприємством з Іноземними інвестиціями „Скло” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, позивачем та відповідачем було укладено договір №10/ДП-06, на виконання умов якого відповідач зобов`язався виконати комплекс робіт, об`єм яких визначався у додаткових угодах. Згідно додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. відповідачем було прийнято зобов`язання виконати прокол (горизонтальне буріння) трубою під залізницею для електрозабезпечення склотарного заводу та здати їх замовнику №1 та №2, тобто позивачу та СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ. СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ було сплачено 100000,00 грн. за виконання робіт, однак відповідачем свої зобов`язання виконані не були, тому між сторонами було укладено додаткову угоду №10 від 20.11.2006р. до спірного договору, на підставі якої з відповідача були зняті зобов`язання по виконню робіт, визначених додатковою угодою №7 до спірного Договору.

          09.12.2008р. між позивачем та СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ було укладено договір про відступлення права вимоги щодо виконання відповідачем своїх зобов`язань за додатковими угодами №7 та №10 до спірного договору. Оскільки відповідачем не було повернуто кошти, сплачені СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ за виконання робіт згідно додаткової угоди №7 до договору, позивач просить суд стягнути на його користь 100000,00 грн.

В судовому засіданні 07.04.2009р. було оголошено перерву до 10.04.2009р.

Представники сторін в судовому засіданні звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Надав заяву про долучення додаткових документів, яка судом задовольняється.

Суд, розглянувши дане клопотання, визнав його таким, що не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та задовольнив його.

Відповідач проти позову заперечує на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що 07.02.2006р. між позивачем, відповідачем та Спільним підприємством з іноземними інвестиціями „Скло” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю було укладено договір №10/ДП-06, відповідно до п.1.1. якого виконавець (відповідач) зобов`язується виконати комплекс робіт по проектуванню, поставці електротехнічного обладнення, виконанню монтажних та пускналагоджувальних робіт, авторському нагляду, гарантійному та сервісному обслуговуванню з електропостачанню склотарного заводу.

          Пунктом 1.2. Договору встановлено, що обсяги робіт встановлюються додатковими угодами з відповідними додатками до них, які є його невід`ємною частиною.

          Як встановлено судом, 20.09.2006р. між СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ, позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №7 на виконання робіт до договору №10/ДП-06 від 07.02.2006р., згідно п.1.1 якого позивач та СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ” доручає відповідачу виконати прокол (горизонтальне буріння) трубою під залізницею для електрзабезпечення склотарного заводу згідно виконаного робочого проекту „Електрозабезпечення скляного заводу для СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ. Зовніші мережі 6кВ, узгодити вимоги та технічні умови ПЗ на виконання проколу під залізницею, узгодити проектні рішення з ПЗ по виконанню проколу під залізницею, отримати допуск співробітників для проведення проколу під залізницею, здійснювати авторський нагляд за земляними, планувальними роботами, виконання проколу (горизонтального буріння) трубою під залізницею.

          Відповідно до п.3.1. Додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ перераховує відповідачу аванс у розмірі 83333,33 грн, окрім того НДС 20% - 16666,67 грн. впродовж 10 днів з моменту підписання даної додаткової угоди.

          На виконання п.3.1. Додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ перераховано 100000,00 грн. попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням №40 від 10.10.2006р. на суму 50000,00 грн., платіжним дорученням №428 від 23.10.2006р.  на суму 15000,00 грн. та платіжним дорученням №2171 від 23.10.2006р. на суму 35000,00 грн.

          Відповідно до п.4.2.1. Додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. відповідач зобов`язаний виконати роботи, які вказані у п.1.1. даної угоди у відповідності з договірною ціною та локальними сметами в строки згідно календарного плну проведення робіт, яке є невід`ємною частиною даної додаткової угоди та здати їх замовник 1 та замовнику 2, тобто СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ та позивачу.

          Відповідно до п.1.3. Договору №10/ДП-06 від 07.02.2006р. строк виконання робіт за договором встановлюється календарним планом по кожному виду робіт.

          Згідно календарного плану проведення робіт, який є додатком №3 до додаткової угоди №7 від 20.09.2006р., строк виконання проколу (горизонтального буріння) труби під залізницею становить 35 робочих днів. Датой початку робіт є день надходження на розрахунковий рахунок відповідача авансового платежу та виконання вимог, передбачених п.4.1.1. та 8.1 додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. Тому суд приходить до висновку, що сторонами  не погоджено строк виконання робіт, передбачених п.п.1.1.2, 1.1.3, 1.1.4, 1,1,5 Додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. на виконання робіт до договору №10/ДП-06 від 07.02.2006р.

          Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Як вбачається із матеріалів справи, підрядні роботи, передбачені п.1.1.1. додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. відповідачем виконані не були, з урахуванням чого між СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ, позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №10 до договору №10/ДП-06 від 07.02.2006р. від 20.11.2006р., пунктом 1 якої вказано, що у зв`язку з неможливістю відповідача виконати умови п.1.1.1. Додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. до договору №10/ДП-06 в строки, вказані у календарному плані, що обумовлено затримкою фінансування та підняттям уровню грунтових вод, п.4.2.1. спірної Додаткової угоди №7 викладено в наступній редакції: „Виконати роботи, вказані в п.1.1. у відповідності до договірної ціни та локальними сметами в строки згідно календарного плану проведення робіт (додаток №3), які є невід`ємними частинами договору, но не пізніше 29.12.2006р. та здати їх замовнику №1 та замовнику №2”.

          Окрім того, даною додатковою угодою №10 від 20.11.2006р. доповнено додаткову угоду №7 до договору №10/ДП-06 від 07.02.2006р. пунктом 4.2.4, а саме вказано, що у разі невиконання п.4.2.1. в частині п.1.1.1., аванс, отриманий від СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ в розмірі 2250,00 грн., крім того НДС 20% - 450,00 грн. та аванс, отриманий від позивача у розмірі 104570,47 грн., крім того НДС 20% - 20914,09 грн. слід вважати в оплату додаткової угоди №8 від 20.09.2006р. до договору №10/ДП-06. При цьому з відповідача знімається зобов`язання по виконанню п.1.1.1.

          Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Як встановлено судом та підтверджується представником  позивача, п.1.1.1. Додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. відповідачем не був виконаний, з урахуванням чого у СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ виникло право на повернення коштів, сплачених за роботи, які не були виконані.

          Частиною 3 ст.538 Цивільного кодексу України встановлено право сторони у зобов`язанні зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, якщо одна із сторін не виконує у зобов`язанні свого обов`язку.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Враховуючи те, що чинним законодавством не визначено правовідносини сторін у договорі підряду за умови попередньої оплати замовником робіт підряднику та не виконання останні передбачених договором робіт, керуючись ст.8 Цивільного кодексу України, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, яка встановлює право позивача вимагати повернення суми попередньої оплати, якщо відповідач не виконав роботи у встановлений строк.

          Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.н

          Згідно ч.1 ст.1213 Цивільного кодексу України набувач  зобов'язаний повернути  потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення грошових коштів, сплачених відповідачу на виконання робіт, передбачених п.1.1.1. додаткової угоди №7 від 20.09.2006р.

          Як вбачається із матеріалів справи, 09.12.2008р. між СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.2.1. якого первісний кредитор – СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ передає належне йому право вимоги згідно з Додатковою угодою №7 від 20.09.2006р. та додатковою угодою №10 від 20.11.2006р. до договору №10/ДП-06, а позивач приймає право вимоги, що належне СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ за додатковою угодою. За цим договором позивач набуває право вимагати від відповідача належного виконання всіх обов`язків за додатковою угодою у тому числі повернення відповідачем грошей отриманих ним у рахунок оплати виконання обов`язків за додатковою угодою.

          Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений  іншою  особою внаслідок передання   ним  своїх  прав  іншій  особі  за  правочином (відступлення права вимоги).

          Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного  кредитора у  зобов'язанні  в  обсязі  і  на  умовах,  що  існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Судом встановлено, що листом за №402 від 26.12.2008р. СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ надіслало повідомлення про відступлення права вимоги відповідачу, що підтверджується доданим до матеріалів справи описом вкладення до листа та копією поштового чеку.

          Листом за №147/25-01 від 06.02.2009р. позивач просив відповідача повернути 100000,00 грн, сплачених в якості передплати, отриманої від СП з ІІ „Скло” в формі ТОВ. На підтвердження надсилання даного листа позивачем надано копію поштового чеку.

          Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Як встановлено судом, додатковою угодою №10 від 20.11.2006р. до договору №10/ДП-06 від 07.02.2006р. встановлено, що сплачений СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ аванс у розмірі 2700,00 грн. вважався таким, що підлягав віднесенню до Додаткової угоди №8 від 20.09.2006р., з урахуванням чого, суд приходить до висновку, що з 100000,00 грн. передплати 2700,00 грн. були віднесені до Додаткової угоди №8 від 20.09.2006р., тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 97300,00 грн. заборгованності.

          У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на наявність зобов`язань по виконанню робіт, вказаних у п.п.1.1.2. – 1.1.5 Додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. та підписанням позивачем та відповідачем акту №1 приймання – здачі робіт по договору №10/ДП-06 від 07.02.2006р. та Додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. за період вересень 2006 – січень 2007 року щодо авторського нагляду за земляними, планувальними роботами, виконанням проколу (горизонтального буріння) трубою під залізницею на загальну суму 116760,00 грн., з яких 97300,00 грн. є авансом.

          Проаналізувавши наданий акт №1 приймання – здачі робіт по договору №10/ДП-06 від 07.02.2006р., суд приходить до висновку про відхилення даного акту, виходячи з наступного.

          Вищевказаний акт підписаний позивачем та відповідачем, однак дана обставина суперечить вимогам п.3.1. договору №10/ДП-06 від 07.02.2006р. та п.4.1.2. Додаткової угоди №7 на виконання робіт від 20.09.2006р. до договору №10/ДП-06 від 07.02.2006р., в якому вказано, що приймання робіт здійснюється позивачем та СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ, тобто замовником №1 та замовником №2. Вищенаведений акт не містить підпису уповноваженої особи та печатки СП з ІІ „Скло” у формі ТОВ.

          Окрім того, згідно п.1 Пояснень щодо заповнення „Довідки про вартість виконаних підрядних робіт” наказу за №237/5 від 21.06.2002р. „Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури довідка  за  формою  N  КБ-3  складається  для  визначення вартості   виконаних   обсягів   підрядних   робіт   і  проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва. Тому суд приходить до висновку, що лише акт №1 прийомки – здачі робот до договору №10/ДП-06 від 07.02.2006р. та Додаткової угоди №7 від 20.09.2006р. не може бути підставою для розрахунку за виконані роботи, оскільки як вбачається із змісту даного наказу, наявність довідки форми КБ-3 є підставою для розрахунку за виконані підрядні роботи.

          Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодекса України  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Згідно ст.33 Господарського процесуального кодекса України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодекса України господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме в сумі 97300,00 грн. Витрати по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.44,49,82-85 ГПК України, суд:   

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про залучення додаткових документів - задовольнити.

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжинірингова компанія „Синтез” (61064, м.Харків, пров. Титаренківський, 1, кв.61, р/р №26009031215400 в Харківській філії АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, ІПН 325630520357, код ЄДРПОУ 32563055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерефянська скляна компанія” (62472, Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул. Леонівська,84-А, п/р №26002036392400 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, ІПН 329520620234, код ЄДРПОУ 32952061) 97300,00 грн. основного боргу, 973,00 грн. держмита та 114,81 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

          Рішення підписано 10.04.2009р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.